Ту-155

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ту-155
Tu-155 3.jpg
Ту-155
Базова модель: Ту-154 
Призначення: Експериментальний літак на кріогенному паливі 
Перший політ: 15 квітня 1988 
Статус програми: проект закрито 
Історія виробництва
Первинний експлуатант: Аерофлот 
Всього збудовано:
Характеристики
Екіпаж: льотний: 4 чол.
Крейсерська швидкість: 850 км/год
Дальність польоту: 2800 км
Тривалість польоту: 5 год
Практична стеля: 11900 м
Розміри
Довжина: 47.90 м
Висота: 11.40 м
Розмах крил: 37.55 м
Площа крил: 202 м²
Шасі: 3-х опорне 
Маса
Порожнього: 52000 кг
Максимальна злітна: 98000 кг
Силова установка
Двигуни: 2хНК-8-2; 1 НК-88 
Тяга: 3 х 10500 кг/с
Озброєння

Ту-155 — експериментальний варіант Ту-154 для відпрацювання двигунів з використанням кріогенного палива. Проект розроблявся з 1988 року. Тоді ж відбувся перший політ. Всього було виконано понад 100 польотів, з них 5 на рідкому водні.

Планувалося надалі використовувати напрацювання в проектах:

  • Ту-156 — корисне навантаження 14 тонн, двигуни — варіант НК-89, перший політ планувався на 1997.
  • Ту-206 — варіант Ту-204 на 210 пасажирів з «кріогенними» двигунами
  • Ту-136 — варіант Ту-134 з «кріогенними» двигунами.

На самому Ту-155 використовувався двигун НК-88 (тільки один — другий), що працює на водні, і два ТРДД НК-8-2 (перший і третій). Водневий бак був розміщений в постійно продуваємому повітрям (або азотом) задньому відсіку (через конструктивні складнощі розміщення в крилі). Відмітна зовнішня риса даного літака — виступи дренажної системи на хвостовому оперенні.

Даний двигун міг використовувати і природний газ, перероблений варіант двигуна (НК-89) був застосований в проекті Ту-156. За деякими даними, ці двигуни відпрацьовувалися для двомісного досвідченого повітряно-космічного літака Ту-2000 (позначення використовувалося повторно). Програма припинена.

Історія проекту[ред.ред. код]

У середині 70-х років у зв'язку з дефіцитом світового видобутку нафти і поглибленням енергетичної кризи інтенсифікувалися роботи по застосуванню альтернативних видів палива в промисловості і на транспорті.

В СРСР Академією наук спільно з рядом науково-дослідних інститутів та конструкторських бюро була розроблена програма науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з широкого впровадження водневої енергетики в народне господарство. В авіаційній промисловості вона отримала назву: тема «Холод». ММЗ «Досвід» було доручено створення літаючої лабораторії, що використовує як паливо рідкий водень (на базі літака Ту-154Б). Ця програма дозволяла одночасно кардинально поліпшити екологічну обстановку в країні, а також закласти основи створення гіперзвукової і космічної авіації. У ході створення літаючої лабораторії виявилася необхідність значного розширення обсягу науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. У цей же період загострився дефіцит традиційних видів палив для транспортних засобів (гас, бензин) і потрібна була заміна його природним газом, який для авіації найбільш прийнятний у скрапленому стані — СПГ (скраплений природний газ). Виходячи з цих положень в АНТК ім. А. Н. Туполєва в 80-ті роки був створений перший у світі літак-лабораторія, що літає Ту-155 (первісне позначення ЛЛ Ту-154).

Рідкий водень з його високою питомою теплотворною здатністю, втричі перевершує вуглеводневі палива, з винятковою екологічною чистотою виявився надзвичайно перспективний як пальне для різних двигунів.

Знижений природний газ володіє рядом цінних переваг в порівнянні з традиційними авіаційними паливами. При наростаючому дефіциті нафтових палив запаси природного газу становлять значну величину, а при неухильному зростанні цін на нафтові палива ціна на СПГ буде знижуватися. Теплотворна здатність СПГ на 15 % перевищує теплотворну здатність авіаційного гасу. Застосування СПГ на літаках дозволяє істотно знизити шкідливий екологічний вплив на навколишнє середовище.

З метою льотної оцінки можливості використання кріогенних палив на Ту-155 в порівнянні з базовим літаком Ту-154Б були виконані наступні конструктивні зміни:

  • в спеціально виділеному відсіку салону літака встановили паливний бак з високоефективною теплоізоляцією для розміщення рідкого водню з температурою −253 °С або зниженого природного газу з температурою −162 °С;
  • допрацювали паливну систему літака;
  • експериментальний паливний комплекс включав в себе систему подачі палива у двигун, систему підтримки тиску в баку з аварійним запобіжним пристроєм, систему циркуляції, наддуву бака, систему аварійного зливу кріогенного палива. Система подачі палива складалася з відцентрових і струменевих насосів, теплоізольованих трубопроводів, кріогенних агрегатів і клапанів;
  • для управління і контролю роботи кріогенного комплексу на літаку встановили три додаткові системи: а) гелієву, керуючу агрегатами силової установки; б) азотну, що заміщує звичайну атмосферу у відсіках літака і попереджає екіпаж у випадку витоку кріогенного палива задовго до вибухонебезпечної концентрації; в) систему контролю вакууму в теплоізоляційних порожнинах; г) замість штатного центрального двигуна НК-8-2 встановили експериментальний двигун НК-88, створений в конструкторському бюро під керівництвом академіка Н. Д. Кузнецова (при цьому велику увагу приділили забезпеченню вибухопожежобезпеки двигуна).

Для обслуговування експериментального літака і виконання випробувальних робіт був створений авіаційний кріогенний комплекс.

Він складався з таких систем:

  • системи заправки кріогенним паливом;
  • системи пневможивлення;
  • системи енергопостачання;
  • системи телевізійного контролю;
  • системи газового аналізу;
  • системи зрошення водою на випадок пожежі;
  • системи контролю якості кріогенного палива.

Комплекс дозволяв проводити різні види випробувань з використанням великих кількостей кріогенної рідини. Літаюча лабораторія робилася на базі серійного літака Ту-154 № 85035, доопрацьованого під стандарт Ту-154Б. Літак Ту-155 пройшов великий комплекс випробувань, в ході яких встановлено 14 світових рекордів, здійснений міжнародний переліт за маршрутом Москва — Братислава (Чехословаччина) — Ніцца (Франція), Москва — Ганновер (ФРН).

Результати програми[ред.ред. код]

Створення і льотні випробування експериментального літака Ту-155 збагатили радянську науку. Був придбаний досвід проектування систем, що працюють на кріогенних паливах, накопичений досвід в розробці технологічних процесів виготовлення таких систем, вдалося освоїти нове обладнання та нові технологічні процеси.

Крім того, була створена спеціальна експериментальна база для випробувань літаків з силовими установками, що працюють на кріогенному паливі, освоєна нова випробувальна техніка та нові методи випробувань. Отриманий досвід поводження з рідким воднем і зрідженим природним газом, відпрацьовані прийоми та методи забезпечення вибухо-пожежобезпеки.

Набутий досвід у створенні та випробуваннях літака Ту-155 став доброю базою для майбутнього освоєння технологій створення пасажирських і вантажних літаків на кріогенних видах палива, а також основою для участі у міжнародній співраці в цій сфері. Крім того, до 90-х років вдалося створити реальну внутрішньогалузеву і міжгалузеву кооперацію різних підприємств по розробці авіаційних кріогенних систем.

Основні характеристики Ту-155 аналогічні базовому Ту-154Б. Об'єм бака для кріогенного палива — 20 м3, максимальна тривалість польоту на кріогенному паливі — 120 хв.

Результати наробок були використані в проекті Ту-156.

Джерела[ред.ред. код]