Тьєррі Бретон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тьєррі Бретон
фр. Thierry Breton
Народився15 січня 1955(1955-01-15)[1][2] (69 років)
XIV округ Парижа, Париж, Франція
Країна Франція
 Сенегал[3]
Діяльністьінженер, підприємець, політик, підприємець, бізнес-директор
Alma materЦентралСупелек, ліцей Людовика Великого і Ельзаська школаd (1972)
Знання мовфранцузька[4][5]
ЗакладГарвардський університет, Groupe Bulld, Lycée Français de New Yorkd, Futuroscoped і Q2931402?
ЧленствоFrench Academy of Technologiesd
Посададепутат регіональної радиd, міністр фінансів Франціїd, президент і виконавчий директорd, президент і виконавчий директорd, президент[d], президент і виконавчий директорd, Європейський комісар з питань внутрішньої торгівлі та послуг[6] і генеральний директор[d]
ПартіяОновити Європу
Конфесіяпротестантизм
Нагороди
Великий офіцер ордена «За заслуги» командор ордена Почесного легіону Grand Officer of the Order of the Southern Cross Commander of the Order of Ouissam Alaouite

почесний громадянин[d] (2001)

Тьєррі Бретон (фр. Thierry Breton; нар. 15 січня 1955, Париж) — французький підприємець, політик, європейський комісар з питань внутрішнього ринку та послуг з 1 грудня 2019 р. Міністр економіки, фінансів і промисловості Франції з 2005 до 2007 р. в урядах прем'єр-міністрів Жана-П'єра Рафарена та Домініка де Вільпена за часів президентства Жака Ширака. Був професором Гарвардської школи бізнесу. У приватному секторі обіймав посаду заступника голови та генерального директора «Groupe Bull», голови і генерального директора «Thomson-RCA» (1997–2002), голови і генерального директора «France Télécom» (2002–2005). Почесний голова як «Thomson», так і «France Telecom». Голова правління і генеральний директор міжнародної корпорації з інформаційних технологій «Atos» з 2008 по 2019 р.[7]

Походження та освіта

[ред. | ред. код]

Народився в 14-му окрузі Парижа. Його батько був державним службовцем у відомстві, відповідальному за розвиток ядерної енергетики.[8] Середню освіту здобував в «Ельзаській школі» (фр. École alsacienne) Парижа та на підготовчих курсах для Великих шкіл при Ліцеї Людовика Великого.

1979 року здобув ступінь магістра з електротехніки та інформатики в «École Supérieure d'Électricité», а згодом закінчив військовий навчальний заклад «Institut des hautes études de Défense nationale» (IHEDN).[9]

Твори

[ред. | ред. код]

Він — автор багатьох книжок про інформаційні технології та економіку і співавтор роману про кіберпростір.

  • 1984 : Softwar, The Emergence of Computer Virus as a weapon of mass destruction (укр. Поява комп'ютерних вірусів як зброї масового знищення) (La Guerre douce)), Thierry Breton – Denis Beneich, éd. Robert Laffont, Paris ; (перекладено у 25 країнах).
  • 1985 : Vatican III, The emergence of a Word made of information based Communities (укр. Поява «Word» в інформаційних спільнотах), Thierry Breton, éd. Robert Laffont, Paris
  • 1987 : Netwar, The Networks War (укр. Війна мереж) (La guerre des réseaux), Thierry Breton, éd. Robert Laffont, Paris
  • 1991 : La Dimension invisible, The Emergence of Information Society (укр. Виникнення інформаційного суспільства) (Le défi du temps et de l'information), Thierry Breton, éd. Odile Jacob, Paris
  • 1992 : La Fin des illusions, The end of the Geek Age (укр. Кінець доби (комп'ютерних) фанатів), Thierry Breton, Plon, Paris.
  • 1993 : Le Télétravail en France, An early description of Teleworking in France, (укр. Первісний опис телеобробки у Франції) Thierry Breton, La Documentation française, Paris.
  • 1994 : Le Lièvre et la Tortue, France and The Knowledge Revolution, (укр. Франція і Революція знань) Thierry Breton – Christian Blanc, éd. Plon, Paris.
  • 1994 : Les Téléservices en France, An early description of the internet word (укр. Первісний опис текстів в Інтернеті), Thierry Breton, La Documentation française, Paris.
  • 2007 : Antidette, How to reduce the over spending and major indebtness of France (укр. Як скоротити перевитрати та основну заборгованість Франції), Thierry Breton, Plon, Paris.

Визнання

[ред. | ред. код]

Бретон — офіцер ордена Почесного легіону і командор ордена «За заслуги». Він також є членом клубу «Le Siècle».[10]

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2015: Премія ім. Максиміліана фон Монжела за видатні дії на користь французько-німецької співпраці, Мюнхен (Німеччина).[12]
  • 2012: Стратег року за версією видання «Les Echos»
  • 2002: Стратег року за версією «La Tribune»[9]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У шлюбі з 1982 р. з журналісткою Ніколь-Валері Баруан. Подружжя має дочку та онуків, які проживають у Берліні. Трохи розмовляє німецькою.[13]

Пограбування

[ред. | ред. код]

У липні 2019 р. Тьєррі Бретон зазнав нападу у своєму будинку у 14-му окрузі Парижа, куди пізно вночі увірвалися двоє озброєних чоловіків. В оселі на той момент, окрім самого Тьєррі, були його дружина і водій. Нападники кілька разів ударили кожного з них, після чого замкнули людей у туалеті. Потерпілим вдалося за кілька годин відчинити замкнені двері та викликати поліцію. Зловмисники викрали коштовності, зокрема браслет вартістю близько 40 000 євро, а також близько 1 000 євро готівкою.[14]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Babelio — 2007.
  2. Munzinger Personen
  3. https://ec.europa.eu/commission/commissioners/sites/comm-cwt2019/files/commissioner_declarations/declaration-of-interests-breton_fr_0.pdf
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. CONOR.Sl
  6. The Commissioners | 2019-2024
  7. Atos on Forbes Global 2000 list. Forbes. May 2015. Процитовано 10 грудня 2019.
  8. Caroline Chaumont (3 травня 2005), The Rescuer European Voice.
  9. а б Biography of Thierry Breton. whoswho.fr/ (French) . 26 березня 2015.
  10. Frédéric Saliba, 'Le pouvoir à la table du Siècle', in Stratégies, issue 1365, 14 April 2005, p. 49 [1] [Архівовано 2021-03-10 у Wayback Machine.]
  11. Della Bradshaw (July 11, 2007), French finance minister heads for Harvard Financial Times.
  12. Ehrung für Bildungsminister Dr. Ludwig Spaenle und Frankreichs Finanzminister a.D. Thierry Breton. Bayerischer Landtag (German) . Bavarian State Parliament. 24 вересня 2015. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 жовтня 2015.
  13. Лаура Каялі (4 грудня 2019 р.), Thierry Breton: High-speed commissioner Politico Europe.
  14. У центрі Парижа пограбували та побили екс-міністра економіки, Інтерфакс-Україна