Туриця (річка в Румунії, Україні та Угорщині)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Туриця
48°05′30″ пн. ш. 22°40′33″ сх. д. / 48.09189700002777812° пн. ш. 22.67603200002777797° сх. д. / 48.09189700002777812; 22.67603200002777797
Витік на схід від м. Неґрешть-Оаш
• координати 47°51′12″ пн. ш. 23°36′16″ сх. д. / 47.85350000002777193° пн. ш. 23.60470000002777979° сх. д. / 47.85350000002777193; 23.60470000002777979
Гирло Тиса
• координати 48°05′30″ пн. ш. 22°40′33″ сх. д. / 48.09170000002777812° пн. ш. 22.67600000002777705° сх. д. / 48.09170000002777812; 22.67600000002777705
Басейн басейн Дунаю
Країни: Румунія Румунія
Україна Україна
Угорщина Угорщина
Регіон Сату-Маре
Довжина 94 км
Площа басейну: 1261 км²
Середньорічний стік 8,8 м³/с
Притоки: Turț Riverd, Egherul Mare Riverd, Racta Riverd, Lechincioara Riverd, Strâmba Riverd, Talna Riverd, Turișor Riverd, Gorova Riverd, Buianu Riverd і Balota Riverd
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Туриця (рум. Tur, угор. Túr) — річка у північно-західній Румунії, південно-західній Україні та північно-східній Угорщині; ліва притока Тиси.

Назва[ред. | ред. код]

Назва річки «Туриця» походить, вочевидь, від найменування виду вимерлих диких тварин — турів, широко відомих з літописних джерел. "Туриця" — самиця тура.[1] Унаслідок асиміляції місцевого населення угорцями стара назва річки була призабута і замінена на угорську. Але вона побутувала ще у ХІХ столітті і збереглася завдяки фіксації в літературі. Зокрема, історик і публіцист, ігумен Мукачівського василіянського греко-католицького монастиря святого Миколая отець Анатолій Кралицький писав, що місто Тур-Теребеш розташоване на річці Туриці[2].

Румунська і угорська назви Туриці є адаптацією її слов'янської назви до специфіки обох вказаних мов.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина Туриці — 94 км. Площа водозбірного басейну 1261 км². Середні витрати води — 8,8 м³/с.

Джерела Туриці розміщені у Гутинському гірському масиві в Румунії. Річка утворюється злиттям двох приток: Горова (рум. Gorova) та Б'яну (Bianu) на захід від міста Негрешть-Оаш у повіті Сату-Маре, Румунія. Звідки Туриця тече на північний-захід рівниною Сомеш.

На південь від села Фертешолмаш (колишня назва Заболоття) Виноградівського району Закарпатської області України Туриця виходить до українсько-румунського державного кордону і, повертаючи на захід та південний-захід, протікає межею обох держав приблизно 5,5 км.

Долина Туриці болотиста, тож її гирло сильно зарегульоване меліоративною системою. На українсько-угорському кордоні воно розділюється на два основні рукави — Нижню Стару Турицю (Alsó Öreg-Túr) і канал Туриця (угор. Túr). Перший рукав — Нижня Стара Туриця — протікає українсько-угорським державним кордоном у напрямку на північний-захід на відстань 13 км і на захід від села Велика Паладь Виноградівського району Закарпатської області України входить у межі Угорщини. Біля села Ботпаладь (угор. Botpalád) Нижня Стара Туриця поєднується дрібнішими каналами з другим рукавом — властивою Турицею. Уже через 1,5 км із каналу Туриці виділяється ліворуч Стара Туриця (угор. Öreg-Túr) і надалі річки протікають окремо. Канал Туриця впадає в Тису навпроти села Галабор (стара назва Грабарове) Берегівського району Закарпатської області України. Стара Туриця згодом знову розділюється на два рукави: правий — Нягорська Туриця (Nyagari-Túr) і лівий — сама Стара Туриця. Перший, звертаючи на північний-захід, впадає у Тису на північний-захід від села Нягор (Nyagar) і на захід від села Сатмарчеке (Szatmárcseke) у медьє Саболч-Сатмар-Берег в Угорщині. Другий рукав, протікаючи на захід, впадає до Тиси біля села Янд (Jánd) того ж медьє.

Природне значення[ред. | ред. код]

Унаслідок регулювання русла Туриці в її долині утворилися численні рукави та канали, значна частина яких — сліпі, а деякі пересохли. У руслах та каналах Туриці сформувався багатий біоценоз водно-болотних угідь. Зокрема, у басейні Туриці зафіксовано 53 види риби.[3] Частина долини ріки в межах Румунії та Угорщини віднесена до природно-заповідного фонду.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Грінченко, Борис (1958). Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу (Українська) . Т. 4. Київ: Вид-во Академії наук Української РСР. с. 296.
  2. ↑ Кралицький, Анатолій (1866). Сѣверо-Восточная Угорщина (топографическо-географическое описаніе) // Науковый сборникъ, издаваемый литературнымъ Обществомъ Галицко-русской Матицы. Львів: Галицько-Руська Матиця. с. 317.
  3. ↑ а б Sike, Tamás; Márk Nagy, János (2008). Flora şi fauna rezervaţiei natural «Râur Tur» / The flora and fauna of the Tur river natural reserve / Ed. Sike Tamás, Márk Nagy János (Румунська та англійська) . Oradea: University of Oradea Publishing House. с. 91. ISBN 978-973-759-528-7.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (6 серпня 2018)
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (6 серпня 2018)
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (серпень 2018)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Туриця_(річка_в_Румунії,_Україні_та_Угорщині)&oldid=37645220