Тірімуджган-Кадин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тірімуджган-Кадин
Народилася 16 серпня 1819(1819-08-16)
Черкесія
Померла 2 листопада 1853(1853-11-02) (34 роки)
Beylerbeyid, Ускюдар, Туреччина
·туберкульоз
Країна Flag of the Ottoman Empire (1844–1922).svg Османська імперія
Посада Валіде
Конфесія іслам
Рід Османи
У шлюбі з Абдул-Меджид I
Діти Абдул-Гамід II

Тірімуджган Кадин[1] (16 жовтня 1819 — 3 жовтня 1852; осман. تیرمژکان قادین‎ , стріляюча віями) — дружина султана Абдул-Меджида I і матір султана Османської імперії Абдул-Гаміда II.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Тірімуджган була шапсугського черкеського походження. Її батька звали Бекхан Бей, а матір — Алмаш Ханим.[1] У своїх мемуарах її онука Айше-Султан каже, що, незважаючи на її добре задокументоване походження, вороги Абдул Гаміда неправдиво стверджували, що вона була дочкою вірменського музиканта на ім'я Чандир.[1][2][3] За словами Чарльза Вайта, який відвідав Стамбул у 1843 році, Тірімуджган придбав Риза-паша та передав Есмі-Султан, яка виховала її, а потім подарувала Абдул-Меджиду. Ймовірно, вона працювала палацовою прислугою, перш ніж стати дружиною.[4] Її онука Айше описала її так: «зелені очі та довге світло-каштанове волосся, бліду шкіру напівпрозорого білого кольору, тонку талію, струнку структуру тіла та дуже гарні руки та ноги». Темпераментна, вона була відома своєю витонченою та ніжною манерою. Крім того, вона займалася поезією, хоча особливого талану не мала.[5]

Шлюб[ред. | ред. код]

У 1840 роціТірімуджган вийшла заміж за Абдул-Меджіда. Їй було присвоєно звання «Третя Кадин».[1] Вона була відома своєю вишуканістю, ввічливістю та красою.[5] Чарльз Вайт сказав про неї таке:

Друга... має репутацію великої красуні та розумниці, а також пише вірші.[4]

Тірімуджган народила двох принців і одну принцесу. 11 жовтня 1840 року вона народила свою першу дитину, дочку Найме-Султан,[6][7] вона померла від віспи у віці двох з половиною років 1 травня 1843 року. 21 вересня 1842 року вона народила свою другу дитину, сина Шехзаде Абдул-Гаміда (пізніше Абдул-Гамід II)[8][9][10] 22 квітня 1848 року вона народила свою третю дитину Шехзаде Мехмеда-Абіда, який помер через п'ятнадцять днів, 7 травня 1848 року.[8][11] Абдул-Гамід назвав одну зі своїх дочок Найме-Султан і одного зі своїх синів Шехзаде Мехмед-Абід на честь цих своїх братів і сестер.[12][13]

Втративши дочку, Тірімуджган присвятила себе сину Абдул-Гаміду, а під час хвороби робила все можливе, щоб забезпечити його щастя. Щодня він їздив до палацу Бейлербей, щоб побачити її, а потім повертався до палацу Долмабахче.[12]

Нергіснігал-Ханим була однією із найближчих слуг Тірімуджгана. Вона призначила її на службу до своєї малолітньої дочки Найме, а після смерті Найме — на службу до Абдул-Гаміда.[14] Тірімуджган перед своєю смертю сказала Нергіснігал: «Я довіряю тобі свого сина, не покидай його, доки ти жива, спи поза його кімнатою». Після смерті Тірімуджган Нергіснігал зробила те саме, що вона їй заповідала, і ніколи не залишала Абдул-Гаміда. Опікунка померла в 1892 році. Після смерті Тірімуджган-Кадин Абдул-Меджид довірив їхнього сина Абдул-Гаміда іншій своїй дружині, Рахіме Пересту-Кадин, яка не мала власних дітей.[14]

Смерть[ред. | ред. код]

Тірімуджган померла 3 жовтня 1852 року в палаці Феріє та була похована в мавзолеї нових жінок у Новій мечеті в Стамбулі. Померши до того, як її син зійшов на трон, вона ніколи не була Валіде-Султан.[8][15] Серед усіх своїх колег вона відчувала себе найближчою до Пересту-Кадин і завжди високо її поважала. Після її смерті Абдул-Гамід був усиновлений Пересту, яка також була прийомною матір'ю Джеміле-Султан.[16]

Діти[ред. | ред. код]

Ім'я Народження Смерть Примітки
Найме-Султан 11 жовтня 1840 року[6][9][7] 1 травня 1843 року[6][9][7] народився в палаці Топкапи;[6] похований у могилі Мустафи III[6]
Абдул-Хамід II 21 вересня 1842 року[8][9][10] 10 лютого 1918 року[10] 34-й султан Османської імперії
Шехзаде Мехмед-Абід 22 квітня 1848 року[8][11] 7 травня 1848 року[8][11] народився в палаці Чираган;[8] похований у Новій мечеті[8]

В літературі[ред. | ред. код]

  • Тірімуджган — персонаж історичного роману Хіфзі Топуза «Абдульмеджит: Імпаратор Чокеркен Сарайда 22: Роман» (2009).[17]

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б в г Uluçay, 2011, с. 204.
  2. Brookes, 2010, с. 128.
  3. Sakaoğlu, 2008, с. 575.
  4. а б Charles White (1846). Three years in Constantinople; or, Domestic manners of the Turks in 1844. London, H. Colburn. с. 10. 
  5. а б Brookes, 2010, с. 127.
  6. а б в г д Uluçay, 2011, с. 218.
  7. а б в Brookes, 2010, с. 285.
  8. а б в г д е ж и Uluçay, 2011, с. 205.
  9. а б в г Paşa, 1960, с. 144.
  10. а б в Brookes, 2010, с. 277.
  11. а б в Paşa, 1960, с. 145.
  12. а б Brookes, 2010, с. 133.
  13. Sakaoğlu, 2008, с. 576.
  14. а б Brookes, 2010, с. 135.
  15. Sakaoğlu, 2008, с. 576–577.
  16. Brookes, 2010, с. 134–135.
  17. Hıfzı Topuz (2009). Abdülmecit: İmparatorluk Çökerken Sarayda 22 Yıl: Roman. Remzi Kitabevi. с. 38. ISBN 978-975-14-1357-4. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Uluçay, M. Çağatay (2011). Padişahların kadınları ve kızları. Ötüken. ISBN 978-9-754-37840-5. 
  • Sakaoğlu, Necdet (2008). Bu Mülkün Kadın Sultanları: Vâlide Sultanlar, Hâtunlar, Hasekiler, Kandınefendiler, Sultanefendiler. Oğlak Yayıncılık. ISBN 978-6-051-71079-2. 
  • Brookes, Douglas Scott (2010). The Concubine, the Princess, and the Teacher: Voices from the Ottoman Harem. University of Texas Press. ISBN 978-0-292-78335-5. 
  • Paşa, Ahmed Cevdet (1960). Tezâkir. [2]. 13 - 20, Volume 2. Türk Tarih Kurumu Basımevi.