Туркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна
Стефанія Туркевич-Лісовська (Лукіянович) | |
---|---|
Стефанія Туркевич-Лісовська (Лукіянович), 1920 | |
Основна інформація | |
Дата народження | 25 квітня 1898 |
Місце народження | Львів, Галичина, Австро-Угорщина |
Дата смерті | 8 квітня 1977 (78 років) |
Місце смерті | Кембридж, Кембриджшир, Велика Британія |
Роки активності | 20-70 рр. 20 століття |
Громадянство | Україна |
Національність | українка |
Професія | композиторка, піаністка і музикознавець |
Освіта | Львівський університет Консерваторія польського музичного товариства Берлінський університет мистецтв |
Інструменти | фортепіано фісгармонія арфа |
Заклад | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
Файли у Вікісховищі |
Стефа́нія Турке́вич-Лісо́вська, з 1937 Лукіяно́вич[1], (25 квітня 1898, Львів — 8 квітня 1977, Кембридж) — українська композиторка, піаністка і музикознавиця.[2] Офіційно визнана першою українською композиторкою.[3] У роки СРСР її роботи були заборонені державною владою.[4]
Стефанія Туркевич народилася 25 квітня 1898 року в Львові у священницькій родині. Вона була першою дитиною в родині греко-католицького священника, хорового диригента, катехита та музичного критика о. Івана Емануїла Туркевича (1872—1936)[5] та Софії Кормош. Мала молодшу сестру Ірину Туркевич-Мартинець та молодшого брата Лева Туркевича.
Дід, о. Лев Туркевич, і батько майбутньої композиторки були священниками. Мати Софія Кормош була піаністкою, яка навчалася в Кароля Мікулі та Вілема Курца, а також акомпанувала молодій Соломії Крушельницькій.[6] Родина була музичною, де кожен грав на якомусь музичному інструменті. Стефанія — на фортепіано, арфі й фісгармонії. Пізніше композиторка так згадувала своє дитинство і любов до музики:
«Причиною тут була моя мама, яка прекрасно грала на фортепіано. Малою дитиною я пристрасно любила слухати її гру… Ну, а потім повстав у нас домашній салоновий оркестр. Грали ми в такому складі: тато на басі (хоча властиво татові піаніно, вчився у проф. Марка), мама на фортепіано, Льоньо на віолончелі, я на фісгармонії, Марійка і Зенко (учні проф. Перфецького) на скрипках. Тато також заснував наш домашній хор — ставив наші перші кроки в музиці. Ніколи не жалів грошей на нашу музичну освіту»
— Стефанія Туркевич-Лісовська[7]
Стефанія навчалася спершу у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Василя Барвінського, згодом (1914—1916) у Відні на піаністку у Вілема Курца і Єжи Лялевича. Після Першої світової війни навчалася у Львівському університеті, де вивчала філософію, педагогіку і музикознавство; останнє вивчала у Адольфа Хибінського. Стефанія закінчила університет у 1921 році. Одночасно (осінь 1919 — літо 1920) навчалася музики в Державній вчительській семінарії[8], а у 1921 році — також у Консерваторії польського музичного товариства[9]. У 1921—1923 роках продовжила навчання у Відні, де навчалася у Ґвідо Адлера у Віденському університеті) та у Ф. Вюрера і Йозефа Маркса (музична академія).[10]
1925 року вийшла заміж за Роберта Лісовського.[2] В 1927—1930 роках[11] мешкала у Берліні, де навчалася у Арнольда Шенберга і Франца Шрекера. 1930 року поїхала до Праги, де вивчала композицію спершу в Отакара Шіна у Празькій консерваторії), згодом у Вітезслава Новака (Вища школа майстерності). Також навчалася у Зденека Неєдли (Карловий університет).[12] 1934 року захистила дисертацію з музикознавства у Празі.[10] Тема її дисертації: «Український елемент у творах П. Чайковського „Черевички“, Н. Римського-Корсакова „Ніч перед Різдвом“ і порівняння їх з оперою Миколи Лисенка „Різдвяна Ніч“».[13] Також з осені 1933 року пані Лісовська викладала фортепіано і була акомпаніаторкою у Празькій консерваторії.
У 1935—1939 роках викладала гармонію й фортепіано у Вищому музичному інституті у Львові, а з 1939 року — в об'єднаній консерваторії.
1937 року одружилася вдруге — з Нарцизом Лукіяновичем, лікарем-психіатром, який також був письменником.[14] У 1944 році родина виїхала до Відня, звідки 1946 року переїхала до Англії.[15]
Стефанія Лукіянович померла 8 квітня 1977 року в Кембриджі, Велика Британія.
- Симфонічні твори
- Симфонія — Symphony no. 1 — 1937.
- Симфонія no. 2(a) — Symphony no. 2(a) — 1952.
- Симфонія no. 2(b) (2-й варіант) — Symphony no. 2(b) (2nd version).
- Симфонієта — Symphoniette — 1956.
- Три Симфонічні Ескізи — Three Symphonic Sketches — 3 травня, 1975.
- Симфонічна поема «La Vita».
- Космічна симфонія — Space Symphony — 1972.
- Сюїта для подвійного струнного оркестру — Suite for Double String Orchestra.
- Фентезі для подвійного струнного оркестру — Fantasy for Double String Orchestra.
- Балети
- Руки — The Girl with the Withered Hands — Bristol, 1957.
- Перли — The Necklace.
- Весна (Дитячий балет) — Spring — (Children's Ballet) 1934-5.
- Мавка (a) — Mavka — ‘The Forest Nymph’ — 1964-7 — Belfast.
- Мавка (b) — Mavka — ‘The Forest Nymph’ — 1964-7 — Belfast.
- Страхопуд — Scarecrow — 1976.
- Опера
- Мавка (на основі Лісової пісні Лесі Українки) (незавершені).
- Дитячі опери
- Цар Ох або Серце Оксани — Tsar Okh or Heart of Oksana — 1960
- Куць — The Young Devil
- Яринний городчик — A Vegetable Plot (1969)
- Хорові твори
- Літургія 1919.
- Psalm to Sheptytsky (Псалом Шептицькому).
- До Бою.
- Триптих.
- Колискова (А-а, котика нема; 1946).
- Камерно-інструментальні твори
- Соната для скрипки і фортепіано 1935 — Sonata for violin and piano.
- (a) струнний квартет 1960—1970 — String quartet.
- (b) струнний квартет 1960—1970 — String quartet.
- Тріо для скрипки, альта та віолончелі 1960—1970 — Trio for Violin, Viola and Cello.
- Квінтет для двох скрипок, альта, віолончелі фортепіано 1960—1970 — Piano Quintet.
- Тріо для флейти, кларнету, фагота 1972 — Wind Trio.
- Твори для фортепіано
- Варіації на українську тему 1932 — Variations on a Ukrainian Theme.
- Фантазія: Сюїта фортепіанна на українські теми — Fantasia: Suite for Piano on Ukrainian Themes 1940.
- Імпромпту — Impromptu 1962.
- Гротеск — Grotesque 1964.
- Гірська сюїта — Mountain Suite 1966—1968.
- Цикл п'єс для дітей — Cycle of Pieces for Children 1936—1946.
- Українські коляди та щедрівки — Ukrainian carols and Shchedrivka.
- Вістку голосить — Good Tidings.
- Christmas with Harlequin 1971.
- Різне
- Серце — Heart — Solo voice with orchestra.
- Лореляй — Lorelei — Narrator, Harmonium and Piano 1919 — words by Lesia Ukrainka.
- Травень — May — 1912.
- Тема народної пісні — Folk Song Themes.
- На Майдані — Independence Square — piano piece.
- Не піду до леса з конечкамі — Лемківська пісня — Lemky song for voice and strings.
Деякі твори мисткині були виконані у 1920—1930-х рр. у Львові і Празі, у 1956—1961 рр. у Західній Європі, та в 1969—1970 рр. у Канаді. Проте, багато творів досі не виконувалися на сцені, хоч останніми роками деякі твори з її творчого доробку вже виконуються в Канаді та Україні. У 2014 році в Канаді були видані записи 20 пісень композиторки на компакт-диску (частина колекції «Galicians I — The Art Songs»).[16]
8 листопада 2020 року в Львівській національній філармонії імені М. Скорика відбулася прем'єра опери «Серце Оксани» Стефанії Туркевич-Лукіянович під диригуванням Сергія Хоровця. Опера була написана рівно 60 років тому в 1960 році й тільки в 2020 році вперше поставлена в Україні. Ця опера присвячена сестрі Стефанії — Ірині Туркевич-Мартинець (1899—1983), оперній та камерній співачці, яка після війни емігрувала до Канади і у 1960 році очолила Український дитячий театр Вінніпеґу.[17]
26 грудня 2020 року відбулася світова прем'єра дитячої опери «Куць» в Чернівецькій обласній філармонії.[18]
- ↑ Енциклопедія українознавства, Кн. 2, [т. 9: «Тимошенко — Хмельницький Богдан». Голов. ред: Володимир Кубійович. Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя», Наукове товариство імені Шевченка у Європі. 1980. С. 3285]
- ↑ а б Turkevych-Lukiianovych, Stefaniia (англ.)
- ↑ Ukrainian Art Song Project — Stefania Turkewich (1898-1977).
- ↑ У Стефи Туркевич-Лісовської, або інтерв’ю Мелі Нижанківської. Фотографії старого Львова (укр.). 3 жовтня 2019. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Іван Емануїл Туркевич нар. 1872 пом. 12 грудня 1936. Родовід. Процитовано 07.12.2019.
- ↑ Павлишин, 2004, с. 7.
- ↑ Павлишин, 2004, с. 23.
- ↑ Павлишин, 2004, с. 10.
- ↑ Туркевич-Лукіянович Стефанія. Українці в Сполученому Королівств. Інтернет-енциклопедія.
- ↑ а б Ihor Sonevyts'ki, Nataliia Palidvor-Sonevyts'ka. Dictionary of Ukrainian Composers. L'viv, 1997, 336 pp.
- ↑ Павлишин, 2004, с. 14.
- ↑ Stefiania Turkewich. Ukranian Art Song Project. Архів оригіналу за 22 березня 2016.
- ↑ Павлишин, 2004, с. 15.
- ↑ Narcyz Lukianowicz (Нарциз Лукіянович).
- ↑ Стефанія Туркевич – перша українська композиторка (укр.). Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Кравець, Роман. Стефанія Туркевич-Лукіянович. www.ukrainiansintheuk.info. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Кияновська, Любов (11 листопада 2020). Серце Оксани: післяпрем'єрні роздуми від Любові Кияновської. Львівська національна філармонія (укр.). Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Дитяча опера «Куць». Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець». Процитовано 3 січня 2021.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Карась Г. В. Статика і динаміка жанру дитячої опери у творчості композиторів української діаспори ХХ ст. // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв Науковий журнал — № 2, 2010.
- Медведик П. К. Лукіянович-Туркевич Стефанія Іванівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Павлишин С. Перша українська композиторка Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович. — Львів : БаК, 2004. — 157 с. — ISBN 966-706-55-02.
- Аудіозапис та відео прем'єри (15.09.2020) Симфонії № 1 Стефанії Туркевич (1937) в мобільному додатку Ukrainia Live Classic!
- Stefania Turkewich: Galicians I |The Art Songs
- Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові: Вечір, присвячений 110-річчю Стефанії Туркевич — першої української професійної композиторки
- Ukrainian Art Song Project — Stefania Turkewich (1898—1977) (англ.)
- «Цар Ох» або Серце Оксани — The Heart of Oksana
- Фільм про Стефанію Туркевич — Film about Stefania Turkewich
- Світова прем'єра Першої симфонії Стефанії Туркевич — The world premiere of Stefania Turkewich's First Symphony
- Три симфонічні ескізи- Three Symphonic sketches — World Premier
- Концерт-присвята до 120 року з дня народження Стефанії Туркевич — Concert dedicated to the 120th anniversary of the birth of Stefania Turkewich
- Прем'єра. Стефанія Туркевич-Лукіянович «Серце Оксани» опера — Premiere. Stefania Turkewich-Lukiyanovich «Heart of Oksana» opera.
- Народились 25 квітня
- Народились 1898
- Померли 8 квітня
- Померли 1977
- Викладачі Львівської консерваторії
- Українські композиторки
- Українські музичні педагоги
- Українські піаністки
- Диригенти Львівського «Бояну»
- Випускники Львівської консерваторії
- Випускники Карлового університету
- Доктори наук
- Уродженці Львова
- Померли у Великій Британії
- Українські композитори академічної музики
- Українські оперні композитори
- Українські композиторки академічної музики