УЄФА

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Союз європейських футбольних асоціацій
UEFA logo 2012.png
UEFA member associations map.svg
Карта конфедерацій ФІФА
Абревіатура UEFA (УЄФА)
Заснування 15 червня 1954
Тип Спортивна організація
Штаб-квартира Швейцарія Ньон, Швейцарія
Координати 46°22′16″ пн. ш. 6°13′52″ сх. д. / 46.371009° пн. ш. 6.23103° сх. д. / 46.371009; 6.23103
Місце діяльності Європа
Членство 55 національних асоціацій
Офіційні мови Англійська, французька, німецька
Генеральний секретар Греція Теодор Теодорідіс
Президент СловеніяАлександер Чеферін
Почесний президент ШвеціяЛеннарт Юганссон
Центральний орган Конгрес УЄФА
Веб-сайт uefa.com

Союз європейських футбольних асоціацій у Вікісховищі
Штаб-квартира УЄФА на березі Женевського озера

Союз європейських футбольних асоціацій (UEFA, фр. Union Européenne de Football Association, в українській транслітерації УЄФА) — адміністративний орган який керує футбольними асоціаціями в Європі, хоча кілька держав-членів частково або повністю розташовані в Азії. Це одна з шести континентальних конфедерацій ФІФА, причому найбільш впливова й багата. Майже всі найсильніші футболісти світу грають у Європі через те, що саме в ній найбільші зарплати, особливо в Англії, Іспанії, Німеччині, Італії та Франції. Також УЄФА представляють багато сильних збірних світу, що визначає велике представництво країн цієї конфедерації на світових першостях: так, з 32 команд на чемпіонаті світу 2014 року УЄФА представляли 13. УЄФА складається з 55 членів національних асоціацій.

УЄФА представляє національні футбольні асоціації Європи, проводить національні та клубні змагання, включаючи Чемпіонат Європи, Лігу чемпіонів УЄФА, Лігу Європи УЄФА і Суперкубок УЄФА та розподіляє прибутки від реклами й трансляції на цих змаганнях, а також контролює грошові призи, регламент і права ЗМІ.

До 1959 року головний штаб розташовувався у Парижі, а потім в Берні. У 1995 році штаб-квартира УЄФА була переведена в Ньон, Швейцарія. Анрі Делоне був перший генеральний секретар, а Еббе Шварц — першим президентом. Нинішнім президентом є колишній президент Футбольної асоціації Словенії Александер Чеферін, який був обраний сьомим президентом УЄФА на 12-му Надзвичайному конгресі УЄФА в Афінах у вересні 2016 року і автоматично став віце-президентом ФІФА.

Історія і членство[ред.ред. код]

Анрі Делоне — перший генеральний секретар

УЄФА було засновано 15 червня 1954 року в Базелі, Швейцарія після консультацій між італійськими, французькими і бельгійськими асоціаціями. Європейський футбольний союз спочатку налічував 25 членів; це число подвоїлося до початку 1990-х років. Членство в УЄФА здебільшого збігається з визнанням як суверенної країни в Європі, хоча є й винятки. Деякі держави (Монако і Ватикан) не є членами. Деякі члени УЄФА не є суверенними державами, але є частиною більш великої визнаної суверенної держави в контексті міжнародного права. До їх числа відносять Північну Ірландію, Шотландію, Англію і Уельс (Сполучене Королівство), Гібралтар (Британська заморська територія), Фарерські острови (автономна країна Данії) і Косово (спірна територія і частково визнана держава), проте в контексті цих країн функції уряду щодо спорту, як правило, виконуються на територіальному рівні, схожим з організацією-членом УЄФА. Деякі члени УЄФА є трансконтинентальними державами (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Казахстан, Туреччина і Росія). Країни, які були членами Азіатської футбольної конфедерації, також були допущені в європейську футбольну асоціацію, зокрема Ізраїль і Казахстан. Крім того, деякім членам асоціації УЄФА дозволяють мати командам за межами своєї основної території та брати участь в їх «домашніх» іграх. Наприклад, Монако бере участь у Французькій лізі (хоча і є окремою державою); валлійські клуби Кардіфф Сіті і Суонсі Сіті беруть участь в Англійській лізі; Бервік Рейнджерс, який розташований у Англії, грає в Шотландській лізі і Деррі Сіті, розташований в Північній Ірландії, грає в Ірландській Лізі Ірландії.

Список членів[ред.ред. код]

Внутрішні чемпіонати членів УЄФА проходять за різними системами. Більшість використовують традиційну систему «осінь-весна», втім 11 учасників (через кліматичні умови чи власні традиції) використовують систему «весна-осінь»
Код Асоціація Національні збірні Дата заснування Рік вступу до УЄФА Рік вступу до ФІФА
AUT Австрія Австрія Чоловіки 1904 1954 1905
AZE Азербайджан Азербайджан Чоловіки 1992 1994 1994
ALB Албанія Албанія Чоловіки 1930 1954 1932
ENG Англія Англія Чоловіки 1863 1954 1905
AND Андорра Андорра Чоловіки 1994 1996 1996
BEL Бельгія Бельгія Чоловіки 1895 1954 1904
BLR Білорусь Білорусь Чоловіки 1989 1993 1992
BUL Болгарія Болгарія Чоловіки 1923 1954 1924
BIH Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина Чоловіки 1992 1998 1996
ARM Вірменія Вірменія Чоловіки 1992 1993 1992
GIB Гібралтар Гібралтар Чоловіки 1895 2013 2016
GRE Греція Греція Чоловіки 1926 1954 1927
GEO Грузія Грузія Чоловіки 1990 1992 1992
DEN Данія Данія Чоловіки 1889 1954 1904
EST Естонія Естонія Чоловіки 1921 1992 1923
ISR Ізраїль Ізраїль1 Чоловіки 1928 1994 1929
IRL Ірландія Ірландія Чоловіки 1921 1954 1923
ISL Ісландія Ісландія Чоловіки 1947 1954 1947
ESP Іспанія Іспанія Чоловіки 1913 1954 1914
ITA Італія Італія Чоловіки 1898 1954 1905
KAZ Казахстан Казахстан2 Чоловіки 1914 2002 1994
KVX Косово Косово Чоловіки 1946 2016 2016
CYP Кіпр Кіпр Чоловіки 1934 1962 1948
LVA Латвія Латвія Чоловіки 1921 1992 1922
LTU Литва Литва Чоловіки 1922 1992 1923
LIE Ліхтенштейн Ліхтенштейн Чоловіки 1934 1974 1974
LUX Люксембург Люксембург Чоловіки 1908 1954 1910
MKD Республіка Македонія Македонія Чоловіки 1948 1994 1994
MLT Мальта Мальта Чоловіки 1900 1960 1959
MDA Молдова Молдова Чоловіки 1990 1993 1994
NED Нідерланди Нідерланди Чоловіки 1889 1954 1904
GER Німеччина Німеччина Чоловіки 1900 1954 1904
NOR Норвегія Норвегія Чоловіки 1902 1954 1908
NIR Північна Ірландія Північна Ірландія Чоловіки 1880 1954 1911
POL Польща Польща Чоловіки 1919 1954 1923
POR Португалія Португалія Чоловіки 1914 1954 1923
RUS Росія Росія Чоловіки 1912 1954 1912
ROU Румунія Румунія Чоловіки 1909 1954 1923
SMR Сан-Марино Сан-Марино Чоловіки 1931 1988 1988
SRB Сербія Сербія Чоловіки 1919 1954 1921
SVK Словаччина Словаччина Чоловіки 1938 1993 1994
SVN Словенія Словенія Чоловіки 1920 1992 1992
TUR Туреччина Туреччина Чоловіки 1923 1962 1923
HUN Угорщина Угорщина Чоловіки 1901 1954 1906
WAL Уельс Уельс Чоловіки 1876 1954 1910
UKR Україна Україна Чоловіки 1991 1992 1992
FRO Фарерські острови Фарерські острови Чоловіки 1979 1990 1988
FIN Фінляндія Фінляндія Чоловіки 1907 1954 1908
FRA Франція Франція Чоловіки 1919 1954 1904
CRO Хорватія Хорватія Чоловіки 1912 1993 1992
CZE Чехія Чехія Чоловіки 1901 1954 1907
MNE Чорногорія Чорногорія Чоловіки 1931 2007 2007
SUI Швейцарія Швейцарія Чоловіки 1895 1954 1904
SWE Швеція Швеція Чоловіки 1904 1954 1904
SCO Шотландія Шотландія Чоловіки 1873 1954 1910
Примітки[ред.ред. код]

1: Колишній член АФК (1954—1974); приєднався до УЄФА, оскільки кілька команд АФК відмовилися грати проти них.
2: Колишній член АФК (1994—2002); приєднався до УЄФА.

Колишні члени[ред.ред. код]

  • Flag of Saar (1947–1956).svg Саарский футбольний союз 1954—1956
  • НДР Футбольний союз НДР 1954—1990
  • СРСР Федерація футболу СРСР 1954—1991, з 1992 Російський футбольний союз. Нові незалежні 14 радянських республік створили свої власні футбольні асоціації, і всі вони стали членами ФІФА та УЄФА або АФК.
  • Югославія Футбольний союз Югославії 1954—1992. Сербія і Чорногорія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Македонія і Словенія стали незалежними державами і створили власні футбольні асоціації.
  • Сербія та Чорногорія Футбольний союз Сербії і Чорногорії 1992—2006. Сірбія і Чорногорія стали окремими незалежними державами і створили власні футбольні асоціації

Змагання[ред.ред. код]

УЄФА проводить офіційні міжнародні змагання в Європі і деяких країнах Північної, Західної та Центральної Азії для національних команд та професійних клубів. Деякі з цих змагань вважаються найпрестижнішими в світі.

Міжнародні[ред.ред. код]

Основним змаганням для чоловічих збірних є чемпіонат Європи з футболу, заснований в 1958 році, перший фінал якого пройшов у 1960 році і отримав назву Кубок європейських націй і називався так до 1964 року. Його ще називають ЄВРО. УЄФА також проводить національні змагання на рівні молодіжних команд U-21, U-19 і U-17. Для жіночих збірних існує жіночий чемпіонат Європи, а також молодіжні жіночі змагання WU-19 і WU-17.

УЄФА раніше організовував Кубок Меридіана спільно з КАФ для молодіжних команд, щоб посилити молодіжний футбол. З 1999 року проводить Кубок Регіонів для напівпрофесійних команд, які представляють місцеві регіони. У футзалі проводить чемпіонат Європи та молодіжний чемпіонат Європи.

Італійські, німецькі, іспанські та французькі чоловічі збірні є єдиними командами, які виграли чемпіонат Європи з футболу в усіх категоріях.

Клубні[ред.ред. код]

Найпрестижнішим клубним турніром УЄФА є Ліга чемпіонів (раніше відома як Кубок європейських чемпіонів, що існував з 1955 по 1992 рік). Проходить кожен рік починаючи з сезону 1992/93 і збирає найкращі 1-4 команди ліги кожної країни (кількість команд залежить від рейтингу цієї країни і може бути підвищений або знижений).

УЄФА також проводить жіночу Лігу чемпіонів. Турнір був вперше проведений в 2001 році і називався Кубок УЄФА серед жінок. З 2009 року має теперішню назву.

Другим турніром, нижчим за рівнем, йде Ліга Європи. Це турнір, для переможців національних кубків та для команд вищих ліг національних чемпіонатів, які не потрапили до Ліги чемпіонів. Був заснований як Кубок УЄФА в 1971 році в ролі наступника Кубка Ярмарків (який існував з 1955 року). З 2009 року має теперішню назву.

Існує також Суперкубок УЄФА який розігрується між переможцем Ліги чемпіонів та переможцем Ліги Європи. З'явився в 1973 році.

Головним і єдиним клубним турніром УЄФА з футзалу є Кубок УЄФА з футзалу, який проводиться з 2001 року замінивши неофіційний Турнір європейських чемпіонів.

Скасовані й реформовані турніри[ред.ред. код]

Кубок Інтертото — щорічний літній турнір, який керувався декількома центрально-європейськими футбольними асоціаціями, а пізніше офіційно визнаний УЄФА і почав проводитися під його егідою. В ньому брали участь команди, що не отримали путівки ні до Ліги чемпіонів, ні до Кубку УЄФА. Переможці (до 2007 року їх було 3, потім 11) отримували право на участь у Кубку УЄФА. В 2009 Кубок Інтертото і Кубок УЄФА було об'єднано в один турнір — Лігу Європи.

Міжконтинентальний кубок — міжнародне змагання, що проводилося з 1960 по 2004 рік спільно УЄФА та КОНМЕБОЛ. У змаганні брали участь переможці Ліги чемпіонів УЄФА та Кубку Лібертадорес. Останній розіграш змагання відбувся 2004 року, з 2005 року змагання було замінено Клубним чемпіонатом світу, який проводиться під егідою ФІФА.

Кубок володарів кубків — щорічний клубний турнір, що розігрувався з 1960 по 1999 рік. Право участі в турнірі мали володарі кубку країн, або фіналісти (у випадку, якщо кубок країни здобувався чемпіоном). В 1999 році об'єднано з Кубком УЄФА.

Кубок європейських чемпіонів — щорічний клубний турнір, що розігрувався з 1955 по 1992 рік. В турнір потрапляли команди, що найуспішніше виступили в національних чемпіонатах минулого сезону. В 1992 році реформовано в Лігу чемпіонів.

Кубок ярмарків — неофіційний попередник Кубку УЄФА. Розігрувався з 1955 по 1971 рік. В турнірі брали участь збірні команди з міст Європи, де регулярно проводилися міжнародні ярмарки. В 1971 році реформовано в Кубок УЄФА.

Кубок УЄФА — неофіційний правонаступник Кубку ярмарків. Розігрувався з 1971 по 2009 рік. В турнірі брали участь команди, що в минулому сезоні посіли певні місця в національному чемпіонаті, згідно з рейтингом УЄФА. В 2009 році реформовано в Лігу Європи.

Тільки чотири команди («Ювентус», «Аякс», «Баварія Мюнхен» і «Челсі») виграли кожен з трьох основних змагань (Кубок європейських чемпіонів/Ліга чемпіонів, Кубок володарів кубків і Кубок УЄФА/Ліга Європи), що вже є неможливим для будь-якої команди, яка не виграла Кубка володарів кубків. Наразі в Європі є дев'ять команд, які виграли два з трьох трофеїв; всі, крім одного, виграли Кубок володарів кубків: чотирьом потрібно виграти Лігу чемпіонів, а п'ятьом Лігу Європи.

Італійський «Ювентус» став першою командою в Європі, і поки що єдиною, яка виграла всі офіційні кубки УЄФА, і в знак цього досягнення отримала Почесний знак УЄФА від 12 липня 1988 року.

Змагання УЄФА[ред.ред. код]

Клубні:

Недіючі

Міжнародні:

Міжконтинентальні:

Недіючі

Аматорські:

Недіючі

Поточні переможці[ред.ред. код]

Змагання Чемпіон Титул
Клубні
Ліга чемпіонів УЄФА Іспанія Реал Мадрид 11-й
Ліга Європи УЄФА Іспанія Севілья 5-й
Суперкубок УЄФА Іспанія Реал Мадрид 3-й
Жіноча Ліга чемпіонів УЄФА Франція Олімпік Ліон 3-й
Юнацька ліга УЄФА Англія Челсі 2-й
Кубок регіонів УЄФА Ірландія Східний регіон 1-й
Кубок УЄФА з футзалу Росія Газпром-Югра 1-й
Міжнародні чоловічі
Чемпіонат Європи з футболу Португалія Португалія 1-й
Чемпіонат Європи серед молодіжних команд Швеція Швеція 1-й
Юнацький чемпіонат Європи (U-19) Франція Франція 8-й
Юнацький чемпіонат Європи (U-17) Португалія Португалія 2-й
Чемпіонат Європи з футзалу Іспанія Іспанія 7-й
Міжнародні жіночі
Жіночий чемпіонат Європи Німеччина Німеччина 8-й
Жіночий чемпіонат Європи (U-19) Франція Франція 4-й
Жіночий чемпіонат Європи (U-17) Німеччина Німеччина 5-й

Керівники УЄФА[ред.ред. код]

Президенти УЄФА[ред.ред. код]

Ім'я Країна Термін
1. Еббе Шварц Данія 1954—1962
2. Ґустав Відеркер Швейцарія 1962—1972пом.
3. Артеміо Франкі Італія 1972—1983пом.
4. Жак Жорж Франція 1983—1990
5. Леннарт Юганссон Швеція 1990—2007
6. Мішель Платіні Франція 2007—2015
7. Александер Чеферін Словенія 2016—

Генеральні секретарі УЄФА[ред.ред. код]

19541999 рр. посада називалась, як «генеральний секретар».[1] В грудні 1999 року Адміністративний секретаріат був переформатований на адміністрацію УЄФА. Її в ролі виконавчого директора очолив Ґергард Айґнер, котрий з 1989-го займав посаду генерального секретаря.[2] На десятому позачерговому конгресі УЄФА, який відбувався в Цюриху 28 травня 2007 року вирішено, що посада голови адміністрації УЄФА знову буде називатись, як «генеральний секретар».[3]

Ім'я Країна Термін
1. Анрі Делоне Франція 1954—1955пом.
2. П'єр Делоне Франція 1955—1960
3. Ганс Банґертер Швейцарія 1960—1989
4. Ґергард Айґнер Німеччина 1989—2003
5. Ларс-Крістер Ольссон Швеція 2003—2007
6. Девід Тейлор Шотландія 2007—2009
7. Джанні Інфантіно Італія 2009—2016
8. Теодор Теодорідіс Греція в.о. з 2016 року

Логотип[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]