Тягло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тягло — (від староруського «тягнути», «відбувати повинність») — узагальнена назва грошових і натуральних державних повинностей селян Російської держави XV—XVIII ст. До селянської реформи 1861 р. тягло було умовною одиницею селянських повинностей, що встановлювалося на селянську родину, в якій є два повних робітники — чоловік (у віці від 17 до 55 років) та жінка (від шлюбу до 55 років)[1]. Назва походить від того, що частково ці робочі повинності роблено за допомогою тяглової худоби; назва тягло подекуди перейшла на селянський двір. Тяглова система замінила ранішу систему з витями.

В Україні[ред. | ред. код]

На територіях сучасної України тяглове оподаткування впроваджене в XVIII ст. — в областях, підконтрольних російській владі. До скасування панщини тягло — загальна назва для всіх податків державі та панщизняних повинностей на користь пана, які були обов'язковими для селянського двору.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2

Література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]