Тячів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тячів
Tjachv gerb.png Tachiv prapor.png
Герб Тячева Прапор Тячева
Tiachiv Panorama (5668-5670).jpg
Тячів
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Закарпатська область
Район Тячівський район
Громада Тячівська міська громада
Код КОАТУУ 2124410100
Засноване 1329
Статус міста з 1961 року
Населення 8980 (01.01.2017)[1]
Площа 27 км²
Густота населення 335 осіб/км²
Поштові індекси 90500
Телефонний код +380-3134
Координати 48°00′58″ пн. ш. 23°34′19″ сх. д. / 48.01611° пн. ш. 23.57194° сх. д. / 48.01611; 23.57194Координати: 48°00′58″ пн. ш. 23°34′19″ сх. д. / 48.01611° пн. ш. 23.57194° сх. д. / 48.01611; 23.57194
Водойма Річка Тиса
Міста-побратими
День міста друга або третя субота-неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Тячів
До обл./респ. центру
 - залізницею 140 км
 - автошляхами 130 км
Міська влада
Адреса 90500, Закарпатська обл.
Тячівський р-н, м. Тячів
вул. Незалежності, 30
Веб-сторінка http://tyachiv.org/
Міський голова Ковач Іван Іванович

Commons-logo.svg Тячів у Вікісховищі

Карта
Тячів. Карта розташування: Україна
Тячів
Тячів
Тячів. Карта розташування: Закарпатська область
Тячів
Тячів

Тя́чів — місто в Україні, центр Тячівської міської територіальної громади, центр Тячівського району Закарпатської області. Розташоване в Мараморошській котловині, на правому березі Тиси, за 136 км на південний схід від Ужгорода. Статус міста з 1961 року.

У документах вперше згадується з XIV століття. У 1329 угорський король Карл Роберт своєю грамотою надав місту (разом з Хустом, Вишково, Довгим Полем та Сігетом) титул королівського з відповідними привілеями.

Назва[ред. | ред. код]

Українською Тячів, Тячево (залізнична станція), рос. Тячев, угор. Técső, чеськ. Tiačevo, Tjačevo, Ťačovo, Tjačev, рум. Teceu, Teceu Mare, нім. Groß-Teutschenau,

На війсковій історичній мапі имперії Габсбургів First Military Survey (1763-1787) місто позначене як Dőts.

Dőts First Military Survey 1763-1787.jpg

На мапі фон Міга (1782-1787) також Dőts.

Dots maps-Fon-Miga 1782-1787 гг.jpg

На мапі Second Military Survey (1806-1869) місто позначене угорською мовою Técső.

Técső Second Military Survey 1806-1869.jpg

Колишня синагога в Тячеві, де зараз розташований спортзал ДЮСШ

Герб Тячева[ред. | ред. код]

Найдавніша печатка з "польським" орлом є на документі датованому 28.06.1701 р. Рішенням сесії міської ради 28.06.1991 року Тячеву повернено історичний герб. Сучасний офіційний герб затверджений міською радою 10.02.2004 р.

Населення[ред. | ред. код]

Перепис населення у 1908 році свідчить, що в Тячеві було:

За національним складом у самому місті Тячеві записалися:

Національний склад населення Тячева за переписом 2001 року:

Економіка[ред. | ред. код]

У радянські часи в місті діяли потужні промислові підприємства. Найбільшим був завод "Зеніт" (до 3 тис працівників наприкінці 80-х рр), який з 1975 р. спеціалізувався у радіоелектронному напрямку оборонного комплексу СРСР. Багато тячівців працювали також на плодоконсервному заводі та фабриці художніх виробів. За часів незалежності України, через складнощи фінансування, ці підприємства занепали та були розформовані.

Зараз в місті працюють три фабрики з іноземними інвестиціями. Є фабрика з виробництва сировини для меблів (інвестор з США), фабрика з пошиву одягу (італійський інвестор) та фабрика по виготовленню паливних брикетів (угорський інвестор). На території міста також діє низка малих та середніх підприємств і приватних підприємців. В околицях Тячева розвинуте садівництво, зокрема вирощування яблук і слив.

Повені[ред. | ред. код]

На пам'яті сторожилів Потисся сильно заливало у травні 1913 р.і восени 1937 р.

Мітка про рівень води у липні 1913 була позначена на пам’ятнику Л.Кошуту.

В травні 1970 р. вода прорвала дамбу і ринула в центр міста. За дві години Тячів був весь у воді. Багато будинків було знесено водою, особливо тих, що були збудовані з вальків. Житловий фонд міста був пошкоджений на 90 %, 1860 будинків зазнали руйнації, з них понад 56 вимагали відбудови з фундаменту. http://tyachivnews.in.ua/novini/tyachyvschina/susplstvo/1612-u-1970-roc-zhahliva-povn-zatopila-mayzhe-ves-tyachv.html Тодішній рівень води відмічений на пам'ятнику з кам'яних брил неподалік від районної лікарні. Потерпілим видавалася грошова допомога, будівельні матеріали, а для найбідніших побудували «фінські» будиночки. Був побудований житловий масив з двоповерхівок на новій вул. Комсомольській (нині вул. Промислова). Держава виділила кошти на закріплення і нарощування дамби. Дамба була розширена і нарощена на 1,2 м.

20-21 грудня 1993 р.знов критично піднявся рівень Тиси і Тячів був у воді.

Повінь 4-5 листопада 1998 р. ще свіжа в пам'яті. Закарпатська область Указом Президента була оголошена зоною стихійного лиха. До Тячева з усієї України та з-за кордону надходила гуманітарна допомога, продукти харчування, одяг, ліки, будівельні матеріали. В редакцію районної газети надходили листи, в яких на помешкання запрошували потерпілих, пропонувалось безкоштовне житло. В Угорщину, Словаччину, Румунію та інші держави запрошувалися діти на безкоштовний відпочинок. В санаторії Закарпаття, Криму та Херсона також їздили багато груп з дітей Тячівського району.

В березні 2000 року місто знову опинилося у воді. На порятунок селянам, дорогу до яких затопило, було надано амфібію, але вона виявилася несправною, і рятівників довелося рятувати із залученням вертольоту з Угорщини. Після повені держава надала кошти для укріплення дамб.

27-28 липня 2008 року рівень води в Тисі піднявся до небезпечного, але завдяки шлюзу, збудованому після 2000 року, вдалося уникнути значних підтоплень.

Релігія[ред. | ред. код]

В місті з давніх часів діють три церкви: реформатська, римо-католицька та греко-католицька.

Реформатська церква заснована як римо-католицька у ХІІ ст. Королем Лодіславом Великим, та після поділу церков у 1556 р. стала реформатською. До 1944 р. у храмі знаходилася одна з найбагатших бібліотек Мараморощини. На стінах у середині церкви є дві стели, де записані імена вірників, що загинули у першій та другій світових війнах. У списку серед загиблих зустрічаються і руські прізвища.

Римо-католицька церква збудована у 1780 році.

Греко-католицька церква була збудована у 1852 р. на честь Успення Пречистої Діви Марії. У 1948 р., після заборони греко-католицької віри радянською владою, церква була передана православній громаді. Зараз у цьому храмі знов відправляють богослужіння греко-католики.

За роки незалежності збудовано два нові православні храми.

В місті є Молитовний будинок ЄХБ та Церква адвентистів сьомого дня, Зал Царства Свідків Єгови, храм ХВЄ (Церква Живого Бога), діють релігійні громади інших конфесій та напрямків.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

По вулиці Кошута встановлені два пам'ятники: Тарасу Шевченку та погруддя угорському революціонеру Лойошу Кошуту. В центрі міста - погруддя мешканцю с.Дулово Тячівського району, надпоручнику корпусу генерала Л.Сободи танкісту С. М. Вайді, який загинув в боях за польське місто Творкув (пол. Tworków) 6 квітня 1945 року. Біля Реформатської церкви  погруддя відомому угорському художнику Шімону Голлоші, який певний час мешкав у м.Тячів. У міському парку стоїть пам'ятник воїнам-визволителям, загиблим у II світовій війні. В центрі міста відновлено пам'ятник загиблим тячівцям у І та ІІ світових війнах. Поряд збудований пам'ятник воїнам-афганцям. Восени 2014 року було поставлено пам'ятник Небесній Сотні на місці демонтованого у 90-х рр пам'ятника В.І.Леніну.

Спорт[ред. | ред. код]

Спортивні споруди м.Тячів: міський стадіон ім. Л.Бийреша, міські тенісні корти - 5 грунтових та 1 з покриттям «хард»(найкращі в області та одні з найкращих в Україні), два міні-футбольні поля зі штучним покриттям, баскетбольний майданчик, волейбольний майданчик, футбольне поле трав'яне (при ЗОШ №1), спортивні зали загальноосвітніх шкіл, спортивний зал ДЮСШ, критий басейн на в'їзді в місто, побудовано критий спортивний комплекс біля ЗОШ №1.

Освіта[ред. | ред. код]

На території міста діють три загальноосвітні школи: ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. Василя Ґренджі-Донського, ЗОШ І-ІІІ ст. №2 та ЗОШ І-ІІІ ст. №3 з угорською мовою при якій діє угорський ліцей.

Також діє Тячівський професійний ліцей в якому здобувають професії: слюсарі, оператори комп’ютерного набору, кухарі та інші.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Нові історичні дослідження[ред. | ред. код]

Фрагмент карти ±1720 року

Немає у доступі карт раніше другої половини 18 ст. з назвою подібною до "угор. Técső, чеськ. Tiačevo, Tjačevo, Ťačovo, Tjačev, рум. Teceu, Teceu Mare, нім. Groß-Teutschenau...". Тобто, перша згадка має бути про Dőts, а не про Thechew (король Карл Роберт - 1329).

Карти з Dőts -- самі ранні, де явно позначене поселення відповідне теперішньому Тячеву.

На більш древніх мапах немає навіть шляхів по цьому березі Тиси.

Фрагмент карти 1559 року

І, при тому, що немає Тячева -- чітко позначені Wisk (Вишково), Temete (Ремети), Szaplonca (Сепинца), Hoszumezo (Довге Поле). Причина в тому, що ця частина була безлюдною через підтоплення Тисою, дорога йшла вздовж Вишкова до Сігета по високому лівому берегу. Був перехід через Тису біля Тересви – міст на дерев'яних сваях або переправа вбрід коли менше води.

Існує також нова версія появи назви міста Тячів :

Фрагмент Грамоти короля Карла Роберта від 1329 року, де нібито згаданий Тячів (Thejsem або Thechew).

1. На картах з Dőts більш пологий правий берег Тиси до теперішньої Н.Апші позначений THEJS.

2.В грамоті К.Роберта від 1329 р. є згадка (поміж Wisk та Hoszumezo) про Thejsem (або Thechew, бо нерозбірливо). Це королівське розпорядження стосувалося шляхів транспортування солі з Сігета вздовж Тиси та пільг для виконавців. Слово Тячів могло зформуватися з THEJS як "затоплювана Тисою низовина" під впливом інших мов мешканців краю через різну вимову латинського Thejs. Топонімічна самоназва Тячева тому й відрізняється в іст. джерелах різними мовами.

Назва Dőts, можливо, була скасована разом з крахом у 1804 р. Священної Римської імперії (з офіційною латиною) та з перекраянням сфер впливу.

Чиновник на прізвище Dőts (було таке в Угорщині) міг бути причетним до забудови на ризикових землях. Зрештою була повернута історична назва місцевості -- Thejs (ПОТИССЯ). Або, ближче до cлов'янського "місцевість, де Те(і)че В/ода/" -- там де течія.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]