Тіра Данська (1853–1933)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тіра Данська
дан. Thyra af Danmark
Thyra, prinsesse af Danmark.jpg
Світлина принцеси Тіри у фотостудії Hansen, Schou & Weller, 1871, Королівська бібліотека Данії
Ім'я при народженні Тіра Амалія Кароліна Шарлотта Анна
Народилася 29 вересня 1853(1853-09-29)
Жовтий Палац, Копенгаген, Данія
Померла 26 лютого 1933(1933-02-26) (79 років)
Гмунден, Австрія
Поховання Мавзолей Кумберлендського замку, Гмунден
Громадянство
(підданство)
Flag of Denmark.svg Данія
Діяльність аристократ
Титул кронпринцеса Ганноверу
Конфесія лютеранство
Рід Глюксбурги, Ганноверська династія
Батько Крістіан IX
Мати Луїза Гессен-Кассельська
Брати, сестри
У шлюбі з Ернст Август Ганноверський
Діти Поза шлюбом: Марія
У шлюбі: Марія Луїза, Георг Вільгельм, Александра, Ольга, Крістіан, Ернст Август
Нагороди
Орден Святої Катерини 1 ступеня

Тіра Данська (дан. Thyra af Danmark), повне ім'я Тіра Амалія Кароліна Шарлотта Анна Данська (дан. Thyra Amalia Caroline Charlotte Anna af Danmark), (нар. 29 вересня 1853 — пом. 26 лютого 1933) — данська принцеса з династії Глюксбургів, донька короля Данії Крістіана IX та Луїза Гессен-Кассельської, дружина кронпринца Ганновера Ернста Августа II.

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство та юність[ред. | ред. код]

Тіра народилась 29 вересня 1853 року у Жовтому палаці Копенгагену. Вона була п'ятою дитиною та третьою донькою в родині спадкоємця данського престолу Крістіана та його дружини Луїзи Гессен-Кассельської. Своє ім'я отримала на честь першої королеви Данії — Тіри Даннебод, дружини короля Горма Старого. Мала старших братів Фредеріка та Георга й сестер Александру та Дагмару. За п'ять років у неї з'явився молодший брат Вальдемар.

Принцеса Тіра на портреті пензля Августа Шота, 1857

За два місяці до народження Тіри, в Данії був ратифікований закон про спадкоємність, згідно з яким її батько мав успадкувати трон після смерті свого бездітного кузена Фредеріка VII та отримав титул «наслідного принца Данії». Проте сімейство продовжувало вести досить скромне життя з економним бюджетом, їхнім єдиним прибутком була армійська зарплатня Крістіана.[1] Мешкали в Жовтому палаці, наданому їм королем ще у 1837 році. Тіра ділила спальню зі старшими сестрами. Дівчаток навчали вести домашнє господарство, шити та в'язати собі одяг.

15 листопада 1863 року її батько став королем Данії. У 1865 році родина переїхала до Амалієнборгу.[2] До цього часу брат Тіри, Георг, вже став королем Греції, а сестра Александра вийшла заміж за принца Уельського. Невдовзі залишила дім і Дагмара, ставши дружиною спадкоємця російського престолу.

Тіра, на відміну від них, дорослішала як справжня принцеса королівського дому. Вона була улюбленицею батька, миловидною дитиною, живою та веселою. Загалом принцеса користувалася популярністю серед родини та народу через свій м'який характер та ніжність. Була найменш амбітною серед своїх братів та сестер та відзначалася товариськістю. Часто навідувала родичів за кордоном. Із дружиною брата Фредеріка Луїзою, яка була не надто популярною, в неї також склалися добрі стосунки.

Тіру змальовували як привабливу молоду дівчину з темним волоссям і темно-синіми очима. Королева Луїза бажала, щоб її молодша дочка зробила таку ж блискучу партію, як і її сестри.

Втім, у 1871 році Тіра закохалася в молодого офіцера Вільгельма Маршера і завагітніла від нього. Її брат Георг I запропонував народжувати в Афінах, аби уникнути скандалу; данській пресі повідомили, що Тіра хвора на жовтяницю. 8 листопада 1871 року принцеса народила доньку, яку назвали Марією:

  • Марія Катерина (18711964) — дружина камер-юнкера лейтенента Фроде Хялмара Крістіан Плоен-Гольштейна, дітей не мала.[3][4]

Незабаром після народження дівчинку вдочерили Расмус і Ганна Марія Йоргенсен з Оденсе, які дали їй нове ім'я — Кейт. Видужавши після пологів, Тіра із матір'ю здійснили подорож Італією. Маршер просив у короля руки Тіри і після відмови покінчив життя самогубством 4 січня 1872 року. Даний випадок ніколи офіційно не підтверджувався данським двором.

Заміжжя[ред. | ред. код]

Обговорювалися варіанти шлюбу Тіри з королем Нідерландів Віллемом III, який був визнаний надто старим, та британським принцом Артуром, сином королеви Вікторії. Молоді люди кілька разів зустрічалися аби краще познайомитися перед можливими заручинами. Герцог та герцогиня Уельські схвалювали цей союз, проте сама Вікторія відмовилася від даної ідеї, оскільки другий британсько-данський шлюб завадив би її прогерманскій ідеології.[1]

Тіра в колі родини, 18871888

Перед Різдвом 1878 25-річна Тіра взяла шлюб із 33-річним принцом Ернстом Августом Ганноверським, який носив також титули герцога Камберленду та Тевіотдейлу. Наречений був сином останнього короля Ганноверу Георга V, який пішов з життя незадовго перед цим. У 1866 році після австро-прусської війни землі Ганновера були захоплені Пруссією й королівство припинило своє існування. Незважаючи на це, Ернст Август і його родина відмовилися зректися своїх ганноверських титулів.[5] Сім'я колишнього короля мешкала поблизу Відня.

Із Тірою Ернст Август познайомився у 1875 році в Сандрингемі, коли та навідувала сестру. За іншою версією, він зустрів принцесу у Римі в 1872 році. Його кандидатура як нареченого обговорювалася разом з іншими варіантами. Спочатку принц не справив враження на майбутню дружину, як вона записала «Він не має носа». Втім, вірність шанувальника, його м'який характер та вся сутність зрештою переконали дівчину. 22 вересня 1878 року Александра Уельська та королева Луїза влаштували їм зустріч у Франкфурті. В листі сестрі Дагмарі Тіра згодом писала, що вони обоє дуже щасливі. Про заручини було оголошено 19 листопада у Фреденсборгу. Німецькі дипломати не були присутніми при цьому, як і на подальшому весіллі.[6]

Вінчання відбулося 21 грудня в каплиці палацу Крістіансборґ у центрі Копенгагену. На нареченій була біла шовкова сукня та діамантові прикраси. Її супроводжували вісім придворних дам у білих сукнях, прикрашених свіжими трояндами. Провів церемонію єпископ Мартенсен. Раптовою гостею на весілля стала тітка Тіри, Кароліна Амалія Ауґустенбурзька. Після вечері молодята відбули до Фреденсборгу. Все місто було пишно ілюміноване та був даний великий святковий салют. Подальші урочистості не проводилися через нещодавну смерть Георга V.[7]

Оскільки подружній союз викликав дипломатичні ускладнення з Німеччиною, пара невдовзі після весілля залишила Данію. Молодята оселилися в Гмундені, на віллі Редтенбахер (нім. Villa Redtenbacher),[8] де жила матір Ернста Августа та його сестри.[9][10] Також мали особняк у Відні. Тіра майже відразу завагітніла і у жовтні 1879 року народила доньку. Всього у подружжя було шестеро дітей:

  • Марія Луїза (18791948) — дружина баденського принца Максиміліана, мала двох дітей;
  • Георг Вільгельм (18801912) — герцог Брауншвейг-Люнебурзький, капітан австрійської армії, одруженим не був, дітей не мав;
  • Александра (18821963) — дружина великого герцога Мекленбург-Шверіна Фрідріха Франца IV, мала шестеро дітей;
  • Ольга (18841958) — одружена не була, дітей не мала;
  • Крістіан (18851901) — прожив 16 років, одруженим не був, дітей не мав;
  • Ернст Август (18871953) — був одруженим із прусською принцесою Вікторією Луїзою, мав п'ятеро дітей.

Шлюб вважався щасливим. Сімейне життя було мирним та затишним. Жила родина на кошти, які король Георг встиг у свій час розмістити в Англії. Їх вистачало аби мати у Гмундені невеликий двір, де були присутніми також високопосадовці колишнього двору Ганновера.[6] Хоча Тіра і її чоловік називалися «кронпринцом і кропринцесою Ганноверськими», фактично вони були титулярним королем і королевою Ганновера, оскільки Георг V ніколи не відрікався від свого престолу і вже помер.

Матір Ернста Августа змальовували як стару та люб'язну пані. Разом із Тірою вони зробили свій дім відкритим для акторів та музикантів. Принцеса була чудовою піаністкою, і ті, хто розумівся на музиці, високо оцінювали її майстерність. Російська імператриця Марія Федорівна кілька разів навідувала сестру в Гмундені.[11] Імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф I також був частим гостем, із Ернстом Августом його пов'язували давні товариські відносини. Також він часто запрошував подружжя до себе.

Портрет-мініатюра принцеси Тіри пензля Йоганнеса Ценграфа, 1900-ті

У 1882 році Ернст Август почав будівництво нового замку для родини і за чотири роки вони переселилися туди. Нова оселя була відбудована у стилі пізньої готики та звалася Кумберлендським замком. У 1884 році кронпринц претендував на Брауншвейзьке герцогство як голова роду Вельфів, але німецька союзна рада відмовилася його підтримати, проте визнала володарем приватного майна останнього герцога. У 1892 році він також отримав відсотки Вельфського фонду,[12] який складався з конфіскованих активів королівства Ганновер. Це значно покращило фінансовий стан родини.

Ернст Август не був красенем, почував себе затишно лише в домашній обстановці та не любив їздити на родинні зустрічі до Копенгагену, що робило його непопулярним в Данії. Замість цього кронпринц полюбляв вивчати мистецтво давнини та старовинні монети. Тіра найчастіше відвідувала сімейні зібрання у Фреденсборгу сама, рідше з дітьми. Жило сімейство досить усамітнено.

Російський князь Сергій Михайлович Волконський, який навідував пару, згадував про свій візит:

« «Тіра була чарівною. Мати численного сімейства, вона зберегла щось дитячо-неземне; вона справляла враження, що має невидимі крила за плечима...У великому залі, де стояли два фортепіано, стояла також велика низька тахта, на якій після обіду голова родини з вісьмома дітьми пустував, катався та примушував їх перекидатися й сповнювати зал несамовитим вереском. Серед цього вереску ми з принцесою Тірою грали на двох фортепіано.»[12] »

У 1887 році під час останньої вагітності герцогиня мала нервовий зрив, який потребував тривалого лікування, проте турбота сім'ї сприяла її одужанню. В останні роки життя вона стала більш сумною та мала напади меланхолії. Її часто навідував брат Вальдемар. У 1913 році Ернст Август придбав віллу Вайнберг поблизу Гмундена, яка кілька років використовувалась як заміський будинок сімейства.[10]

Із початком Першої світової війни родина стала на сторону Німеччини, через що король Георг V, після її закінчення, відкликав британські титули Ернста Августа.

У 1919 році подружжя переїхало до вілли Вайнберг, яка стала їхньою фактичною резиденцією.[13][14] Ернст Август помер у листопаді 1923 року від інсульту. Тіра після смерті чоловіка відвідала Данію. Надалі проживала у Кумберлендському замку. Діти залишились на віллі Вайнберг.[15]

Кронпринцеса пережила чоловіка на десять років і пішла з життя 26 лютого 1933 року в Гмундені. Похована у мавзолеї Кумберлендського замку в Гмундені поруч із ним.[16]

Нагороди[ред. | ред. код]

Титули[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Фрідріх Карл Людвіг
Friedrich Karl Ludwig Schleswig-Holstein.jpg
 
Фредеріка фон Шлібен
Friederike Amalie zu Schleswig-Holstein-Sonderburg-Beck.jpg
 
Карл Гессен-Кассельський
Prins Karl af Hessen.jpg
 
Луїза Данська
Prinsesse Louise 1750-1831.jpg
 
Фрідріх Гессен-Кассельський
Friedrich HeKaRump.jpg
 
Кароліна Поліксена Нассау-Узінген
Caroline of Nassau-Usingen.jpg
 
Фредерік Данський
Arveprins Frederik.jpg
 
Софія Мекленбург-Шверінська
Sophie Frederikke med datteren Juliane.JPG
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Вільгельм
Prins Vilhelm 1785-1831.jpg
 
 
 
 
 
Луїза Кароліна Гессен-Кассельська
HertugindeLouise.jpg
 
 
 
 
 
Вільгельм Гессен-Кассельський
Prince William of Hesse.jpg
 
 
 
 
 
Луїза Шарлотта Данська
1789 Louise Charlotte.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіан IX
Christian IX of Denmark.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Гессен-Кассельська
Luisa wife of Ch9.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тіра
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Стаття «Тіра Данська, кронпринцеса Ганновера» від 17 липня 2016 року [1] (англ.)
  2. Офіційний сайт Данського королівського дому. Історія Жовтого палацу [2] (дан.)
  3. Королівська генеалогія. Тіра Данська [3] (англ.)
  4. Тіра Данська та її позашлюбна донька [4] Архівовано 1 квітня 2018 у Wayback Machine. (англ.)
  5. Вельфи. Ернст Август [5] (нім.)
  6. а б Стаття у Данському біографічному словнику про принцесу Тіру [6] (дан.)
  7. Королівський журнал. Весілля Тіри Данської [7] (нім.)
  8. Колишня вілла Тун (нім. Villa Thun)
  9. У 1880 році одна з них, Фредеріка, вийшла заміж та від'їхала до Британії.
  10. а б Bilder von Gmunden mit Rathaus, Kammerhofmuseum und alten Gassen [8] (нім.)
  11. Боханов А. Н.  Марія Федорівна. Віче. 2013. 448 стор. ISBN: 978-5-4444-0138-5 [9] (рос.)
  12. а б Федорченко В. І.  Дім Романових. Енциклопедія біографій. ОЛМА Медіа Групп, 2003. 382 стор. — стор. 247 [10] (рос.)
  13. Höllwerth/Höllwerth: Gmunden 1918-1945. стор. 136
  14. Кумберлендський замок [11] (нім.)
  15. Стаття «Welfenprinz: "Gmunden ist für uns wie Heimat"» від 13 жовтня 2016 року [12] (нім.)
  16. Мавзолей Кумберлендського замку в Гмундені [13] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Bramsen, Bo. Huset Glücksborg i 150 år, 1825 6. juli-1975. Copenhagen: Forum, 1975.

Посилання[ред. | ред. код]