Тібор Наврачич
| Тібор Наврачич | |
|---|---|
| угор. Navracsics Tibor | |
 | |
| Єврокомісар з питань освіти, культури, молоді та спорту | |
| 1 листопада 2014 — 30 листопада 2019 | |
| Президент | Жан-Клод Юнкер |
| Попередник | Андроула Васіліу |
| Наступник | Марія Габрієл |
| Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини | |
| 6 червня 2014 — 23 вересня 2014 | |
| Прем'єр-міністр | Віктор Орбан |
| Попередник | Янош Мартоньї |
| Наступник | Петер Сіярто |
| Заступник прем'єр-міністра | |
| 2 червня 2010 — 6 червня 2014 | |
| Прем'єр-міністр | Віктор Орбан |
| Попередник | Петер Кісс |
| Наступник | Жолт Шем'єн |
| Міністр юстиції та державного управління | |
| 29 травня 2010 — 6 червня 2014 | |
| Прем'єр-міністр | Віктор Орбан |
| Попередник | Імре Форгач |
| Наступник | Ласло Трочані |
| Народився |
13 червня 1966 (57 років) Веспрем, Угорщина |
| Відомий як | політик, дипломат, адвокат |
| Місце роботи | Будапештський університет |
| Громадянство |
 Угорщина |
| Національність | угорець |
| Освіта | Будапештський університет |
| Alma mater | Будапештський університет (1990) і ELTE Faculty of Lawd |
| Політична партія | Фідес — Угорський громадянський союз[1] |
| Нагороди | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Тібор Наврачич (угор. Navracsics Tibor; нар. 13 червня 1966, Веспрем, Угорщина) — угорський юрист і політолог. Заступник голови партії Фідес. Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини з 6 червня до 23 вересня 2014.
Освіта[ред. | ред. код]
1990 року він отримав юридичну освіту в Університеті Етвеша Лоранда (ELTE). Продовжив вивчати право і політику в своїй альма-матер, здобувши ступінь доктора політології 2000 року.
Кар'єра[ред. | ред. код]
На початку 1990-х він працював суддею. Викладав в Університеті Корвіна в Будапешті, потім також на факультеті політичних наук в ELTE, з яким досі пов'язаний[як?].
У 1998–2002 роках працював у канцелярії прем'єр-міністра, як глава департаменту зв'язку (1998–1999) і друку та інформації (1999–2002).
У 2002–2003 роках він був політичним консультантом парламентської групи Фідес, то був главою офісу лідера партії (2003–2006).
2006 року отримав мандат члена Національних зборів. Очолював парламентську фракцію Фідес.
2 червня 2010 — 6 червня 2014 — заступник прем'єр-міністра, 29 травня 2010 — 6 червня 2014 — міністр юстиції та державного управління в другому уряді Віктора Орбана.
Був членом президії Угорської асоціації політичних наук і членом редколегії журналу «Огляд політичних наук» (угор. Politikatudományi Szemle). Генеральний секретар Асоціації угорських політологів (1998–2000).
Нагороди[ред. | ред. код]
Командор із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею».
Особисте життя[ред. | ред. код]
Одружений, має двох доньок.
Область наукових досліджень[ред. | ред. код]
Полем досліджень Наврачича є порівняльна політологія і внутрішня політика в Європейському Союзі. Володіння сербською і хорватською мовами допомагає йому також у аналізах щодо колишньої Югославії.
Публікації[ред. | ред. код]
- Európai belpolitika (Internal Politics in the European Union). Budapest: Korona, 1996
- Political Analysis of the European Union, Bp., Korona, 1996
- Political Communication, 2004 (co-author: István Hegedűs-Szilágyi-Mihály Gál-Balázs Sipos)
Посилання[ред. | ред. код]
- Navracsics Tibor [Архівовано 4 червня 2014 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| |||||||||
|
- ↑ Парламент Угорщини Parliamentary Information System