Т-клітинна гостра лімфобластна лейкемія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Т-клітинна гостра лімфобластна лейкемія
Клітини Т-лімфобластного гострого лейкозу в кістковому мозку. У деяких випадках цитоплазма концентрується на одному полюсі клітини, утворюючи «клітини-ручні дзеркала». Забарвлення за Романовським, 1000х.
Клітини Т-лімфобластного гострого лейкозу в кістковому мозку. У деяких випадках цитоплазма концентрується на одному полюсі клітини, утворюючи «клітини-ручні дзеркала». Забарвлення за Романовським, 1000х.
Клітини Т-лімфобластного гострого лейкозу в кістковому мозку. У деяких випадках цитоплазма концентрується на одному полюсі клітини, утворюючи «клітини-ручні дзеркала». Забарвлення за Романовським, 1000х.
Класифікація та зовнішні ресурси
OMIM186770

Клінічні особливості

[ред. | ред. код]

Т-клітинна лімфобластна лейкемія (T-ГЛЛ) є злоякісним новоутворенням, що походить з незрілих Т-клітинних попередників (Т-лімфобластів), та супроводжується заміщенням нормальних тканин Т-лімфобластами. T-ГЛЛ має ряд клінічних, імунологічних, цитогенетичних та молекулярних особливостей, які відрізняють її від В-клітинної лімфобластної лейкемії. На Т-ГЛЛ припадає приблизно 20–25% від пацієнтів з гострою лімфобластною лейкемією (15% у дитячому віці та 25% у дорослих), та частіше зустрічається у пацієнтів чоловічої статі, ніж у жіночої (у співвідношенні ~6:1).

Зазвичай Т-гостра лімфобластна лейкемія супроводжується високою кількістю лейкоцитів (>100×109/л) з ураженням переважно кісткового мозку (КМ), крові та середостіння. Дещо рідше спостерігається інфільтрація патологічними Т-лімфобластами лімфатичних вузлів, шкіри, статевих залоз та центральної нервової системи (ЦНС). Ураження середостіння та аденопатія частіше зустрічаються у молодих пацієнтів, ніж у пацієнтів старше 60 років. Пацієнти з <25% Т-лімфобластів у кістковому мозку класифікуються як T-лімфобластна лімфома, тоді як пацієнти з ≥25% Т-лімфобластів в КМ мають діагноз T-ГЛЛ. При інтенсивній хіміотерапії показники виліковування T-ГЛЛ наближаються до 80%.

Морфологічні особливості

[ред. | ред. код]

Морфологічно Т-лімфобласти представляють клітини середнього розміру з високим ядерно-цитоплазматичним співвідношенням(N:C); та можуть мати значний діапазон розмірів, від невеликих лімфобластів із дуже конденсованим хроматином і без видимих ядерець до відносно крупних бластів із дрібнодисперсним хроматином та добре помітними ядерцями. Також зрідка можуть бути присутні цитоплазматичні вакуолі. Іноді бласти при T-клітинній лейкемії можуть нагадувати більш зрілі лімфоцити; у таких випадках необхідне імунофенотипування, щоб відрізнити це захворювання від зрілої (mature) Т-ГЛЛ.

T-ГЛЛ незалежно від місця ураження показує заміщення нормальних тканинних елементів дифузним монотонним інфільтратом з клітин середнього розміру, формуючи ростовий патерн типу «зоряного неба». У деяких випадках може спостерігатися міжфолікулярне ураження лімфатичних вузлів.

Цитохімічні особливості

[ред. | ред. код]

Для диференціації Т-ГЛЛ може використовуватися широкий спектр цитохімічних досліджень. Найбільш поширеними є[1][2]:

  • Реакція із Шифф-йодною кислотою (PAS-реакція) — негативна
  • Реакція на виявлення мієлоперокидази (POX-реакція) — негативна
  • Реакція на виявлення неспецифічної естерази — негативна/слабка

Імунофенотипові особливості

[ред. | ред. код]

На основі експресії CD1a і поверхневого CD3 (s.CD3), ВООЗ розпізнає такі категорії T-ГЛЛ:

  • Pro-T (T-I): CD7+, s.CD3−, c.CD3+, CD1a−, CD34+/−, CD2−, CD5−, CD4−/CD8−;
  • Pre-T (T-II): CD2+ and/or CD5+, s.CD3−, c.CD3+, CD7+, CD1a−, CD34+/−, CD4−/CD8− or CD4+/CD8+), TdT+
  • Cortical T (T-III): CD1a+, s.CD3+/−, c.CD3+, CD2+, CD5+, CD1a+, CD34−, CD4+/CD8+, TdT+;
  • Іноді бласти T-ГЛЛ можуть нагадувати більш зрілі лімфоцити; у таких випадках може знадобитися імунофенотипування, щоб відрізнити це захворювання від зрілої (периферичної) Т-клітинної лейкемії. Medullary (T-IV): CD4+ or CD8+, CD2+, CD5+, CD7+, s.CD3+, c.CD3+, CD1a−, CD34

Т-клітинна лейкемія з ранніх попередників (ETP-ГЛЛ)

[ред. | ред. код]

Підгрупа T-ГЛЛ яка демонструє фенотип, схожий на фенотип ранніх попередників Т-клітин у тимусі, та розпізнається як ETP-ГЛЛ. Даний підтип Т-ГЛЛ пов'язаний з поганою відповіддю на стандартну терапію, з набагато вищими показниками рецидивів та низькою 10-річною виживаністю.

Нормальний ETP, або подвійно негативний (DN1) тимоцит зберігає здатність диференціюватися в клітини Т- та мієлоїдної, але не В-клітинної лінії. ETP-ГЛЛ характеризується відсутністю експресії CD1a та CD8, відсутністю або слабким CD5 (<75% бластів) та експресією одного або кількох маркерів мієлоїдних або стовбурових клітин (CD11b, CD13, CD33, CD34, CD65, CD117, та/або HLA-DR) щонайменше у 25% лімфобластів.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Swerdlow, S.H., et al., ed. WHO classification of tumors of haematopoietic and lymphoid tissues. 2016, IARC: Lyon
  2. You, M.J., L.J. Medeiros, and E.D. Hsi, T-lymphoblastic leukemia/ lymphoma. Am J Clin Pathol, 2015. 144(3): p. 411–22.
  3. Coustan-Smith, E., et al., Early T-cell precursor leukaemia: a subtype of very high-risk acute lymphoblastic leukaemia. Lancet Oncol, 2009. 10(2): p. 147–56.
  1. Paessler, Michele E.; Helfrich, Marybeth; Wertheim, Gerald B. W. (2017). Fortina, Paolo; Londin, Eric; Park, Jason Y.; Kricka, Larry J. (ред.). Cytochemical Staining. Acute Myeloid Leukemia (англ.). Т. 1633. New York, NY: Springer New York. с. 19—32. doi:10.1007/978-1-4939-7142-8_2. ISBN 978-1-4939-7140-4.
  2. Hayhoe, F. G. J. (1984-10). Cytochemistry of the acute leukaemias. The Histochemical Journal (англ.). Т. 16, № 10. с. 1051—1059. doi:10.1007/BF01002894. ISSN 0018-2214. Процитовано 25 листопада 2022.