Тімашев Олександр Єгорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тімашев Олександр Єгорович
Народився 15 квітня 1818(1818-04-15)
Оренбург, Оренбурзька губернія, Російська імперія
Помер 1 лютого 1893(1893-02-01) (74 роки)
Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[1]
Країна  Російська імперія
Діяльність політик, військовослужбовець
Alma mater Московський університет благодійний пансіонd
Посада член Державної ради Російської імперії[d]
Військове звання генерал від кавалерії
Рід Timashev familyd
Батько Yegor Timashevd
Мати Yekaterina Timashevad
У шлюбі з Yekaterina Timashevad
Діти Alexander Timashevd
Нагороди
орден Андрія Первозванного орден Святого Володимира 1 ступеня Орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святої Анни III ступеня

Олександр Єгорович Тімашев (нар. 3 (15) квітня 1818(18180415), Оренбурзька губернія — пом. 20 січня (1 лютого) 1893, Санкт-Петербург) — генерал-ад'ютант (1859), генерал від кавалерії (1872), в 1856—1861 начальник штабу Корпусу жандармів і керуючий Третім відділенням, в 1868—1878 міністр внутрішніх справ.

Біографія[ред. | ред. код]

З старовинного дворянського роду. Син генерал-майора Єгора Миколайовича Тімашева і його дружини Катерини Олександрівни, уродженої Загряжской. Освіту здобув у Московському університетському пансіоні і Школі гвардійських підпрапорщиків і кавалерійських юнкерів. З 1835 року на військовій службі, брав участь у війні на Кавказі і придушенні повстання в Угорщині. На початку царювання Олександра II, в 1856 році Олександр Єгорович був призначений начальником штабу корпусу жандармів і керуючим Третім відділенням, а після скасування кріпосного права його призначили тимчасовим генерал-губернатором Казанської, Пермської і Вятської губерній. Ці посади він займав до 1864 року. З 1867 року обіймав посаду міністра пошти і телеграфів, в цьому ж році Олександр Єгорович Тімашев був прийнятий в члени Державної ради. У наступному році 1868 році Олександр Єгорович був призначений міністром внутрішніх справ на місце Петра Олександровича Валуєва і пробув на цій посаді до кінця 1878 року. Під час перебування на посаді міністра внутрішніх справ введено Міському положенні 1870 роки, перетворення селянських установ в 1874 році, в значній частині була покращена поштова частина, скасовані деякі генерал-губернаторства, міністерству внутрішніх справ були підпорядковані губернії Царства Польського, а також розпочато введення в прибалтійських губерніях в якості офіційного та ділового російської мови. Був противником буржуазних перетворень, одним з активних організаторів боротьби з революційним і терористичним рухом.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тимашев Александр Егорович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.