Т-150 (трактор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Т-150)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Т-150
Трактор Т-150
Загальні характеристики
Випущено 1970
Призначення загального
Тип рушія гусеничний
Тяговий клас 4
Розташування
Розташування кабіни посередині
Розташування двигуна попереду
Двигун
Марка двигуна СМД-60
Потужність 150 к.с.
Трансмісія
Тип трансмісії механічна
Підвіска та керування
Тип підвіски пружинно-балансирна
Спосіб керуванням поворотом кінематичний і силовий. Механізм повороту суміщений з коробкою передач
Гальма стрічкові
Обладнання
Гідрообладнання окрема роздільно-агрегатна система для керування навісними і прицепними машинами; окрема система для управління поворотом і перемиканням передач
Пневмообладнання управління муфтою зчеплення і гальмами причепа

Т-150 — сім'я сільськогосподарських енергонасичених гусеничних тракторів загального призначення, що випускається Харківським тракторним заводом з 1970 року.

Також, випускається максимально уніфікований з ним сільськогосподарський енергонасичений колісний трактор загального призначення Т-150К. Їх відмінності полягають в ходових системах, механізмах повороту, рамах, коробках передач (уніфікованих за елементами) і системах управління. Створення сімейства уніфікованих між собою колісних і гусеничних тракторів є складним завданням. В даний час цим шляхом йде компанія Deere & Company (наприклад, John Deere 8120[1] и John Deere 8120T[2]).

Модифікації[ред. | ред. код]

Трактор Т-150 має модифікацію Т-150Д — з бульдозерним обладнанням.

Особливості конструкції[ред. | ред. код]

На тракторі Т-150 двигун розташований спереду. До нього кріпиться муфта зчеплення і двопоточна коробка передач, два вихідних вали якої пов'язані карданними передачами з правою і лівою конічними головними передачами, встановленими в задньому мосту. Головні передачі з'єднані з планетарними кінцевими передачами, на яких встановлені зірочки гусеничних ланцюгів. Поворот трактора здійснюється двома способами: кінематичним — включенням за допомогою гідропідтискувальних муфт (ГПМ) різних передач лівого і правого бортів, і силовим — зменшенням тиску масла в ГПМ борта, що відстає. Мінімальний радіус повороту досягається включенням гальма цього борту після повного відключення ГПМ.

Двигун[ред. | ред. код]

Спеціально для трактора Т-150 був розроблений дизельний двигун СМД-60. Двигун шестициліндровий V-подібний, рідинного охолодження з турбонаддувом. Експлуатаційна потужність — 150 к.с. Запуск здійснюється пусковим бензиновим двигуном, який, у свою чергу, запускається електростартером. Після припинення виробництва двигуна СМД-60 на трактор встановлюється безнаддувний шестициліндровий V-подібний, рідинного охолодження двигун ЯМЗ — 236Д3 експлуатаційної потужністю 170 к.с. Запуск електростартерний.

Трансмісія[ред. | ред. код]

Коробка передач має декілька діапазонів (уповільнення, робочий, транспортний і заднього ходу), в кожному з яких 4 (3) передачі, перемикаються ГПМ без розриву потоку потужності. Діапазони перемикаються при зупинці трактора. Крім того, від коробки передач здійснюється привід вала відбору потужності.

Кабіна[ред. | ред. код]

Шумо-, пило-, віброізольована, з 2013 обладнана каркасом безпеки.

Відмінності від попередника, трактора Т-74[ред. | ред. код]

  1. Підвищення потужності двигуна в два рази.
  2. Збільшення експлуатаційної маси трактора в півтора рази.
  3. Зсув центру ваги вперед щодо середини опорної поверхні. Це дозволяє при додатку сили тяги вирівняти тиск по всій довжині опорної поверхні гусеничного ланцюга. Досягається зміщення за рахунок відділення коробки передач з механізмом повороту від заднього моста і перенесення їх вперед до двигуна.

Ідея зміщення центру ваги вперед простежується на тракторах типу «Челленджер-65»[3] з 1987 року.

  1. Коробка передач забезпечує всередині діапазону перемикання передач без розриву потоку потужності. Лівий і правий вихідні вали коробки передач оздоблені персональними ГПМ, що з'єднують ці вали з веденими шестернями чотирьох (трьох) передач. При перемиканні передач спочатку включається ГПМ подальшої передачі, потім вимикається ГПМ попередньої передачі. Частку секунди обидва муфти включені, що й забезпечує безрозривність перемикання.
  2. При кінематичному способі повороту обидві гусениці залишаються провідними (активними) і вся вага трактора використовується для створення сили тяги.
  3. Управління трактором при силовому способі повороту здійснюється рульовим колесом.

Переваги Т-150 в порівнянні з попередником — гусеничним трактором Т-74[ред. | ред. код]

  • Збільшення продуктивності тракторного агрегату за рахунок роботи на підвищених швидкостях з більшою силою тяги
  • Зменшення шкідливого впливу на ґрунт (тиску і буксування)
  • Передача потужності двома потоками дозволила зменшити навантаження, підвищити довговічність вузлів трансмісії, зменшити її габарити і збільшити дорожній просвіт
  • Поліпшення умов праці

Порівняння з трактором Т-150К[ред. | ред. код]

Недоліки[ред. | ред. код]

  • Заборона на рух дорогами загального користування з твердим покриттям
  • Труднощі при агрегатуванні з важкими навісними знаряддями через коротку базу
  • Низькі транспортні швидкості
  • Підвищений знос гусеничного ланцюга в сполученні «палець-провушина»

Переваги[ред. | ред. код]

  • Зменшення шкідливого впливу на ґрунт: питомого тиску в два рази, буксування — в три рази
  • Збільшення тягового зусилля на 20-30%
  • Підвищення продуктивності тракторного агрегату
  • Зниження витрати палива на 10%
  • Підвищення безпеки праці

Література[ред. | ред. код]

  • В.А. Бугара, Н.Н. Ватуля, Л.А. Вайнштейн, І.А. Коваль, А.Д. Левітанус, Г.Є. Огий. Довідник по тракторах Т-150 і Т-150К під редакцією професора Б.П. Кашуби. = Справочник по тракторам Т-150 и Т-150К под редакцией профессора Б.П. Кашубы. — Друге, перероблене і доповнене. — Харків : "Прапор", 1975.
  • Абдула С.Л. Спогади про головного конструктора (рос.) // Трактори і сільгоспмашини. — 2011. — Вип. 10. — С. 54-56.
  • Забєлишинський З.Е. До 80-річчя ХТЗ: Нам є чим пишатися! (рос.) // Вісник НТУ "ХПІ" Тематичний випуск "Автомобіле-і тракторобудування". — Харків, 2011. — С. 140-143.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]