Тинтиннабулум (Стародавній Рим)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бронзовий поліфалічний тинтиннабулум Меркурія з Помпеї: бракуючі дзвіночки прикріплялися до кожного краю (Національний археологічний музей Неаполя)

Тинтиннабулум (лат. tintinnabulum) іноді тинтиннум (tintinnum)[1] — давньоримська музична підвіска або дзвіночки. Тінтіннабулум часто мав форму бронзової фалічної фігури або фасцинуса (магіко-релігійного фалоса, що оберігає від лихого ока і приносить удачу, процвітання).

Тинтиннабулум висів просто неба у таких місцях, як сади, портики, будинки і магазини, де за допомогою вітру він видавав звуки. Вважалося, що звуки дзвіночків захищають від злих духів; схожі ролі дзвоника в апотропічному ритуалі «дзвін, книга і свічка» або у ранній Католицькій церкві.

Наручні дзвіночки були знайдені у святилищах, що вказує на їх релігійне використання, вони також були використані у Храмі Юпітера Громовержця на Капітолійському пагорбі. Тинтиннабулуми були й тронками: їх вішали на шию домашнім тваринам, таким як коні і вівці, щоб відстежувати їх по звуку, але, можливо, і для апотропічних цілей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У Римській Галлії VI століття; Джерело: J.N. Adams, The Regional Diversification of Latin, 200 BC–AD 600 (Cambridge University Press, 2007), p. 321.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Sex or symbol: erotic images of Greece and Rome by Catherine Johns, The British Museum Press (1982) ISBN 0-7141-8042-4
  • Eros in Pompeii: the erotic art collection of the Museum of Naples by Michael Grant, Antonia Mulas, Museo nazionale di Napoli (1997)
  • Experiencing Rome: culture, identity and power in the Roman Empire by Janet Huskinson, Routledge, (2000) p. 171
  • Herculaneum, Italy's buried treasure by Joseph Jay Deiss (1989) p. 38
  • The Roman cultural revolution by Thomas N. Habinek, Alessandro Schiesaro (1997) p. 171

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]