Туркало Костянтин Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Туркало Костянтин Тимофійович
Туркало Костянтин Тимофійович.jpg
Народився 21 серпня 1892(1892-08-21)
Старокостянтинівський район, Кам'янець-Подільська область
Помер 17 жовтня 1979(1979-10-17) (87 років)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Діяльність хімік
Alma mater Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кость (Костянти́н Тимофі́йович) Ту́ркало (21 серпня 1892, Немиринці Проскурівського повіту Подільської губернії, нині Городоцький району Хмельницької області — 17 жовтня 1979, Нью-Йорк) — український громадсько-політичний діяч, інженер-хімік, публіцист, мемуарист. Батько Ярослава Туркала. Після Другої світової війни — на еміграції у США.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині православного священика Тимофія Туркала 21 серпня 1892 у селі Немиринці (нині Хмельницька область).

У Кам'янці-Подільському закінчив духовне училище, 1911 року — Подільську духовну семінарію. 1911 став студентом Київського політехнічного інституту, який закінчив уже за більшовиків.

Член Української Центральної Ради (19171918), науковий працівник ВУАН і редактор технічного відділу Інституту української наукової мови (19221929). Працював також викладачем української мови у школі військових старшин.

Кілька разів був заарештований большевицькою владою, на процесі СВУ (1930) засуджений до 3 років суворої ізоляції (умовно). З 1943 на еміграції, з 1949 у США.

Співавтор (із Володимиром Фаворським) «Словника технічної термінології комунального господарства» (1928); написав автобіографічні нариси «Тортури» (1963), «Спогади» (1978); статті на мовні, політичні і громадські теми (серед інших про Спілку визволення України).

Сини Зіновій і Ярослав.

Помер 17 жовтня 1979 р. у Нью-Йорку.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор статей, автобіографічного нарису «Тортури» (1963), «Спогадів» (1977).

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]