Туровська Майя Йосипівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Туровська Майя Йосипівна
Turovskaya Maya.png
Народилася 27 жовтня 1924(1924-10-27)
Харків, Українська СРР, СРСР
Померла 4 березня 2019(2019-03-04) (94 роки)
Мюнхен, Баварія, Німеччина
·хвороба
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність сценаристка, нехудожня письменниця, кінокритик, театрознавиця
Alma mater Філологічний факультет МДУd і Російський університет театрального мистецтва
Заклад Інститут світової економіки і міжнародних відносин РАНd
Ступінь доктор мистецтвознавства[d]
Науковий керівник Abram Markovich Efrosd
Членство Спілка письменників СРСР
Нагороди

CMNS: Туровська Майя Йосипівна у Вікісховищі

Майя Йосипівна Турівська (27 жовтня 1924(1924-10-27), Харків, Українська СРР, СРСР — 4 березня 2019(2019-03-04), Мюнхен, Баварія, Німеччина) — радянський та російський кінокритик, історик кіно, культуролог, сценаристка; доктор мистецтвознавства (1983). Лауреатка премії «Ніка» (2007).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 27 жовтня 1924 року в Харкові в родині інженера Йосипа Георгійовича Туровського та педіатра Фаїни Михайлівни Туровської, уродженої Шуб. Незабаром родина переїхала до Москви.

У 1932—1941 роках навчалася у школі № 110 Краснопресненського району міста Москви . 1942 року закінчила з відзнакою школу в Свердловську, куди родина переїхала з евакуацією. Після закінчення школи працювала на хімічному заводі.

В 1947 році закінчила філологічний факультет МДУ, в 1948 — театрознавчий факультет ГІТІСу, де була ученицею Абрама Ефроса[1] . У ГІТІСі познайомилася з майбутнім чоловіком, Борисом Медведєвим .

З 1948 по 1949 рік працювала в редакції «Театр біля мікрофона» Радіокомітету, але була звільнена в ході кампанії боротьби з космополітизмом[2] .

У 1952 році вступила до аспірантури Ленінградського державного науково-дослідного інституту театру та музики.

В 1956 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства на тему «О. Л. Кніппер-Чехова у п'єсах А. П. Чехова та М. Горького».

З 1960 року була членом мистецької ради Другого творчого об'єднання кіностудії « Мосфільм», яким керував Іван Пир'єв, а після його смерті — Лео Арнштам .

У 1962 році разом із Юрієм Ханютіним стала ініціатором та автором сценарію художньо-публіцистичного фільму Михайла Ромма « Звичайний фашизм». Робота над ним тривала кілька років. Прем'єра фільму відбулася у листопаді 1965 року на Міжнародному фестивалі документальних фільмів у Лейпцигу, де він був удостоєний головного призу та призу кінокритиків.

У 1969 році вперше з 1949 року була прийнята на роботу — науковим співробітником Інституту світової економіки та міжнародних відносин . З 1974 року працювала провідним науковим співробітником НДІ теорії та історії кіно (згодом — ВНДІ кіномистецтва)[3] .

1983 року захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства на тему «Бабанова. Легенда та біографія. Взаємодія соціального та естетичного факторів в акторському мистецтві».

« „Бабанова: легенда и биография“ — лучшее, что было написано в отечественном театроведении об актёрской профессии, о времени, об огромной театральной эпохе. Даже сейчас, по прошествии почти 40 лет, эта книга читается на одном дыхании. И не знаешь, чему больше восхищаться: непревзойдённому актёрскому дару великой Марии Бабановой или писательскому гению Майи Туровской, сумевшей вместить в пространство своей книги весь драматизм жизни и судьбы. «

Виступала у пресі з 1949 року. Авторка книг та статей з питань театру та кіно у журналах « Театр», « Мистецтво кіно», « Новий світ», « Радянський екран», « Кінознавчі записки», « Московський спостерігач», « Сноб», у газетах « Радянська культура», « Літературна газета», а також ряд сценаріїв документальних фільмів.

Ініціатор та один із кураторів ретроспективи «Кіно тоталітарної епохи» на Міжнародному кінофестивалі в Москві 1989 року, а також виставки «Москва — Берлін. Берлін — Москва. 1900—1950» (1995—1996).

Член Спілки письменників СРСР (1960), член Спілки кінематографістів СРСР (1966)[4], член Спілки театральних діячів РРФСР[2] . У 1970-х — 1980-х роках жила з сім'єю в ЖБК «Радянський письменник»: Червоноармійська вулиця, будинок № 27[5][6] . З 1992 року жила в Мюнхені .

Померла 4 березня 2019 року в Мюнхені[7][1][8] .

Нагороди і премії[ред. | ред. код]

  • 1994 — Премія Фонду Олександра фон Гумбольдта в галузі німецької мови та літератури в Центральній та Східній Європі[9]
  • 1997 — Премія доктора Фрідріха Йозефа Хааса за внесок у розвиток взаєморозуміння між народами двох країн[9]
  • 2004 — Міжнародна премія Станіславського[9][10]
  • 2007 — Ніка в номінації «За внесок у кінематографічні науки, критику та освіту»[11]
  • 2015 — Білий Слон Гільдії кінознавців та кінокритиків Росії «За неоціненний внесок у вітчизняне кінознавство та у зв'язку з 90-річчям від дня народження»[12]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • разом із Медведевым Б. Максим Максимович Штраух. — Москва: : Искусство, 1952. — 96 с.
  • О. Л. Книппер-Чехова в пьесах А. П. Чехова и М. Горького // Автореферат дис. на соискание учёной степени кандидата искусствоведения. — Москва: : б. и, 1956. — 19 с.
  • Ольга Леонардовна Книппер-Чехова. 1868-1959. — Москва: : Искусство, 1959. — 245 с. — (Мастера театра. Монографии)
  • Да и нет // О кино и театре последнего десятилетия / Сборник статей. — Москва: : Искусство, 1966. — 295 с.
  • Герои «безгеройного времени» // Заметки о неканонических жанрах. — Москва: : Искусство, 1971. — 239 с.
  • Бабанова // Легенда и биография. — Москва: : Искусство, 1981. — 351 с.
  • Бабанова. Легенда и биография: (взаимодействие социального и эстетического факторов в актёрском искусстве): автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора искусствоведения : 17.00.01 — театральное искусство. — М., 1982. — 47 с.
  • Ищу доброжелательный мир. Заметки о кино ГДР 70-х годов. — Москва: : Всесоюзное бюро пропаганды киноискусства, 1982. — 64 с.
  • На границе искусств // Брехт и кино. — Москва: : Искусство, 1984. — 255 с.
  • Памяти текущего мгновения // очерки, портреты, заметки. — Москва: : Советский писатель, 1987. — 365 с.
  • 7 1/2, или Фильмы Андрея Тарковского. — Москва: : Искусство, 1991. — 255 с. — 50000 прим. — ISBN 5-210-00279-9.
  • Бинокль // Заметки о России для немецкого читателя. Заметки о Берлине для российского читателя. — Москва: : Новое литературное обозрение, 2003. — 376 с. — ISBN 5-86793-222-2.
  • Blow-up, или Герои безгеройного времени — 2. М., 2003.
  • Обыкновенный фашизм / Сост.: М. Ромм, М. Туровская, Ю. Ханютин. — СПб. : Сеанс, 2006. — 300 с. — (Шедевры советского кино) — ISBN 5–901586–09–3.
  • Зубы дракона: Мои 30-е годы. М., 2015 (ISBN 978-5-17-085235-2)
  • Sergej Jutkewitsch (в соавторстве с Ханютиным Ю.). Berlin, 1968.(нім.)
  • Andrej Tarkowskij. Film als Poesie — Poesie als Film. Bonn, 1981.(англ.)
  • Tarkovsky // Cinema as poetry ; Transl. by Natasha Ward ; Ed. a. with an introd. by Ian Christie. — London; Boston: Faber a. Faber, 1989. — XXVIII, 177 с.(англ.)
  • Der gewöhnliche Faschismus. Ein Werkbuch zum Film von Michail Romm. Berlin, 2009.(нім.)
  • Vorwärts in die Vergangenheit: Russlands Sturz ins 21. Jahrhundert. Berlin: Vorwerk 8, 2016—232 с. — ISBN 9783940384706(нім.)

Фільмографія[ред. | ред. код]

Сценаристка
Консультант
Фільми за участю Туровської
  • 1984 — Tschechow in meinem Leben
  • 1997 — East Side Story
  • 2009 — Острови: Майя Туровська (телефільм)
  • 2015 — Майя Туровська. Уламки (телефільм)
  • 2016 — Сурков. Відображення
  • 2016 — Schatten des Krieges — Das sowjetische Erbe
  • 2018 — Krieg und Frieden — Deutsch-sowjetische Skizzen
  • 2018 — Frühjahr 1948
  • 2018 — Оскар

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Кичин Валерий. Прощание с Майей Туровской / Она скончалась в Мюнхене на 95-м году жизни. — 2019. — Число 6. — 3. — ISSN 1606-5484. Архівовано з джерела 21 жовтня 2020.
  2. а б Свиридова Александра. Майя Туровская как явление природы // Экран и сцена : газета. — 2016. — № 21. — Число 14 (11). Архівовано з джерела 28 вересня 2020.
  3. Дымшиц Нина. Советский в квадрате // Киноведческие записки : журнал. — С. 20—25. Архівовано з джерела 26 червня 2015.
  4. Справочник Союза кинематографистов СССР [по состоянию на 01.10.1970]. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Искусство, 1971. — С. 189.
  5. Справочник Союза писателей СССР [по состоянию на 01.03.1976]. — М. : Советский писатель, 1976. — С. 625.
  6. Справочник Союза писателей СССР [по состоянию на 01.06.1985]. — М. : Советский писатель, 1986. — С. 642.
  7. Умерла Майя Туровская. colta.ru (рос.). Colta.ru. 6 березня 2019. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  8. Умерла сценаристка фильма «Обыкновенный фашизм» Майя Туровская. echo.msk.ru (рос.). Эхо Москвы. 6 березня 2019. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  9. а б в Turowskaja, Majaœ
  10. Страницы московской театральной жизни: Театральные новости за 7 декабря 2004 г. Архів оригіналу за 2 листопада 2007. Процитовано 11 жовтня 2021. 
  11. Номинанты и лауреаты национальной кинематографической премии "Ника" за 2007 год. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021. 
  12. Кинокритики раздали «Слонов». Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]