Тьялінг Купманс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тьяллінг Чарльз Купманс
нід. Tjalling Charles Koopmans
Ім'я при народженні нід. Tjalling Charles Koopmans
Народився 28 серпня 1910(1910-08-28)
c-Ґрейвленд, Нідерланди
Помер 26 лютого 1985(1985-02-26) (74 роки)
Нью-Гейвен, Коннектикут, США
Місце проживання Північна Голландія[1]
Країна  Нідерланди
 США[1]
Національність Нідерланди Нідерланди
Діяльність економіст, математик, фізик
Alma mater Лейденський університет, Амстердамський університет
Галузь Економіка, Математична економіка
Заклад Єльський університет,
Нью-Йоркський університет,
Чиказький університет,
Гарвардський університет,
Університет Ерасмуса в Роттердамі
Посада голова
Науковий керівник Хендрік Крамерс, Ян Тінберген
Відомі учні Леонід Гурвич
Аспіранти, докторанти Carl Christd[2]
Charles C. Holtd[3]
Stanley Reiterd[4]
Rolf Manteld[5]
Гільєрмо Кальво[6]
Robert H. Strotzd[7]
Членство Американська академія мистецтв і наук
Національна академія наук США
Інститут математичної статистикиd[8]
Економетричне товариство[9]
Нагороди Нобелівська премія з економіки (1975)
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Тьялінг Купманс у Вікісховищі

Тьяллінг Чарльз Купманс (нід. Tjalling Charles Koopmans; 28 серпня 1910, c-Ґрейвленд, Нідерланди — 26 лютого 1985, Нью-Гейвен, Коннектикут, США) — голландський та американський економіст. Лауреат Нобелівської премії з економіки 1975 року[10][11].

Біографія[ред. | ред. код]

Тьяллінг Чарльз Купманс народився в сім'ї вчителів. У 14 років одержав стипендію, яка дала йому можливість з 1927 по 1933 р. вивчати в Утрехтському університеті математику та теоретичну фізику. Згодом під враженням від наслідків Великої депресії віддав перевагу економіці.

З 1934 р. в Амстердамському університеті під керівництвом нідерландського математика-економіста Яна Тінбергена вивчає праці видатних теоретиків загальної рівноваги, таких, як Густав Кассель і Кнут Вікселль. У 1935 році Купманс перебував 4 місяці в Осло, працюючи зі знаменитим математиком-економістом й економетриком Рагнаром Фрішем. Докторський ступінь він отримав у Лейденському університеті у 1936 році за дисертацію «Лінійний регресивний аналіз економічних часових рядів» («Linear Regression Analysis of Economic Time-Series»)[12].

У 1936 р. Купманс одружився з Труус Ваннінген, з якою навчався в Амстердамі. У них були дві дочки та син.

З 1936 по 1938 р. Купманс викладав економіку і займався науково-дослідницькою роботою в Нідерландській школі економіки в Роттердамі.

У 1938 році він заміняє Тінбергена у Лізі Націй як експерт з питань грошового обігу та працює там над моделлю економічного циклу для Великої Британії. Купманс перебував у Женеві доти, поки у 1940 році Німеччина не окупувала південні департаменти Франції, після чого він переїжджає до Сполучених Штатів (1940)[12], де в 1946 р. отримав громадянство. Протягом тривалого часу вчений викладав у Нью-Йоркському, Чиказькому, Гарвардському університетах.

У період 1944—1945 рр. за дорученням англо-американської об'єднаної ради з регулювання мореплавання розробив план торгового мореплавання. Саме ця практична робота — зведення в єдину вичерпну схему інформації про втрати, нове будівництво та використання кораблів союзників — стала вагомим внеском в економічний аналіз[11].

Завдяки зусиллям Купманса було організовано першу спеціальну конференцію з лінійного програмування, що відбулася 20-24 червня 1949 р. в Чикаго[10].

Тривалий час Купманс був членом Економетричного товариства США, а в 1950 р. обирався президентом Міжнародного Економетричного товариства.

Впродовж 1955—1981 рр. працював професором Єльського університету.

Титули[ред. | ред. код]

Купманс був членом Нідерландської королівської академії наук, Американського математичного товариства, Інституту наук управління, Товариства математичного програмування, Американської асоціації підтримки розвитку наук, Міжнародної асоціації економістів у галузі енергетики та Американської економічної асоціації.

Йому були присвоєні почесні учені ступені Нідерландської школи економіки, Лувенського католицького, Північно-Західного та Пенсильванського університетів[12].

Внесок в науку[ред. | ред. код]

Вченому належать важливі досягнення в розробці теорії капіталу, дослідження операцій, в статистичній оцінці параметрів в економіко-математичних моделях. Великі успіхи математичної статистики в 40-х і 50-х роках пов'язані також з його ім'ям.

В 60-ті та 70-ті роки Купманс зробив чимало в дослідженні проблеми економічного зростання.

У 1975 р. за розвиток теорії оптимального розподілу ресурсів Купмансу разом з Л. Канторовичем було присуджено Нобелівську премію з економіки. 1978 р. Купманса було обрано президентом Американської економічної асоціації.

З 1981 р. — почесний професор Єльського університету. Да самої смерті вчений брав активну участь у діяльності різних наукових товариств і громадських організацій[10][11].

Основні роботи[ред. | ред. код]

  • «Статистичне ув'язнення в динамічних моделях економіки» (Statistical inference in dynamic economic models, 1950);
  • "Три есе про стан економічної науки "(Three Essays on the State of Economic Science, 1957).
  • "Наукові праці Тьяллінга Купманса "(Scientific papers of Tjalling C. Koopmans, v. 1-2, 1970—1985) та ін.
  • «Аналіз видів діяльності при виготовленні і розподіл продукції» (Activity analysis of production and allocation, 1951).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Архів історії математики Мактьютор
  2. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. ↑ Scientific Legacy Database — Institute of Mathematical Statistics.
  9. ↑ https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
  10. ↑ а б в Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). У Т. В. Куриленко. Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр. (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148. [недоступне посилання з травня 2019]
  11. ↑ а б в Нобелівський лауреат Тьяллінг Чарльз Купманс (Koopmans). uareferats.com. Процитовано 29.6.2011. 
  12. ↑ а б в КУПМАНС (Koopmans), Тьяллінг Чарлз. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 29 червня 2011. 
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
1969—1975
1976—2000

Фрідман (1976) • Олін / Мід (1977) • Саймон (1978) • Шульц / Люїс (1979) • Клейн (1980) • Тобін (1981) • Стіглер (1982) • Дебре (1983) • Стоун (1984) • Модільяні (1985) • Б'юкенен (1986) • Солоу (1987) • Алле (1988) • Гаавельмо (1989) • Марковіц / Міллер / Шарп (1990) • Коуз (1991) • Беккер (1992) • Фоґель / Норт (1993) • Харсані / Неш / Зелтен (1994) • Лукас (1995) • Міррліс / Вікрі (1996) • Мертон / Шоулз (1997) • Сен (1998) • Манделл (1999) • Хекман / Макфадден (2000) •

2001—2025

Акерлоф / Спенс / Стігліц (2001) • Канеман / Сміт (2002) • Енгл / Гренджер (2003) • Кідланд / Прескотт (2004) • Ауманн / Шеллінг (2005) • Фелпс (2006) • Гурвич / Мескін / Маєрсон (2007) • Кругман (2008) • Остром / Вільямсон (2009) • Даймонд / Мортенсен / Піссарідес (2010) • Сарджент / Сімс (2011) • Рот / Шеплі (2012) • Фама / Гансен / Шиллер (2013) • Тіроль (2014) • Дітон (2015) • Гарт / Гольстрем (2016) • Тейлер (2017) • Нордгауз / Ромер (2018) • Банерджі / Дюфло / Кремер (2019) • Мілгром / Вілсон (2020) • Кард / Ангріст / Імбенс (2021) • Бернанке / Дибвіг / Даймонд (2022) • Голдін (2023)

Лауреати Нобелівської премії з Нідерландів
Нобелівська премія миру
Нобелівська премія з фізики
Нобелівська премія з хімії
Премія імені Нобеля з економіки
Нобелівська премія з фізіології або медицини
ХІХ ст.
ХХ ст.
ХХІ ст.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тьялінг_Купманс&oldid=37545505