Т Тельця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
T Тельця
Ngc1555.jpg
Зоря Т Тельця з туманністю NGC 1555.


Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Телець
Пряме піднесення 04h 21m 59,43445s[1]
Схилення +19° 32′ 06,4182″[1]
Видима величина (V) 10,27[2]
Характеристики
Спектральний клас G5V:e
показник кольору U−B +0,80[2]
показник кольору B−V +1,22[2]
Тип змінності Т Тельця
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +24,6[3] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: +15,51[1] мас/рік

за схиленням: -13,67[1] мас/рік

Паралакс (π) 5.48 ± 1.58 мас
Відстань 460 світлових років
{{{відстань_пс}}} парсек
Подробиці
Маса 2.1 ± 0.2[4] M
Вік 0,4[5] років
Інші позначення
T Tau, AG+19° 341, БО+19° 706, HBC 35, HD 284419, HH 355, HIP 20390, JP11 3794, VDB 28.

T Тельця — змінна зоря у сузір'ї Тельця, прототип змінних зір типу T Тельця.

Опис та розташування[ред.ред. код]

Зорю відкрито в жовтні 1852 року Джоном Расселом Гайндом. Із Землі Т Тельця виглядає частиною зоряного скупчення Гіади, вона розташована неподалік від зорі Епсилон Тельця; однак насправді вона віддалена від неї на 420 світлових років та не була утворена разом із зорями цього скупчення.

Як і всі зорі Т Тельця, вона дуже молода, їй усього один мільйон років. Її відстань від Землі становить близько 460 світлових років, а її видима зоряна величина непередбачувано змінюється від 9,3m до 14m[6].

Зоряна система Т Тельця складається принаймні з трьох зір, з яких лише одна видима в оптичному діапазоні; інші дві випромінюють в інфрачервоному діапазоні, а одна з них випромінює й радіохвилі. Спостереження радіотелескопа Very Large Array показали, що молода зоря (власне «зоря типу Т Тельця») драматично змінила свою орбіту після близької взаємодії з однією з інших компонентів системи та могла були викинута з системи взагалі.

Фізично неподалік від зорі розташована відбивна туманність NGC 1555, також відома як «Туманність Гайнда» або «Змінна туманність Гайнда», оскільки ця туманність підсвічується Т Тельця і тому також змінює яскравість. Туманність NGC 1554 також асоціювалась з Т Тельця і спостерігалась 1868 року О. В. Струве,[7] однак невдовзі зникла (а може ніколи й не існувала); вона також відома як «Загублена туманність Струве».

З туманністю Гайнда або навіть із системою Т Тельця асоціюється й розташований там об'єкт Хербіга-Аро.

Вітер Т Тельця[ред.ред. код]

Так званий вітер Т Тельця — різновид зоряного вітру, властивий молодим зорям Т Тельця на цій стадії їх еволюції - після стадії акреції при уповільненні речовини, що обертається в туманності навколо протозорі, та до запалення водню, який був захоплений нею.

Протозоря — це щільніша частина (ядро) туманності, яка загалом має масу близько 104 мас Сонця у вигляді газу та пилу, що стискається (колапсує) під дією власної гравітації та продовжує притягувати речовину. Спочатку ядро протозорі має лише близько 1% своєї остаточної маси, однак оболонка протозорі продовжує зростати в міру акреції притягуваної речовини. Після декількох мільйонів років, в ядрі протозорі починається термоядерний синтез, наслідком якого є потужний зоряний вітер, що зупиняє подальше падіння речовини на молоду зорю. Вважається, що з цього часу протозоря перетворюється на молоду зорю, оскільки її маса та шлях подальшої еволюції визначено.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357. 
  2. а б в Nicolet, B. (1978). Photoelectric photometric Catalogue of homogeneous measurements in the UBV System. Astronomy and Astrophysics Supplement Series 34: 1–49. Bibcode:1978A&AS...34....1N. 
  3. Wilson, R. E. (1953). General Catalogue of Stellar Radial Velocities. Carnegie Institute of Washington, D.C. Bibcode:1953GCRV..C......0W. 
  4. Köhler, R. та ін. (May 2008). Orbits and masses in the T Tauri system. Astronomy and Astrophysics 482 (3): 929–938. Bibcode:2008A&A...482..929K. arXiv:0802.3178. doi:10.1051/0004-6361:20079269. 
  5. Tetzlaff, N.; Neuhäuser, R.; Hohle, M. M. (January 2011). A catalogue of young runaway Hipparcos stars within 3 kpc from the Sun. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 410 (1): 190–200. Bibcode:2011MNRAS.410..190T. arXiv:1007.4883. doi:10.1111/j.1365-2966.2010.17434.x. 
  6. www.DavidDarling.info: T Tauri
  7. www.DavidDarling.info: Struve's Lost Nebula (NGC 1554)

Посилання[ред.ред. код]

Координати: Карта зоряного неба 04г 21м 59.4345с, +19° 32′ 06.429″