Туф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Туф
MammothHotSprings2.jpg
Травертинові тераси Мамонтових гарячих джерел в Єллоустонському національному парку, Вайомінг, США
Загальні відомості
Генезис осадовий

Туф — (від італ. tufo) — група гірських порід осадового, хемогенного та органогенно-хемогенного походження, які утворюються в місцях витоку на поверхню мінеральних джерел (не плутати з вулканічним туфом). Назва застаріла.

Туф - загальна назва зцементованих пористих осадових і вулканогенно-осадових порід. Виділяють вапнякові туфи, вулканічні туфи та гейзерити.

Загальний опис різновидів туфу[ред.ред. код]

  • Вапняковий туф, або травертин (рос. известняковый туф, англ. tufa, calc tufa, calcareous tufa; нім. Kalktuff) — пориста ніздрювата гірська порода, яка утворилася внаслідок осідання карбонату кальціюабо сполук силіціуму (кремнію) як з гарячих, так і з холодних джерел. В місцях виходу на поверхню води джерел різко падає тиск, з розчину виділяються гази та випадає осад вапнякових або кремнистих туфів. Туфом покриваються рослини, зокрема мохи (мохи-туфоутворювачі), що зростають біля джерел, в туфі часто містяться відбитки рослин та тваринні залишки. Вапнякові кульки, що утворюються з осаду називають гороховими камінцями, які відносяться до оолітів. В пещерах з туфів утворюються сталактити та сталагміти.
  • Кремнистий туф — відкладення сполук кремнію з гарячих джерел (гейзерів) у вигляді аморфного опалу або халцедону.
  • Вулканічні туфи – гірські породи вулканічного походження, які утворилися з твердих продуктів вулканічних вивержень: попелу, лапілей, вулканічних бомб, а також уламків гірських порід невулканічного походження.

Крім того, розрізняють такі різновиди туфів:

  • - туф аґломератовий (зцементовані пухкі вулканічні продукти переважно великого розміру; розрізняють: • брилові туфи, крупністю понад 200 мм; • грубоуламкові, 30-200 мм; • уламкові, 1-30 мм), туф лапілевий (лапілі зцементовані у дрібноуламковій туфовій масі);
  • - туф палагонітовий (гідратизоване вулканічне скло основного складу – палагоніт; часто містить кристали плагіоклазу, олівіну, піроксену, руди заліза, мигдалини кальциту, цеоліти; формується під час вивержень на чи під глетчери (Ісландія), а також при підводних виверженнях);
  • - туф попеловий (туф з тонкого вулканічного попелу, уламків вулканічного скла та ін. вулканогенних матеріалів);
  • - туф псамітовий (туф з переважанням дрібних пірокластичних частинок діаметром 0,1-1,0 мм);
  • - туф спечений, туф зварений (туф, який сформувався з пластичного вулканогенного матеріалу; складається з грудок, що злиплися, часто сплющених, з ознаками течії розплавленого матеріалу).
  • - туф силіцифікований (окремнений туф; природа окременіння може бути: 1) діагенетичною, 2) обумовленою контактовим метаморфізмом або поствулканічними процесами).

Георгій Агрікола виділяв також «м'який туф» під яким розумів м'який вапняк.[1]

Застосування[ред.ред. код]

Застосовується як камінь для створення інтер'єрів, для сейсмостійкого будівництва, як облицювальний матеріал тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Georgii Agricolae. De Re Metallica libri XII. – Basileae: Froben. – 1556. – 590 s.
Геологія Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.