УАЗ-469

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
УАЗ-469
УАЗ-3151
ParkPatriot2015part4-12.jpg УАЗ-469 (1970)
Виробник УАЗ
Батьківська компанія ВАТ "Соллерс"
Також називається "Бобік"
Роки виробництва 1972-2003, 2010-
Попередник(и) ГАЗ-69
Наступник(и) УАЗ Хантер
Клас Позашляховик
Стиль кузова Універсал
Пікап
Кабріолет
Колісна база 2380 мм
Довжина 4025 мм
Ширина 1805 мм
Висота 2015 мм
Кліренс 300 мм (220 мм для 469Б)
Передня колія 1442 мм
Задня колія 1442 мм
Вага 1650 кг (1540 кг для 469Б)
Найвища швидкість 100
Місткість баку 2х39 л
Подібні ARO 24
Fiat Campagnola
Jeep CJ-7
Land Rover 88
Mercedes-Benz G-Клас
Tarpan Honker

УАЗ-469 — повнопривідний легковий автомобіль підвищеної прохідності (позашляховик), що виробляється на Ульянівському автомобільному заводі. Ця машина широко використовувалася в радянській армії, а також у країнах Варшавського договору. Серійний випуск УАЗ-469 розпочато в 1972 році. У 1985 році розпочато випуск модернізованої моделі УАЗ-3151 з нормалізованим галузевим індексом. Її випуск в 2003 році був обмежений тільки редукторною (3151) і експортними (31512, 31514 і 31519) версіями в зв'язку з переходом на модернізовану модель УАЗ-315195 «Хантер» для внутрішнього ринку.

Починаючи з квітня протягом 2010 року була виготовлена обмежена серія позашляховиків під умовною маркетинговою назвою «469» (заводський індекс УАЗ-315196).

Історія[ред. | ред. код]

УАЗ-469
Українська міліція

УАЗ-469 був розроблений для транспортування вантажів, людей і буксирних трейлерів на всіх типах доріг. Розробка автомобіля почалася в 1961 році, на наступний рік був побудований перший дослідний зразок. Автомобіль схожий на американський джип — міцний утилітарний позашляховик, але не дуже зручний.

Перші УАЗ-469 зійшли з конвеєра автозаводу Ульянівського 15 грудня 1972 року. Вони прийшли на зміну ГАЗ (УАЗ) −69. Як агрегатної бази в значній мірі використовувалася добре знайома механікам тих років, відома надійністю і конструктивним запасом міцності «Волга» ГАЗ-21.

У серпні 1974 року три зовсім стандартних (без лебідок і протибуксувальних ланцюгів) автомобіля УАЗ-469 під час випробувального пробігу досягли льодовика на горі Ельбрус на висоті 4000 метрів.

Під індексом УАЗ-469 машина випускалася до 1985 року, після чого відповідно до галузевої системи 1966 отримала чотиризначний номер УАЗ-3151 (індекс УАЗ-31512 отримала цивільна модифікація 469Б).

У лютому 2010 року Ульянівський автомобільний завод оголосив про відновлення виробництва в обмеженій партії моделі під назвою «УАЗ-469» [1] (індекс УАЗ-315196). У конструкцію внесені зміни, що підвищують комфорт (пружинна передня підвіска, дискові гальма, гідропідсилювач керма, двигун ЗМЗ-4091 112 к.с.), проте застосовуються і рішення, що використовувалися в оригінальній конструкції (розрізні мости «Тімкен», металеві бампера, відкидний борт). Автомобіль коштує на 30% дешевше УАЗ Хантер і повинен зайняти місце серед бюджетних рішень.

Конструкція[ред. | ред. код]

Салон УАЗ-469
Двигун УМЗ-451МІ

Кузов[ред. | ред. код]

Кузов автомобіля чотиридверний, семимісний з м'яким тентовим верхом, змонтований на рамі. Рама всюдихода зварена складається з двох лонжеронів, з'єднаних між собою п'ятьма поперечками. Одна з поперечин (друга спереду) кріпиться болтами на кронштейнах рами. Болтове кріплення цієї поперечки передбачено для полегшення зняття і установки двигуна.

УАЗ-469 перевозить 7 пасажирів і 100 кг багажу або двох пасажирів і 600 кг. Автомобіль може буксирувати причіп масою 850 кг. Ємність паливних баків, л: 2 х 39.

В 1980 році на УАЗиках поміняли зовнішню світлотехніку. Покажчики поворотів спереду і ззаду отримали помаранчеві плафони, а збоку на капоті з'явився повторювач покажчика поворотів.

Двигун[ред. | ред. код]

На автомобілі встановлюється рядний 4-циліндровий 2,5-літровий двигун УМЗ-451МІ з верхнім розташуванням клапанів потужністю 75 к.с. Паливо — бензин А-72 або А-76. Витрата палива при 90 км/год: 16,0 л/100 км.

З 1983 року на машині встановлюється двигун, моделі УМЗ-414, потужністю 77 к.с. Рік по тому в системі охолодження з'явився розширювальний бачок і герметична пробка.

Шасі[ред. | ред. код]

Трансмісія[ред. | ред. код]

Зчеплення[ред. | ред. код]

Зчеплення сухе, однодискове, складається з натискного диска з кожухом, нажимними пружинами і відтяжними важелями в зборі; веденого диска з фрикційними накладками і гасителями крутильних коливань в зборі.

Коробка передач[ред. | ред. код]

Коробка передач механічна, має чотири передачі для руху вперед і одну - для руху назад. Забезпечена синхронізаторами інерційного типу для полегшення включення третьої і четвертої передач.

Мости[ред. | ред. код]

Передній і задній мости ведучі, нерозрізні. Для збільшення дорожнього просвіту (кліренсу) до 300 мм і розширення діапазону силового трансмісії були застосовані мости з зменшеними картерами головних передач і бортовими редукторами, в яких встановлювалися понижувальні передачі (але не на цивільному варіанті).

Ходова частина[ред. | ред. код]

Підвіска[ред. | ред. код]

Підвіска автомобіля УАЗ-469 складається з чотирьох поздовжніх напівеліптичних ресор, що працюють спільно з чотирма телескопічними гідравлічними амортизаторами (до 1980 року замість амортизаторів застосовували важелі). Передні і задні амортизатори однакові за конструкцією і взаємозамінні.

Ресора УАЗ-469 передньої підвіски складається з восьми листів. Перші два листа мають товщину 7 мм, інші листи - 6 мм. Довжина ресори 1100 мм, ширина 55 мм.

Ресора задньої підвіски автомобіля УАЗ-469 складається з дев'яти листів. Листи мають товщину 7 мм. Довжина ресори 1250 мм.

Колеса[ред. | ред. код]

На автомобілі встановлені колеса, що складаються із штампованих дисків і приварених до них ободів. Шини пневматичні, шестишарові, низького тиску, камерні; випускаються промисловістю двох моделей, що відрізняються одна від одної малюнком протектора.

Запасне колесо встановлюється позаду автомобіля на спеціальному відкидному кронштейні.

Електрообладнання[ред. | ред. код]

Електрообладнання автомобіля - 12-вольтове, електропроводка одно провідна, негативний полюс джерел струму з'єднаний з «масою».

Армійська версія УАЗ-3151[ред. | ред. код]

В 1985 році всюдихід був модернізований, армійська версія, відповідно до нової класифікації, одержала індекс УАЗ-3151. На машинах з'явилися:

  • Гідравлічний привід вимикання зчеплення;
  • Карданні вали з радіально-торцевим ущільненням підшипників;
  • Нові освітлювальні прилади;
  • Омивач лобового скла з електричним приводом;
  • Підвісні педалі зчеплення і гальма;
  • Провідні мости підвищеної надійності зі зміненим значенням передавального числа головної пари і колісними редукторами;
  • Гальмівна система з двоконтурним приводом і сигнальним пристроєм;
  • Розрізна рульова колонка;
  • Ефективніший і надійніший нагрівник;
  • На частині машин повністю синхронізована 4-ступінчаста коробка передач, вакуумний підсилювач гальм;
  • Потужність двигуна УМЗ-414 підвищена до 80 к.с.;
  • Максимальна швидкість автомобіля зросла до 110—115 км / год.

Модифікації[ред. | ред. код]

  • УАЗ-469 — «Військова» версія з колісними редукторами
  • УАЗ-469Б — «цивільна» безредукторна версія
  • УАЗ-469БІ — версія 469Б з екранованим електроустаткуванням (наприклад, для Р-403М — радіорелейної приймальнопередавальної УКХ станції)
  • УАЗ-469БГ — Медичний, обладнаний місцями для медперсоналу і носилками.
  • УАЗ-469Х — машина радіаційно-хімічної боротьби
  • УАЗ-469АП — патрульна міліцейська версія, на якій встановлювалася суцільнометалевий дах, між заднім рядом сидінь і «кормовими» бічними сидіннями стояла залізна решітка, задні двері зачинялися зовні на замок, вікно в ній було загратоване.

Несерійні[ред. | ред. код]

  • УАЗ-3907 Ягуар — автомобіль-амфібія на базі УАЗ-469. На амфібії перед заднім мостом встановлені 2 гребних гвинта.
  • УАЗ-Марторелла — варіант УАЗ-469Б, експортувати в Італію, де автомобіль істотно допрацьовувався. Було кілька модифікацій:
    • з «рідним» бензиновим двигуном УМЗ-451М (2500 см3, 75 к.с.) називалася UAZ-Explorer,
    • з дизелем Peugeot XD2 (2500 см3, 76 к.с.) - UAZ-Marathon,
    • з турбодизелем фірми Вітторіо Марторелла VM (2400 см3, 100 к.с.) - UAZ-Dakar,
    • з бензиновим двигуном FIAT (2000 см3, 112 к.с.) - UAZ-Racing

Спорт[ред. | ред. код]

В 1978 році в Санремо Мартолетті на УАЗ-469 отримав нагороду, — срібний домкрат, — за перемогу на чемпіонаті Італії з автокросу.

В ігровій та сувенірній продукції[ред. | ред. код]

Випускався з 1981 року на заводі Радон з номером А34 на днищі.

В 2009 році модель УАЗ-469 у масштабі 1:43 кольору хакі вийшла в рамках проекту «Автолегенды СССР» від видавництва «ДеАгостіні».

У грі Повний привід: УАЗ 4x4. Уральський заклик був доданий УАЗ-469.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

За традицією, що склалася серед шоферів, модель позашляховика «УАЗ 469» отримала назву «Бобік», за аналогією з жаргонною назвою «ГАЗ-69» — «Козлик».

Серійний «УАЗ 469» встановив новий світовий рекорд за місткістю серед легковиків.[2] Всередині позашляховика одночасно розмістилося 32 дорослі людини (приблизно стільки ж пасажирських місць є в рейсовому автобусі). Загальна вага пасажирів разом із водієм склала 1900 кг, що співмірно з вагою африканського слона. «УАЗ 469» з повним завантаженням проїхав 10 м, як цього вимагають умови для встановлення світового рекорду. Рекорд був зареєстрований Міжнародним агентством рекордів і досягнень. У підготовці і встановленні рекорду брали участь студенти і викладачі Державного училища циркового і Естрадного мистецтва імені М. Н. Румянцева, РФ. Попередній рекорд належав седану Kia Spectra, який зміг вмістити 23 людини.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]