УАГ-40

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
УАГ-40
UAG-40, Kyiv 2018, 19.jpg
Тип Автоматичний гранатомет
Походження Україна
Історія виробництва
Розробник КБ «Точні механізми»
Виробник «Кузня на Рибальському»
Вартість одиниці 800 тис. грн.[джерело?]
Виготовлення 2010 — по т.ч.
Виготовлена
кількість
~2000[1]
Характеристики
Вага 17,0 кг
14 кг (станок)
Довжина 960 мм
Довжина ствола 400 мм

Снаряд граната 40×53 мм
Калібр 40 мм
Темп вогню 400 п/х
Дульна швидкість 240 м/с
Дальність вогню
Ефективна 2200 м

Commons-logo.svg УАГ-40 у Вікісховищі
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Український автоматичний гранатомет УАГ-40, 28.03.2015

УАГ-40  — мобільний (переноситься солдатом) автоматичний гранатомет. Розроблений КБ «Точні механізми», виробництво гранатометів та боєприпасів до них налагоджено на київському ПрАТ «Завод „Кузня на Рибальському“»[2].

Перед стрільбою УАГ-40 встановлюється на легку триногу. Загальна вага гранатомета з триногою — менше 30 кг. Конструкція триноги дозволяє використовувати гранатомет на непідготовлених позиціях.

УАГ-40  здатний вести вогонь на дистанцію понад 2000 м, є ефективним засобом як проти живої сили супротивника, так і легкоброньованої техніки й захисних споруд.

Високий рівень мобільності, відсутність потреби в підготовці майданчика для стрільби дозволяють в умовах інтенсивного бою швидко змінювати вогневі позиції — як на відкритому просторі, так і в урбанізованому середовищі. Використання УАГ-40 підвищує вогневу ефективність сухопутних підрозділів.

Опис[ред. | ред. код]

Механізм УАГ-40 влаштовано на основі автоматики з вільним затвором. Накол капсуля і постріл здійснюються протягом накату затвора. Подача гранат — стрічкова (американська металева стрічка М16).

Гранати — високошвидкісні, використовуються всі наявні типи гранат стандартів НАТО 40×53 мм. УАГ-40 має систему пониження імпульсу відбою. Це фрикційний демпфер затвору, дульне гальмо і триступенева нарізка ствола.

Дульне гальмо спроектоване таким чином, що, використовуючи газ від продуктів згоряння пороху, зменшує імпульс відбою, зменшує імпульс підкидання ствола вгору, зменшує розпил частинок ґрунту в місці встановлення триноги.

Управління гранатометом здійснюється двома рукоятками, розташованими у задній частині корпусу, або однієї рукояткою і плечовим упором. Для зручності оператора рукоятки можуть приймати горизонтальне або вертикальне положення. Права рукоятка оснащена спусковою клавішею. Спускова клавіша має два режими: для одиночних пострілів і для серійних. Спускова клавіша і затвор обладнані фіксаторами, які унеможливлюють несанкціонований постріл за будь-яких умов (у тому числі падіння, тряска, вібрація, удари з будь-якого боку). Для зручності та надійності обидва фіксатори управляються одним важелем.

Перевагою гранатомета УАГ-40 є те, що в конструкторській розробці використано:

  • фрикційний демпфер затвора, котрий складається з консольних ресор, які взаємодіють із затвором і розташовані на внутрішній поверхні корпусу;
  • триступенева поздовжня гвинтова нарізка ствола, що складається з двох частин;
  • поворотні ручки управління спусковим механізмом;
  • збірний механічний приціл, який знаходиться в ручці для перенесення АГ.

Комплексне використання зазначених конструкторських рішень дозволило досягти головних переваг: висока точність (купчастість) при стрільбі серіями, знижений імпульс відбою, висока надійність і простота у виробництві та експлуатації.

Розроблений КБ «Точні механізми». Виробництво гранатометів та боєприпасів налагоджено на київському ПрАТ «Завод „Кузня на Рибальському“». Серед номенклатури пострілів 40×53 мм, що виробляються підприємством — осклолково-фугасний ПГОФ-40 (радіус ураження 10 м), осколково-кумулятивний ПГОК-40 (бронепробиття до 80 мм) та інертний (тренувальний) ПГІ[2].

Гранатомет успішно пройшов державні випробування в грудні 2017 року[2].

На виставці «Зброя та безпека» 2018 року був представлений на самохідній платформі «Піранья».[3]

УАГ-40 встановлений на платформі «Піранья»

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Максимальна довжина 960 мм
  • Маса (без гранат) 17 кг
  • Калібр 40×53 мм
  • Довжина ствола 400 мм
  • Наріз ствола:
    • Крок 1220 мм
      • Кількість нарізів:
        • У початковій частині ствола 8
        • У проміжній частині ствола 16
        • У кінцевій частині ствола 24
  • Швидкість вильоту гранати 240 м/с
  • Максимальна дальність стрільби 2200 м
  • Темп стрільби:
    • Поодинокі
    • Серійні 400 постр./хв.

Боєприпаси[ред. | ред. код]

Оператори[ред. | ред. код]

  •  Україна
  •  Нігерія:
    • Знаходиться на озброєнні Збройних сил Нігерії[6]
    • Певна кількість була захоплена терористичним угрупуванням Боко Харам. 24 квітня 2016 року угрупування поширило фотографії захоплених озброєнь в результаті засідки на підрозділ 155 оперативної групи. Серед іншого, на фото був показаний гранатомет УАГ-40 найновішої модифікації (представлений в лютому 2015 року) з інтегрованою рейкою Пікатіні та поліпшеним механізмом живлення[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Гранатомет УАГ-40 використаний у бойових модулях встановлених на військовій техніці:

Інші зразки озброєнь:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Завод “Кузня на Рибальському” представила на “Зброя та безпека – 2017” шестиствольну 30-мм зенітну артустановку. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2017-10-12. Процитовано 11 жовтня 2017. 
  2. а б в 40-мм автоматичний гранатомет УАГ-40 пройшов державні випробування. Військові сторінки України. 08.12.2017. 
  3. Цензор.НЕТ. "Кузня на Рибальському" розробила універсальну дистанційно керовану платформу "Піранья". ФОТО. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 2018-10-16. 
  4. В Україні розпочато серійне виробництво боєприпасів за стандартами НАТО. http://www.na.mil.gov.ua/. Народна армія. 2018-07-18. Процитовано 21 липня 2018. 
  5. Шосткинський "Імпульс" розпочав серійне виробництво 40-мм боєприпасів за стандартом НАТО. http://ukroboronprom.com.ua/. Укроборонпром. 2018-07-18. Процитовано 21 липня 2018. 
  6. а б ARES Team (27 квітня 2016). Boko Haram with UAG-40 automatic grenade launcher in Nigeria. The Hoplite. Armament Research Services. Процитовано 27 квітня 2016. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео