Тітов Нікіта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тітов Нікіта
Titov Nikita.jpg
Народився 2 липня 1973(1973-07-02) (48 років)
Йихві, Муніципалітет Йихвіd, Іда-Вірумаа, Естонія
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність художник
Alma mater Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Заклад Харківський літературний музей
Жанр наївне мистецтво

Нікіта Тітов, також Nikita Titov, також Микита Титов[1] (нар. 2 липня 1973, м. Йихві, Естонія) — художник, ілюстратор, плакатист, театральний художник, digital-художник.

Біографія[ред. | ред. код]

Нікіта Тітов народився у невеличкому шахтарському містечку Йихві на північному сході Естонії, звідти родом його мати. Батько — українець, з Чугуєва. Батьки познайомилися в Петербурзі, де мати вивчала мистецтвознавство, а батько філософію. До третього класу він мешкав у бабусі в Естонії, коли батьки отримали кімнату у Харкові, переїхав жити до них. Потім знову мешкав у Естонії, де закінчив 8 класів і продовжував навчання у Харкові. З того часу постійно проживає в Україні[2][3][4].

По закінченні школи намагався потрапити на навчання до Харківського художньо-промислового інституту, але там йому порадили взагалі не робити спроб стати художником. Незважаючи на ці рекомендації Нікіта вступив до Харківського педагогічного інституту, на художньо-графічний факультет. Після навчання займався живописом, вступив до молодіжного відділення Харківської спілки художників. У цей час у нього виявили алергію на олійні фарби[2].

У пошуках роботи 2002 року переїхав до Києва. Працював ілюстратором і арт-директором в рекламній агенції «БЕЙТС Украина». 2014 року захворів, повернувся до батьків до Харкова[2].

З серпня 2018 року працює художником у Харківському літературному музеї[2].

Був одружений, має сина Луку (2009 р.н.)[4].

Творчість[ред. | ред. код]

Stamp of Ukraine s1809.jpg
Передова реверс.jpg

Малювати почав у дитинстві, вважав це несерйозним захопленням.

По закінченні навчання у виші займався живописом, який його дуже захоплював. Несподівано отримав алергію від олійних фарб, вимушений був залишити цю техніку[2].

Працював як ілюстратор, малював сторі-борди, етикетки для товарів різних брендів. Пізніше відійшов від малювання взагалі[2].

Хрещеним батьком у творчості Нікіта Тітов вважає Андрія Єрмоленка, з яким має спільні проєкти[5].

Плакати[ред. | ред. код]

Перший плакат «Країна народжується» зробив під час Майдану у грудні 2013 року. З 2014 року почав робити більше плакатів, які є для автора своєрідним щоденником. Вони відзеркалюють його реакцію на подію, яка «сильно відгукувалась у моєму серці, про яку я думав чи якій співчував…Таке стисле, чітке, дуже просте повідомлення, але воно зчитується настільки швидко, що людина за кілька секунд розуміє, що я мав на увазі. Це така концентрація думок і дуже виразний засіб донести їх до людини»[6].

На сьогодні має декілька різних проєктів, які автор розподілив на альбоми, і кожен заповнюється окремо. Це «Колискова», «Казкові персонажі», «Інтроспекція», «В сенсі», «Крила», «ЧБ», «Ніжне», «Поличка» та інші, які об'єднані темою і єдиною стилістикою[4]. Плакати політичні, а також веселі, життєрадісні твори. Роботи серії «Тваринки» у чомусь нагадують твори Марії Примаченко[2].

Театральні проекти[ред. | ред. код]

Нікіта у творчому доробку має оформлення театральних проектів. Першим серед яких є театральний благодійний арт-проект «Оскар і Рожева пані» за участі Ірми Вітовської, який збирає кошти на лікування онкохворих діток. У виставі А. Єрмоленко був головний художник, Н. Тітов створював дитячі малюнки, які проеціювалися на сцені[2][4].

Нікіта Тітов є художником вистави про війну на Донбасі «Чуваки не святкують, або Ukrainian» від театру «Ампулка», прем'єра якої відбулася у грудні 2020 року[7].

Влітку 2020 року у садочку Харківського літературного музею відбувся проєкт «Казавмазав» — своєрідна мистецька «дуель» художника Нікіти Тітова та поета Івана Сеніна. Спільний творчий проект у якому перегукуються між собою вірші та малюнки митців.[8].

Плакат Нікіти Тітова «Передова», на якому зображені військовий і медик став ескізом поштової марки, яка 1 червня 2020 року введена в обіг[9][10].

12 жовтня 2020 року Національний банк України ввів в обіг пам'ятну монету України «Передова» номіналом 5 гривень. При її створенні були використані  образи з однойменного плакату Тітова[11][12]. Монета перемогла у конкурсі «Краща монета року України» за 2020 року у номінації «Краще розкриття теми»[13].

Нікіта Тітов є автором обкладинок понад 10 книг, зокрема Володимира В'ятровича "За лаштунками «Волині-43» та «(Не)історичні миті».

Тітов є автором постера Одеського міжнародного кінофестивалю (2021). Ідеєю постера стала традиційна українська символіка, зокрема традиційна вишивка, яка поєднується з кінематографом і стає свідченням того, що національне кіно є значною частиною української культурної ДНК. На постері стилізовано вишиті знімальна камера, VR-окуляри, як символ майбутнього світового кінематографу, силует пам'ятника Дюку, статуетка якого є головною нагородою фестивалю[14].

Художник є одним з авторів настільної гри Харківського літературного музею «Супер! Герой!».

За власним висловом пише у жанрі «наївне мистецтво»[2]. За допомогою двох кольорів та однієї лінії передає як біль, так і сміх.

Роботи Нікіти Тітова можна побачити на сторінках Facebook і Twitter.

Виставки[ред. | ред. код]

Перша виставка плакатів, близько 20, майже рік була розміщена у київському театрі «Золоті ворота»[4].

Велика персональна виставка «Шлях свободи. П'ять років України в плакатах Нікіти Тітова» відкрилася 18 грудня 2018 року в «Укрінформі». 23 роботи художника були розміщені на вікнах інформаційної агенції та всередині приміщення. Серед них: «Тиша, яка вбиває», «Серце волонтера», «Календар війни». Організаторами виставки виступили Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності, Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ», Центр досліджень визвольного руху та Український інститут національної пам'яті[15]. Під час відкриття виставки Володимир В'ятрович, на той час директор Українського інституту національної пам'яті, відзначив, що роботи Нікіти Тітова є важливим нагадуванням про те, що війна триває. І не лише на фронті, а й в тилу, на інформаційному рівні. Художника він назвав «одним із тих воїнів, які і боронять Україну в цій інформвійні»[16].

За рік експозиція, завдяки Музею Революції Гідності, стала мандрівною. Експонувалася у Чернігівському художньому музеї (листопад 2019 р.)[17], на міжнародному мистецькому форумі ArtForum в історико-культурному комплексі «Запорізька Січ» (серпень 2020 р.)[18].

У травні 2020 року, під час карантину, у садочку Харківського літературного музею онлайн відкрили вуличну виставку портретів українських письменників «Поличка». Її складають портрети українських письменників, намальовані чорними лініями. 28 оригінальних портретів — від Григорія Сковороди до Сергія Жадана з цитатами з творів авторів, які зібрали працівники музею. Першими Нікіта намалював Сергія Жадана та Павла Тичину, згодом — Тараса Шевченка. На «полиці» є і друзі художника — Руслан Горовий, Артем Полежака, Іван Семесюк[19].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Горовий, Руслан (2018). Усі ми родом не з Києва. Люта справа. с. 132. ISBN 978-617-7420-30-8. 
  2. а б в г д е ж и к "Мой жанр - «наивное искусство»": история лучшего Фейсбук-художника Харькова Никиты Титова, - ФОТО. 057.ua - Сайт города Харькова (ru-UA). Процитовано 31 січня 2021. 
  3. «Фейсбук — мій щоденник». Український художник-плакатист Нікіта Тітов про свою творчість і події в країні. naviny.belsat.eu (ua). Процитовано 31 січня 2021. 
  4. а б в г д Нікіта Тітов, художник, плакатист. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 31 січня 2021. 
  5. Нікіта Тітов, художник, плакатист. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 8 січня 2022. 
  6. Нікіта Тітов, плакатист: з плакатом не можна брехати, треба казати те, що відчуваєш. Видавництво ArtHuss (укр.). Процитовано 31 січня 2021. 
  7. Чуваки не святкують або Ukrainian. ДИКИЙ театр • WILD theatre (укр.). Процитовано 31 січня 2021. 
  8. Харківський ЛітМузей презентує проект в садку — «Казавмазав», вірші та малюнки Новости Харьков. inform.kharkov.ua. Процитовано 31 січня 2021. 
  9. Рисунок харьковского художника нанесли на почтовую марку, посвященную борьбе с коронавирусом. Kharkiv today (рос.). Процитовано 30 січня 2021. 
  10. suspilne.media https://suspilne.media/37665-mediki-na-peredovij-v-ukraini-vidali-postovu-marku-z-kartinou-harkivskogo-hudoznika/ Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 31 січня 2021. 
  11. Нумізматична продукція та інвестиційні монети. Національний банк України (укр.). Процитовано 30 січня 2021. 
  12. Работу харьковского художника взяли за основу при создании памятной монеты. Kharkiv today (рос.). Процитовано 30 січня 2021. 
  13. Кращі пам’ятні монети 2020 року: набір "Енеїда" та "Передова". Національний банк України (укр.). Процитовано 14 грудня 2021. 
  14. 12-й Одеський міжнародний кінофестиваль представляє офіційний постер | Новини. oiff.com.ua (укр.). Процитовано 8 січня 2022. 
  15. ШЛЯХ СВОБОДИ: В «УКРІНФОРМІ» ВІДКРИЛАСЯ ВИСТАВКА ПЛАКАТІВ НІКІТИ ТІТОВА | Офіційний вебсайт УІНП. old.uinp.gov.ua. Процитовано 30 січня 2021. 
  16. Харківський художник показує, як змінилась Україна за 5 років. Крым.Реалии (укр.). Процитовано 31 січня 2021. 
  17. Виставка плакатів про Майдан відкрилася у художньому музеї • Новий Чернігів. Новий Чернігів (укр.). 22 листопада 2019. Процитовано 31 січня 2021. 
  18. Автор нашумевших плакатов показал свои работы в Запорожье. Индустриалка - новости Запорожья. 16 серпня 2020. Процитовано 31 січня 2021. 
  19. Виставка Нікіти Тітова "Поличка" | Харьковский литературный музей. litme.com.ua. Процитовано 31 січня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]

Відео