Убангійські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Убангійські мови — група мов адамауа-східної підродини нігеро-конголезьких мов. Поширені в ЦАР, на півночі ДР Конго та півдні Судану.

Мови групи були поділені на групи Дж.Грінбергом в 1955 році. Пізніше були перегруповані французькими мовознавцями Л.Бук'є та Ж.Тома за порівнянням попередньої класифікації. Грінберг виділяв 8 підгруп, а французи виділили тільки 4 підгруп, а інші 3 об'єднали в одну — п'яту.

Підгрупи:

  • східні
  • гбая, манза, нгбака
  • нгбанді, санго, якома
  • нгбака-м'або, мунду, ндого, баї, бвірі, сере, тагбо та ін.
  • центральні — банда
  • південні — занде, нзакара, барамба, памбіа
  • південно-східні — амаді
  • південно-центральні — мондунга, мба

Серед мов цієї групи особливе місце займає мова санго, яка функціонує як міжетнічна мова на території ЦАР.

Література[ред.ред. код]

  • Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986