Туркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефанія Туркевич-Лісовська (Лукіянович)
Зображення
Зображення
Стефанія Туркевич-Лісовська (Лукіянович), 1920
Основна інформація
Дата народження25 квітня 1898(1898-04-25)
Місце народженняЛьвів, Галичина,
Австро-Угорщина
Дата смерті8 квітня 1977(1977-04-08) (78 років)
Місце смертіКембридж, Кембриджшир, Велика Британія
Роки активності20-70 рр. 20 століття
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Професіякомпозиторка, піаністка і музикознавець
ОсвітаЛьвівський університет
Консерваторія польського музичного товариства
Берлінський університет мистецтв
Інструментифортепіано
фісгармонія
арфа
ЗакладЛьвівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
CMNS: Файли у Вікісховищі

Стефа́нія Турке́вич-Лісо́вська, з 1937 Лукіяно́вич[1], (25 квітня 1898, Львів — 8 квітня 1977, Кембридж) — українська композиторка, піаністка і музикознавиця.[2] Офіційно визнана першою українською композиторкою.[3] У роки СРСР її роботи були заборонені державною владою.[4]

Життєпис

[ред. | ред. код]
Середній рядок (зліва направо): сестра Ірина, брат Лев, і Стефанія, близько 1915

Стефанія Туркевич народилася 25 квітня 1898 року в Львові у священницькій родині. Вона була першою дитиною в родині греко-католицького священника, хорового диригента, катехита та музичного критика о. Івана Емануїла Туркевича (1872—1936)[5] та Софії Кормош. Мала молодшу сестру Ірину Туркевич-Мартинець та молодшого брата Лева Туркевича.

Дід, о. Лев Туркевич, і батько майбутньої композиторки були священниками. Мати Софія Кормош була піаністкою, яка навчалася в Кароля Мікулі та Вілема Курца, а також акомпанувала молодій Соломії Крушельницькій.[6] Родина була музичною, де кожен грав на якомусь музичному інструменті. Стефанія — на фортепіано, арфі й фісгармонії. Пізніше композиторка так згадувала своє дитинство і любов до музики:

«Причиною тут була моя мама, яка прекрасно грала на фортепіано. Малою дитиною я пристрасно любила слухати її гру… Ну, а потім повстав у нас домашній салоновий оркестр. Грали ми в такому складі: тато на басі (хоча властиво татові піаніно, вчився у проф. Марка), мама на фортепіано, Льоньо на віолончелі, я на фісгармонії, Марійка і Зенко (учні проф. Перфецького) на скрипках. Тато також заснував наш домашній хор — ставив наші перші кроки в музиці. Ніколи не жалів грошей на нашу музичну освіту»

Стефанія Туркевич-Лісовська[7]

Стефанія навчалася спершу у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Василя Барвінського, згодом (1914—1916) у Відні на піаністку у Вілема Курца і Єжи Лялевича. Після Першої світової війни навчалася у Львівському університеті, де вивчала філософію, педагогіку і музикознавство; останнє вивчала у Адольфа Хибінського. Стефанія закінчила університет у 1921 році. Одночасно (осінь 1919 — літо 1920) навчалася музики в Державній вчительській семінарії[8], а у 1921 році — також у Консерваторії польського музичного товариства[9]. У 1921—1923 роках продовжила навчання у Відні, де навчалася у Ґвідо Адлера у Віденському університеті) та у Ф. Вюрера і Йозефа Маркса (музична академія).[10]

1925 року вийшла заміж за Роберта Лісовського.[2] В 1927—1930 роках[11] мешкала у Берліні, де навчалася у Арнольда Шенберга і Франца Шрекера. 1930 року поїхала до Праги, де вивчала композицію спершу в Отакара Шіна у Празькій консерваторії), згодом у Вітезслава Новака (Вища школа майстерності). Також навчалася у Зденека Неєдли (Карловий університет).[12] 1934 року захистила дисертацію з музикознавства у Празі.[10] Тема її дисертації: «Український елемент у творах П. Чайковського „Черевички“, Н. Римського-Корсакова „Ніч перед Різдвом“ і порівняння їх з оперою Миколи ЛисенкаРіздвяна Ніч“».[13] Також з осені 1933 року пані Лісовська викладала фортепіано і була акомпаніаторкою у Празькій консерваторії.

У 1935—1939 роках викладала гармонію й фортепіано у Вищому музичному інституті у Львові, а з 1939 року — в об'єднаній консерваторії.

1937 року одружилася вдруге — з Нарцизом Лукіяновичем, лікарем-психіатром, який також був письменником.[14] У 1944 році родина виїхала до Відня, звідки 1946 року переїхала до Англії.[15]

Стефанія Лукіянович померла 8 квітня 1977 року в Кембриджі, Велика Британія.

Твори

[ред. | ред. код]
Симфонічні твори
  • Симфонія — Symphony no. 1 — 1937.
  • Симфонія no. 2(a) — Symphony no. 2(a) — 1952.
  • Симфонія no. 2(b) (2-й варіант) — Symphony no. 2(b) (2nd version).
  • Симфонієта — Symphoniette — 1956.
  • Три Симфонічні Ескізи — Three Symphonic Sketches — 3 травня, 1975.
  • Симфонічна поема  «La Vita».
  • Космічна симфонія — Space Symphony — 1972.
  • Сюїта для подвійного струнного оркестру — Suite for Double String Orchestra.
  • Фентезі для подвійного струнного оркестру — Fantasy for Double String Orchestra.
Балети
  • Руки — The Girl with the Withered Hands — Bristol, 1957.
  • Перли — The Necklace.
  • Весна (Дитячий балет) — Spring — (Children's Ballet) 1934-5.
  • Мавка (a) — Mavka — ‘The Forest Nymph’ — 1964-7 — Belfast.
  • Мавка (b) — Mavka — ‘The Forest Nymph’ — 1964-7 — Belfast.
  • Страхопуд — Scarecrow — 1976.
Опера
Дитячі опери
  • Цар Ох або Серце Оксани — Tsar Okh or Heart of Oksana — 1960
  • Куць — The Young Devil
  • Яринний городчик — A Vegetable Plot (1969)
Хорові твори
  • Літургія 1919.
  • Psalm to Sheptytsky (Псалом Шептицькому).
  • До Бою.
  • Триптих.
  • Колискова (А-а, котика нема; 1946).
Камерно-інструментальні твори
  • Соната для скрипки і фортепіано 1935 — Sonata for violin and piano.
  • (a) струнний квартет 1960—1970 — String quartet.
  • (b) струнний квартет 1960—1970 — String quartet.
  • Тріо для скрипки, альта та віолончелі 1960—1970 — Trio for Violin, Viola and Cello.
  • Квінтет для двох скрипок, альта, віолончелі фортепіано 1960—1970 — Piano Quintet.
  • Тріо для флейти, кларнету, фагота 1972 — Wind Trio.
Твори для фортепіано
  • Варіації на українську тему 1932 — Variations on a Ukrainian Theme.
  • Фантазія: Сюїта фортепіанна на українські теми — Fantasia: Suite for Piano on Ukrainian Themes 1940.
  • Імпромпту — Impromptu 1962.
  • Гротеск — Grotesque 1964.
  • Гірська сюїта — Mountain Suite 1966—1968.
  • Цикл п'єс для дітей — Cycle of Pieces for Children 1936—1946.
  • Українські коляди та щедрівки — Ukrainian carols and Shchedrivka.
  • Вістку голосить — Good Tidings.
  • Christmas with Harlequin 1971.
Різне
  • Серце — Heart — Solo voice with orchestra.
  • Лореляй — Lorelei — Narrator, Harmonium and Piano 1919 — words by Lesia Ukrainka.
  • Травень — May — 1912.
  • Тема народної пісні — Folk Song Themes.
  • На Майдані — Independence Square — piano piece.
  • Не піду до леса з конечкамі — Лемківська пісня — Lemky song for voice and strings.

Виконання музичних творів композиторки

[ред. | ред. код]

Деякі твори мисткині були виконані у 1920—1930-х рр. у Львові і Празі, у 1956—1961 рр. у Західній Європі, та в 1969—1970 рр. у Канаді. Проте, багато творів досі не виконувалися на сцені, хоч останніми роками деякі твори з її творчого доробку вже виконуються в Канаді та Україні. У 2014 році в Канаді були видані записи 20 пісень композиторки на компакт-диску (частина колекції «Galicians I — The Art Songs»).[16]

8 листопада 2020 року в Львівській національній філармонії імені М. Скорика відбулася прем'єра опери «Серце Оксани» Стефанії Туркевич-Лукіянович під диригуванням Сергія Хоровця. Опера була написана рівно 60 років тому в 1960 році й тільки в 2020 році вперше поставлена в Україні. Ця опера присвячена сестрі Стефанії — Ірині Туркевич-Мартинець (1899—1983), оперній та камерній співачці, яка після війни емігрувала до Канади і у 1960 році очолила Український дитячий театр Вінніпеґу.[17]

26 грудня 2020 року відбулася світова прем'єра дитячої опери «Куць» в Чернівецькій обласній філармонії.[18]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Енциклопедія українознавства, Кн. 2, [т. 9: «Тимошенко — Хмельницький Богдан». Голов. ред: Володимир Кубійович. Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя», Наукове товариство імені Шевченка у Європі. 1980. С. 3285]
  2. а б Turkevych-Lukiianovych, Stefaniia (англ.)
  3. Ukrainian Art Song Project — Stefania Turkewich (1898-1977).
  4. У Стефи Туркевич-Лісовської, або інтерв’ю Мелі Нижанківської. Фотографії старого Львова (укр.). 3 жовтня 2019. Процитовано 20 листопада 2020.
  5. Іван Емануїл Туркевич нар. 1872 пом. 12 грудня 1936. Родовід. Процитовано 07.12.2019.
  6. Павлишин, 2004, с. 7.
  7. Павлишин, 2004, с. 23.
  8. Павлишин, 2004, с. 10.
  9. Туркевич-Лукіянович Стефанія. Українці в Сполученому Королівств. Інтернет-енциклопедія.
  10. а б Ihor Sonevyts'ki, Nataliia Palidvor-Sonevyts'ka. Dictionary of Ukrainian Composers. L'viv, 1997, 336 pp.
  11. Павлишин, 2004, с. 14.
  12. Stefiania Turkewich. Ukranian Art Song Project. Архів оригіналу за 22 березня 2016.
  13. Павлишин, 2004, с. 15.
  14. Narcyz Lukianowicz (Нарциз Лукіянович).
  15. Стефанія Туркевич – перша українська композиторка (укр.). Процитовано 20 листопада 2020.
  16. Кравець, Роман. Стефанія Туркевич-Лукіянович. www.ukrainiansintheuk.info. Процитовано 20 листопада 2020.
  17. Кияновська, Любов (11 листопада 2020). Серце Оксани: післяпрем'єрні роздуми від Любові Кияновської. Львівська національна філармонія (укр.). Процитовано 20 листопада 2020.
  18. Дитяча опера «Куць». Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець». Процитовано 3 січня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]