Перейти до вмісту

Тітов Нікіта

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тітов Нікіта
Народився2 липня 1973(1973-07-02) (53 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Йигві, Муніципалітет Йихвіd, Іда-Вірумаа, Естонська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХарківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладХарківський літературний музей Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрнаївне мистецтво Редагувати інформацію у Вікіданих

Нікіта Тітов, також Nikita Titov, також Микита Титов[1] (нар. 2 липня 1973, м. Йихві, Естонія) — художник, ілюстратор, плакатист, театральний художник, digital-художник, Заслужений художник України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Нікіта Тітов народився в невеличкому шахтарському містечку Йихві на північному сході Естонії. Звідти родом його мати Валентина Сергіївна Немцова, яка на той час працювала в Ермітажі. Батько Володимир Данилович Тітов — українець, родом із Чугуєва Харківської області. Батьки познайомилися у Санкт-Петербурзі, де мати вивчала мистецтвознавство, а батько філософію. До третього класу Нікіта Тітов мешкав у бабусі Хільди в Естонії, де відвідував місцеву школу. Про життя в Йихві він розповідав[2]:

«Естонською мовою бабуся — це vanaema, тобто стара мама. І насправді Хільда для мене довгий час була мамою, бо мої батьки тоді жили в Ленінграді (ред. нині — Санкт-Петербург). А я зростав у бабусі. По факту, вона була моєю другою мамою. А в деякий період — напевно, майже єдиною».

Коли батьки отримали кімнату в Харкові, Нікіта Тітов переїхав жити до них. Потім знову мешкав в Естонії, де закінчив 8 класів, і далі продовжив навчання в Харкові. З того часу постійно проживає в Україні[3][4][5].

Після закінчення школи намагався потрапити на навчання до Харківського художньо-промислового інституту, проте вступив на художньо-графічний факультет Харківського педагогічного інституту. Після навчання займався живописом, вступив до молодіжного відділення Харківської спілки художників. У цей час у нього виявили алергію на олійні фарби[3].

У пошуках роботи у 2002 році переїхав до Києва. Працював ілюстратором і артдиректором в рекламній агенції «БЕЙТС Україна». У 2014 році захворів, повернувся до батьків у Харків[3][6].

З серпня 2018 року працював у Харківському літературному музеї[3].

1 грудня 2021 року після продажу квартири в Харкові разом з мамою переїхав до Києва. Початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році застав у рідному Харкові й в той же день повернувся до Києва. У березні того ж року Нікіта Тітов з мамою переїхав до Івано-Франківська.

Був одружений, має сина Луку (2009 р.н.)[5].

Творчість

[ред. | ред. код]

Малювати почав у дитинстві, вважав це несерйозним захопленням.

По закінченні навчання у виші займався живописом, який його дуже захоплював. Несподівано отримав алергію від олійних фарб, вимушений був залишити цю техніку[3].

Працював як ілюстратор, малював сторі-борди, етикетки для товарів різних брендів. Пізніше відійшов від малювання взагалі[3].

Хрещеним батьком у творчості Нікіта Тітов вважає Андрія Єрмоленка, з яким має спільні проєкти[7].

Плакати

[ред. | ред. код]

Перший плакат «Країна народжується» зробив під час Майдану в грудні 2013 року. З 2014 року почав робити більше плакатів, які є для автора своєрідним щоденником. Вони відзеркалюють його реакцію на подію, яка «сильно відгукувалась у моєму серці, про яку я думав чи якій співчував… Таке стисле, чітке, дуже просте повідомлення, але воно зчитується настільки швидко, що людина за кілька секунд розуміє, що я мав на увазі. Це така концентрація думок і дуже виразний засіб донести їх до людини»[8].

На сьогодні має декілька різних проєктів, які автор розподілив на альбоми і кожен заповнює окремо. Це «Колискова», «Казкові персонажі», «Інтроспекція», «В сенсі», «Крила», «ЧБ», «Ніжне», «Поличка» та інші, які об'єднані темою і єдиною стилістикою[5]. Плакати політичні, а також веселі, життєрадісні твори. Роботи серії «Тваринки» чимось нагадують твори Марії Примаченко[3].

Станом на 2025 рік Нікіта Тітов створив понад 2 тисячі плакатів.

Поштові марки

[ред. | ред. код]

Плакат Нікіти Тітова «Передова», на якому зображені військовий і медик, став ескізом поштової марки, введеної в обіг 1 червня 2020 року[9][10].

12 жовтня 2020 року Національний банк України ввів в обіг пам'ятну монету України «Передова» номіналом 5 гривень. При її створенні були використані  образи з однойменного плакату Тітова[11][12]. Монета перемогла у конкурсі «Краща монета року України» за 2020 року у номінації «Краще розкриття теми»[13].

Друга поштова марка Нікіти Тітова «Все буде UA!»[14] вийшла 23 серпня 2024 року. Її присвятили 33-річниці Незалежності України. Спеціальне погашення відбулося в Івано-Франківську. У новому проілюстрованому художником поштовому наборі — аркуш на самоклейному папері, конверт «Перший день» та картка. становив 800 тисяч марок, 40 тисяч конвертів та 40 тисяч листівок.

У травні 2026 року Нікіта Тітов створив марку до 250-річчя Незалежності Сполучених Штатів Америки[15]. Спеціальне погашення пройшло у Вашингтоні.

У червні 2026 року ескіз Нікіти Тітова «Лелека. Воля» виграв у конкурсі на поштову марку до 35-річниці Незалежності України[16]. За роботу митця свої голоси віддали 103 тисячі 279 українців. «Укрпошта» та Координаційний штаб з питань поводження з військоволоненими присвятили конкурс темі полонених та зниклих безвісти військовослужбовців та цивільних. Марка з'явиться на світ 24 серпня 2026 року.

Театральні проєкти

[ред. | ред. код]

У творчому доробку має оформлення театральних проєктів, першим серед яких є театральний благодійний арт-проєкт «Оскар і Рожева пані» за участі Ірми Вітовської, який збирає кошти на лікування онкохворих діток. У виставі А. Єрмоленко був головний художник, Н. Тітов створював дитячі малюнки, які проєціювалися на сцені[3][5].

Нікіта Тітов є художником вистави про війну на Донбасі «Чуваки не святкують, або Ukrainian» від театру «Ампулка», прем'єра якої відбулася у грудні 2020 року[17].

Влітку 2020 року в садочку Харківського літературного музею відбувся проєкт «Казавмазав» — своєрідна мистецька «дуель» художника Нікіти Тітова та поета Івана Сеніна, спільний творчий проєкт, у якому перегукуються між собою вірші та малюнки митців.[18].

Нікіта Тітов є автором обкладинок понад 10 книг, зокрема Володимира В'ятровича «За лаштунками «Волині-43» та «(Не)історичні миті».

Тітов є автором постера Одеського міжнародного кінофестивалю (2021). Ідеєю постера стала традиційна українська символіка, зокрема традиційна вишивка, яка поєднується з кінематографом і стає свідченням того, що національне кіно є значною частиною української культурної ДНК. На постері стилізовано вишиті знімальна камера, VR-окуляри, як символ майбутнього світового кінематографу, силует пам'ятника Дюку, статуетка якого є головною нагородою фестивалю[19].

Один з авторів настільної гри Харківського літературного музею «Супер! Герой!».

За власним висловом, пише в жанрі «наївне мистецтво»[3]. За допомогою двох кольорів та однієї лінії передає як біль, так і сміх.

Роботи митця можна побачити на сторінках Facebook і Twitter.

Виставки

[ред. | ред. код]

Перша виставка плакатів, близько 20, майже рік була розміщена в київському театрі «Золоті ворота»[5].

Велика персональна виставка «Шлях свободи. П'ять років України в плакатах Нікіти Тітова» відкрилася 18 грудня 2018 року в «Укрінформі». 23 роботи художника були розміщені на вікнах інформаційної агенції та всередині приміщення. Серед них: «Тиша, яка вбиває», «Серце волонтера», «Календар війни». Організаторами виставки виступили Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності, Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ», Центр досліджень визвольного руху та Український інститут національної пам'яті[20]. Під час відкриття виставки Володимир В'ятрович, на той час директор Українського інституту національної пам'яті, відзначив, що роботи Нікіти Тітова є важливим нагадуванням про те, що війна триває. І не лише на фронті, а й в тилу, на інформаційному рівні. Художника він назвав «одним із тих воїнів, які і боронять Україну в цій інформвійні»[21].

За рік експозиція, завдяки Музею Революції Гідності, стала мандрівною. Експонувалася в Чернігівському художньому музеї (листопад 2019 р.)[22], на міжнародному мистецькому форумі ArtForum в історико-культурному комплексі «Запорізька Січ» (серпень 2020 р.)[23].

У травні 2020 року, під час карантину, у садочку Харківського літературного музею онлайн відкрили вуличну виставку портретів українських письменників «Поличка». Її складають портрети українських письменників, намальовані чорними лініями. 28 оригінальних портретів — від Григорія Сковороди до Сергія Жадана з цитатами з творів авторів, які зібрали працівники музею. Першими Нікіта намалював Сергія Жадана та Павла Тичину, згодом — Тараса Шевченка. На «полиці» є і друзі художника — Руслан Горовий, Артем Полежака, Іван Семесюк[24].

Виставка «Щодення» до першої річниці нового щодення країни з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Хмельницькому обласному художньому музеї[25].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Горовий, Руслан (2018). Усі ми родом не з Києва. Люта справа. с. 132. ISBN 978-617-7420-30-8.
  2. ↑ Яців, Діана (13 червня 2024). "Зробити все заради тих, хто нас тримає". Як Нікіта Тітов створює свої картини. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 2 липня 2026.
  3. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 "Мой жанр - «наивное искусство»": история лучшего Фейсбук-художника Харькова Никиты Титова, - ФОТО. 057.ua - Сайт города Харькова (ru-UA) . Процитовано 31 січня 2021.
  4. ↑ «Фейсбук — мій щоденник». Український художник-плакатист Нікіта Тітов про свою творчість і події в країні. naviny.belsat.eu (ua) . Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 31 січня 2021.
  5. 1 2 3 4 5 Нікіта Тітов, художник, плакатист. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 31 січня 2021.
  6. ↑ Круча, Уляна (12 жовтня 2023). Нікіта Тітов: Харків, демони та мистецтво. Ґвара Медіа (укр.). Процитовано 7 березня 2024.
  7. ↑ Нікіта Тітов, художник, плакатист. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 8 січня 2022.
  8. ↑ Нікіта Тітов, плакатист: з плакатом не можна брехати, треба казати те, що відчуваєш. Видавництво ArtHuss (укр.). Процитовано 31 січня 2021.
  9. ↑ Рисунок харьковского художника нанесли на почтовую марку, посвященную борьбе с коронавирусом. Kharkiv today (рос.). Процитовано 30 січня 2021.
  10. ↑ suspilne.media https://suspilne.media/37665-mediki-na-peredovij-v-ukraini-vidali-postovu-marku-z-kartinou-harkivskogo-hudoznika/. Процитовано 31 січня 2021. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  11. ↑ Нумізматична продукція та інвестиційні монети. Національний банк України (укр.). Процитовано 30 січня 2021.
  12. ↑ Работу харьковского художника взяли за основу при создании памятной монеты. Kharkiv today (рос.). Процитовано 30 січня 2021.
  13. ↑ Кращі пам’ятні монети 2020 року: набір "Енеїда" та "Передова". Національний банк України (укр.). Процитовано 14 грудня 2021.
  14. ↑ Надольський, Діана Яців, Юрій (23 серпня 2024). У Франківську до Дня Незалежності погасили марку "Все буде UA!" Нікіти Тітова. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 2 липня 2026.
  15. ↑ У Вашингтоні презентували українську марку до 250-річчя незалежності США. www.ukrinform.ua (укр.). 27 травня 2026. Процитовано 2 липня 2026.
  16. ↑ Яців, Діана (25 червня 2026). Малюнок Нікіти Тітова переміг у конкурсі "Укрпошти" на марку до Дня Незалежності. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 2 липня 2026.
  17. ↑ Чуваки не святкують або Ukrainian. ДИКИЙ театр • WILD theatre (укр.). Процитовано 31 січня 2021.
  18. ↑ Харківський ЛітМузей презентує проект в садку — «Казавмазав», вірші та малюнки Новости Харьков. inform.kharkov.ua. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 31 січня 2021.
  19. ↑ 12-й Одеський міжнародний кінофестиваль представляє офіційний постер | Новини. oiff.com.ua (укр.). Процитовано 8 січня 2022.
  20. ↑ ШЛЯХ СВОБОДИ: В «УКРІНФОРМІ» ВІДКРИЛАСЯ ВИСТАВКА ПЛАКАТІВ НІКІТИ ТІТОВА | Офіційний вебсайт УІНП. old.uinp.gov.ua. Процитовано 30 січня 2021.
  21. ↑ Харківський художник показує, як змінилась Україна за 5 років. Крым.Реалии (укр.). Процитовано 31 січня 2021.
  22. ↑ Виставка плакатів про Майдан відкрилася у художньому музеї • Новий Чернігів. Новий Чернігів (укр.). 22 листопада 2019. Процитовано 31 січня 2021.
  23. ↑ Автор нашумевших плакатов показал свои работы в Запорожье. Индустриалка - новости Запорожья. 16 серпня 2020. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 31 січня 2021.
  24. ↑ Виставка Нікіти Тітова "Поличка" | Харьковский литературный музей. litme.com.ua. Процитовано 31 січня 2021.
  25. ↑ Катерина, Краснова (11 березня 2023). Нікіта Тітов: геній однієї лінії та лаконічних зображень. ГО "Жіночий Антикорупційний Рух" (укр.). Процитовано 7 березня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Відео
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тітов_Нікіта&oldid=48338052