Тяньвень-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тяньвень-1
Тяньвень-1
Космічний корабель «Хуоксін-1» (2018-20)
Тип космічного корабля орбітальний апарат
посадкова платформа
марсохід
Ракета-носій Великий похід-5
Місце запуску космодром Веньчан
Дата запуску 23 липня 2020, 4:41 UTC[1]
Місце посадки рівнина Утопія
Дата посадки 15 травня 2021
вхід на орбіту:
10 лютого 2021[2]
Тривалість польоту 1 рік, 11 місяців, 9 днів
тривалість роботи на Марсі:
орбітальний апарат ≥ 1 земного року,
марсохід — 90 солів

Тяньвень-1 (укр. Питання до Неба[3]) — космічна місія з відправки Китаєм на Марс трьох космічних апаратів: орбітального апарату, посадкової платформи та марсохода (ровера)[4][5][6][7]. Місія є астробіологічною, тобто її метою є пошук існування «життя» на Марсі, як на поточний момент, так і в минулому, а також дослідження навколишнього середовища. Місія була успішно запущена 23 липня 2020 року за допомогою ракети-носія Великий похід-5[8][9]. Вихід на навколомарсову орбіту відбувся 10 лютого 2021 року[10], а посадка здійснена 15 травня 2021 року.

22 травня 2021, марсохід Чжужун спустився зі спускальної платформи на поверхню Марса і почав свою першу поїздку відправивши на Землю перші зображення спускального апарату вже без марсохода.[11]

Китайська програма дослідження Марса стартувала у 2009 році у співпраці із Росією. Після невдалого запуску у 2012 році апарату Фобос-Ґрунт, що повинен був доправити до Марса китайський орбітер Інхо-1, Піднебесна вирішила започаткувати власну програму.

Космічні апарати[ред. | ред. код]

Mars Global Remote Sensing Orbiter and Small Rover at IAC Bremen 2018 02.jpg
Макет марсохода у 2018
Основні параметри
Організація Китайське національне космічне управління
Дата запуску 23 липня 2020, 4:41 UTC[1]
Тривалість польоту орбітальний апарат:
прибуде 11-24 лютого 2021
працюватиме 1 рік,
марсохід:
висадиться 23 квітня 2021
працюватиме 90 солів
Технічні параметри
Маса загальна: 5 т;
орбітер: 3175 кг;
марсохід: 240 кг
Розміри марсохід (2x1,66x08) м3

Планувалось, що посадка ровера здійснюватиметься на рівнині Утопія за допомогою посадкового апарата, що містить парашути та двигуни, які сповільнюватимуть падіння, а також надувні подушки, що пом'якшать його. Живитиметься марсохід від сонячних панелей, зондуватиме місячний ґрунт за допомогою радара та здійснюватиме його хімічний аналіз, шукаючи біомолекули чи біосигнатури. За наслідками роботи орбітера і ровера розроблять топографічні мапи марсіанської поверхні із вказанням характеристик ґрунтів, атмосфери (іоносфери), ділянок водяного льоду та інших зібраних даних[12].

Загалом буде використано 12 наукових інструментів:

Посадка на Марсі[ред. | ред. код]

14 травня 2021, о 23:18 UTC, Тяньвень-1 спускальний апарат успішно сів у визначеній посадковій зоні в південній частині рівнини Утопія.[13] Посадка почалась з випущення захисної капсули із спускальним апаратом і ровером. Капсула увійшла в атмосферу і спустилась на парашуті, після чого спускальний апарат використав реактивні двигуни для м'якого посадження на Марс.[13][14]

Спускальний апарат випустии марсохід (ровер) Чжужун 22 травня 2021 року. Марсохід спроєктовано для дослідження поверхні впродовж 90 марсіанських днів; він заввишки 1,85 м, а його маса становить 240 кг.

Таким чином, КНР стала другою після США країною, яка змогла здійснити успішну посадку космічного апарату на Марсі[15].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Tianwen-1: Rocket carrying China's Mars probe blasts off (англ.). news.cgtn.com. 23 липня 2020. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020. 
  2. Китайський зонд сів на поверхню Марса. lb.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021. 
  3. Evan Gough (6 липня 2020). China’s Mars Rover Launches in Late July (англ.). universetoday.com. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020. 
  4. China's first Mars exploration mission named Tianwen-1 (англ.). xinhuanet.com. 24 квітня 2020. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 11 травня 2020. 
  5. Jones, Andrew (9 лютого 2018). Китай провів симуляцію марсіанського приземлення у підготовці до місії у 2020 році. gbtimes.com. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2019. (англ.)
  6. Дорожня мапа глобальних досліджень (pdf) [Архівовано 27 листопада 2018 у Wayback Machine.]. NASA. Січень 2018.
  7. Китай показав зображення марсіанського ровера, що запускатимуть у 2020. reuters.com. 24 серпня 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 6 лютого 2019. (англ.)
  8. Launch Schedule. Spaceflight Now. 18 червня 2020. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 19 червня 2020. 
  9. Interview with Zhang Rongqiao, the man behind China's mission to Mars. Youtube. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2016. «China Central Television» 
  10. Chris Gebhardt (10 лютого 2021). China, with Tianwen-1, begins tenure at Mars with successful orbital arrival (англ.). nasaspaceflight.com. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021. 
  11. Woo, Ryan; Sun, Yilei (22 травня 2021). China says Martian rover takes first drive on surface of Red Planet. Reuters (En). Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021. 
  12. Aleksandra Lozovschi (17 січня 2019). China Plans To Land A Rover On Mars In 2020 (англ.). inquisitr.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 8 липня 2020. 
  13. а б China lands its Zhurong rover on Mars. BBC News. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021. 
  14. Китай вперше показав посадку свого марсохода на червону планету — відео
  15. China has successfully landed on Mars [Updated]. Ars Technica. 15 травня 2021.