Уборть

Уборть
	річка в смт Ємільчине
52°06′05″ пн. ш. 28°27′56″ сх. д. / 52.101444440027776750° пн. ш. 28.46557500002777985° сх. д.
Витік	на південь від с. Андрієвичі
• координати	50°42′25″ пн. ш. 27°53′54″ сх. д. / 50.70700000002777585° пн. ш. 27.89840000002777742° сх. д.
Гирло	Прип'ять
• координати	52°06′03″ пн. ш. 28°28′09″ сх. д. / 52.101100000027777526° пн. ш. 28.469200000027779396° сх. д.
Басейн	басейн Прип'яті
Країни:	Україна; Житомирська область,; Білорусь; Гомельська область
Регіон	Гомельська область; Житомирська область
Довжина	292 км
Площа басейну:	5 820
Середньорічний стік	23 м³/с
Притоки:	Бересток, Мала Глумча, Бровник, Зольня, Кам'янка, Глибока Велика, Радоробель, Юрівка, Лядська, Глушковицький, Нересня, Литоша, Вигоща, Сліпча (ліві); Вершина, Мокришка, Телина, Зровенька, Угля, Радча, Кишинська, Мудрич, Замликів, Либожада, Мутвиця, Погранична, Силець, Перга, Свидовець, Плотниця, Вішалка, Жмурня, Молода, Острожанка (праві)
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Уборть (зупинний пункт).

У́борть — річка в Звягельському та Коростенському районах Житомирської області (Україна) і Гомельській області (Білорусь). Тече територією Поліської низовини. Права притока Прип'яті (басейн Дніпра).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина Уборті 292 км, площа водозбірного басейну — 5 820 км². Серед ширина річища 10—15 м, у пониззі 50—60 м; течія повільна, похил річки 0,34 м/км. Річкова долина майже по всій довжині невиразна. Заплава двостороння, переважно заболочена, розчленована старицями та осушувальними каналами. Річище звивисте, у нижній течії утворює меандри, є острови. Основне живлення снігове та дощове. Характерна весняна повінь (до 50 % річного стоку). Річка сплавна; споруджено ставки.

Розташування[ред. | ред. код]

Витоки розташовані на південному сході від Яблунівки (колишнє село Цицелівка) біля болота Гали^[1]. Спочатку річка тече на північний захід, перед містом Олевськом повертає на північний схід, впадає у Прип'ять на південь від міста Петриков (Білорусь).

Притоки

Вершина[ред. | ред. код]

Невелика річка, довжиною приблизно 4 км., права притока Уборті, що тече в колишньому Ємільчинському районі Житомирської області через село Андрієвичі ^[2] ^[3] ^[4]. Ліва притока - Очеретинка^[5]

Над річкою населені пункти: смт Ємільчине, місто Олевськ (Україна); Лельчиці (Білорусь); чимало сіл.

Назва[ред. | ред. код]

Назва річки Уборті походить за однією з версій від «борті». За легендою раніше у лісах з дерев у цю річку стікав мед диких бджіл, тож вода ставала коричневою та солодкою.

Риби Уборті[ред. | ред. код]

Уборть важлива річка для збереження різноманіття аборигенних видів риб. Тут живуть плітка звичайна, бистрянка російська, окунь звичайний, пічкур звичайний, слиж звичайний та інші види риб. Також в Уборті ще можна зустріти міногу українську, тварину з класу Міноги.

Фотографії[ред. | ред. код]

Річка Уборть. Коростенський район, Житомирська Область.
Річка Уборть. Коростенський район, Житомирська Область.
Річка Уборть. Коростенський район, Житомирська Область.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Мапа Шуберта // аркуш 21-6-2.
↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXII, лист: 6. Показаны территории: Волынской губернии
↑ Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С.100
↑ Лист карти М-35-044
↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 407

Джерела[ред. | ред. код]

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.

Література[ред. | ред. код]

Джерела Уборті : іст.-краєзн. фотонарис / Володимир Яценко. - Новоград-Волинський : НОВОград, 2013. - 55, [1] с. : іл., фот. - Л-ра: с. 54-55. - ISBN 978-966-2370-26-3

[1] Мапа Шуберта // аркуш 21-6-2.

[Военно-топографическая_карта_Российской_Империи_1846-1863_гг._(издавалась_до_1919_г.),_созданная_под_руководством_Ф.Ф._Шуберта_и_П.А._Тучкова._Масштаб:_3_версты_на_дюйм._Ряд:_XXII,_лист:_6._Показаны_территории:_Волынской_губернии-2] Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXII, лист: 6. Показаны территории: Волынской губернии

[3] Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С.100

[4] Лист карти М-35-044

[5] Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 407

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]