Перейти до вмісту

Тінос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тінос
грец. Τήνος Редагувати інформацію у Вікіданих

Карта
Карта острова
Карта острова
Географія
37°32′ пн. ш. 25°10′ сх. д. / 37.533° пн. ш. 25.167° сх. д. / 37.533; 25.167G O
МісцерозташуванняКіклади, Егейське море
АкваторіяЕгейське море Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа194,464  км² 
Найвища точка729 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна
Греція
РегіонПівденні Егейські острови, ном Кіклади
Адм. одиницяTinos Regional Unitd Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення8 934 (2021)
Вебсайтtinos.gr Редагувати інформацію у Вікіданих
Тінос. Карта розташування: Греція
Тінос
Тінос
Тінос (Греція)
Мапа

CMNS: Тінос у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Тінос (грец. Τήνος) — четвертий за розміром острів в Кікладських островах. Омивається водами Егейського моря. Північною стороною майже впритул підходить до острова Андрос. Площа — 195 км². Адміністративний центр місто Тінос.

По всій довжині острів перетинає гірська гряда з вершиною Цікняс, де, згідно з міфом, знаходилося житло Еола, бога вітрів. Берег у деяких місцях закінчується крутими обривами, в інших — порізаний маленькими піщаними або галечними бухтами.

Тінос — священний острів Богоматері. Щороку, в серпні, він приймає тисячі паломників, які приїжджають сюди помолитися або виконати даний Богоматері обіт. Віруючих особливо багато 15 серпня, коли в Греції урочисто відзначають Успіння Богородиці. Церковні ходи чергуються з ярмарками і народними святкуваннями на вулицях, прилеглих до храму.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення острова, згідно з останнім переписом (2021), становило 8 934 осіб. Острів традиційно розвивається завдяки релігійному паломництву до собору Благовіщення, але останні роки характеризуються омолодженням населення за рахунок розвитку культурного туризму, гастрономії та переселення митців із великих міст материкової Греції.[1][2]

Екскурсійні об'єкти

[ред. | ред. код]
  • Церква Богородиці (Панагія тіс Тіну);
  • Художня галерея місцевих і сучасних грецьких художників;
  • Археологічний музей;
  • Руїни фортеці в селі Ксобурго;
  • Храм Деметри і Персефони;
  • Валуни в селищі Волакас;
  • Музей Яннуліса Халепаса;
  • Музей місцевих художників;
  • Музей художніх творів із мармуру[3]
  • Художнє училище і майстерні різьбярів по мармуру;
  • Монастир господині Ангелів в Кехровуні;
  • Католицький кафедральний собор в Ксінарі (Панагія ту Розаріу).

Персоналії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]