Тягинка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тягинка
Герб Тягинки
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Бериславський район
Громада Тягинська сільська громада
Код КАТОТТГ UA65020210010059236
Основні дані
Засноване 1778
Населення 2031
Площа 2,21 км²
Густота населення 204,7 осіб/км²
Поштовий індекс 74330[1]
Телефонний код +380 5546
Географічні дані
Географічні координати 46°46′38″ пн. ш. 33°03′32″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
17 м
Водойми річки: Дніпро, Тягінка, Балка Короля
Місцева влада
Адреса ради 74330, Херсонська обл., Бериславський р-н, с. Тягинка, вул. Вишнева, 1
Карта
Тягинка. Карта розташування: Україна
Тягинка
Тягинка
Тягинка. Карта розташування: Херсонська область
Тягинка
Тягинка
Мапа
Мапа

CMNS: Тягинка у Вікісховищі

Меморіал на братській могилі ЗУ380-22-233

Тяги́нка — село в Україні, у Бериславському районі Херсонської області, центр Тягинської сільської ради. Колишній центр Тягинської волості. Населення до Російського вторгнення в Україну у 2022 році становило 2031 особу.

Географія[ред. | ред. код]

На північно-західній околиці села річка Балка Короля впадає у річку Тягінку.

Історія[ред. | ред. код]

У другій половині XVII ст. поряд із селом знаходилась турецька фортеця Тягинь, яка навесні 1673 року була успішно атакована Іваном Сірком.

Острів Мале Городище — поселення доби бронзи.

Острів Велике Городище — античне поселення, залишки середньовічної фортеці Тягин.

Заснована генуезцями, наприкінці XV століття захоплена турками. 1492 року українські козаки захопили біля Тягина турецький корабель. Це був перший відомий в історії бій козаків з турками. 1673 року фортецю Тягин атакував кошовий отаман Іван Сірко, а 1693 року — Семен Палій. Наприкінці XVII століття фортеця припинила своє існування.

З 1781 року функціонувала Миколаївська церква, на місці якої в 1807 році була облаштована нова, кам'яна[2].

Станом на 1886 рік у містечку при річці Тягінка мешкала 1241 особа, налічувалось 220 дворів, церква православна, позиково-ощадне товариство, 5 лавок, постоялий двір[3].

Село постраждало від Голодомору, проведеного радянським урядом у 1932—1933 роках. Комуністична влада здійснювала примусове вилучення хліба[4]. Згідно з мартирологом Національної книги пам'яті України, складеного на основі різних джерел, встановлено імена 17 загиблих. Проте загиблих набагато більше. За встановленими даними відомо про 124 особи, проте їхні імена не ідентифіковано[5].

Російське вторгнення в Україну (з 2022)[ред. | ред. код]

Сільський ліцей після авіаудару 21 жовтня 2023 року[6]

24 лютого 2022 року Тягинка опинилась в російській окупації.

6 вересня 2022 року ЗСУ завдали високоточного удару по російському складу боєприпасів у Тягинці[7].

2 листопада російськими військами у селі було підірвано вежу зв'язку Vodafone[8].

9 листопада російськими військами під час контрнаступу ЗСУ в селі було підірвано два мости, що з'єднували правий та лівий берег Херсонської області[9].

11 листопада село було звільнено з-під російської окупації.

Після звільнення село перебуває під постійним вогнем російської армії, що обстрілюють село з Лівобережжя Херсонської області.

6 лютого 2023 року окупанти обстріляли село, пошкодивши будинки місцевих жителів[10].

1 травня 2023 року відбувся артобстріл села, в результаті якого пошкоджено або зруйновано понад десятка житлових будинків[11].

Уночі 6 червня 2023 року російські війська підірвали Каховську ГЕС, вода пішла вниз за течією річки Дніпро, починаючи підтоплювати Тягинку, протягом наступних днів стало відомо, що в селі затоплено близько 50 житлових будинків, також було підтоплено Фортецю Тягинь[12].

7 грудня 2023 року російські війська вчергове обстріляли село із застосуванням РСЗВ, як наслідок поранили 4 місцевих жителів[13].

Населення[ред. | ред. код]

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[14]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 1 853 91,24 %
Російська 171 8,42 %
Інше 7 0,34 %
Разом 2 031 100,00 %

Археологічні розвідки[ред. | ред. код]

Археологічні дослідження о. Велике Городище проводилися у 1913 та 1992-1993 роках.

1992 року, за ініціативи Херсонського коша Українського козацтва, на о. Велике Городище встановлено пам'ятник на честь 500-річчя Українського козацтва.

2017 року під час проведення робіт поблизу села, археологами виявлено сліди фортеці часів Кримського ханства і середньовічного городища. Тут знайшли татарські монети, середньовічний посуд і навіть, залишки керамічного водогону, яким вже тоді користувалися. Завдяки ковальським виробам дослідники визначили, що тут колись проходили кордони Великого князівства Литовського часів князя Вітовта. Знайдені артефакти вчені передали до Херсонського обласного краєзнавчого музею[15].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У центрі села встановлено пам'ятник Богданові Хмельницькому. 1954 року його було встановлено на кургані поруч з Тягинкою. 1992 року перенесено до центру села.[16][17]

На кургані за селом, де стояв старий пам'ятник, у 1992 році було встановлено новий пам'ятник,[16] що цитує вірш Григорія Сковороди «De Libertate» про Хмельницького: «Будь славѣн вовѣк, о муже избраннѣ, Вольносты отче, Гѣрою Богданѣ!».

Галерея[ред. | ред. код]

Люди[ред. | ред. код]

  • Гайдученко Людмила Григорівна (* 1966) — радянська і українська спортсменка, тренер. Неодноразова чемпіонка й рекордсменка світу з пауерліфтингу й армліфтингу.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Паталах О. Відлуння Великого Степу. Історія Північного Причорномор'я в особах. — Херсон: Надднпіпряночка, 2009. — 133 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Бериславський район. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 12 лютого 2016.
  2. Інгульський степ. Збірник [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В. А. Сердюк. — К.: Ярославів Вал, 2018. — 456 с.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Державний архів Херсонської області, ф. П — 127, оп. 1 а, спр. 2)
  5. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Херсонська область. — Херсон: Наддніпрян. правда, 2008. — с. 252
  6. Минулої доби поліція Херсонщини зареєструвала 23 воєнних злочини військовослужбовців рф. Національна поліція України. 22 жовтня 2023.
  7. У Окупованій Тягинці на Херсонщині детонує Склад ворожих Боєприпасів. ukr.net. 6 вересня 2022.
  8. Росіяни підривають на Херсонщині вишки мобільного зв'язку. www.ostro.org. 3 листопада 2022.
  9. Росіяни відходять на Херсонщині. Чому підривають мости і як це завадить ЗСУ. 9 листопада 2022.
  10. Оперативна інформація станом на 06.00 08.02.2023 щодо російського вторгнення
  11. Херсонщина: ворог з артилерії обстріляв село Тягинка – били по оселях. ukriform.ua. 1 травня 2023.
  12. Підрив Каховської ГЕС затопив низку культурних об’єктів: що в списку. novynarnia.com. 7 червня 2023.
  13. На Херсонщині росіяни обстріляли село під Бериславом: є поранені. rubryka.com. 7 грудня 2023.
  14. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  15. «Про „Новоросію“ не може бути й мови»: Археологи на Херсонщині виявили середньовічне місто (відео). Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
  16. а б Село Тягинка. Тягинська територіальна громада. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023.
  17. Частинка історії пам'ятника Богдану Хмельницькому. Тягинська територіальна громада. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023.