Т-80

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Т-80
Т-80Б в музеї історії танка Т-34, Московська область
Т-80Б в музеї історії танка Т-34, Московська область
Тип основний бойовий танк
Походження СРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні 1976 — нині
Оператори див. Оператори
Історія виробництва
Розробник Миколай Попов, ЛКЗ
Розроблено 1967 — 1975
Виробник ЛКЗ
ОЗТМ
Вартість одиниці $ 2.2 млн. Т-80У (1994)
Виготовлення 1976 — 1998
Виготовлена
кількість
5.404 (на 2005 р.)
Варіанти див. Модифікації
Характеристики (Т-80Б/Т-80У)
Вага Т-80Б: 42,5 т
Т-80У: 46 т
Довжина Т-80Б: 7,4 м
Т-80У: 7 м
Ширина Т-80Б: 3,4 м
Т-80У: 3,603 м
Висота Т-80Б/Т-80У: 2,202 м
Екіпаж 3

Броня 100—242 мм
Головне
озброєння
125-мм гармата 2А46-1
Другорядне
озброєння
1 × 12,7-мм НСВТ
1 × 7,62-мм ПКТ
Двигун ГТД-1000Т
1000 кс
Дорожній просвіт Т-80Б: 0,38 м
Т-80У: 0,446 м
Операційна
дальність
335 км
Швидкість 70 км/год

Commons-logo.svg Т-80 у Вікісховищі

Т-80 — основний бойовий танк виробництва СРСР. Перший у світі серійний танк з єдиною газотурбінною силовою установкою[1]. Прийнятий на озброєння радянської армії у 1976 році. Перші серійні зразки, розроблені СКБ-2 на базі Т-64, випускались на «Кіровському заводі» в Ленінграді. В нинішній час експлуатується збройними силами Росії, України, Білорусі, Південної Кореї, Кіпру і Пакистану. Остання його модифікація, Т-84, продовжує випускатися в Україні.

Історія[ред. | ред. код]

Перший «кіровський» газотурбінний танк нового покоління, «об'єкт — 219сп1», виготовлений в 1969 році, зовні був подібний дослідному харківському газотурбінному Т-64Т. На машині був встановлений двигун ГТД-1000Т потужністю 1000 к. с., розроблений НВО ім. В. Я. Климова. Наступний «об'єкт — 219сп2» — вже значно відрізнявся від Т-64: випробування першого прототипу показали, що встановлення нового, потужнішого двигуна, збільшена маса і змінені динамічні характеристики танка вимагають внесення істотних змін в ходову частину. Потрібна була розробка нових ведучих і напрямних коліс, опорних та підтримувальних котків, гусениць із покритими гумою біговими доріжками, гідроамортизаторів і торсіонних валів з покращеними характеристиками. Була змінена і форма башти. Від Т-64А збереглися гармата, боєприпаси, автомат заряджання, окремі вузли і системи, а також елементи бронезахисту.

Характеристики[ред. | ред. код]

Т-80У:

Модифікації[ред. | ред. код]

  • Об'єкт 219 cп 1 — поч. 1970-х рр. Дослідний танк-прототип, створювався як варіант Т-64 з газотурбінним двигуном.
  • Об'єкт 219 cп 2 — поч. 1970-х рр. Перед серійний зразок з новою ходовою частиною (гусениці з прогумованою доріжкою та ГМШ — гумово-металічні шарніри, прогумовані опорні котки).
  • Т-80 — 1976 р. Базовий варіант з двигуном ГТД-1000Т (1000 к.с.) та баштою Т-64А, 125-мм гарматою 2А46-1 з тепло-захисним кожухом, електромеханічним механізмом заряджання (подібним до встановленого на Т-64А) та оптичним прицілом-далекоміром ТПД-2-49. Бойова маса 42 т. Серійно випускався з 1976 по 1978 р. в Харкові до Т-80УД.
    • Об'єкт 219 - на танк встановлена 125-мм гармата 2А46М-4, допоміжна силова установка ГТА-18; протипожежне обладнання ППО «ІНЕЙ», нічний прилад механіка водія ТВН-5 «Манго», КУО 1А45М (ПДПН-1Г46М, ІУС 1В558, СТВ-2Е42М), тепловізійний приціл «Агава-2» і новий відвал для самоокапування, включений до схеми захисту. Застосовано радіопоглинаюче покриття РПЗ-86М. Механізм заряджання доопрацьований під розміщення снарядів БПС завдовжки 750 мм. Спочатку встановлювався тепловізійний приціл "Прогрес-2" (Т01-П05), потім Т01-К05 "Буран-М"[1].
    • Об'єкт 644 — дослідний зразок, укомплектований дизельним двигуном В-46-6.
    • Об'єкт 478[ru] — дослідний зразок; шасі Т-80 з дизельним двигуном 6ТД і баштою «Об'єкта 476». 1976 р.
      • Об'єкт 478М - проєкт основного танка, виконаний в 1976 році. Був подальшою модернізацією «Об'єкта 478». Серед основних змін була установка комплексу активного захисту «Шатер» та нового дизельного двигуна 12ЧН, потужністю 1500 к.с.
    • Об'єкт 219А — дослідний зразок Т-80А з литою баштою «Об'єкта 476». Розроблявся з середини 1970-х паралельно з Об'єкт 478[ru]. 1982 року створено дослідний зразок. У 1984 році дослідний зразок був обладнаний навісним динамічним захистом[2]. Став прототипом Т-80У.[джерело?]
    • Т-80Б(об'єкт 219Р) — 1978 р. Встановлені: комплекс управління озброєнням (КУО) 9К112-1 «Кобра» і система управління вогнем (СУВ) 1А33 (лазерний приціл-далекомір 1Г42, БВ 1В517, стабілізатор 2Э26М, блок дозволу пострілу 1Г43, комплект датчиків), гармата 2А46-2, система запуску димових гранат 902А «Туча», посилено бронювання башти; з 1980 р. встановлюється двигун ГТД-1000ТФ (1100 к.с.) та башта, уніфікована з Т-64Б; з 1982 р. встановлюється гармата 2А46М-1 «Рапіра». Бойова маса 42,5 т.
      • Т-80БК — об'єкт 630. Командирський варіант Т-80Б з додатковою установкою навігаційної та радіоапаратури.
      • Об'єкт 219РД — дослідний зразок, укомплектований дизельним двигуном А-53-2, потужністю 1200 к.с.
      • Об'єкт 219Е — дослідний зразок.
      • Т-80БВ — об'єкт 219РВ. 1985 р. Серійний варіант Т-80Б з навісним динамічним захистом «Контакт». Бойова маса 44,5 т.
      • Т-80БМ1 — дослідний зразок Т-80Б із встановленим комплексом активного захисту «Арена-Э».
    • Т-80У(Об'єкт 219АС) — 1985 р. Основний бойовий танк. Встановлені: КУО 9К119 «Рефлекс» та комплекс управління зброєю 1А45 «Іртиш» (лазерний приціл-далекомір 1Г46, електронний балістичний обчислювач (БО), стабілізатор 2Э42, ПрНК ТПН-4С, комбінований нічний приціл ТПН-4 «Буран-ПА»), гармата 2А46М-1, система пуску димових гранат 902Б «Туча», ППО 3ЕЦ13 «Інєй», нова комбінована броня із вбудованим ДЗ; з 1990 р. встановлювався двигун ГТД-1250 (1250 к.с.) і КУО 9К119М «Інвар». Бойова маса 46 т.
      • Т-80УК — поч.1990-х рр. Серійний командирський варіант Т-80У. Встановлені: система «Штора-1», тепловізор «Агава-2» (не на всіх), новий датчик параметрів атмосфери, радіостанції Р-163У и Р-163К, навігаційна система ТНА-4, система дистанційного підриву осколково-фугасних снарядів, автономна енергоустановка АБ-1-П28.
      • Т-80УМ(Об'єкт 219АС-М) — 1992 р. Модернізований варіант Т-80У (тепловізор «Агава-2», радіопоглинаюче покриття, радіостанція Р-163-50У).
        • Т-80АТ — варіант глибокої модернізації Т-80УМ (двигун ГТД-1250Г, гармата 2А46М-4, вбудований ДЗ «Кактус», зварна башта нової конструкції з АЗ в кормовій ніші, нова СУВ з тепловізором, комплектом датчиків, супутникової навігації, танкової ІУС, система «Айнет»).
        • Т-80УЕ — 1995 р. Варіант Т-80УМ, розроблений спеціально для грецького тендеру; встановлені гідрооб'ємна передача та нові органи управління.
        • Т-80УМ-1 «Барс»(Об'єкт 219АС-М1) — 1997 р. Варіант Т-80УМ з комплексом активного захисту «Арена-е»; встановлений двигун ГТД-1250Г, гармата 2А46М-4, додатково обладнаний такими системами і комплексами: «Штора-1», «Велиж», ТВН-5, Р-163-50У, Р-163УП, системою кондиціювання повітря.
      • Т-80У(мод.) 2001 р — модернізований варіант Т-80У, обладнаний гарматою 2А46М-4; удосконалений приціл 1Г46М, танкова ІУС 1В558, приціл командира ТО1-К04, стабілізатор 2Э42М, система заміру параметрів атмосфери Т04В-8, система 1еЦ29, теплоізольований МТВ, кондиціонер.
      • Т-80УЕ-1(Об'єкт 219АС-1) — модернізація Т-80БВ. Включає встановлення башти від утилізованих танків Т-80УД (аналогічна Т-80У), удосконалена СУВ 1А45-1, газотурбінний двигун ВМД-1250 потужністю 1250 л. с. , повітрозабірний пристрій, що дозволяє долати без підготовки брід глибиною до 1,8 м, автономний енергоагрегат потужністю 18 кВт тепловізор «Пліса» та засоби зв'язку Р-168, пристрій введення поправок УВП 1В216М для 15 типів балістик, вбудований динамічний захист Контакт-5, заходи щодо зменшення витрат палива[3][4].
      • Т-80УА (пізніше 2001 р., до 2009 р.) — варіант єдиної модернізації всіх випущених до Т-80У танків Т-80, що стоять на озброєнні ЗС Росії. Розроблений КБ ОЗТМ. Модернізація за устаткуванням до рівня Т-80УМ1 із встановленням нічного тепловізійного прицілу з оптико-електронним перетворювачем третього покоління.
      • Т-80УМ-2 — дослідний варіант Т-80У з установкою комплексу активного захисту «Дрозд».[5]
      • «Чорний орел» — об'єкт 640. 1999 р. Прототип перспективного танку на базі подовженого шасі Т-80У, ходовий макет демонструвався вперше в 1997 р. Обладнаний посиленим комбінованим та вбудованим динамічним захистом корпусу та башти, КАЗ «Дрозд-м», зварна башта має нову конструкцію з АЗ подовжнього типу в кормовій ніші, автоматизована СУВ включає комбіновані панорамні приціли командира та навідника. Припускалось обладнання танку 152-мм гарматою та 1500-сильним газотурбінним двигуном; бойова маса 48 т.
      • Т-80УД «Береза»(Об'єкт 478Б) — 1987 р. Основний бойовий танк. Варіант Т-80У з дизельним двигуном 6ТД, потужністю 1000 к.с., зенітною кулеметною установкою з дистанційним керуванням. Перші варіанти були обладнані вбудованим динамічним захистом, починаючи з 1988 р. ДЗ — вбудований, як на Т-80У; бойова маса 46 т.
        • Т-80УДК — командирський варіант Т-80УД з додатковими засобами зв'язку та навігації.
        • Об'єкт 478БК — дослідний зразок Т-80УД зі звареною баштою («Береза-катана»).
        • Об'єкт 478БЕ — український експортний серійний варіант танка Т-80УД з литою вежею. Виготовлено один екземпляр.
        • Об'єкт 478БЕ-1 — український експортний серійний варіант танка Т-80УД із зварно-катанною баштою. Серійно не вироблявся.
        • Об'єкт 478БЭМ1 — експортний Т-80УД з КАЗ «Дрозд» (США)
        • Об'єкт 478БЭМ2 — експортний Т-80УД с кондиціонером (США)
        • Об'єкт 478Д — дослідний основний танк 1990р. на базі Т-80УД, на який було встановлено потужніший двигун 6ТД-2, форсований до 1200 к. с., тепловізійний прицільний комплекс ТПН-4 «Буран-Е», систему стрільби осколково-фугасними снарядами «Айнет» і комплекс оптико-електронної протидії "Штора". Серійно не виробляється[6].
        • Об'єкт 478ДУ — український експортний дослідний основний танк 1992р. Т-80УД з ходовою частиною на кшталт Т-64. Проходив випробування у Пакистані, виготовлено один екземпляр. "У" – український, з використанням комплектувальних частин, систем і агрегатів, вироблених за максимально замкнутим циклом вже в незалежній Україні[6].
        • Об'єкт 478ДУ1 — український експортний дослідний варіант танка Т-80УД з ходовою частиною типу Т-80. Проходив випробування у Пакистані, виготовлено один екземпляр.
        • Т-84(Об'єкт 478ДУ2) — український основний танк. Удосконалений варіант Т-80УД. Оснащений зварно-катаною баштою, системою «Штора-1», новою ДЗ, а також двигуном 6ТД-2. Виготовлено дослідний зразок, пройшов випробування. Серійно не випускався.[6]
          • Об'єкт 478ДУ3 — український проєкт модернізації Т-84.
          • Об'єкт 478ДУ4 — українська дослідна модернізація Т-84 із встановленням удосконаленої коробки перемикання передач. Танк отримав прицільний комплекс 1А43У «Рось», інформаційно-керуючий комплекс дозволяє розв'язувати задачі прицілювання озброєння, балістичного забезпечення стрільби й забезпечення руху танків у колоні. У конструкції застосовано вбудований комплекс динамічного захисту "Ніж".[6]
          • Об'єкт 478ДУ5 — українська дослідна модернізація Т-84. Танк оснащувався кондиціонером потужністю 4 кВт з витратою повітря 250 м3/год.[6]
          • Т-84-120 «Ятаган»(Об'єкт 478Н) — український експортний варіант зі гарматою 120 мм (під стандарт НАТО), створений спеціально для тендеру в Туреччині. Оснащений двигуном 6ТД-2 (1200 к.с.), встановлена нова зварна башта з АЗ у кормовій ніші та вбудована ДЗ «Ніж».
            • Об'єкт 478Н1 — «Ятаган», адаптований під серійне виробництво, виготовлено один екземпляр.
          • Об'єкт 478ДУ6 — український проєкт модернізації Т-84. Серійно не виробляється.
          • Об'єкт 478ДУ7 — українська дослідна модернізація Т-84. Серійно не виробляється.
          • Об'єкт 478ДУ8 — українська дослідна модернізація Т-84. Спеціально для танкового тендера в Малайзії був виготовлений об'єкт 478ДУ8 з урахуванням специфіки регіону — гусениця була розширена до 600 мм. Серійно не виробляється.
          • Т-84 «Оплот»(Т-84У[7], об'єкт 478ДУ9) — український основний танк. Вдосконалений варіант Т-84. Прийнято на озброєння Збройних Сил України під найменуванням «Оплот» згідно з постановою Уряду України № 237-5 від 8 лютого 2000 року. Виготовлена серія з 10 машин у 2001 році. Частина з них була створена шляхом доведення до рівня об'єкту 478ДУ9 експериментальних проміжних машин, зокрема 478ДУ4 і 478ДУ5.[6]
            • БМ «Оплот»(«Оплот-М», об'єкт 478ДУ9-1) — український основний танк. Вдосконалений варіант Т-84У. Особливостями цієї машини є установка нової системи вбудованого динамічного захисту «Дуплет», двигуна 6ТД-2Е. Система навігаційного забезпечення ТИУС-НМ дозволяє рухатися за маршрутом з 50 контрольних точок, повідомляючи при цьому поточні координати командуванню підрозділу, а також здатна сприймати дані тактичної обстановки. Механік-водій отримав удосконалену цифрову панель приладів і штурвал. Потужність допоміжної силової установки збільшена до 10 кВт. Виготовлено два екземпляри для потреб ЗСУ.[6]
            • «Оплот-Т»(Об'єкт 478ДУ9-Т) — український основний серійний танк для Таїланду, відрізняється від 478ДУ9-1 установкою кондиціонера та допоміжною силовою установкою в лівій надгусеничній полці позаду.[6] Виготовлено 49 штук.
            • «Оплот-П»(Об'єкт 478ДУ9-П) — український основний танк для тендеру в Пакистані. Ззовні відрізняється від 478ДУ9-1 полегшеними бортовими екранами корпусу.
            • Об'єкт 478ДУ10 — український проєкт установки панорами на серійні 478ДУ9.

Т-80БВМ[ред. | ред. код]

Т-80БВМ, 2017 рік

Т-80БВМ — це варіант модернізації танка Т-80БВ, що розроблений Омським заводом транспортного машинобудування, та (як стверджує виробник) забезпечує підвищення його основних бойових якостей: вогневої потужності, захищеності, рухливості і командної керованості, подальшу підтримку його життєвого циклу підприємствами промисловості[8].

Модернізація включає установку багатоканального прицілу навідника «Сосна-У», що включає візирний, тепловізійний, далекомірний канали, а також канал керування ракетою. На танк встановлена ​​125 мм гармата 2А46М-4, стабілізатор озброєння 2Е58 і прилад спостереження механіка-водія ТВН-5. Механізм заряджання доопрацьований під розміщення бронебійних боєприпасів зі збідненим ураном (3БМ59 «Свинец-1» і 3БМ60 «Свинец-2»)[8].

Підвищення командної керованості забезпечено установкою УКХ-радіостанції Р-168-25У-2 «Акведук». Для захисту від вогню противника машина оснащена протикумулятивними гратчастими екранами і комплексом модульного динамічного захисту «Релікт». Також танк отримав доопрацьований газотурбінний двигун ГТД-1250. Бойова маса машини складає 46 т[8].

В серпні 2020 року під час демонстрацій своїх можливостей на оборонному форумі «Армія-2020» на підмосковному полігоні «Алабіно» стався конфуз: модернізовані російські танки Т-80БВМ не змогли вразити цілі. Танк мав вразити цілі за допомогою керованих протитанкових ракет 9M119, проте екіпаж танку не зміг цього зробити — три промахи з трьох[8].

Машини на базі танка[ред. | ред. код]

  • Ладога — високозахищений транспортний засіб.
  • БРЕМ-80У — броньована ремонтно-евакуаційна машина.
  • Мста-С — самохідна артилерійська установка.
  • 2С7 «Піон» — самохідна артилерійська установка.
  • С-300В — зенітно-ракетний комплекс.
  • СПМ — спеціальна пожежна машина.
  • ПТС-4 — плавучий транспортер.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна (2022)[ред. | ред. код]

Знищений із ПТРК NLAW піхотинцями 93 ОМБр «Холодний Яр» російський Т-80. Березень 2022.
Знищений російський Т-80УМ2 (посередині) із встановленим КАЗ «Дрозд» під Тростянцем. Березень 2022.

Із лютого 2022 року використовувався під час нападу Росії на Україну. 1 березня 2022 року українські бійці на БМП-2 із одним Джавеліном захопили шість нових російських танків Т-80БВМ зі складу 200-ї мотострілецької бригади ЗС РФ, якою командує полковник Денис Курило. Танки захоплено під час боїв за Харків.[9][10]

Українським механікам вдалось відновити роботу захопленого Т-80БВМ а танкістам - знищити з нього п'ять російських танків та 24 інших транспортних засоби[11].

Березні 2022 року в мережі інтернет було поширене відео знищеної українськими артилеристами російської техніки в Сумській області. Зокрема, серед залишків було помічено знищений експериментальний танк Т-80УМ2 (Т-80УМ-2). Відомо, що такий танк знаходиться на озброєнні 4-ї кантемирівської дивізії. Його особливість — встановлений комплекс активного захисту «Дрозд». За кілька тижнів до початку повномасштабної війни такий танк був помічений на навчаннях у Білорусі[12][13].

Крім того, українським військовим вдалось захопити майже неушкодженим доволі рідкісну модифікацію — командирський Т-80УК. Це вже другий такий танк втрачений армією агресора в Україні[14]. Відомо, що такі машини були виготовлені в одиничній кількості, й всі вони були передані 4-й танковій Кантемирівській дивізії[15].

Через значні втрати у важкій бронетехніці під час російсько-Української війни навесні 2022 року росіянам довелось знімати зі зберігання не лише Т-62, а і Т-80БВ без будь-яких модернізацій та терміново перекидати на фронт[16]

Загалом станом на 10 серпня 2022 відомо про втрату російськими загарбниками 174 Т-80 різних модифікацій. Серед них:[17]

  • Т-80БВ — 59;
  • Т-80БВК — 2;
  • Т-80У — 76;
  • Т-80УК — 2;
  • Т-80УЕ1 — 5;
  • Т-80УМ2 — 1;[18]
  • Т-80БВМ — 29.

Оператори[ред. | ред. код]

Корея[ред. | ред. код]

Південна Корея отримала протягом 1995—2006 років в рахунок погашення частини державного боргу Радянського Союзу від Російської Федерації 43 одиниць Т-80У та 67 одиниць БМП-3. До появи на озброєнні в 2014 році танків K2 з 120-мм гладкоствольною гарматою, отримані від РФ танки були найпотужнішими танками на озброєнні корейських збройних сил[27].

Т-80У знаходяться на озброєнні двох батальйонів 3-ї танкової бригади[27].

В серпні 2019 року корейські військові надали свої американським колегам можливість детально вивчити зразки зброї радянського виробництва[27].

Росія[ред. | ред. код]

В листопаді 2016 року видання IHS Jane's з посиланням на «поінформовані джерела» повідомило про можливі плани Російського керівництва з наступного року розконсервувати танки Т-80БВ із зберігання та після модернізації до версії Т-80У-Е1 повернути до служби у військах. Нова версія матиме систему управління вогнем Сосна-У (аналогічна Т-72Б3 та Т-90), поліпшений двигун, оновлений динамічний захист та буде придатна до використання в умовах Арктики, далекого Сходу та Сибіру[28].

Відомо, що 24 серпня 2017 року Міноборони РФ уклало угоду з «Уралвагонзаводом» на ремонт танків Т-80, які перебували у стратегічному резерві, з доведенням їх до модифікації Т-80БВМ. Угода включала поставку протягом 2018—2019 років 31 танку щорічно. Танки Т-80БВМ російська армія почала отримувати у 2018 році[8].

В серпні 2020 року міноборони РФ, у рамках військово-технічного форуму «Армія-2020», підписало новий контракт з АТ «Омсктрансмаш» на проведення ремонту та модернізації понад 50 танків Т-80БВ до рівня Т-80БВМ[8].

Через значні втрати у важкій бронетехніці під час російсько-Української війни навесні 2022 року росіянам довелось знімати зі зберігання не лише Т-62, а і Т-80БВ без будь-яких модернізацій та терміново перекидати на фронт[16].

Україна[ред. | ред. код]

Як показала практика проведення бойових дій на Донбасі, бійцям високомобільних десантних військ Збройних Сил України для успіхів на передовій вкрай необхідні штатні танкові роти чи батальйони. Тому 2015 року в Генеральному штабі ЗС України прийняли рішення щодо включення до складу одного з аеромобільних з'єднань підрозділу танкових військ. Через більшу швидкість та маневреність у порівнянні з Т-64 обрали Т-80. В липні 2015 року 8 відновлених та трохи модернізованих на ДП «Харківський бронетанковий завод» машин передали до 95 ОДШБр.[29][30]

В травні 2017 року концерн Укроборонпром підготував чергову партію танків Т-80, які пройшли капітальний ремонт, для передачі десантним військам.[31]

В лютому 2019 року стало відомо про деякі подробиці програми серійної модернізації Т-80БВ, що надходять на озброєння підрозділів Десантно-штурмових військ та Морської піхоти України[32].

Так, модернізований танк Т-80БВ отримав тепловізійний приціл, новий динамічний захист, додатковий захист бортів, нову цифрову радіостанцію, сучасні нічні прилади спостереження з електронно-оптичним перетворювачем третього покоління, а також засоби супутникової навігації, що дозволяють в режимі «онлайн» обмінюватись надійно зашифрованими даними про місцезнаходження кожної машини на всіх ланках управління від командира взводу до керівництва всією бойовою операцією[32].

В цілому, модернізація Т-80БВ відбувалась із врахуванням досвіду модернізації танків Т-64БВ зразка 2017 року[32].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б «Газотурбинный уникум», Алексей Топоров // Популярная механика. — 2017. — № 4. — С. 86 — 89.
  2. А. В. Карпенко. Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905—1995). С. 384.
  3. bmpd (25 лютого 2012). Последние варианты модернизации Т-80. bmpd. Процитовано 10 лютого 2018. 
  4. УДК 623.438.3(47+57) ББК 68.513 П12 Павлов, Иван Владимирович. П12 Основной танк Т-80. Безмолвное возмездие / Иван Павлов, Михаил Павлов. — Москва : Эксмо : Яуза, 2017. — 208 с. — (Война и мы. Танковая коллекция). ISBN 978-5-699-96731-5
  5. https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-vtratyla-v-ukrayini-tank-t-80u-z-kompleksom-drozd/
  6. а б в г д е ж и "Оплот" і його попередники: як змінювалися українські танки | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 22 березня 2022. 
  7. [https://web.archive.org/web/20151211095308/http://morozovkmdb.com/rus/body/history4-19.php ���� - ���� �-84]. web.archive.org. 11 грудня 2015. Процитовано 9 липня 2022. 
  8. а б в г д е Міноборони РФ замовило ще 50 танків Т-80БВМ. Ukrainian Military Pages. 31 серпня 2020. 
  9. Захисники на одній БМП захопили 6 російських танків під Харковом — журналіст, УП, 2 березня 2022
  10. Механизированный батальон одной из бригад ВСУ в бою под Харьковом захватил сразу 6 (ШЕСТЬ) новейших российских танков Т-80БВМ…, фб, Юрій Бутусов
  11. Російський Т-80БВМ у руках ЗСУ знищив майже 30 одиниць техніки рашистів, дісталося й їхнім танкам. Defense Express. 16 червня 2022. 
  12. Андрій Тарасенко (19 березня 2022). "Дрозд" все. Andrei-bt. 
  13. Dylan Malyasov (20 березня 2022). Ukrainian artillery destroyed Russian tank outfitted with active protection system. Defence Blog. 
  14. Армія Росії втратила в Україні рідкісний командирський танк Т-80УК. Український мілітарний портал. 20 березня 2022. 
  15. ЗСУ захопили рідкісний Т-80УК рашистів: таких в армії РФ лише декілька одиниць. Defense Express. 21 березня 2022. 
  16. а б Не тільки Т-62: РФ знімає з баз зберігання Т-80 - ешелон помічений під Москвою. Defense Express. 26 травня 2022. 
  17. Attack On Europe: Documenting Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. 
  18. https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-vtratyla-v-ukrayini-tank-t-80u-z-kompleksom-drozd/
  19. The Military Balance 2016. — P. 85.
  20. The Military Balance 2016. — P. 182.
  21. The Military Balance 2016. — P. 190.
  22. Шаблон:Книга:Military Balance 2017
  23. Oryx. Attack On Europe: Documenting Russian Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx. Процитовано 11 червня 2022. 
  24. The Military Balance 2016. — P. 267.
  25. The Military Balance 2016. — P. 280.
  26. The Military Balance 2016. — P. 360.
  27. а б в Dylan Malyasov (24 серпня 2019). U.S. Army soldiers tested Russian-made T-80 main battle tanks. Defence Blog. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 3 червня 2021. 
  28. Nikolai Novichkov, Moscow and Nicholas de Larrinaga, London (17 листопада 2016). Russia may upgrade and return T-80BV tanks to service. IHS Jane's Defence Weekly. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 25 листопада 2016. 
  29. Дмитро ГОРБУНОВ (Липень 23, 2015). Т-80 підсилить десантників. Понад 50 танків пішли у ВДВ. Народна Армія. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016. 
  30. Житомирські десантники отримали і випробували газотурбінні танки. ЛІГА.Новости. 14.07.2015. 
  31. “Укроборонпром” підготував для десантників чергову партію “летючих” танків Т-80 – відео випробувань. http://wartime.org.ua. Військова панорама. 22 травня 2017. Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 30 травня 2017. 
  32. а б в Українська модернізація Т-80: тепловізори та не тільки (укр.). Український мілітарний портал. 1 березня 2019. 

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Zaloga, Steve (2009). T-80 standard tank: the Soviet army's last armored champion. New Vanguard 152. Oxford ; New York: Osprey Publishing. ISBN 978-1-84603-244-8. 

Посилання[ред. | ред. код]