Тілопо золотистий
| Тілопо золотистий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus luteovirens Hombron & Jacquinot, 1841 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Chrysoena luteovirens | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо золотистий[2] (Ptilinopus luteovirens) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Фіджі. Його найближчими родичами є строкаті і жовтоголові тілопо[4].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 18,5-21 см, з яких від 4,9 до 6,2 см припадає на хвіст. Довжина крил 11,8-12,4 см, довжина дзьоба 13-14,5 мм. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають яскраве, золотисто-жовте забарвлення. Дзьоб, шкіра навколо очей і лапи у них блакитнувато-зелені, очі білуваті. Самиці мають темно-зелене забарвлення, кінчкики крил у них чорні, нижня частина тіла світліша.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Золотисті тілопо є ендеміками Фіджі. Вони живуть в тропічних лісах, чагарникових заростях і садах. Зустрічаються на висоті від 60 до 2000 м над рівнем моря. Живляться переважно плодами. В кладці одне яйце.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus luteovirens. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- ↑ Cibois, Alice; Thibault, Jean-Claude; Bonillo, Céline; Filardi, Christopher E.; Watling, Dick; Pasquet, Eric (1 січня 2014). Phylogeny and biogeography of the fruit doves (Aves: Columbidae). Molecular Phylogenetics and Evolution (англ.). 70: 442—453. doi:10.1016/j.ympev.2013.08.019. ISSN 1055-7903. PMID 24012584. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gibbs, David; Barnes, Eustace (2010). Pigeons and Doves: A Guide to Pigeons and Doves of the World. Christopher Helm. ISBN 978-1-4081-3555-6.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde. Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |