Турнір претендентів 1953

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Турнір претендентів 1953
Kongresshaus - General-Guisan-Quai - Werd - ZSG Helvetia 2011-08-06 17-09-58.JPG
Сучасний вид на Будинок конгресу із Цюрихського озера
Інформація про турнір
Дата проведення 30 серпня — 24 жовтня
Місце проведення Нойгаузен і Цюрих
(Швейцарія Швейцарія)
Організатор Швейцарська шахова федерація / ФІДЕ
Система розіграшу 2 кола
Статистика
Країн-учасниць 7
Шахістів 15
Переможець СРСР Василь Смислов
Зіграно партій 210
Результативні партії 92 (43,8 %)

Турнір претендентів 1953 року — шаховий турнір, який став вирішальним етапом змагань за право зіграти матч за звання чемпіона світу 1954 року проти Михайла Ботвинника. Проходив у Нойгаузені та Цюриху (Швейцарія) із 30 серпня по 24 жовтня 1953 року за участю 15 гравців у два кола. У турнірі грали призери попереднього турніру претендентів (Будапешт 1950) і міжзонального турніру в Сальтшебадені 1952 року. Переможцем турніру претендентів і суперником чемпіона світу став Василь Смислов (СРСР).

Турнір зібрав усіх найсильніших гросмейстерів свого часу (за винятком чемпіона світу М. Ботвинника) — відповідно до ресурсу Chessmetrics у Цюриху грали 14 із 16 провідних гросмейстерів світу станом на серпень 1953 року[1] й він входить до числа найбільш представницьких турнірів XX сторіччя[2][3]. Змагання претендентів підтвердило беззаперечне домінування радянської шахової школи після Другої світової війни, адже в першій одинадцятці опинилося аж дев'ять представників Радянського Союзу.

Збірник партій під назвою «Міжнародний турнір гросмейстерів» (рос. Международный турнир гроссмейстеров) авторства Давида Бронштейна, виданий за підсумками турніру, вважають одним із найкращих турнірних збірників усіх часів[4][5][6]. За ним удосконалювало свою майстерність декілька поколінь шахістів, книгу переклали низкою європейських мов. Кілька партій турніру стали класичними взірцями ефектних жертв, комбінацій, позиційної гри та боротьби до кінця (див. розділ «Вибрані партії»).

Місце проведення, організація[ред. | ред. код]

У післявоєнне десятиліття міжнародні шахові турніри найвищого рівня намагалися проводити в нейтральних перед Другою світовою країнах (Нідерланди, Швеція, Швейцарія), або країнах, політично рівновіддалених від США й СРСР (Фінляндія, Югославія), оскільки в розпалі була «холодна війна», а найпотужнішою шаховою державою світу став Радянський Союз. Місце й час проведення турніру претендентів — Швейцарія, 1953 рік — визначив конгрес ФІДЕ в Копенгагені 1950 року[7]. Швейцарія вже мала досвід проведення сильних міжнародних турнірів у 1930-х роках, коли тут пройшли турніри Берн-1932 і Цюрих-1934 (в обох грали А. Алехін, М. Ейве, С. Флор, Є. Боголюбов і О. Бернштейн)[8][9].

Бюджет турніру становив 100 тисяч швейцарських франків (відповідник ~200-400 тис. доларів США станом на 2015 рік) із яких 5 тисяч отримав переможець, наступний призер — трішки менше, далі — за спаданням, а троє останніх учасників отримували по 500 франків[10]. Через таку значну суму витрат організатори не мали змоги компенсувати витрати на дорогу, натомість оплачували учасникам і делегаціям проживання[10].

Голова організаційного комітету — Шарль Перре[11]. Директор турніру — швейцарський шаховий композитор Алоїз Наґлер. Головний арбітр — міжнародний майстер Карел Опоченський (Чехословаччина)[12]. У суботу, 29-го серпня, проведено жеребкування, яке визначило пари на всі 30 турів. Під час укладання розкладу ігор пішли назустріч побажанню С. Решевського, який хотів не грати від заходу сонця в п'ятницю до заходу сонця в суботу з релігійних міркувань[10]. Американський єврейський шахіст щосуботи їздив молитися до Цюриха й приїжджав аж о дев'ятій годині, після чого починалася партія за його участю[13].

Найбільша делегація — радянська — прилетіла літаком Іл-12 до Відня, а потім потягом поїхала до Цюриха, де пересіла на потяг до Шаффгаузена (столиця кантону, в якому розташований Нойгаузен)[14]. Там же, у Шаффгаузені, перед турніром проведено конгрес ФІДЕ.

Церемонія відкриття та перші 8 турів відбулися в будинку парафії курортного містечка Нойгаузен[15][16], яке славиться своїм краєвидом на Рейнський водоспад. Під час урочистого банкету привітальні промови виголосили президент ФІДЕ Фольке Роґард, а також гросмейстер М. Тайманов від імені делегації СРСР і М. Найдорф від імені представників Заходу. В. Смислов, який славився своїм талантом до співу, виконав оперну арію, а піаніст М. Тайманов зіграв твори Чайковського та Шопена[16]. Гравці, секунданти та інші члени делегацій мешкали в готелі «Bellevue»[17]. Олександр Котов писав, що не кожен міг витримати місцеву погоду й постійні пориви фену. Так, лікар радянської делегації Володимир Рідін цілими днями лежав у ліжку та скаржився на головний біль[18].

Kongresshaus у Цюриху

Відомий швейцарський виробник годинників, «International Watch Company», встановив спеціальний приз для переможця нойгаузенської частини турніру (а точніше — перших 7 турів із 8, зіграних у містечку) — золотий наручний годинник[19]. Однак за підсумками семи турів порівну очок мали Самуель Решевський і Василь Смислов, тому спонсорам довелося терміново замовляти ще один годинник, щоб нагородити обох лідерів[20].

У вільні від ігор дні шахістам показували міста та природу Швейцарії — гору Сентіс, місто Люцерн і т. ін. Гросмейстери також погодилися дати сеанс одночасної гри[21].

Після 8-го туру учасники переїхали до Цюриха, віддаленого на 50 км. Решта турів пройшли в залі камерної музики[22] місцевого Будинку конгресу (нім. Kongresshaus), розрахованій на 300 осіб[23]. Преса та учасники висловлювали здивування щодо вибору турнірного приміщення, адже зала часто була переповнена й не могла вмістити всіх охочих[23].

Церемонія закриття відбулася 24 жовтня у великій залі Будинку конгресу. На заході були присутні представники шахового світу, дипломати і журналісти. Президент Швейцарської шахової федерації Карл Лохер і голова оргкомітету Шарль Перре звернулися російською мовою та привітали з успіхом радянських гросмейстерів, особливо Василя Смислова[12]. Головний арбітр К. Опоченський підтвердив остаточні результати змагань і від імені ФІДЕ проголосив В. Смислова претендентом на звання чемпіона світу в матчі з чинним чемпіоном М. Ботвинником. На сцені, прикрашеній прапорами держав, яких представляли шахісти, Опоченський вручив Смислову лавровий вінок, а віце-президент ФІДЕ В'ячеслав Разогін — почесний приз[12]. Спеціальні нагороди за найкращі партії отримали Олександр Котов, Макс Ейве, Марк Тайманов і Міґель Найдорф[12]. Усім учасникам вручено пам'ятні наручні годинники[24].

Учасники[ред. | ред. код]

У турнір допущено двох персонально запрошених учасників матч-турніру за титул чемпіона світу 1948 року (М. Ейве та С. Решевського, які з різних причин не змогли зіграти в турнірі претендентів 1950) і по 5 переможців турніру претендентів 1950 і міжзонального турніру 1952. Сумарно 9 із 12 гравців виявились представниками СРСР. Після завершення міжзонального турніру ФІДЕ вирішила допустити до участі ще трьох учасників міжзонального, С. Глігорича, Л. Сабо та Ґ. Штальберґа (які мали порівну очок із Ю. Авербахом, але гірший коефіцієнт Берґера), для ширшого міжнародного представництва у змаганні претендентів. Це рішення затвердив конгрес Міжнародної федерації шахів 1953 року[7]. Таким чином, у змаганні стартувало 15 міжнародних гросмейстерів — кожен з учасників володів цим найвищим шаховим званням. Якщо врахувати, що ще 5 гросмейстерів приїхало у ролі секундантів, то турнір зібрав понад половину всіх гросмейстерів світу станом на 1953 рік (20 із 39). Шаховий журналіст Сало Флор відзначив, що під час проведення турніру в 8-тисячному Нойгаузені на кожні 400 мешканців припадав один гросмейстер[25].

Місце
у
світі[1]
Гравець Країна Р. н. Звідки кваліфікувався Секундант
25 Юрій Авербах СРСР СРСР 1922 міжзональний турнір 1952 Михайло Бейлін
8 Ісаак Болеславський СРСР СРСР 1919 турнір претендентів 1950 Олексій Сокольський
7 Давид Бронштейн СРСР СРСР 1924 турнір претендентів 1950
5 Юхим Геллер СРСР СРСР 1925 міжзональний турнір 1952 Ігор Бондаревський (мг)
14 Светозар Глігорич Югославія Югославія 1923 міжзональний турнір 1952 Петар Трифунович (мг)
16 Макс Ейве Нідерланди Нідерланди 1901 матч-турніру за титул чемпіона світу 1948 Карел ван дер Берґ
10 Пауль Керес СРСР СРСР 1916 турнір претендентів 1950 Олександр Толуш (мг)
6 Олександр Котов СРСР СРСР 1913 міжзональний турнір 1952 Олег Мойсеєв
4 Міґель Найдорф Аргентина Аргентина 1910 турнір претендентів 1950 Хуліо Болбочан
11 Тигран Петросян СРСР СРСР 1929 міжзональний турнір 1952 Андор Лілієнталь (мг)
1 Самуель Решевський Flag of the United States (1912-1959).svg США 1911 матч-турніру за титул чемпіона світу 1948
12 Ласло Сабо Угорщина Угорщина 1917 міжзональний турнір 1952 Тібор Флоріан (мм)
3 Василь Смислов СРСР СРСР 1921 турнір претендентів 1950 Володимир Сімагін (мм)
13 Марк Тайманов СРСР СРСР 1926 міжзональний турнір 1952 Саломон Флор (мг)
9 Ґідеон Штальберґ Швеція Швеція 1908 міжзональний турнір 1952 Крістіан Шельд[26]

Перебіг[ред. | ред. код]

Геллер — Ейве, 2-й тур
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
c8 чорна тура
e8 чорний кінь
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний слон
d7 чорний пішак
f7 чорний король
g7 чорний пішак
h7 білий ферзь
e6 чорний ферзь
f6 чорний пішак
h6 білий слон
b5 чорний пішак
d4 білий пішак
h4 біла тура
a3 білий пішак
g3 білий кінь
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
g1 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Ейве ходом 22…Тh8! вирішив пожертвувати одну туру, щоб відкрити поле c2 для іншої тури з метою матової атаки. Після 23.Ф:h8 Тc2 Геллер близько години думав над відповіддю, зрештою, походивши 24.Тc1 (нічию могло врятувати 24.d5!). Після зіграного 24…Т:g2+ 25.Крf1 Фb3 мат невідворотний, білі здалися

Уже в 1-у турі трапилася несподіванка — найстарший учасник, 52-річний професор Ейве, здолав Котова, переможця міжзонального турніру. Радянський гросмейстер, який грав чорними, пішов на недостатньо обґрунтовану жертву якості заради послаблення пішакової структури білих[27], але не зміг отримати перевагу з цього й поступився екс-чемпіонові світу, який приїхав на турнір не зовсім здоровий (йому дошкуляв синусит[28]). Бронштейн чорними здолав Тайманова, а Геллер переміг Сабо. У партії угорця та радянського шахіста Геллер припустився кількох помилок, яких Сабо не використав. Коли Геллер у цейтноті запропонував нічию, угорський гросмейстер відкинув її, помилився в ендшпілі й програв.

У 2-у турі цікавими видалися, серед інших, партії Решевський — Петросян і Геллер — Ейве. У першій із них білі мали перевагу після дебюту, однак юний московський гросмейстер жертвою якості вирівняв позицію й перейшов у контратаку, яку Решевський зумів відбити й добитися нічиєї[28]: «Гострі зиґзаґи Решевського та залізна логіка Петросяна роблять цю партію однією з окрас турніру» (Д. Бронштейн)[29]. В іншій партії Ейве жертвою тури заманив ферзя суперника у свій табір, виключивши його з гри. Після кількох ходів одеський шахіст змушений був здатися, оскільки його король залишився беззахисним.

3-й тур продовжив програшну серію Котова, який цього разу поступився Болеславському. Коротким нічиїми обмежились у партіях Найдорф — Глігорич і Петросян — Бронштейн. Решевський чорними відбив атаку Авербаха й суперники погодившись на нічию. Окрасою туру стала зустріч Ейве зі Смисловим, обоє учасників якої були знавцями захисту Ґрюнфельда. У мітельшпілі чорні вирішили не спрощувати, а ускладнити гру, що вимагало розрахунку багатьох варіантів. Поступово Смислов добився переваги, але білі непогано оборонялися, здавшись аж на 58-у ході.

Тайманов — Найдорф, 4-й тур
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
g8 чорний король
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
d7 чорний слон
f7 чорна тура
h7 чорний пішак
d6 чорний пішак
g6 чорний кінь
d5 білий пішак
e5 чорний пішак
g5 чорний ферзь
h5 чорний кінь
e4 білий пішак
d3 білий кінь
e3 чорний слон
f3 білий пішак
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 біла тура
d2 білий кінь
e2 білий слон
g2 білий пішак
h2 білий слон
c1 біла тура
e1 білий ферзь
h1 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
«Одна за одною, як потяги за графіком, прибувають на поле бою чорні фігури» (Д. Бронштейн). Тайманов мусив відійти 28.Тd1, або походити 28.Кc4, щоб прогнати слона з d3 і уникнути матової сітки, але не зробив цього. Чорні стягують тури й готують …Кh4 і …Сh3

У 4-у турі Штальберґ зробив спробу підсилити свій французький захист, у якому програв Смислову на турнірі претендентів 1950, однак і цього разу шведський гросмейстер поступився. Уперше в турнірі Смислов очолив турнірну таблицю. Болеславський чорними використав дрібні неточності Геллера й здобув перемогу, а Керес білими не зміг знайти слабкі місця в оборонних редутах Ейве, який послідовним розмінюванням кількох фігур звів партію до мирного кінця.

У 5-у раунді Сабо обіграв Бронштейна, Решевський переміг Ейве, а Керес успішно застосував новинку у ферзевому гамбіті, здобувши очко проти Штальберґа. У партії лідерів Болеславський — Смислов білі внесли нові штрихи у трактуванні слов'янського захисту, проте кількома точними ходами чорні вирішили всі проблеми захисту (нічия). Нарешті перервав стартову серію поразок Котов, зігравши внічию з Геллером.

У 6-му турі зустрілися перший у таблиці Смислов та останній — Котов. Несподівано лідер змушений був задовольнитися нічиєю. Бронштейн білими проти Ейве пожертвував фігуру для атаки на ворожого короля, довго переслідував його, але досяг тільки нічиєї. Болеславський на 10-у ході помилився, віддавши Кересові туру й здався на 22-у ході. Самуель Решевський білими переміг Штальберґа й одноосібно очолив таблицю. На ½ очка відставали Пауль Керес і Василь Смислов.

7-й тур став одним із наймиролюбніших: 7 нічиїх і лише одна перемога (Смислова над Геллером). Котов відмовився від повторення позиції (й нічиєї) проти Кереса, проґавив пішака, але знайшов тонкий позиційний маневр, який дозволив відновити рівновагу та здобути нічию. Болеславський і Бронштейн мали дещо кращі позиції проти Решевського та Штальберґа, вирішили не ризикували й погодилися на поділ очок.

У 8-у турі Смислов був вільний від гри, чим скористався Решевський, який переміг Котова й вийшов на чисте перше місце. Гравці витратили майже весь відведений час на перші 30 ходів, потрапишви у жорсткий цейтнот, де фортуна була прихильніша до американського гросмейстера. Давні друзі Бронштейн і Болеславський не прагнули форсувати подій і погодилися на нічию, а Тайманов з Ейве розіграли багату на творчі ідеї партію, де ленінградський гросмейстер пожертвував 5 пішаків заради звільнення простору для маневрів своєї тури, але в ендшпілі Ейве реалізував перевагу зайвого пішака й Тайманов здався. Петросян розіграв коротку (11-ходову) «гросмейстерську нічию» з Авербахом, за надмір яких постійно критикували вірменського шахіста. Однак після цієї легкої партії 24-річний Тигран Петросян переміг у трьох партіях поспіль, показавши вже у такому молодому віці вміння правильно розподіляти турнірні сили.

Ейве — Найдорф, 9-й тур
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
e8 чорна тура
h8 чорний король
a7 чорний пішак
b7 чорний слон
d7 чорний пішак
b6 чорний пішак
c6 чорний кінь
h6 чорний пішак
c5 чорний пішак
d5 білий слон
f5 чорний ферзь
h5 білий пішак
c4 білий пішак
f4 білий кінь
a3 білий пішак
e3 білий пішак
g3 білий пішак
d1 білий ферзь
f1 білий король
h1 біла тура
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Після карколомних комбінацій і жертв у попередніх ходах здалося, що чорні зберегли рівновагу й навіть виграють пішака: 27…Т:e3. Однак відповідь білих 28.Крf2 Тe8 29.Тe1! дає Ейве вирішальну перевагу. Після розміну 29…Т:e1 30.Ф:e1 і помилкового 30…Крg7(?) білі шляхом 31.Фe8 проникають ферзем у тил оборони чорних із загрозою Фg8+

У 9-й раунді зустрілися представники верхньої половини таблиці Смислов і Керес. Геллер краще розіграв дебют білими, проте не наважився атакувати ослаблену позицію короля Решевського й пішов на повторення ходів (нічия). У партії Ейве — Найдорф голландець сміливо й методично наступав на королівський фланг чорних, пожертвував туру й прорвав оборону, відтіснивши самотнього короля на h8. Аргентинський гросмейстер ще мав шанси на нічию, якби ввів у гру білопольного слона b7, але спокусився взяти турою пішака й відкрив лінію «e», що Макс Ейве переможно використав. Партія отримала приз як одна із найкрасивіших на турнірі[30], а колишній чемпіон світу включив цю перемогу до збірки своїх найкращих партій[31].

Із 10-го туру розпочалася хороша смуга в Олександра Котова, який нарешті знайшов свою гру — московський гросмейстер уперше в турнірі переміг, чорними обігравши Глігорича. Якщо в перших 9 турах він набрав лише 2 очки (22 %), то в наступних 6 турах набере аж 4½ (75 %). Партія лідерів Решевський — Смислов завершилася нецікавою нічиєю. Найдорф білими чітко реалізував перевагу над Штальберґом, а Петросян також білими впевнено обіграв Ейве. Авербах і Сабо, як любителі й знавці відкритого варіанту іспанської партії, гарно підготувалися до очної зустрічі, в якій угорський шахіст захопив центр, пішов в атаку й гарантував нічию вічним шахом на короля Авербаха.

В 11-у турі зустрілися Смислов — Бронштейн і Керес — Решевський. На 12-у ході Бронштейн пожертвував фігуру, Смислов оборонявся невпевнено, чорні нарощували перевагу, отримавши за фігуру трьох пішаків. Проте на 28-у ході Бронштейн помилився, а Смислов зумів добитися нічиєї. У партії проти естонця Решевський чи не вперше за турнір потрапив у скрутне становище, а Керес надовго замислився над 16-м ходом. Представник СРСР міг добитися вирішальної переваги непомітним, «тихим» ходом, однак вибрав більш прямолінійну атаку на ворожого короля, яку не довів до кінця. Партія завершилася поділом очка, її аналізували шахові часописи багатьох країн, а Д. Бронштейн назвав її однією з улюблених на турнірі[32]. Коли у варіанті Земіша староіндійського захисту Болеславський білими пішов на спрощення позиції, але відмовився від нічиєї, Найдорф розпочав діалог, який описав у своїй книзі про турнір:

— Ви граєте на нічию?
— Ні.
— Отже, Ви граєте на перемогу?
— Ні.
(усміхаючись) У такому випадку… Ви граєте, щоб програти?
— Ні. Мені просто подобається моя позиція![33]

Подібне мислення було характерним для творчих поглядів Ісаака Болеславського, для якого шахи були передовсім мистецтвом і протистоянням ідей, а не боротьбою та спортом заради досягнення перемоги будь-якою ціною[34]. Партнери погодились на нічию після 32-го ходу.

Очільник таблиці С. Решевський пропускав 12-й тур, чим скористався В. Смислов, який чорними впевнено переміг С. Глігорича й захопив лідерство. За спогадами Найдорфа, молодий югославський шахіст весь ранок вивчав дебюти партій Смислова, не відпочив перед партією й виглядав дуже втомленим[35]. Бронштейн білими переміг Кереса, а Найдорф піймав на психологічний «гачок» Котова: аргентинець удав, що хоче повторяти ходи, що не сподобалось радянському гросмейстеру. Котов пішов на ризикований план, потрапив у сумнівне становище, програв пішака, а потім і партію. Першу партію на турнірі виграв ветеран Штальберґ, добившись цього після тривалої, 86-ходової, боротьби з Авербахом.

У 13-у турі Давид Бронштейн чорними переміг Самуеля Решевського (перша поразка американця на турнірі) та зрівнявся з ним за кількістю очок, вийшовши на 2-3-є місця. Смислов і Тайманов розписали коротку нічию. Геллер правильно відхилив жертву пішака, яку пропонував Найдорф, натомість серією тонких ходів здобув позиційну перевагу над аргентинцем, яку холоднокровно реалізував.

Авербах — Котов, 14-й тур
1-й приз за найкращу партію
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
b8 чорна тура
g8 чорний кінь
h8 чорний король
b7 чорний пішак
d7 чорний ферзь
e7 чорний слон
h7 чорний пішак
d6 чорний пішак
f6 чорна тура
a5 чорний пішак
c5 чорний пішак
d5 білий пішак
e5 чорний пішак
c4 білий пішак
e4 білий пішак
f4 чорний пішак
f3 білий пішак
h3 білий пішак
a2 білий пішак
b2 білий пішак
d2 білий ферзь
e2 білий кінь
f2 білий слон
g2 біла тура
h2 білий король
e1 білий король
f1 біла тура
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Чорні жертвою 30…Ф:h3!! знищують оборону короля та заманюють його в центр

На 14-й тур припадає партія, що отримала перший приз за красу: Авербах — Котов. У ній Олександр Котов не лише пожертвував ферзя за пішака, а й потім довгий час не поспішав форсувати перемогу, вигравши одну якість, потім другу, й, врешті, коли білі, аби врятуватись від мату, мусили б віддати ферзя, вони здались. «Партія Авербах — Котов назавжди ввійшла в золотий фонд шахового мистецтва» (Д. Бронштейн)[36]. Швидкі мирові уклали в зустрічах Найдорф — Смислов і Петросян — Геллер. У партії Глігорич — Решевський югославський гросмейстер запропонував чорним забрати ферзя за туру та коня. Американець правильно оцінив позицію, яка складеться в такому випадку, як програшну, й відхилив жертву. Через кілька ходів суперники погодились на нічию.

15-й раунд закінчував перше коло змагань. Під час відкладення партії Смислов — Петросян позиція вірменського гросмейстера виглядала безнадійною через прохідного пішака білих. Однак Петросян здійснив красиву нічийну комбінацію, яку Смислов не зміг спростувати (виграшне продовження для білих було знайдено під час аналізу через кілька місяців)[37]. Решевський у сильному цейтноті проти Тайманова (кілька секунд на 5 ходів в американця та одна хвилина в радянця) вирішив заматувати суперника, це йому не вдалося й після контролю часу гравці погодились на нічию. Становище лідерів: Смислов — 9½, Бронштейн і Решевський — по 8½, Найдорф — 8, Болеславський, Ейве і Петросян — по 7½. Замикав таблицю Штальберґ (3½), який аж на 2½ очка відставав від передостаннього учасника.

Друге коло розпочалося 16-м туром, що видався надзвичайно спокійним — 6 нічиїх у 7 партіях. Тільки Кересові вдалося перемогти Петросяна. Сабо чорними мав невелику перевагу, до 79-го ходу намагався провести прохідного пішака «g», поки не зрозумів, що в ендшпілі «кінь і пішак проти слона» здобуде тільки нічию.

У 17-у турі білі не здобули жодної перемоги, натомість три перемоги здобули гравці, які ходили другими на своїх шахівницях. Котов зумів відбити натиск Штальберґа, пізніше швед вирішив напасти на слона ферзем, росіянин маневром короля залишив слона під боєм, після розміну ферзів виграв пішака, а відтак і партію. Сабо білими в середині партії мав кращі перспективи, ніж Смислов, однак погодився на нічию. Той же сценарій повторився в партії Петросян — Решевський. Американець був відомий тим, що майже ніколи не пропонував нічиї в рівній ситуації, а лише коли мав гіршу позицію[38][39]. Петросян ж навіть у такому молодому віці вже мав славу миролюбного гравця, який часто економить сили й погоджується на нічиї, тому такий результат партії між цими шахістами радше не став дивиною. Після 18-го ходу в зустрічі Найдорфа з Бронштейном радянський шахіст несподівано рано почав відчувати брак часу на годиннику й запропонував нічию, яку аргентинець відкинув[40]. Та через три ходи, коли Найдорф зрозумів, що шляху до перемоги не видно й позиція абсолютно рівна, вже він став ініціатором нічийної пропозиції, яка була прийнята.

У 18-у турі Решевський провів одну з найсильніших партій на турнірі, білими перемігши Авербаха. Однак Каспаров в аналізі гри американця відзначає, що Авербах зробив кілька слабких ходів, що забезпечило Решевському вирішальну перевагу[41]. Василь Смислов у партії проти Макса Ейве заради відкриття ліній для важких фігур пожертвував одного із центральних пішаків, затиснув беззахисного чорного короля на a8 і вже в мітельшпілі міг завершити партію матовою атакою, проте зіграв неточно й чорні капітулювали аж на 68-у ході. Бронштейн, скориставшись цейтнотом суперника, у дещо гіршій позиції проти Петросяна запропонував нічию, яку той прийняв. Партії Глірорич — Найдорф і Керес — Сабо завершились унічию.

Сабо — Решевський , 19-й тур
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
b8 чорна тура
d8 чорний кінь
f8 чорна тура
g8 чорний король
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
c7 чорний ферзь
f7 чорний пішак
g7 чорний слон
c6 чорний слон
f6 білий кінь
g6 чорний пішак
c5 чорний пішак
d5 білий слон
h5 чорний пішак
c4 білий пішак
h4 білий пішак
e3 білий пішак
a2 білий пішак
b2 білий слон
c2 білий ферзь
f2 білий пішак
g2 білий пішак
b1 біла тура
f1 біла тура
g1 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Найкурйозніша партія турніру: Сабо зіграв 20.Кf6+, а Решевський у сильному цейтноті відповів 21…С:f6?? не побачивши, що отримує мат за два ходи, на що Сабо, також не помітивши елементарної перемоги, взяв слона: 22.С:f6??. Один з унікальних випадків в історії шахів, коли обоє гросмейстерів найвищого рівня не помітили можливість мату за два ходи

19-й тур увійшов в історію курйозами в партіях Сабо — Решевський і Болеславський — Геллер, а також нереалізованою жертвою в партії Петросян — Глігорич. У першій із них представник США опинився в жорсткому цейтноті (одна хвилина на 20 ходів) й почав швидко робити ходи, що спантеличило угорського візаві. У відповідь на шах конем Решевський відразу взяв коня слоном, не помітивши, що отримує мат за 2 ходи. Сабо, хоча мав ще близько 30 хвилин на роздуми, також не помітив елементарного переможного мату й автоматично взяв слона своїм слоном. Зрозумівши свою помилку, угорець був настільки шокований, що згодом не побачив простої виграшної атаки слона та ферзя на 27-у ході (чорні або отримували мат або жертвували туру) й запропонував нічию. Сабо після такого потрясіння так і не зміг відновити психологічну рівновагу, провівши без перемог наступні вісім турів. У поєдинку радянських гросмейстерів Геллер пошкодив пішакову структуру білих і напав на їхнього короля. Під час оборони Болеславський переплутав поля b3 і d3, помилково вважаючи, що прикриється турою від шаху, захистивши й коня[42]. Коли ж Геллер задарма забрав коня і справа дійшла до безнадійного ендшпілю «тура і пішак проти слона й 5 пішаків», Болеславський здався. Штальберґ зумів зіграти внічию зі Смисловим. Партія Петросяна із Глігоричем завершилася перемогою московського шахіста через нерішучість югослава — коли для виграшу часу перед контролем у кращій позиції Петросян абияк походив конем, ослабивши оборону, Глігорич не наважився пожертвувати туру за небезпечну атаку, хоча і так перебував у програшному становищі. У випадку 37…Т: e4 чорні своїми загрозами добивалися щонайменше нічиєї, а то й кращої позиції, як показує сучасний комп'ютерний аналіз[43].

Тайманов — Петросян, 20-й тур
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
d8 чорний ферзь
g8 чорний король
f7 чорний слон
h7 чорний пішак
e6 чорний кінь
f6 білий ферзь
g6 чорний пішак
h6 білий пішак
a5 чорний пішак
d5 чорний пішак
e5 білий пішак
f5 чорний пішак
c4 чорний пішак
d4 білий пішак
f4 білий пішак
a3 білий слон
c3 білий пішак
g3 біла тура
g2 білий пішак
b1 біла тура
g1 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Тайманов слоном усуває чорного ферзя від оборони позиції й ефектно жертвує туру, після чого мат неминучий: 36.Сe7 Фc7 37.Т:g6!!

У 20-у турі Петросян пасивно грав проти Тайманова, що дозволило ленінградському шахістові ізолювати ворожого короля в куті шахівниці, усунути ферзя чорних від оборони та красивою жертвою тури змусити Петросяна здатися. Ейве вкотре в другому колі програв — цього разу Решевському. Голландський ветеран упевнено відіграв першу половину змагань, але потім відчутно здав позиції. Бронштейн білими вчасно пожертвував пішака у партії зі Сабо, той через брак часу не прорахував усіх варіантів, прийняв жертву й потрапив під вирішальний прес. Бронштейн точними ходами довів до перемоги партію, яку Найдорф назвав «позиційним скарбом»[44]. Партія Смислов — Болеславський завершилася нічийно вже після 17 дебютних ходів. Болеславський після партії визнав, що мав дещо кращу позицію, але йому було би важко отримати вирішальну перевагу проти Смислова, який вміє оборонятися в таких позиціях[45].

21-й раунд відзначився першою (і, як виявилося, єдиною) поразкою Смислова, який у рівній позицію проти Котова прорахувався в простому маневрі й втратив дві легкі фігури за туру. Це дозволило Решевському, який чорними пішов на триразове повторення позиції зі Штальберґом, наздогнати Смислова. Котов пригадує, що після партії дружина в телефонній розмові нарікала: «До мене тут дзвонять любителі шахів і сварять тебе. Як же ти так своїх?»[46]. Найдорф і Петросян зіграли в коротку нічию, а Бронштейн чорними не зумів переграти Ейве, погодившись на поділ очка. Зустріч Авербах — Тайманов стала єдиною партією турніру, що завершилась матом (переміг Авербах). М. Найдорф виділив дебютну новинку 11.Фf3 в атаці Созіна сицилійського захисту[47], що пізніше дозволила білим провести несподіване 12.e5! і, після розміну ферзів, зусиллями коня повністю розгромити королівський фланг чорних.

У 22-у турі фаворити синхронно перемогли: Смислов — Геллера, а Решевський — Болеславського. Болеславський ніколи не відзначався гарною фізичною підготовкою, але ця партія взагалі завершилась о другій годині ночі, бо розпочиналась після заходу сонця в суботу з огляду на релігійні переконання Решевського. В ендшпілі поєдинку Бронштейн — Штальберґ шведський гросмейстер мав на два пішаки більше, однак радянський шахіст зумів знайти рятівний маневр, який дозволив здобути нічию. Завершення партії Глігорич — Ейве, де після аналізу відкладеної позиції пара гросмейстерів Глігорич — Трифунович переграла Ейве з його секундантом, Бронштейн назвав «найкращим ендшпілем турніру»[48], Найдорф — «однією з найкращих партій у кар'єрі Глігорича»[49], й сам Светозар згодом включив гру до збірника своїх найкращих партій[50].

У 23-у турі Смислов відпочивав, тому Решевський мав нагоду стати одноосібним лідером турніру, однак програв Олександрові Котову, який кілька днів до того переграв Смислова. Котов після жахливого старту й безнадійного останньої позиції згодом розігрався й після 23-го туру опинився на чистому 5-у місці. Керес чорними впевнено переміг Геллера й тепер тільки на ½ очка поступався очільникам таблиці. Шанс наздогнати за очками Решевського і Смислова мав Бронштейн, який чорними грав із Болеславським. Чорні пасивно розіграли дебют, віддавши ініціативу білим. У мітельшпілі Бронштейн вирівняв гру, але досягнув тільки нічиєї.

Керес — Смислов, 24-й тур
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
c8 чорна тура
d8 чорний ферзь
f8 чорна тура
g8 чорний король
a7 чорний пішак
b7 чорний слон
f7 чорний пішак
h7 чорний пішак
b6 чорний пішак
e6 чорний пішак
f6 чорний слон
g6 чорний пішак
d5 чорний пішак
h5 біла тура
c4 білий пішак
d4 білий пішак
a3 білий пішак
b3 білий пішак
h3 біла тура
b2 білий слон
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
d1 білий ферзь
f1 білий слон
g1 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Партія, яка визначила переможця турніру. Кереса влаштовувала тільки перемога й він залишив під боєм туру, у разі взяття якої послаблювалась позиція чорного короля. Смислов задумався, чи брати туру, проте атакувальна майстерність Кереса була загальновідома, тому чорні вирішили відхилили жертву й походили 19…dc, відкривши діагональ своєму слону, звільнивши поле d5 для ферзя та загрожуючи ходом пішака на c3. Після 20.Т:h7 c3 21.Фc1 Ф:d4 22.Фh6 Тfd8 23.Сc1 Сg7 білі здались через кілька ходів

Жереб зробив тури від 24-го до 26-го дуже важливими для визначення позицій на вершині таблиці: у 24-у зустрічались Керес — Смислов, у 25-у турі — Смислов — Решевський, а у 26-у на глядачів чекали партії Бронштейн — Смислов і Решевський — Керес. У поєдинку Керес — Смислов естонець заради атаки на короля пожертвував туру, але росіянин не прийняв жертви, блискуче інтуїтивно (на докладний розрахунок варіантів не було часу) походив пішаком, відкривши діагональ своєму слону й змістивши епіцентр боротьби ближче до табору білих. Керес ще мав шанс зробити нічию, але він боровся тільки за перемогу й після кількох точних ходів Смислова мусив визнати свою поразку. Решевський вступив в туровий ендшпіль із двома зайвими пішаками і вважав перемогу над Геллером справою часу. Американець замовив каву й почав неквапливо помішувати цукор, з насмішкою поглядаючи на шахівницю. Коли під час догравання одеський шахіст знайшов ефектний спосіб досягти нічиєї й вже Решевський мусив зосередити всі сили, щоб здобути перемогу, Геллер замовив чай і демонстративно повільно помішував цукор у ньому[51]. Партія завершилась унічию. Швидкі нічиї зафіксовано в партіях Бронштейн — Котов і Глігорич — Болеславський.

У 25-у турі очна зустріч Смислов — Решевський могла вирішити долю турніру у випадку перемоги представника СРСР. У дебюті білі отримали вільнішу гру, в середині гри Решевський, у якого вже після 20-го ходу залишилося тільки пів години на роздуми, вирішив зайняти очікувальну позицію, просто маневруючи конем. Ситуація ставала дедалі загрозливішою для чорних, тому на 33-у ході американець ризикнув загострити гру, але тільки відкрив позицію свого короля. Під час догравання Смислов довів справу до перемоги. Джордж Колтановський, який висвітлював турнір для американської преси, після цієї партії повернувся до Нью-Йорка[52]. За п'ять турів до кінця В. Смислов мав півтора очка переваги над С. Решевським. Бронштейн міг скористатися поразкою американця й обігнати його, але помилився, віддав пішака й програв Геллеру.

26-й раунд не вніс змін у становище чотирьох лідерів. Вони грали між собою (Бронштейн — Смислов і Решевський — Керес) та завершили партії нічиїми. Але якщо в зустрічі радянських шахістів ситуація була рівною, то в партії Решевського з Кересом американець мав явну перевагу, однак вирішив не боротися за її реалізацію та погодився на мирову вже після 14 ходів. Найдорф у чотиритуровому ендшпілі проти Болеславського мав зайвого пішака, але радянському гросмейстерові вдалося зіграти внічию. Петросян білими впевнено переміг Штальберґа, володіючи ініціативою та перевагою впродовж усієї партії.

У 27-у турі Смислов використав те, що Решевський пропускає тур, і після нічиєї з Глігоричем збільшив розрив до 2 очок за три тури до кінця. У грі Керес — Бронштейн естонець краще розіграв дебют, проте московський гросмейстер спростив позицію й на 20-у ході суперники погодились на нічию. Незвично закінчилась партія Котов — Найдорф. Радянський шахіст мав двох коней і двох пішаків проти двох тур аргентинця. Аби не дозволити пішакам пройти до останньої горизонталі, Найдорф обміняв на них тур і Котов змушений був задовольнитися нічиєю, адже двоє коней матують самотнього короля тільки у випадку помилкової оборони[53][54].

У 28-у турі Геллер знову переміг, цього разу Найдорфа і завершив найдовшу переможну серію на турнірі — чотири звитяги поспіль[55]. Смислов фактично забезпечив собі перемогу й спокійно розійшовся миром із Таймановим, а в очній зустрічі за друге місце (яке мало давати прямий вихід до турніру претендентів 1956[56]) Бронштейн переміг Решевського. Американський шахіст перед туром мав порівну очок із радянцем і тричі за партію пропонував нічию[52], на яку Бронштейн не погоджувався. В обопільному цейтноті на передостанньому ході представник СРСР поставив пастку Решевському, яку той не помітив: американцеві довелося віддати якість, інакше він отримував мат за три ходи.

У 29-у турі швидку нічию зіграли Василь Смислов (таким чином гарантував собі перше місце) і Міґель Найдорф, а Самуель Решевський переміг Светозара Глігорича й наздогнав Бронштейна, який пропускав тур, та Кереса, який поділив очко з Таймановим.

30-й тур мав визначити, хто посяде друге місце та отримає пряму путівку до турніру претендентів 1956 року. Керес вирішив діяти активно та поборотися за чисте друге місце й чорними вибрав гострий контратакувальний план у ферзевому гамбіті, проте Найдорф пожертвував фігуру за двох пішаків і повністю розкрив оборону короля чорних. Після 16-го ходу становище сторін виглядало дуже непередбачуваним і партнери погодились на нічию. Партії Глігорич — Бронштейн і Тайманов — Решевський також завершилися внічию. Давид Бронштейн, Пауль Керес і Самуель Решевський прийшли до фінішу з однаковою кількістю очок, тому мали розіграти в Цюриху додатковий матч-турнір. Американський гросмейстер не бажав грати його одразу після завершення турніру претендентів, а радянські гросмейстери згодом вирішили відмовитися від цієї путівки до наступного змагання претендентів на користь Решевського[57], який, однак не скористався з цього права й на турнір претендентів 1956 не приїхав.

Становище за турами[ред. | ред. код]

Подано результати партій, кількість очок перед відповідним туром, а також хто був вільний від гри. Товстим виділено кількість очок у лідера.

Перше коло
1-й тур (30.08.1953)[58]
Сабо 0:1 Геллер
Найдорф ½:½ Решевський
Петросян ½:½ Керес
Авербах ½:½ Смислов
Тайманов 0:1 Бронштейн
Ейве 1:0 Котов
Штальберґ ½:½ Болеславський
пропускає Глігорич
4-й тур (5.09.1953)[59]
Геллер 0:1 Болеславський
Смислов 2 1:0 2 Штальберґ
Керес ½:½ 2 Ейве
Решевський 1:0 ½ Сабо
Бронштейн 2 ½:½ 2 Авербах
Глігорич 1 ½:½ Петросян
Тайманов ½ 0:1 Найдорф
пропускає Котов (0)
7-й тур (9.09.1953)[60]
Авербах ½:½ Найдорф
Сабо ½:½ Тайманов
Ейве 3 ½:½ Глігорич
Штальберґ 2 ½:½ 3 Бронштейн
Болеславський 3 ½:½ Решевський
Котов 1 ½:½ 4 Керес
Геллер 2 0:1 4 Смислов
пропускає Петросян (2)
10-й тур (15.09.1953)[61]
Решевський ½:½ 6 Смислов
Бронштейн ½:½ 3 Геллер
Глігорич 0:1 2 Котов
Тайманов 4 ½:½ Болеславський
Найдорф 1:0 Штальберґ
Петросян 1:0 Ейве
Авербах ½:½ Сабо
пропускає Керес (5)
13-й тур (22.09.1953)[62]
Штальберґ 0:1 Сабо
Болеславський 6 ½:½ 5 Авербах
Котов 4 ½:½ 6 Петросян
Геллер 4 1:0 7 Найдорф
Смислов 8 ½:½ Тайманов
Керес ½:½ 5 Глігорич
Решевський 0:1 Бронштейн
пропускає Ейве (6)
2-й тур (31.08.1953)[63]
Котов 0 0:1 ½ Штальберґ
Геллер 1 0:1 1 Ейве
Смислов ½ ½:½ 0 Сабо
Керес ½ 0:1 ½ Авербах
Решевський ½ ½:½ ½ Петросян
Бронштейн 1 ½:½ ½ Найдорф
Глігорич 0 ½:½ 0 Тайманов
пропускає Болеславський (½)
5-й тур (6.09.1953)[64]
Петросян 2 0:1 ½ Тайманов
Авербах 0:1 1 Глігорич
Сабо ½ 1:0 Бронштейн
Ейве 0:1 Решевський
Штальберґ 2 0:1 2 Керес
Болеславський ½:½ 3 Смислов
Котов 0 ½:½ Геллер
пропускає Найдорф (2½)
8-й тур (12.09.1953)[65]
Керес ½:½ 2 Геллер
Решевський 5 1:0 Котов
Бронштейн ½:½ Болеславський
Глігорич 3 1:0 Штальберґ
Тайманов 3 0:1 Ейве
Найдорф 4 ½:½ 3 Сабо
Петросян 2 ½:½ 3 Авербах
пропускає Смислов (5)
11-й тур (16.09.1953)[66]
Ейве 0:1 4 Авербах
Штальберґ 0:1 Петросян
Болеславський 5 ½:½ Найдорф
Котов 3 1:0 Тайманов
Геллер ½:½ Глігорич
Смислов ½:½ 5 Бронштейн
Керес 5 ½:½ 7 Решевський
пропускає Сабо (4)
14-й тур (23.09.1953)[67]
Глігорич ½:½ Решевський
Тайманов 6 ½:½ 6 Керес
Найдорф 7 ½:½ Смислов
Петросян ½:½ 5 Геллер
Авербах 0:1 Котов
Сабо ½:½ Болеславський
Ейве 6 1:0 Штальберґ
пропускає Бронштейн (7½)
3-й тур (2.09.1953)[68]
Найдорф 1 ½:½ ½ Глігорич
Петросян 1 ½:½ Бронштейн
Авербах ½:½ 1 Решевський
Сабо ½ 0:1 ½ Керес
Ейве 2 0:1 1 Смислов
Штальберґ ½:½ 1 Геллер
Болеславський ½ 1:0 0 Котов
пропускає Тайманов (½)
6-й тур (8.09.1953)[69]
Смислов ½:½ ½ Котов
Керес 3 1:0 2 Болеславський
Решевський 1:0 2 Штальберґ
Бронштейн ½:½ Ейве
Глігорич 0:1 Сабо
Тайманов 1:0 Авербах
Найдорф 1:0 2 Петросян
пропускає Геллер (2)
9-й тур (13.09.1953)[70]
Сабо 0:1 Петросян
Ейве 1:0 Найдорф
Штальберґ 0:1 3 Тайманов
Болеславський 4 ½:½ 4 Глігорич
Котов ½:½ 4 Бронштейн
Геллер ½:½ 6 Решевський
Смислов 5 1:0 5 Керес
пропускає Авербах (3½)
12-й тур (19.09.1953)[71]
Бронштейн 1:0 Керес
Глігорич 5 0:1 7 Смислов
Тайманов 1:0 4 Геллер
Найдорф 6 1:0 4 Котов
Петросян ½:½ Болеславський
Авербах 5 0:1 Штальберґ
Сабо 4 ½:½ Ейве
пропускає Решевський ()
15-й тур (26.09.1953)[72]
Болеславський 7 ½:½ 7 Ейве
Котов 1:0 6 Сабо
Геллер ½:½ Авербах
Смислов 9 ½:½ 7 Петросян
Керес ½:½ Найдорф
Решевський 8 ½:½ Тайманов
Бронштейн 1:0 6 Глігорич
пропускає Штальберґ (3½)
Друге коло
16-й тур (27.09.1953)[73]
Бронштейн ½:½ 7 Тайманов
Решевський ½:½ 8 Найдорф
Керес 7 1:0 Петросян
Смислов ½:½ 6 Авербах
Геллер 6 ½:½ 6 Сабо
Котов ½:½ Ейве
Болеславський ½:½ Штальберґ
пропускає Глігорич (6)
19-й тур (4.10.1953)[74]
Болеславський 9 0:1 8 Геллер
Штальберґ ½:½ 11½ Смислов
Ейве 8 ½:½ 9 Керес
Сабо ½:½ 10½ Решевський
Авербах 7 ½:½ 10 Бронштейн
Петросян 1:0 Глігорич
Найдорф ½:½ Тайманов
пропускає Котов (8)
22-й тур (10.10.1953)[48]
Найдорф 10½ 0:1 9 Авербах
Тайманов 9 ½:½ Сабо
Глігорич 1:0 9 Ейве
Бронштейн 12 ½:½ Штальберґ
Решевський 12½ 1:0 Болеславський
Керес 11½ ½:½ 10 Котов
Смислов 12½ 1:0 9 Геллер
пропускає Петросян (10)
25-й тур (14.10.1953)[75]
Смислов 14½ 1:0 14 Решевський
Геллер 1:0 13½ Бронштейн
Котов 12 ½:½ 11 Глігорич
Болеславський 10½ ½:½ 11 Тайманов
Штальберґ 6 0:1 11½ Найдорф
Ейве 10 ½:½ 11½ Петросян
Сабо ½:½ 10½ Авербах
пропускає Керес (13)
28-й тур (20.10.1953)[76]
Сабо 10½ ½:½ 7 Штальберґ
Авербах 12 ½:½ 12 Болеславський
Петросян 13½ ½:½ 13 Котов
Найдорф 13½ 0:1 12½ Геллер
Тайманов 12½ ½:½ 16½ Смислов
Глігорич 12 0:1 14 Керес
Бронштейн 14½ 1:0 14½ Решевський
пропускає Ейве (11)
17-й тур (29.09.1953)[77]
Штальберґ 4 0:1 7 Котов
Ейве 8 0:1 Геллер
Сабо ½:½ 10 Смислов
Авербах ½:½ 8 Керес
Петросян ½:½ 9 Решевський
Найдорф ½:½ 9 Бронштейн
Тайманов 0:1 6 Глігорич
пропускає Болеславський (8)
20-й тур (6.10.1953)[78]
Тайманов 8 1:0 Петросян
Глігорич ½:½ Авербах
Бронштейн 10½ 1:0 8 Сабо
Решевський 11 1:0 Ейве
Керес 1:0 5 Штальберґ
Смислов 12 ½:½ 9 Болеславський
Геллер 9 0:1 8 Котов
пропускає Найдорф (10)
23-й тур (11.10.1953)[79]
Геллер 9 0:1 12 Керес
Котов 10½ 1:0 13½ Решевський
Болеславський ½:½ 12½ Бронштейн
Штальберґ 6 0:1 Глігорич
Ейве 9 ½:½ Тайманов
Сабо 9 ½:½ 10½ Найдорф
Авербах 10 ½:½ 10 Петросян
пропускає Смислов (13½)
26-й тур (17.10.1953)[80]
Авербах 11 1:0 10½ Ейве
Петросян 12 1:0 6 Штальберґ
Найдорф 12½ ½:½ 11 Болеславський
Тайманов 11½ 1:0 12½ Котов
Глігорич 11½ 0:1 10½ Геллер
Бронштейн 13½ ½:½ 15½ Смислов
Решевський 14 ½:½ 13 Керес
пропускає Сабо (10)
29-й тур (21.10.1953)[81]
Решевський 14½ 1:0 12 Глігорич
Керес 15 ½:½ 13 Тайманов
Смислов 17 ½:½ 13½ Найдорф
Геллер 13½ ½:½ 14 Петросян
Котов 13½ ½:½ 12½ Авербах
Болеславський 12½ 0:1 11 Сабо
Штальберґ ½:½ 11 Ейве
пропускає Бронштейн (15½)
18-й тур (3.10.1953)[82]
Глігорич 7 ½:½ 9 Найдорф
Бронштейн ½:½ 8 Петросян
Решевський 10½ 1:0 7 Авербах
Керес ½:½ 7 Сабо
Смислов 10½ 1:0 8 Ейве
Геллер ½:½ 4 Штальберґ
Котов 8 0:1 8 Болеславський
пропускає Тайманов (7½)
21-й тур (7.10.1953)[83]
Котов 9 1:0 12½ Смислов
Болеславський 0:1 10½ Керес
Штальберґ 5 ½:½ 12 Решевський
Ейве ½:½ 11½ Бронштейн
Сабо 8 ½:½ 8 Глігорич
Авербах 8 1:0 9 Тайманов
Петросян ½:½ 10 Найдорф
пропускає Геллер (9)
24-й тур (13.10.1953)[84]
Петросян 10½ 1:0 Сабо
Найдорф 11 ½:½ Ейве
Тайманов 10 1:0 6 Штальберґ
Глігорич 10½ ½:½ 10 Болеславський
Бронштейн 13 ½:½ 11½ Котов
Решевський 13½ ½:½ 9 Геллер
Керес 13 0:1 13½ Смислов
пропускає Авербах (10½)
27-й тур (18.10.1953)[85]
Керес 13½ ½:½ 14 Бронштейн
Смислов 16 ½:½ 11½ Глігорич
Геллер 11½ 1:0 12½ Тайманов
Котов 12½ ½:½ 13 Найдорф
Болеславський 11½ ½:½ 13 Петросян
Штальберґ 6 1:0 12 Авербах
Ейве 10½ ½:½ 10 Сабо
пропускає Решевський (14½)
30-й тур (23.10.1953)[57]
Ейве 11½ 0:1 12½ Болеславський
Сабо 12 1:0 14 Котов
Авербах 13 ½:½ 14 Геллер
Петросян 14½ ½:½ 17½ Смислов
Найдорф 14 ½:½ 15½ Керес
Тайманов 13½ ½:½ 15½ Решевський
Глігорич 12 ½:½ 15½ Бронштейн
пропускає Штальберґ (8)

Турнірна таблиця[ред. | ред. код]

Учасники 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Очки Місце
1 СРСР Василь Смислов Chess kdl44.png Chess kdl44.png ½ ½ 1 1 ½ 1 ½ ½ 1 1 ½ ½ ½ 0 ½ ½ ½ ½ ½ ½ ½ ½ 1 ½ 1 1 1 ½ 18 1
2 СРСР Давид Бронштейн ½ ½ Chess kdl44.png Chess kdl44.png 1 ½ 1 1 ½ ½ ½ 0 ½ ½ ½ ½ 1 ½ ½ ½ ½ ½ 0 1 1 ½ ½ ½ ½ ½ 16 2-4
3 СРСР Пауль Керес 0 0 0 ½ Chess kdl44.png Chess kdl44.png ½ ½ ½ 1 ½ 1 ½ ½ ½ ½ ½ ½ 0 ½ 1 1 1 ½ ½ 1 ½ ½ 1 1 16 2-4
4 США Самуель Решевський ½ 0 0 0 ½ ½ Chess kdl44.png Chess kdl44.png ½ ½ ½ ½ ½ ½ 1 0 ½ ½ ½ 1 ½ 1 1 ½ ½ 1 1 1 1 ½ 16 2-4
5 СРСР Тигран Петросян ½ ½ ½ ½ ½ 0 ½ ½ Chess kdl44.png Chess kdl44.png ½ ½ 0 ½ ½ ½ 0 0 ½ ½ ½ ½ 1 1 ½ 1 1 ½ 1 1 15 5
6 СРСР Юхим Геллер 0 0 ½ 1 ½ 0 ½ ½ ½ ½ Chess kdl44.png Chess kdl44.png 1 1 ½ 0 0 1 ½ ½ 0 1 1 ½ ½ 1 0 1 ½ ½ 14½ 6-7
7 Аргентина Міґель Найдорф ½ ½ ½ ½ ½ ½ ½ ½ 1 ½ 0 0 Chess kdl44.png Chess kdl44.png 1 ½ 1 ½ ½ 0 ½ ½ ½ ½ ½ ½ 0 ½ 1 1 14½ 6-7
8 СРСР Олександр Котов ½ 1 ½ ½ ½ ½ 0 1 ½ ½ ½ 1 0 ½ Chess kdl44.png Chess kdl44.png 1 0 1 ½ 0 0 1 0 1 ½ 0 ½ 0 1 14 8-9
9 СРСР Марк Тайманов ½ ½ 0 ½ ½ ½ ½ ½ 1 1 1 0 0 ½ 0 1 Chess kdl44.png Chess kdl44.png 1 0 ½ ½ ½ ½ ½ 0 0 ½ 1 1 14 8-9
10 СРСР Юрій Авербах ½ ½ ½ ½ 1 ½ ½ 0 ½ ½ ½ ½ ½ 1 0 ½ 0 1 Chess kdl44.png Chess kdl44.png ½ ½ ½ ½ 0 ½ 1 1 0 0 13½ 10-11
11 СРСР Ісаак Болеславський ½ ½ ½ ½ 0 0 ½ 0 ½ ½ 1 0 ½ ½ 1 1 ½ ½ ½ ½ Chess kdl44.png Chess kdl44.png ½ 0 ½ ½ ½ 1 ½ ½ 13½ 10-11
12 Угорщина Ласло Сабо ½ ½ 1 0 0 ½ 0 ½ 0 0 0 ½ ½ ½ 0 1 ½ ½ ½ ½ ½ 1 Chess kdl44.png Chess kdl44.png 1 ½ ½ ½ 1 ½ 13 12
13 Югославія Светозар Глігорич 0 ½ 0 ½ ½ 0 ½ 0 ½ 0 ½ 0 ½ ½ 0 ½ ½ 1 1 ½ ½ ½ 0 ½ Chess kdl44.png Chess kdl44.png ½ 1 1 1 12½ 13
14 Нідерланди Макс Ейве 0 0 ½ ½ ½ ½ 0 0 0 ½ 1 0 1 ½ 1 ½ 1 ½ 0 0 ½ 0 ½ ½ ½ 0 Chess kdl44.png Chess kdl44.png 1 ½ 11½ 14
15 Швеція Ґідеон Штальберґ 0 ½ ½ ½ 0 0 0 ½ 0 0 ½ ½ 0 0 1 0 0 0 1 1 ½ ½ 0 ½ 0 0 0 ½ Chess kdl44.png Chess kdl44.png 8 15

Підсумки[ред. | ред. код]

Василь Смислов — 1-е місце

Переможець, 32-річний Василь Смислов, був призером низки сильних турнірів, посів другу сходинку в матч-турнірі на першість світу 1948 року та третє місце в турнірі претендентів 1950 року. У Швейцарії він пройшов турнірну дистанцію рівно та впевнено, показавши гарну дебютну підготовку, вміння обороняти важкі позиції та майстерність гри в ендшпілі. Тріумфатор відзначався доброю фізичною підготовкою (щодня вставав о 6-й ранку для тривалої прогулянки[86]), а під час партій розумно розподіляв час, щоб уникати цейтноту.

Смислов і 29-річний Давид Бронштейн були представниками радянського покоління шахістів, яке вийшло на міжнародну сцену після війни. Бронштейн мав значно довший послужний список, ніж Смислов — перемога на міжзональному турнірі 1948, два титули чемпіона СРСР, перемога на турнірі претендентів 1950 і нічия в матчі за звання чемпіона світу проти М. Ботвинника 1951 року. Бронштейн прославився вмінням «глибоко» дивитися в позицію, створювати заплутані позиці та ризиковано комбінувати[87]. У змаганні в нього не було явних провалів, гросмейстер стабільно набирав очки, програвши лише 2 партії за весь турнір. Особливістю було те, що якщо фаворитів він обігрував (перемога над Кересом і дві перемоги над Решевським), то, наприклад, з Ейве та Штальберґом, які посіли два останніх місця, Бронштейн усі партії звів унічию.

Давид Бронштейн — 2-4-е місця

Разом із Бронштейном друге-четверте місця поділили Пауль Керес (37 років) і Самуель Решевський (41 рік), які входили до еліти світових шахів ще перед Другою світовою війною (наприклад, грали в АВРО-турнірі 1938 року). Керес не так вдало розпочав турнір, але розігрався в другій половині, набравши в другому колі 9 очок — найбільше з усіх учасників. Естонський гросмейстер показав високу техніку, яка особливо проявлялася в середині гри та закінченні партії[87].

За ретроспективною базою даних Chessmetrics Самуель Решевський був № 1 у світовому рейтингу на момент початку турніру. Багаторазовий чемпіон США прекрасно стартував (6 очок із 8) і, загалом, показав гарний результат, якщо врахувати, що в партіях із ним радянські гросмейстери грали тільки на перемогу (вказівка начальства, якому потрібно було перемогти представника ідеологічного ворога), а Решевський, як і Бронштейн, приїхав на турнір без секунданта, тому до партій і догравань мусив готуватися самостійно. Смислов і Найдорф констатували, що Решевський не слідкує за розвитком дебютної теорії, надіючись тільки на свій талант[88][89]. Також у багатьох партіях американський шахіст вкрай невдало розподіляв час на роздуми, опиняючись у цейтноті задовго до контролю часу[88].

Пауль Керес — 2-4-е місця

П'яте місце посів 24-річний Тигран Петросян — наймолодший учасник змагань. Він продемонстрував зрілу та мудру гру, яка, зазвичай, приходить лише з роками[90]. Чіпкий у захисті, гросмейстер добре «відчував» небезпеку та вміло розгадував атакувальні задуми суперників[91].

6-7-е місця поділили Юхим Геллер (СРСР) і Міґель Найдорф (Аргентина). 43-річний аргентинець у першій половині турніру набрав 8 очок, претендував на найвищі місця, однак гірше провів другий етап, а 28-річний одесит, навпаки, набрав 6 очок у першому колі та 8½ — у другому. Саме Геллерові належить найдовша переможна серія у змаганні — чотири партії поспіль (із 25-го по 28-й тур).

8-9-е місця поділили радянські гросмейстери Олександр Котов (43 роки) і Марк Тайманов (27 років). Котов, який 1952 року встановив історичний рекорд міжзональних турнірів за відсотком набраних очок, у Швейцарії жахливо стартував (поразки в перших трьох турах), але потім знайшов свою гру й грав на високому рівні (56% очок проти перших 4-х учасників — найвищий показник серед непризерів), зокрема саме він завдав єдиної поразки переможцеві турніру, В. Смислову, а також отримав головний приз на найкрасивішу партію (перемога над Авербахом). Ленінградський піаніст грав звично віртуозно, отримавши один із призів за найкращу партію — за звитягу над Петросяном у 20-у турі.

Самуель Решевський — 2-4-е місця

На 10-11-у місцях також розташувалися представники СРСР: 31-річний Юрій Авербах та 34-річний Ісаак Болеславський. Авербах випробував кілька цікавих теоретичних новинок і впевнено грав проти лідерів (50% очок проти перших 4-х учасників), хоча був би вище в таблиці, якби не дві поразки від аутсайдера Ґ. Штальберґа. Болеславський явно здав у грі порівняно з турніром претендентів 1950, де поділив 1-2-е місця. Сучасники відзначали, що мінський гросмейстер приділяв мало уваги прогулянкам і фізичній активності, що давалося взнаки у довгих турнірах[92]. Так, у першому колі Болеславський набрав 7½ очок, а в другому — 6 очок. Зрештою, наприкінці 1950-х років він зосередився на тренерській роботі.

36-літній Ласло Сабо був найсильнішим угорським шахістом 1940-1950-х років і посів низку високих місць у міжнародних турнірах, однак у Швейцарії грав нерівно і з численними помилками. Завершив турнір на позитивній ноті, у двох останніх турах перемігши Болеславського та Котова, й вийшов на чисте 12-е місце.

Розвиток кар'єри талановитого югослава Светозара Глігорича (30 років) свого часу перервала Друга світова війна. Після неї він швидко ввійшов до світової еліти та впродовж кількох десятиліть залишався лідером югославських шахів. На думку М. Найдорфа, із Глігоричем, який посів на турнірі 13-е місце, зіграла злий жарт «надмірна попередня підготовка»[90].

Екс-чемпіон світу Максиміліан Ейве (Голландія) і Ґідеон Штальберґ (Швеція) були найбільш віковими учасниками. Першому із них виповнилося 52 роки, другому — 45. Професор Ейве давно пройшов пік форми і після невдачі в матч-турнірі за першість світу 1948 року зосередився на викладанні математики в університеті[93], а в шахи грав тільки у вільний час. У першій половині змагань він показав гостру та цікаву гру, як у найкращі роки, здобувши аж 2 з 5 призів за найкращі партії за підсумками турніру. У другому колі вік дався взнаки (тільки 4 очки в другому колі, тоді як у першому — 7½). Для Штальберґа швейцарський турнір став останнім змаганням настільки високого рівня. Якщо в міжзональному турнірі 1952 швед поділив 5-8-е місця з Авербахом, Глігоричем і Сабо, то тепер відстав від них із великим відривом.

Вибрані партії[ред. | ред. код]

Решевський — Петросян, 2-й тур
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
d8 чорна тура
e8 чорний ферзь
g8 чорний король
e7 чорний хрестик
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
c6 чорний кінь
e6 чорна тура
g6 чорний слон
a5 чорний пішак
b5 чорний пішак
d5 чорний хрестик
e5 білий пішак
c4 чорний пішак
d4 білий пішак
f4 білий ферзь
g4 білий слон
a3 білий пішак
c3 білий пішак
e3 біла тура
b2 білий слон
g2 білий пішак
h2 білий пішак
e1 біла тура
g1 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Ходом 25…Тe7—e6! Петросян поставив туру під бій слона g4, щоб розміняти найактивнішу фігуру білих та звільнити місце для маневру коня за маршрутом c6—e7—d5. Тура, зазвичай, сильніша, ніж слон, однак вона має більшу силу на відкритих лініях, а таких, крім лінії «f», у найближчих ходах не з'явиться. М. Таль: «Жертва якості 25…Тe6! справила на мене незабутнє враження. Чисто позиційна жертва тихим ходом, без шахів і видимих загроз! Тільки за позицію коня на d5![94]» Кінь-блокер допоміг Петросянові досягти нічиєї

Організатори виділили 5 партій, які змагалися за приз за найкращу партію[30][95]. Перший приз здобув Олександр Котов[96] за ефектну та ефективну жертву ферзя у партії проти Юрія Авербаха[97]. Нагороди за найкращі партії вручав Франсуа ле Ліонне — французький математик і шаховий літератор, автор книги «Призи за красу в шахах» (фр. Les Prix de beauté aux échecs)[98][99].

Відзначені нагородами як найкращі партії

Ключові моменти цих партій наведено з діаграмами в розділі «Перебіг».

У списку лавреатів нема жодного представника першої четвірки, натомість є аж дві партії Макса Ейве, що посів передостаннє місце. Такий розподіл можна вважати ознакою рівного складу учасників і високої художньої цінності партій турніру.

Нижче подано зустрічі, котрі самі гросмейстери, або фахівці (які писали про них книги) згодом включили до списку найкращих партій у кар'єрі, або які є в переліку «значимих партій» (англ. notable games) ресурсу chessgames.com.

  • Ейве — Решевський, 5-й тур — 0:1[105] Решевський чорними успішно боровся з наступом Ейве, спровокував його на необдуману атаку на короля, виграв якість і змусив голландця здатися.
  • Сабо — Бронштейн, 5-й тур — 1:0[106]. Бронштейн, за власними словами «захопився погонею за білим конем, який як приманка, стояв на самому краю шахівниці. …Коня з'їдено, але за нього поплатилися життям дві чорні фігури»[107]. У сильному цейтноті наприкінці Сабо навіть мав можливість поставити мат за два ходи, але в поспіху механічно походив інакше. «Демонстрація агресивних характерів і боротьба від початку до кінця!», — написав Найдорф[108].
  • Тайманов — Авербах, 6-й тур — 1:0. «Одна з найцікавіший партій турніру… Особливого інтересу їй надає стійкий та винахідливий захист Авербаха. Певний час здавалося, що він відбив усі загрози, проте білі знаходять можливість оживити й красиво закінчити атаку» (Бронштейн)[110].
  • Котов — Керес, 7-й тур — ½:½[111]. Керес краще стояв у дебюті, однак білі уникнули негараздів і навіть отримали ліпшу позицію. Котов відмовився від повторення позиції, проґавив пішака, але знайшов тонкий «задачний» маневр, який дозволив здобути нічию.
  • Решевський — Котов, 8-й тур — 1:0[105]. Американський гросмейстер повністю переграв свого радянського колегу вже в дебюті та мітельшпілі, а єдиною надією Котова була пастка за кілька ходів до контролю часу, коли Решевський перебував у жорсткому цейтноті. Білі за лічені секунди встигли зробити потрібні ходи й перемогли.
Решевський — Бронштейн, 13-й тур
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
d8 чорна тура
e8 чорна тура
g8 чорний король
b7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний слон
h7 чорний пішак
c6 чорний пішак
g6 чорний пішак
c5 чорний ферзь
e5 білий пішак
f5 чорний слон
g5 білий пішак
b4 чорний кінь
c4 білий пішак
e4 білий кінь
f4 біла тура
h4 білий слон
a3 чорний пішак
b3 білий пішак
e3 біла тура
h3 білий пішак
a2 білий пішак
e2 білий ферзь
f1 білий слон
h1 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Решевський попереднім ходом 32.Кe4 провокує ферзя чорних збити пішака e5, очевидно, з надією, що Бронштейн розгляне тільки варіант 33.Кf6+ С:f6 34.Т:e5 С:e5, не помітивши пастки 33.Т:f5! після якої можливо:
  • а) 33…Фe6 34.Тff3 — білі виграли фігуру
  • б) 33…Ф:f5 34.Кf6+ С:f6 35.Т:e8+ Т:e8 36.Ф:e8+ Крg7 37.gf6+ Крh6 і білі, вигравши фігуру, встигають захистити свого слона
  • в) 34.Кf6+ С:f6 35.gf Фe4+ (якщо взяти туру 35…Ф:e3, то 36.Фg2+ і мат неминучий) 36.Т:e4 Т:e4 37.Фg2+
Бронштейн побачив цю загрозу й відмовився від ходу ферзем, взявши коня слоном: 32…С:e4+ 33. Тf:e4. Пізніше чорні вимусили обмін турами та, завдяки активнішому розташуванню своїх фігур, довели партію до перемоги
  • Авербах — Сабо, 10-й тур — 1:0[101]. «Теоретичним айсбергом можна назвати нічию Авербаха зі Сабо, адже вдесятеро більше ідей і варіантів залишилось за кулісами, ніж було реалізовано на шахівниці» (Д. Бронштейн)[61]. Гра показала багатство дебютних задумів іспанської партії.
  • Найдорф — Штальберґ, 10-й тур — 1:0[113]. Штальберґ із задоволенням йшов на розміни фігур на початку та в середині партії, але в кінцівці «тура та кінь проти тури та слона» Найдорф під час догравання здійснив красиву переможну комбінацію.
  • Найдорф — Котов, 12-й тур — 1:0[115]. Найдорф підготував сюрприз для радянського гравця, єдиний раз у змаганні походивши 1.e2-e4. Чорні 15 хвилин (!) думали над першим ходом, вибравши захист Каро—Канн[116]. Після дебюту білі отримали спочатку позиційну, а потім і матеріальну перевагу (пішака). Котов не хотів нічиєї та ризикнув загострити гру перед контролем часу, однак здався через кілька ходів.
Болеславський — Керес, 21-й тур
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
d8 чорна тура
g8 чорний король
b7 чорний слон
c7 чорний ферзь
f7 чорний пішак
h7 чорний пішак
a6 чорний пішак
f6 чорний слон
g6 чорний пішак
h6 білий слон
a5 чорний кінь
b5 чорний пішак
d5 чорний кінь
d4 білий кінь
g3 білий кінь
h3 білий пішак
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий слон
e2 білий ферзь
f2 білий пішак
g2 білий пішак
a1 біла тура
e1 біла тура
g1 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Керес щойно походив 19…Сf6 і білі мусять захищати коня d4, бо у випадку його відступу втрачається пішак b2. Шанси на нічию залишав 20.Фg4, але білі зіграли 20.Кb3 і після 20…Кc4 21.Кe4 С:b2 перемога чорних стала справою часу й високої техніки Кереса. 22.Кbc5 (білі жертвують якість з надією на активність свого чорнопольного слона й захоплення діагоналі a1-h8) 22…С:a1 23.Т:a1 f5! Зазвичай такі ходи ослаблюють позицію короля, але в цьому випадку Керес змушує Болеславського йти на розміни, після яких перевага чорних не викликає сумнівів: 24.К:b7 Ф:b7
  • Тайманов — Геллер, 12-й тур — 1:0[117]. У староіндійському захисті Тайманов отримав більшу свободу дій, вільно маневруюючи фігурами із флангу на фланг, тоді як фігури чорних застрягли на ферзевому фланзі, що дозволило білим провести вирішальний наступ «на всіх фронтах».
  • Геллер — Найдорф, 13-й тур — 1:0[118]. Переломний момент стався на 17-19-у ходах, коли Найдорф пожертвував пішака «a» заради ініціативи, однак Геллер не прийняв жертву, окресливши та реалізувавши план, що мав на меті відволікти важкі фігури чорних захистом пішака «a» та перекинути свої сили ближче до пункту d5, захопивши його конем для створення ситуації «хороший кінь проти поганого слона».
  • Решевський — Бронштейн, 13-й тур — 0:1[119]. У середині партії Решевський, після відмови суперника від нічиєї, заграв гостріше й вигадав красиву комбінацію, яку Бронштейн розгадав, зробивши сильний контрхід, що дав йому вирішальну перевагу.
  • Котов — Сабо, 15-й тур — 1:0[120]. Партія повна комбінаційних ускладнень, які продовжувались до останнього ходу. За два ходи до контролю часу Сабо, чий король оточений чорними фігурами, в складній ситуації поставив пастку, потрапивши в яку, чорні швидко програвали. Котов побачив пастку й красивим заключним ходом змусив угорця негайно здатися.
  • Штальберґ — Котов, 17-й тур — 0:1[121]. На 40-у ході Штальберґ втратив шанс на нічию, дозволивши Котову зробити хід, який загрожував матом білому королю. Аби уникнути мата, білі вимушені були погодитись на розмін ферзів і кінцівку, де Котов реалізував зайвого пішака.
  • Петросян — Глігорич, 19-й тур — 1:0[123]. Петросян у виграшній позиції перед контролем для виграшу часу абияк походив конем й ослабив оборону. Глігорич не наважився пожертвувати туру за пішака та небезпечну атаку й здався. Як показав пізніший комп'ютерний аналіз, у разі жертви тури чорні своїми загрозами здобували щонайменше нічию, а то й кращу позицію[43].
Решевський — Геллер, 24-й тур
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
f6 біла тура
f5 чорний пішак
h5 чорний король
f4 білий пішак
h4 білий пішак
a3 чорна тура
g3 білий пішак
f2 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
На перший погляд, білі мають матеріальну перевагу, однак неточними попередніми ходами вони дали можливість Геллерові врятуватися: 53…Тf3+! і у випадку 54.Кр:f3 чи 54.Крg2 Т:g3+ 55.Кр:g3+ виникає пат. Партія продовжилась 54.Крe2 Т:g3 55.Т:f5+ Кр:h4 і через кілька ходів сторони погодились на нічию
  • Бронштейн — Сабо, 20-й тур — 1:0[125]. «У захисті Німцовича Бронштейн зробив ранній несподіваний хід красивої тонкості. Це справді надзвичайне, пристрасне прагнення російського гросмейстера витягнути найглибше заховані приховані можливості кожного дебюту!» (М. Найдорф)[126].
  • Болеславський — Керес, 21-й тур — 0:1[127]. Партія відзначилась взаємно гострою грою, де Керес розрахував варіанти далі за суперника й здобув вирішальну матеріальну перевагу (див. діаграму), звівши нанівець жертву якості у виконанні Болеславського.
  • Решевський — Геллер, 24-й тур — ½:½[102]. Решевський недбало підготувався до відкладеної партії, тоді як Геллер краще проаналізував позицію та зміг здобути нічию, хоча в ендшпілі мав на два пішаки менше (див. діаграму).
  • Сабо — Котов, 30-й тур — 1:0[134]. Сабо успішно (двома перемогами) завершив, загалом, не надто вдалий для себе турнір. Наведену зустріч він провів на високому рівні, дочекавшись помилки радянського шахіста в середині партії. Сабо впевнено реалізував свою позиційну перевагу в туровому ендшпілі.

Турнірні збірники[ред. | ред. код]

Збірник партій «Міжнародний турнір гросмейстерів» (рос. Международный турнир гроссмейстеров) авторства Давида Бронштейна, виданий за підсумками турніру, вважають найкращим[135] чи одним із найкращих[136][5][6] турнірних збірників усіх часів. За ним удосконалювали свою майстерність цілі покоління шахістів, книгу перекладено англійською[137], німецькою[138], французькою[139], іспанською[140] та чеською[141] мовами. За опитуванням міжнародного майстра та шахового публіциста Джона Вотсона, чимало любителів шахів також читало збірник Міґеля Найдорфа «15 aspirantes al campeonato mundial»[142], який програє книзі Бронштейна в простоті подання партій як навчального матеріалу, однак написаний у менш офіційному й більш безпосередньому та неформальному стилі[143].

Відомі ще три фундаментальні збірники партій швейцарського турніру, всі вони надруковані 1954 року: авторства Ейве, Кереса/Штальберґа та Вуда. «Schach-Elite im Kampf» видано в Цюриху за участю трьох співавторів: всі 210 партій опрацював Макс Ейве, аналіз дебютних новинок підготував Пауль Керес, а звіти про кожен тур — Пауль Ланґе[144]. Книга «Världsschackturneringen, Neuhausen-Zürich, 1953. Världsmästarmatchen, Moskva, 1954», що вийшла в Еребру накладом Шведського шахового союзу, містить партії турніру претендентів 1953 і чемпіонського матчу Ботвинник — Смислов 1954 року, які прокоментували та проаналізували Ґідеон Штальберґ і Пауль Керес[145]. «The World Championship Candidates' Tournament Switzerland 1953» шахіста та видавця Барука Гаролда Вуда складається зі звітів і коментованих партій, які він, як редактор британського журналу «Chess», публікував у ньому впродовж турніру[146].

Питання авторства праці Бронштейна[ред. | ред. код]

Геннадій Сосонко, автор книги «Давид Сьомий» (рос. Давид Седьмой) про Давида Бронштейна, пише, що вже в поважному віці гросмейстер визнав, що всю літературну частину збірника написав Борис Вайнштейн, який давно співпрацював із Бронштейном (на деяких змаганнях був його секундантом) і обіймав високі посади в КДБ і шахових організаціях[147]. Вайнштейн володів шаховим мисленням на високому рівні, чимало писав, видав низку шахових книг. У згаданій праці аналіз і анотації до партій дійсно належать Бронштейнові, якому допомагали Константинопольський і Фурман, а от літературну частину написав Вайнштейн, який не побажав фігурувати співавтором[147]. На цю думку пристає шаховий тренер і літератор Марк Дворецький, який відзначив, що збірник має характерний почерк: «Той же стиль викладення, найвища культура мислення, та сама яскрава система шахових образів. Напевно, Бронштейн виконав аналітичну роботу, але найцінніше в книзі — осмислення, узагальнення, і в цьому заслуга Вайнштейна»[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б August 1953 rating list (chessmetrics.com) (англ.)
  2. What was the strongest tournament of all time? (en.chessbase.com, 07.12.2009) (англ.)
  3. Summary: 1840 - 2005 (chessmetrics.com) (англ.)
  4. The greatest chess tournaments of all time (en.chessbase.com, 08.06.2004) (англ.)
  5. а б Iron Tigran: Clash of the Cavalries! (en.chessbase.com, 22.03.2017) (англ.)
  6. а б в Секрет успеха доктора Нанна (chesspro.ru, 2008) (рос.)
  7. а б W. Litmanowicz, J. Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, 1987, t. 2, ss. 972—973
  8. Berne (1932) (chessgames.com) (англ.)
  9. Zurich (1934) (chessgames.com) (англ.)
  10. а б в Najdorf, 2012, с. 15
  11. Chess Notes by Edward Winter: 3956. Line-up (C.N. 3852) (chesshistory.com, 6.10.2005) (англ.)
  12. а б в г Najdorf, 2012, с. 372
  13. Котов, 1960, с. 182
  14. Котов, 1960, с. 178
  15. Schweizerische Schachzeitung, Jahr 1953, s. 139
  16. а б Najdorf, 2012, с. 16
  17. Münninghoff, Alexander. Max Euwe: The Biography. Alkmaar: New In Chess, 2014, p. 290
  18. Александр Котов / Авт.-сост. Ф. М. Малкин. — Москва: Физкультура и спорт, 1985. — С. 66.
  19. Najdorf, 2012, с. 107
  20. Смыслов, 1954, с. 9
  21. Котов, 1960, с. 188-190
  22. NEUHAUSEN / ZÜRICH 1953
  23. а б Смыслов, 1954, с. 10
  24. Котов, 1960, с. 191
  25. Смыслов, 1954, с. 8
  26. швед. Kristian Sköld
  27. Najdorf, 2012, с. 53
  28. а б Najdorf, 2012, с. 44
  29. Бронштейн, 1983, с. 41
  30. а б Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 317.
  31. Макс Эйве. — Москва: Физкультура и спорт, 1979. — С. 217—222.
  32. Бронштейн, 1983, с. 169
  33. Najdorf, 2012, с. 148-149
  34. Суэтин А. С. Гроссмейстер Болеславский. — Москва: Физкультура и спорт, 1981. — С. 50-51.
  35. Najdorf, 2012, с. 162
  36. Бронштейн, 1983, с. 212
  37. Бронштейн, 1983, с. 230-231
  38. Смыслов, 1954, с. 16
  39. Najdorf, 2012, с. 227
  40. Najdorf, 2012, с. 229
  41. Каспаров Г. К., Плисецкий Д. Г. Мои великие предшественники: В 6 т. Т. 4: Фишер и звезды Запада. — Москва: РИПОЛ классик, 2005. — С. 88-92.
  42. Бронштейн, 1983, с. 275
  43. а б Stockfish Analysis (chessgames.com)
  44. Najdorf, 2012, с. 262
  45. Najdorf, 2012, с. 265
  46. Котов, 1960, с. 187
  47. а б Najdorf, 2012, с. 268
  48. а б Бронштейн, 1983, с. 310
  49. Najdorf, 2012, с. 278
  50. Григорич С. Играю против фигур. — Москва: Физкультура и спорт, 1983. — С. 103.
  51. Котов, 1960, с. 185
  52. а б Смыслов, 1954, с. 25
  53. Шахматные окончания (пешечные, слоновые, коневые) / Под общ. ред. гроссмейстера Ю. Авербаха. — Москва: Физкультура и спорт, 1956. — С. 455.
  54. Лисицын Г. М. Заключительная часть шахматной партии / Под ред. В. А. Королькова. — Ленинград: Лениздат, 1956. — С. 34.
  55. Бронштейн, 1983, с. 382
  56. Najdorf, 2012, с. 344
  57. а б Бронштейн, 1983, с. 409
  58. Бронштейн, 1983, с. 15
  59. Бронштейн, 1983, с. 58
  60. Бронштейн, 1983, с. 100
  61. а б Бронштейн, 1983, с. 141
  62. Бронштейн, 1983, с. 188
  63. Бронштейн, 1983, с. 31
  64. Бронштейн, 1983, с. 69
  65. Бронштейн, 1983, с. 112
  66. Бронштейн, 1983, с. 156
  67. Бронштейн, 1983, с. 204
  68. Бронштейн, 1983, с. 46
  69. Бронштейн, 1983, с. 82
  70. Бронштейн, 1983, с. 123
  71. Бронштейн, 1983, с. 171
  72. Бронштейн, 1983, с. 221
  73. Бронштейн, 1983, с. 239
  74. Бронштейн, 1983, с. 274
  75. Бронштейн, 1983, с. 352
  76. Бронштейн, 1983, с. 391
  77. Бронштейн, 1983, с. 249
  78. Бронштейн, 1983, с. 286
  79. Бронштейн, 1983, с. 331
  80. Бронштейн, 1983, с. 367
  81. Бронштейн, 1983, с. 401
  82. Бронштейн, 1983, с. 260
  83. Бронштейн, 1983, с. 298
  84. Бронштейн, 1983, с. 342
  85. Бронштейн, 1983, с. 381
  86. Котов, 1960, с. 186
  87. а б Смыслов, 1954, с. 27
  88. а б Смыслов, 1954, с. 15
  89. Najdorf, 2012, с. 369
  90. а б Najdorf, 2012, с. 370
  91. Смыслов, 1954, с. 28
  92. Суэтин А. С. Гроссмейстер Болеславский. — Москва: Физкультура и спорт, 1981. — С. 48-50.
  93. Макс Эйве. — Москва: Физкультура и спорт, 1979. — С. 223.
  94. Петросян Т. В. Стратегия надежности /Сост. Э. И. Шехтман. — Москва: Физкультура и спорт, 1985. — С. 64.
  95. «Шахматы за 1953 год» пишуть про 4 відзначені партії (без гри Ейве — Найдорф)
  96. Бронштейн, Смислов і Шахова енциклопедія (1990) пишуть, що перший приз отримав Котов, тоді як Найдорф стверджує, що перший приз отримав він.
  97. Бронштейн, 1983, с. 215
  98. Najdorf, 2012, с. 82
  99. Najdorf, 2012, с. 258
  100. а б в Gideon Stahlberg (chessgames.com) (англ.)
  101. а б в г Yuri Averbakh (chessgames.com) (англ.)
  102. а б Samuel Reshevsky (chessgames.com) (англ.)
  103. Суэтин А. С. Гроссмейстер Болеславский. — Москва: Физкультура и спорт, 1981. — С. 138.
  104. Смыслов В. В. В поисках гармонии. — Москва : Физкультура и спорт, 1979. — С. 67.
  105. а б в г Veliki majstori šaha 23: RESHEVSKY (Marovic) (chessgames.com) (англ.)
  106. а б Laszlo Szabo (chessgames.com) (англ.)
  107. Бронштейн, 1983, с. 70
  108. Najdorf, 2012, с. 90
  109. Lissowski, Tomasz, Adrian Mikhalchishin, and Miguel Najdorf. Najdorf: Life and Games. London: Batsford, 2005, p. 146.
  110. Тайманов М. Е. Шахматная школа Марка Тайманова. — Москва : Russian chess house, 2008. — С. 98.
  111. Александр Котов / Авт.-сост. Ф. М. Малкин. — Москва: Физкультура и спорт, 1985. — С. 215.
  112. Смыслов В. В. В поисках гармонии. — Москва : Физкультура и спорт, 1979. — С. 68.
  113. Lissowski, Tomasz, Adrian Mikhalchishin, and Miguel Najdorf. Najdorf: Life and Games. London: Batsford, 2005, p. 148.
  114. Петросян Т. В. Стратегия надежности /Сост. Э. И. Шехтман. — Москва: Физкультура и спорт, 1985. — С. 64.
  115. Lissowski, Tomasz, Adrian Mikhalchishin, and Miguel Najdorf. Najdorf: Life and Games. London: Batsford, 2005, p. 151.
  116. Najdorf, 2012, с. 151
  117. Тайманов М. Е. Шахматная школа Марка Тайманова. — Москва : Russian chess house, 2008. — С. 43.
  118. Гроссмейстер Геллер / Сост. Я. В. Датский. — Москва : Физкультура и спорт, 1976. — С. 121.
  119. Вайнштейн Б. С. Импровизация в шахматном искусстве: О творчестве гроссмейстера Бронштейна. — Москва : Физкультура и спорт, 1976. — С. 106
  120. Александр Котов / Авт.-сост. Ф. М. Малкин. — Москва: Физкультура и спорт, 1985. — С. 177.
  121. Александр Котов / Авт.-сост. Ф. М. Малкин. — Москва: Физкультура и спорт, 1985. — С. 130.
  122. Суэтин А. С. Гроссмейстер Болеславский. — Москва: Физкультура и спорт, 1981. — С. 140.
  123. Петросян Т. В. Стратегия надежности /Сост. Э. И. Шехтман. — Москва: Физкультура и спорт, 1985. — С. 67.
  124. Александр Котов / Авт.-сост. Ф. М. Малкин. — Москва: Физкультура и спорт, 1985. — С. 126.
  125. Вайнштейн Б. С. Импровизация в шахматном искусстве: О творчестве гроссмейстера Бронштейна. — Москва : Физкультура и спорт, 1976. — С. 182.
  126. Najdorf, 2012, с. 255-256
  127. Керес Пауль. Сто партий. — Москва: Физкультура и спорт, 1966. — С. 259.
  128. Григорич С. Играю против фигур. — Москва : Физкультура и спорт, 1983. — С. 103.
  129. Смыслов В. В. В поисках гармонии. — Москва : Физкультура и спорт, 1979. — С. 70.
  130. Смыслов В. В. В поисках гармонии. — Москва : Физкультура и спорт, 1979. — С. 72.
  131. Смыслов В. В. В поисках гармонии. — Москва : Физкультура и спорт, 1979. — С. 73.
  132. Lissowski, Tomasz, Adrian Mikhalchishin, and Miguel Najdorf. Najdorf: Life and Games. London: Batsford, 2005, p. 152.
  133. Суэтин А. С. Гроссмейстер Болеславский. — Москва: Физкультура и спорт, 1981. — С. 142.
  134. Szabó, László. Meine Besten Partien. Thun: 1990, S. 111.
  135. Interzonal Neuhausen-Zurich 1953 (chess.com, 22.03.2011) (англ.)
  136. The greatest chess tournaments of all time (en.chessbase.com, 08.08.2004)
  137. The chess struggle in practice : Candidates Tournament, Zurich 1953 (worldcat.org)
  138. Das Kandidatenturnier Zürich 1953 (worldcat.org)
  139. L'art du combat aux échecs : le tournoi des candidats de Zurich 1953 (worldcat.org)
  140. David Bronstein. El ajedrez de torneo. Editorial Fundamentos, 1984
  141. Mezinárodní turnaj velmistrů : turnaj kandidátů Neuhausen - Curych 1953 : turnajová kniha (worldcat.org)
  142. John Watson Book Review #106 Zurich 1953 by Najdorf (theweekinchess.com, 26.06.2013) (англ.)
  143. Learning from Zürich 1953 (chessimprover.com, 23.10.2013) (англ.)
  144. Schach-Elite im Kampf; Turnierbuch über das Weltmeisterschafts-Kandidatenturnier, 1953, in Neuhausen am Rheinfall und Zürich (worldcat.org)
  145. Världsschackturneringen, Neuhausen-Zürich, 1953. Varldsmästarmatchen, Moskva, 1954 (worldcat.org)
  146. Michael Clapham, Neuhausan-Zurich 1953 Candidates Tournament (chessbookchats.blogspot.com, 23.01.2016) (англ.)
  147. а б Сосонко Г. Давид Седьмой. — Москва: Андрей Ельков, 2014. — С. 115.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Смыслов В. В. Международный шахматный турнир в Швейцарии (впечатления участника): стенограмма публичной лекции, прочитанной в Центральном лектории Общества в Москве. — Москва : Знание, 1954. — 32 с.
  • Котов А. А. Записки шахматиста. — Тула : Кн. изд-во, 1960. — 320 с.
  • Бронштейн Д. И. Международный турнир гроссмейстеров: Нейгаузен — Цюрих, 29 августа — 24 октября 1953 г. — 3-е изд., доп. — Москва : Физкультура и спорт, 1983. — 432 с.
  • Najdorf, Miguel. Zürich 1953: 15 Contenders for the World Chess Championship. — Milford : Russell Enterprises, 2012. — 392 с.
  • Zurich Candidates (1953). Архів оригіналу за 2018-04-04. Процитовано 2018-06-30.  (англ.)
  • Фотогалерея турніру (zurich-cc.com)