Ті, що співають у терні (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва «Ті, що співають у терні»

Обкладинка книги
Автор Колін Маккалоу
Мова Англійська
Жанр Роман-сімейна сага
Видавництво HarperCollins
Видавець HarperCollins[d]
ISBN ISBN 0-06-012956-5

«Ті, що співають у терні» (англ. The Thorn Birds, буквально — «Птахи в терні», «Тернові птахи») — роман-бестселер 1977 року австралійської письменниці Колін Маккалоу.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Згідно з дослідженням, проведеним одним з лондонських університетів, кожну хвилину у світі продається два примірники роману Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні».

Сюжет[ред.ред. код]

Історія починається в 1915 році і охоплює півстоліття. Книга розбита на сім частин, в кожній з яких розкривається характер одного з головних героїв. У центрі сюжету — життя сім'ї Клірі. Родина зробила шлях від новозеландських бідняків до управителів одного з найбільших австралійських маєтків Дрогеди.

Частина 1. 1915—1917 рр. Меггі[ред.ред. код]

Починається книга з дня народження молодшої дочки, Меггі, якій виповнюється чотири роки. Описується побут багатодітної родини, тяжка щоденна праця матері сімейства, Фіони, труднощі навчання дітей у католицькій школі під начальством суворих черниць, невдоволення старшого сина Френка бідністю та одноманітністю життя. Одного разу батькові, Падрику Клірі (Педді), приходить лист від його сестри Мері Карсон, багатої власниці великого австралійського маєтку Дрогеди. Вона запрошує його на посаду старшого вівчара, і вся родина переїжджає з Нової Зеландії до Австралії.

Частина 2. 1918—1928 рр. Ральф[ред.ред. код]

В Австралії сімейство Клірі зустрічає молодий парох Ральф де Брикассар. Десятирічна Меггі, єдина дочка в сім'ї, привертає його увагу своєю красою і сором'язливістю. Подорослішавши, Меггі закохується в нього, але їм не судилося бути разом, бо Ральф, як будь-який католицький священик, що дав обітницю цнотливості (целібат). Тим не менш, вони проводять разом багато часу, їздять верхи, розмовляють. Мері Карсон, вдова «сталевого короля» Майкла Карсона, безнадійно закохана в Ральфа і спостерігає за його відносинами з Меггі з погано прихованою ненавистю. Відчуваючи, що Ральф близький до того, щоб відмовитися від сану заради дорослої Меггі, Мері розставляє Ральфу пастку ціною свого життя: після смерті Мері Карсон її величезний спадок переходить до церкви за умови, що остання по достоїнству оцінить свого скромного служителя Ральфа де Брикассара, який стає єдиним розпорядником стану Карсон, а сімейство Клірі отримує право жити в Дрогеді як керуючі. Тепер, коли перед Ральфом знову на всю широчінь відкривається можливість церковної кар'єри — він відмовляється від того, щоб з'єднати своє життя з Меггі і їде з Дрогеди. Меггі сумує за ним. Ральф теж думає про неї, але долає бажання повернутися в Дрогеду.

Частина 3. 1929—1932 рр. Педді[ред.ред. код]

Під час величезної пожежі гинуть батько Меггі Педді і брат Стюарт. По чистій випадковості того дня, коли їх тіла перевозять в садибу, Ральф приїжджає в Дрогеду. Меггі на якийсь час забула тугу за рідним. Їй вдається отримати від нього поцілунок, але відразу після похорону Ральф знову їде. Меггі дарує йому троянду — єдину вцілілу від пожежі, і Ральф ховає її в свій кишеньковий бревіарій.

Частина 4. 1933—1938 рр. Люк[ред.ред. код]

Меггі продовжує сумувати за Ральфом. Тим часом у садибі з'являється новий працівник, Люк О'Ніл, який починає залицятися до Меггі. Зовні він схожий на Ральфа, і Меггі спочатку приймає його запрошення на танці, а потім виходить за нього заміж. Після весілля з'ясовується, що Люк знайшов собі роботу рубщика цукрової тростини, а Меггі влаштував покоївкою в будинок подружньої пари. Меггі мріє про дитину і про свій будинок, але Люк воліє працювати і збирати гроші, обіцяючи їй повноцінне сімейне життя через пару років. Вони не бачаться місяцями, проте Меггі, пускаючись на хитрість, народжує від нього доньку Джастину. Після важких пологів вона довго хворіє, і господарі будинку, де вона служить покоївкою, дарують їй поїздку на острів Метлок. Після її від'їзду приїжджає Люк і господиня пропонує відвідати Меггі, але Люк відмовляється і їде. Після цього приїжджає Ральф, і йому теж радять з'їздити до Меггі, видавши себе за Люка, Ральф коливається, але вирушає до Меггі. Не в силах чинити опір тязі один до одного, вони проводять кілька днів як чоловік з дружиною, після чого Ральф повертається до Рима, щоб продовжити кар'єру і стати кардиналом. Меггі йде від Люка і повертається в Дрогеду, носячи під серцем дитину Ральфа.

Частина 5. 1938—1953 рр. Фіа[ред.ред. код]

Тим часом у Європі починається Друга світова війна. Двоє братів Меггі йдуть на фронт. Ральф, вже будучи єпископом, насилу мириться з гнучкістю Ватикану по відношенню до режиму Муссоліні. У Дрогеді у Меггі народжується син Дейн, копія Ральфа, але ніхто не сумнівається, що його батько Люк, оскільки чоловіки дуже схожі. Здогадується тільки мати Меггі, Фіона (Фіа). У розмові з Меггі з'ясовується, що в молодості Фіона теж була палко закохана в одного впливового чоловіка, який не міг з нею одружитися. Вона народила від нього сина Френка, і її батько дав Падрику Клірі грошей, щоб той одружився з нею. І Фіона, і Меггі любили чоловіка, який не міг відповісти їм взаємністю: коханий Фіони турбувався про свою кар'єру, Ральф відданий церкві. Меггі сміється, і каже, що вона вчинила розумніше, і подбала про те, щоб у Дейна було ім'я і ніхто не засумнівався в його законному походженні. Ральф приїжджає в Дрогеду, знайомиться з Дейном, але не здогадується, що це його син. Меггі нічого йому не каже.

Частина 6. 1954—1965 рр. Ден[ред.ред. код]

Діти Меггі, ставши дорослими, обирають собі професії. Джастіна збирається стати актрисою, і їде в Лондон. Ден бажає стати священиком. Меггі в люті: вона сподівалася, що у Дена будуть діти, і так вона «вкраде» Ральфа у церкви. Але Ден твердо стоїть на своєму, і вона відправляє його в Рим, до Ральфа. Ден проходить навчання в семінарії і рукоположення. Після обряду він їде на Крит відпочити, і тоне, рятуючи двох жінок. Меггі приїжджає до Ральфа просити допомоги в переговорах з грецькою владою, і відкриває йому, що Ден — його син. Ральф допомагає їй перевезти Дена в Дрогеду, здійснює над ним останній обряд, і вмирає після похорону, зізнавшись собі, що заради своїх амбіцій він приніс у жертву занадто багато.

Частина 7. 1965—1969 рр. Джастина[ред.ред. код]

Після смерті Дена Джастина не знаходить собі місця і шукає заспокоєння в роботі. Вона намагається то повернутися в Дрогеду, то прагне налагодити стосунки зі своїм другом — німцем Райнером Гартгаймом. Райн любить Джастину, і бажає одружитися з нею, вона ж боїться прив'язатися до нього і стати вразливою для болю і переживань. У підсумку вона виходить за нього заміж. Меггі у Дрогеді отримує від неї телеграму, повідомляє про одруження. У садиби немає майбутнього — її брати не одружилися і бездітні, Дейн помер, а Джастина не бажає і чути про дітей.

Персонажі[ред.ред. код]

  • Меган «Меггі» Клірі — центральний персонаж, єдина дочка серед великого кола синів. У романі вона присутня з раннього дитинства до глибокої старості.
  • Отець Ральф Рауль де Брикассар — справжня любов Меггі, гарний ірландський католицький священик.
  • Падрик «Педді» Клірі — батько Меггі, свого роду і простий трудящий ірландець; загинув під час пожежі в Дрогеді.
  • Фіона «Фіа» Армстронг Клірі — дружина Педді і мати Меггі, жінка аристократичної крові.
  • Френсіс «Френк» Армстронг Клірі — старший брат Меггі, позашлюбний перший син Фіони. Меггі була його улюбленицею.
  • Мері Елізабет Клірі Карсон — дуже багата старша сестра Падрика; благодійниця Батька Ральфа, власниця Дрогеди.
  • Люк О'Ніл — чоловік Меггі під час нещасного трирічного шлюбу; батько Джастини.
  • Дейн О'Ніл — син Меггі і Ральфа, гордість і радість Меггі, потонув у Греції у віці двадцяти шести років.
  • Джастина О'Ніл — дочка Меггі і Люка, розумна, незалежна дівчина. Зрештою, вона є єдиною збереженою онукою Педді Клірі.
  • Людвіг і Енн Мюллер — роботодавці Меггі під час її шлюбу з Люком. Вони стають друзями на все життя.
  • Боб, Джек і Х'юги Клірі — старші брати Меггі. Всі вони нагадують Педді і доживають свої дні, не перебувають у шлюбі, у Дрогеді.
  • Стюарт «Стю» Клірі — спокійний, доброзичливий хлопчик, який нагадує його матір і знаходиться ближче всього до Меггі у старшому віці. Отримав прізвисько «маленького святого». Помер в Австралії через вепра, який задавив його.
  • Гаролд «Гел» Клірі — заповітний маленький брат Меггі. Він помирає в чотири роки.
  • Джеймс і Патрік «Джимс і Петсі» Клірі — хлопчики-близнюки, наймолодші брати Меггі.
  • Райнер «Райн» Мерлінг Гартгайм — друг Ральфа. Німець. Член західнонімецького парламенту і в кінцевому підсумку чоловік Джастини.
  • Архієпископ (згодом кардинал) Вітторіо де Контіні-Верчезе"' — наставник Ральфа, друг Ліона.

Екранізація[ред.ред. код]

Цитати з книжки[ред.ред. код]

«Є така легенда про птаха, що співає лише один раз за все своє життя, зате прекрасніше за всіх на світі. Одного разу він покидає своє гніздо і летить шукати кущ тернини і не заспокоїться, поки не знайде. Серед колючих гілок заспівує він пісню і кидається грудьми на найдовший, найгостріший шип. І, підносячись над невимовною мукою, так співає, вмираючи, що цій радісній пісні позаздрили б і жайворонок, і соловейко. Єдина, незрівнянна пісня, і дістається вона ціною життя. Але весь світ завмирає, прислухаючись, і сам Бог посміхається в небесах. Бо все найкраще купується ціною великого страждання… Принаймні, так каже легенда».

«Одного разу ти станеш комусь потрібен як повітря, і хтось стане як повітря потрібен тобі».

«Птах з шипом терну в грудях кориться непорушному закону природи; він сам не знає, що за сила змушує його кинутися на вістря і померти з піснею. В ту мить, коли шип пронизує його серце, він не думає про близьку смерть, він просто співає, співає доти, доки не вичерпається голос і не обірветься подих. Але ми, коли кидаємося грудьми на терни, — ми знаємо. Ми розуміємо. І все одно — грудьми на терни. Так буде завжди».

Переклади українською[ред.ред. код]