Тібор Наврачич
Тібор Наврачич | |
---|---|
угор. Navracsics Tibor | |
Єврокомісар з питань освіти, культури, молоді та спорту | |
1 листопада 2014 — 30 листопада 2019 | |
Президент | Жан-Клод Юнкер |
Попередник | Андроула Васіліу |
Наступник | Марія Габрієл |
Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини | |
6 червня 2014 — 23 вересня 2014 | |
Прем'єр-міністр | Віктор Орбан |
Попередник | Янош Мартоньї |
Наступник | Петер Сіярто |
Заступник прем'єр-міністра | |
2 червня 2010 — 6 червня 2014 | |
Прем'єр-міністр | Віктор Орбан |
Попередник | Петер Кісс |
Наступник | Жолт Шем'єн |
Міністр юстиції та державного управління | |
29 травня 2010 — 6 червня 2014 | |
Прем'єр-міністр | Віктор Орбан |
Попередник | Імре Форгач |
Наступник | Ласло Трочані |
Народився | 13 червня 1966 (58 років) Веспрем, Угорщина |
Відомий як | політик, дипломат, адвокат |
Місце роботи | Будапештський університет |
Громадянство | Угорщина |
Національність | угорець |
Освіта | Будапештський університет |
Alma mater | Будапештський університет (1990) і ELTE Faculty of Lawd |
Політична партія | Фідес — Угорський громадянський союз[1] |
У шлюбі з | Anikó Prevozd[2] |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Тібор Наврачич (угор. Navracsics Tibor; нар. 13 червня 1966, Веспрем, Угорщина) — угорський юрист і політолог. Заступник голови партії Фідес. Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини з 6 червня до 23 вересня 2014.
1990 року він отримав юридичну освіту в Університеті Етвеша Лоранда (ELTE). Продовжив вивчати право і політику в своїй альма-матер, здобувши ступінь доктора політології 2000 року.
На початку 1990-х він працював суддею. Викладав в Університеті Корвіна в Будапешті, потім також на факультеті політичних наук в ELTE, з яким досі пов'язаний[як?].
У 1998–2002 роках працював у канцелярії прем'єр-міністра, як глава департаменту зв'язку (1998–1999) і друку та інформації (1999–2002).
У 2002–2003 роках він був політичним консультантом парламентської групи Фідес, то був главою офісу лідера партії (2003–2006).
2006 року отримав мандат члена Національних зборів. Очолював парламентську фракцію Фідес.
2 червня 2010 — 6 червня 2014 — заступник прем'єр-міністра, 29 травня 2010 — 6 червня 2014 — міністр юстиції та державного управління в другому уряді Віктора Орбана.
Був членом президії Угорської асоціації політичних наук і членом редколегії журналу «Огляд політичних наук» (угор. Politikatudományi Szemle). Генеральний секретар Асоціації угорських політологів (1998–2000).
Командор із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею».
Одружений, має двох доньок.
Полем досліджень Наврачича є порівняльна політологія і внутрішня політика в Європейському Союзі. Володіння сербською і хорватською мовами допомагає йому також у аналізах щодо колишньої Югославії.
- Európai belpolitika (Internal Politics in the European Union). Budapest: Korona, 1996
- Political Analysis of the European Union, Bp., Korona, 1996
- Political Communication, 2004 (co-author: István Hegedűs-Szilágyi-Mihály Gál-Balázs Sipos)
- Navracsics Tibor [Архівовано 4 червня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Парламент Угорщини Parliamentary Information System
- ↑ https://adt.arcanum.com/hu/view/VeszpremiNaplo_2006_07/?query=%22PREVOZ+ANIK%C3%93%22&pg=159&layout=s
- Народились 13 червня
- Народились 1966
- Науковці Будапештського університету
- Випускники Будапештського університету
- Члени партії «Фідес»
- Кавалери Командорського хреста із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею»
- Єврокомісари
- Уродженці Веспрема
- Угорські правники
- Угорські дипломати
- Міністри закордонних справ Угорщини