Тімей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тімей
Народився 350 до н. е.
Таорміна, Провінція Мессіна, Сицилія, Італія
Помер 260 до н. е.
Sicilyd, Сицилія, Італія
Діяльність історик, письменник
Вчителі Ісократ і Філіскус з Мілетуd
Батько Andromachusd

Тімей (дав.-гр. Τίμαιος; близько 356 — близько 260 до н. е.) — давньогрецький історик, син Андромаха, засновника Тавроменія. Автор ряду творів, з яких найзначніший «Історія» (в 38 чи 43 книгах).

Життя і творчість[ред. | ред. код]

Тімей брав діяльну участь у політичній боротьбі, що відбувалась на його рідному острові Сицилії, був прихильником Тімолеона. Після вигнання тираном Агафоклом (біля. 317 р.), переселився в Афіни. За однією думкою, він там и помер, за думкою інших — за Гієрона II повернувся на батьківщину. Дожив до глубокої старості (помер близько 260 р. до н. е.).

Тімей — відомійший історик Сицилії. Його праця Історія (Ιστοριαι) — головне джерело не тільки з історії цього острову в давнину, а і взагалі Італії та еллинів на Заході, та частково і Карфагену. Складається вона з 38 книг, з яких 33 обіймають історію Сицилії з найдавніших часів до Агафокла, а 5 — історію останнього. Крім цього, у вигляді додатку Тімей написав ще історію Пірра і його воєн в Італії та Сицилії. Тімей дуже старанно збирав матеріал, чимало мандрував, користувався надписами, вивчав навіть документи, що стосуються Карфагена та фінікіян.

Особливо примітною є його праця щодо хронології: Тімей заклав в основу своєї хронології перелік переможців на Олімпійських іграх и заснував таким чином той відлік за Олімпіадами, який потім надовго став загальноприйнятим в історичних творах. До цієї загальноеллінської хронологічної системи він звів окремі місцеві системи — відлік за ефорами, за архонтами тощо.

Полібій знаходив, що Тімею не вистачало поглядів практичної державної людини. Взагалі Тімей слідкував почасти риторічному напрямку в грецькій історіографії, що переважав в Греції з часів Ісократа та його найближчих учнів. Великі промови займали в його творі значне місце. Він надавав значення віщуванням та снам, висловам оракулів та різним пророцтвам, вбачав у подіях вплив долі.

Праця Тімея мала значний вплив на наступних істориків: з неї почерпали Діодор Сицилійський, Помпей Трог, Плутарх, йому ми зобов’язані загалом тими відомостями з історії, географії та етнографії стародавньої Сицилії та Італії, які є в нашому розпорядженні.

«Історія» Тімея цілком до нас не дійшла, збереглись лише її уривки завдяки посиланням та цитатам інших. Вони зібрані у виданні К. Müller, «Fragmenta Historicorum Graecorum» (т. I и IV).

Література[ред. | ред. код]

  • Kothe, «De Timaei Tauromenitae vita et scriptis» (Бреславль, 1874);
  • Glasen, «Histor.-kritische Untersuch, zu Timaios von Tauromenion» (Кіль, 1883);
  • Geffcken, «Timaios Geographie des Westens» (в «Philol. Untersuchungen», тетр. 13);
  • ст. E. Schwartz’a в «Hermes» (1899, т. XXXIV);
  • Wachsmuth, «Einleitung in das Studium der alten Geschichte» (Лпц., 1895).