Туркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефанія Туркевич-Лукіянович
Зображення
Стефанія Туркевич-Лукіянович, 1920
Основна інформація
Дата народження 25 квітня 1898(1898-04-25)
Місце народження Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина (сучасна Україна)
Дата смерті 8 квітня 1977(1977-04-08) (78 років)
Місце смерті Кембридж, Кембриджшир, Велика Британія
Роки активності 1920-ті – 1970-ті
Країна Україна Україна
Національність українка
Професія композиторка, піаністка і музикознавець
Освіта Львівський національний університет імені Івана Франка
Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Берлінський університет мистецтв
Інструменти фортепіано
фісгармонія
арфа

Стефа́нія Іва́нівна Турке́вич-Лукіяно́вич (нар. 25 квітня 1898, Львів — пом. 8 квітня 1977, Кембридж) — українська композиторка, піаністка і музикознавець[1]. Офіційно визнана першою українською жінкою-композитором.[2] У роки СРСР її роботи були заборонені державною владою.

Життєпис[ред. | ред. код]

Стефанія Туркевич народилася 25 квітня 1898 року в Бродах Львівської області в Україні в священицькій сім'ї. Вона була першою дитиною в родині священика, хорового диригента, катехита та музичного критика Івана Емануїла Туркевича (1872—1936) та Софії Кормош. Мала молодшу сестру Ірени Туркевич-Мартинець та молодшого брата Лева Туркевича.

Дід, Лев Туркевич, і батько, Іван Туркевич, майбутньої композиторки були священиками. Мати Софія Кормош була піаністкою, яка навчалася у Кароля Мікулі i Вілєма Курца, а також акомпанувала молодій Соломії Крушельницькій[3]. Родина була музичною, де кожен грав на якомусь музичному інструменті. Стефанія — на фортепіано, арфі й фісгармонії. Пізніше композиторка так згадувала своє дитинство і любов до музики:

« Причиною тут була моя мама, яка прекрасно грала на фортепіано. Малою дитиною я пристрасно любила слухати її гру... Ну, а потім повстав у нас домашній салоновий оркестр. Грали ми в такому складі: тато на басі (хоча властиво татові піаніно, вчився у проф. Марка), мама на фортепіано, Льоньо на віолончелі, я на фісгармонії, Марійка і Зенко (учні проф. Перфецького) на скрипках. Тато також заснував наш домашній хор — ставив наші перші кроки в музиці. Ніколи не жалів грошей на нашу музичну освіту.[4] »

Стефанія навчалася спершу у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Василя Барвінського, згодом (1914—1916) у Відні на піаністку у Вілєма Курца і Єжи Лялевича. Після Першої світової війни навчалася у Львівському університеті, де вивчала філософію, педагогіку і музикознавство; останнє вивчала у Адольфа Хибінського. Стефанія закінчила університет у 1921 р. Паралельно (осінь 1919 — літо 1920) навчалася музики в Державній вчительській семінарії[5], а у 1921 р. — також у Консерваторії польського музичного товариства[6]. У 1921—23 продовжила навчання у Відні, де навчалася у Ґвідо Адлера (університет) та у Ф. Вюрера і Йозефа Маркса (музична академія)[7].

У 1925 вийшла заміж за Роберта Лісовського.[1] У 1927—30 роках[8] живе в Берліні, де навчається у Арнольда Шенберга і Франца Шрекера. У 1930 їде до Праги, де навчається композиції у спершу в Отакара Шіна (консерваторія), згодом у Вітеслава Новака (Вища школа майстерності). Також навчалася у Зденека Неєдли (Карловий університет)[9]. 1934 року захистила дисертацію з музикознавства у Празі[7]. Тема її дисертації: "Український елемент у творах П. Чайковського „Черевички“ („Кузнец Вакула“), Н. Римського-Корсакова „Ночь перед рождеством“ і порівняння їх з оперою Миколи Лисенка „Різдвяна Ніч“"[10]. Також з осені 1933 пані Туркевич викладала фортепіано і була акомпаніаторкою у Празькій консерваторії.

У 1935—1939 викладала гармонію й фортепіано у Вищому музичному інституті у Львові, а з 1939 року — в об'єднаній консерваторії. 1937 року одружилася вдруге — з Нарцизом Лукіяновичем, лікарем-психіатром, який також був письменником.[11] У 1944 році родина виїхала до Відня, звідки у 1946 р. переїхала до Англії.

Стефанія померла 8 квітня 1977 року у Кембриджі, Велика Британія.

Твори[ред. | ред. код]

Симфонічні твори
  • Симфонія – Symphony no. 1 – 1937
  • Симфонія no. 2(a) – Symphony no. 2(a) – 1952
  • Симфонія no. 2(b) (2-й варіант) – Symphony no. 2(b) (2nd version)
  • Симфонієта – Symphoniette – 1956
  • Три Симфонічні Ескізи – Three Symphonic Sketches – 3-го травня, 1975
  • Симфонічна поема – Symphonic Poem "La Vitа"
  • Космічна симфонія – Space Symphony – 1972
  • Сюїта для подвійного струнного оркестру – Suite for Double String Orchestra
  • Фентезі для подвійного струнного оркестру – Fantasy for Double String Orchestra
Балети
  • Руки – The Girl with the Withered Hands – Bristol, 1957
  • Перли – The Necklace
  • Весна (Дитячий балет) – Spring – (Children’s Ballet) 1934-5
  • Мавка (a) – Mavka – ‘The Forest Nymph’ – 1964-7 – Belfast
  • Мавка (b) – Mavka – ‘The Forest Nymph’ – 1964-7 – Belfast
  • Страхопуд – Scarecrow – 1976
Oпера
Дитячі опери
  • "Цар Ох" або Серце Оксани – Tsar Okh or Heart of Oksana – 1960
  • "Куць" – The Young Devil
  • "Яринний городчик" – A Vegetable Plot (1969)
Хорові твори
  • Літургія 1919
  • Psalm to Sheptytsky (Псалом Шептицькому)
  • До Бою
  • Триптих
  • Колискова (А-а, котика нема) 1946
Камерно-інструментальні твори
  • Соната для скрипки і фортепіано 1935 – Sonata for violin and piano
  • (a) струнний квартет 1960 – 1970 – String quartet
  • (b) струнний квартет 1960 – 1970 – String quartet
  • Тріо для скрипки, альта та віолончелі 1960 – 1970 – Trio for Violin, Viola and Cello
  • Квінтет для двох скрипок, альта, віолончелі фортепіано 1960 – 1970 – Piano Quintet
  • Тріо для флейти, кларнету, фагота 1972 – Wind Trio
Твори для фортепіано
  • Варіації на українську тему 1932 – Variations on a Ukrainian Theme
  • Фантазія: Сюїта фортепіанна на українські теми – Fantasia: Suite for Piano on Ukrainian Themes 1940
  • Імпромпту – Impromptu 1962
  • Гротеск – Grotesque 1964
  • Гірська сюїта – Mountain Suite 1966 – 1968
  • Цикл п’єс для дітей – Cycle of Pieces for Children 1936 – 1946
  • Українські коляди та щедрівки – Ukrainian carols and Shchedrivka
  • Вістку голосить – Good Tidings
  • Christmas with Harlequin 1971
Різне
  • Серце – Heart – Solo voice with orchestra
  • Лорелеї – Lorelei – Narrator, Harmonium and Piano 1919 – words by Lesia Ukrainka
  • Травень – May – 1912
  • Тема народної пісні – Folk Song Themes
  • На Майдані – Independence Square – piano piece
  • Не піду до леса з конечкамі – Лемківська пісня – Lemky song for voice and strings

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Turkevych-Lukiianovych, Stefaniia(англ.)
  2. Ukrainian Art Song Project - Stefania Turkewich. 
  3. Павлишин, 2004, с. 7
  4. Павлишин, 2004, с. 23
  5. Павлишин, 2004, с. 10
  6. Туркевич-Лукіянович Стефанія. Українці в Сполученому Королівств. Інтернет-енциклопедія. 
  7. а б Ihor Sonevyts'ki, Nataliia Palidvor-Sonevyts'ka. Dictionary of Ukrainian Composers. L'viv, 1997, 336 pp.
  8. Павлишин, 2004, с. 14
  9. Stefiania Turkewich. Ukranian Art Song Project. Архів оригіналу за 2016-03-22. 
  10. Павлишин, 2004, с. 15
  11. Narcyz Lukianowicz (Нарциз Лукіянович). 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]