Туркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефанія Туркевич-Лукіянович
Зображення
Стефанія Туркевич-Лукіянович, 1920
Основна інформація
Дата народження 25 квітня 1898(1898-04-25)
Місце народження Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина (сучасна Україна)
Дата смерті 8 квітня 1977(1977-04-08) (78 років)
Місце смерті Кембридж, Кембриджшир, Велика Британія
Роки активності 1920-ті – 1970-ті
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Професія композиторка, піаністка і музикознавець
Освіта Львівський національний університет імені Івана Франка
Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Берлінський університет мистецтв
Інструменти фортепіано
фісгармонія
арфа

Стефа́нія Іва́нівна Турке́вич-Лукіяно́вич (нар. 25 квітня 1898, Львів — пом. 8 квітня 1977, Кембридж) — українська композиторка, піаністка і музикознавець[1]. Офіційно визнана першою українською жінкою-композитором.[2] У роки СРСР її роботи були заборонені державною владою.

Життєпис[ред. | ред. код]

Середній рядок (зліва направо): сестра Ірина, брат Пев, і Стефанія, близько 1915

Стефанія Туркевич народилася 25 квітня 1898 року в Бродах Львівської області в Україні в священицькій сім'ї. Вона була першою дитиною в родині священика, хорового диригента, катехита та музичного критика Івана Емануїла Туркевича (1872—1936) та Софії Кормош. Мала молодшу сестру Ірену Туркевич-Мартинець та молодшого брата Лева Туркевича.

Дід, Лев Туркевич, і батько, Іван Туркевич, майбутньої композиторки були священиками. Мати Софія Кормош була піаністкою, яка навчалася у Кароля Мікулі i Вілєма Курца, а також акомпанувала молодій Соломії Крушельницькій[3]. Родина була музичною, де кожен грав на якомусь музичному інструменті. Стефанія — на фортепіано, арфі й фісгармонії. Пізніше композиторка так згадувала своє дитинство і любов до музики:

« Причиною тут була моя мама, яка прекрасно грала на фортепіано. Малою дитиною я пристрасно любила слухати її гру... Ну, а потім повстав у нас домашній салоновий оркестр. Грали ми в такому складі: тато на басі (хоча властиво татові піаніно, вчився у проф. Марка), мама на фортепіано, Льоньо на віолончелі, я на фісгармонії, Марійка і Зенко (учні проф. Перфецького) на скрипках. Тато також заснував наш домашній хор — ставив наші перші кроки в музиці. Ніколи не жалів грошей на нашу музичну освіту.[4] »

Стефанія навчалася спершу у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Василя Барвінського, згодом (1914—1916) у Відні на піаністку у Вілєма Курца і Єжи Лялевича. Після Першої світової війни навчалася у Львівському університеті, де вивчала філософію, педагогіку і музикознавство; останнє вивчала у Адольфа Хибінського. Стефанія закінчила університет у 1921 р. Паралельно (осінь 1919 — літо 1920) навчалася музики в Державній вчительській семінарії[5], а у 1921 р. — також у Консерваторії польського музичного товариства[6]. У 1921—23 продовжила навчання у Відні, де навчалася у Ґвідо Адлера (університет) та у Ф. Вюрера і Йозефа Маркса (музична академія)[7].

У 1925 вийшла заміж за Роберта Лісовського.[1] У 1927—30 роках[8] живе в Берліні, де навчається у Арнольда Шенберга і Франца Шрекера. У 1930 їде до Праги, де навчається композиції у спершу в Отакара Шіна (консерваторія), згодом у Вітеслава Новака (Вища школа майстерності). Також навчалася у Зденека Неєдли (Карловий університет)[9]. 1934 року захистила дисертацію з музикознавства у Празі[7]. Тема її дисертації: «Український елемент у творах П. Чайковського „Черевички“ („Кузнец Вакула“), Н. Римського-Корсакова „Ночь перед рождеством“ і порівняння їх з оперою Миколи Лисенка „Різдвяна Ніч“»[10]. Також з осені 1933 пані Туркевич викладала фортепіано і була акомпаніаторкою у Празькій консерваторії.

У 1935—1939 викладала гармонію й фортепіано у Вищому музичному інституті у Львові, а з 1939 року — в об'єднаній консерваторії. 1937 року одружилася вдруге — з Нарцизом Лукіяновичем, лікарем-психіатром, який також був письменником.[11] У 1944 році родина виїхала до Відня, звідки у 1946 р. переїхала до Англії.

Стефанія померла 8 квітня 1977 року у Кембриджі, Велика Британія.

Твори[ред. | ред. код]

Симфонічні твори
  • Симфонія — Symphony no. 1 — 1937
  • Симфонія no. 2(a) — Symphony no. 2(a) — 1952
  • Симфонія no. 2(b) (2-й варіант) — Symphony no. 2(b) (2nd version)
  • Симфонієта — Symphoniette — 1956
  • Три Симфонічні Ескізи — Three Symphonic Sketches — 3-го травня, 1975
  • Симфонічна поема — Symphonic Poem «La Vitа»
  • Космічна симфонія — Space Symphony — 1972
  • Сюїта для подвійного струнного оркестру — Suite for Double String Orchestra
  • Фентезі для подвійного струнного оркестру — Fantasy for Double String Orchestra
Балети
  • Руки — The Girl with the Withered Hands — Bristol, 1957
  • Перли — The Necklace
  • Весна (Дитячий балет) — Spring — (Children's Ballet) 1934-5
  • Мавка (a) — Mavka — ‘The Forest Nymph’ — 1964-7 — Belfast
  • Мавка (b) — Mavka — ‘The Forest Nymph’ — 1964-7 — Belfast
  • Страхопуд — Scarecrow — 1976
Oпера
Дитячі опери
  • «Цар Ох» або Серце Оксани — Tsar Okh or Heart of Oksana — 1960
  • «Куць» — The Young Devil
  • «Яринний городчик» — A Vegetable Plot (1969)
Хорові твори
  • Літургія 1919
  • Psalm to Sheptytsky (Псалом Шептицькому)
  • До Бою
  • Триптих
  • Колискова (А-а, котика нема) 1946
Камерно-інструментальні твори
  • Соната для скрипки і фортепіано 1935 — Sonata for violin and piano
  • (a) струнний квартет 1960—1970 — String quartet
  • (b) струнний квартет 1960—1970 — String quartet
  • Тріо для скрипки, альта та віолончелі 1960—1970 — Trio for Violin, Viola and Cello
  • Квінтет для двох скрипок, альта, віолончелі фортепіано 1960—1970 — Piano Quintet
  • Тріо для флейти, кларнету, фагота 1972 — Wind Trio
Твори для фортепіано
  • Варіації на українську тему 1932 — Variations on a Ukrainian Theme
  • Фантазія: Сюїта фортепіанна на українські теми — Fantasia: Suite for Piano on Ukrainian Themes 1940
  • Імпромпту — Impromptu 1962
  • Гротеск — Grotesque 1964
  • Гірська сюїта — Mountain Suite 1966—1968
  • Цикл п'єс для дітей — Cycle of Pieces for Children 1936—1946
  • Українські коляди та щедрівки — Ukrainian carols and Shchedrivka
  • Вістку голосить — Good Tidings
  • Christmas with Harlequin 1971
Різне
  • Серце — Heart — Solo voice with orchestra
  • Лорелеї — Lorelei — Narrator, Harmonium and Piano 1919 — words by Lesia Ukrainka
  • Травень — May — 1912
  • Тема народної пісні — Folk Song Themes
  • На Майдані — Independence Square — piano piece
  • Не піду до леса з конечкамі — Лемківська пісня — Lemky song for voice and strings

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Turkevych-Lukiianovych, Stefaniia(англ.)
  2. Ukrainian Art Song Project - Stefania Turkewich. 
  3. Павлишин, 2004, с. 7
  4. Павлишин, 2004, с. 23
  5. Павлишин, 2004, с. 10
  6. Туркевич-Лукіянович Стефанія. Українці в Сполученому Королівств. Інтернет-енциклопедія. 
  7. а б Ihor Sonevyts'ki, Nataliia Palidvor-Sonevyts'ka. Dictionary of Ukrainian Composers. L'viv, 1997, 336 pp.
  8. Павлишин, 2004, с. 14
  9. Stefiania Turkewich. Ukranian Art Song Project. Архів оригіналу за 2016-03-22. 
  10. Павлишин, 2004, с. 15
  11. Narcyz Lukianowicz (Нарциз Лукіянович). 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]