Увеїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Увеїт
Увеїт з накопиченням гною в нижній частині передньої камери ока (гіпопіон) видно жовтуватий рівень рідини.
Увеїт з накопиченням гною в нижній частині передньої камери ока (гіпопіон) видно жовтуватий рівень рідини.
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 H20
MedlinePlus 001005
eMedicine oph/580
MeSH D014605
Увеїт у Вікісховищі?

Увеїт — запалення середньої (судинної) оболонки ока, яка складається з хоріоідеї (choroidea), циліарного тіла (corpus ciliaris) і райдужної оболонки (iris). Скловидне тіло також може втягуватись в запальний процес. Часто є симптомом багатьох хвороб.

Класифікація[ред. | ред. код]

Анатомічна класифікація (за місцем ураження):

  • Передній увеїт є запалення передньої частини судинної оболонки ока, передусім, райдужної оболонки і циліарного м'яза. Якщо запальні клітини виявляються тільки в передній камері ока, він називається іритом, якщо присутні клітини і за кришталиком, в тому числі в передній частині скловидного тіла називається іридоциклітом. Іридоцикліт може супроводжуватися набряком жовтої плями і диску зорового нерву.
  • Проміжний увеїт уражає середню частину судинної оболонки ока. Найбільша кількість вільних клітин запалення знаходиться при цьому у скловидному тілі (вітрит), а в передній камері ока кількість запальних клітин може бути незначною.
  • Задній увеїт передбачає зміни (інфільтрацію запальними клітинами) в сітківці і хоріоідеї. Хвороби, в залежності від ураження, називаються ретинітом (уражається тільки сітківка), хоріоїдитом (уражається тільки хоріоідеа) і хоріоретиніт (уражається як сітківка, так й хоріоідеа).
  • При панувеїті у всіх трьох частинах судинної оболонки присутні клітини запалення, це однак не свідчить про тяжкість запального процесу.

Крім того увеїти поділяються на первинні та вторинні:

  • Первинний увеїт має невідому етіологію (близько 40 % хворих). Також цю форму називали ендогенним чи ідіопатичним увеїтом.
  • Вторинний увеїт розвивається приблизно у 60 % пацієнтів. Розвитку вторинного увеїту передують інші захворювання.

Клінічні ознаки[ред. | ред. код]

Запалення задньої частини судинної оболонки або задній увеїт/панувеїт частіше призводить до стійкого зниження гостроти зору (прояви у гострому періоді: плаваючі плями, легкий туман перед очима) ніж при передньому увеїті, при якому на перший план виходять почервоніння очей. Пізніше з'являються: біль, відчуття чужорідного тіла, світлобоязнь, сльозотеча. Загалом діє правило: чим ближче до переднього відділу і до зовнішньої стінки локалізований увеїт, тим більше скарг у пацієнта.

Типовими змінами при передньому увеїті є почервоніння, біль, світлобоязнь; симптомами проміжного увеїту є вуаль і мушки перед очима на зовні білих очах; симптоми заднього увеїту можуть бути для пацієнта незначними (інфільтрація знаходиться поза місцем найкращого бачення) або нерухомі хмари в місці найкращого бачення.

Увеїт може, але необов'язково, розвиватися з обох сторін і не спеціалісти часто можуть сплутати його з кон'юнктивітом.

Увеїти у дітей з ревматичними хворобами можуть перебігати без типових проявів, залишатися непоміченими. Тому дітям з ревматичними захворюваннями одразу після встановлення діагнозу ревматизму має бути призначена консультація офтальмолога.

Вторинні форми[ред. | ред. код]

Причиною вторинних форм є наявність в організмі збудника. Часто причину можна встановити лише після проведення спеціальних лабораторних аналізів. У всіх випадках призначають спочатку симптоматичне лікування. А після встановлення причини призначається відповідне етіотропне лікування. Увеїти можуть відбуватися при хворобах, які спричинюють:

Запалення райдужної оболонки при інфікуванні цими мікроорганізмами не пов'язане з присутністю в очному яблуку збудника. Ірит нерідко є імунологічною реакцією на персистенцію мікроорганізму в інших органах та тканинах тіла, при чому інших клінічних ознак може не бути. Ірит виникає лише через деякий час після зараження, не відразу.

Увеїт може супроводжувати певні захворювання. Ці відомі асоціації не говорять про специфічну природу увеїту. Часто його причиною стає розвиток аутоімунних процесів.

Ревматичні захворювання[ред. | ред. код]

Запалення райдужної оболонки є типовим супутнім захворюванням запальних захворювань хребта. Запалення суглобів (артрит), сухожилкових піхов (тендовагініт) і травми сухожиль. Також типовим є розвиток увеїту при п'ятковому болю, а також при запаленні, травмі ахіллового сухожилля. Причина цього явища невідома.

Запалення райдужної оболонки при запальних захворюваннях хребта перебігає гостро, виникає раптово, супроводжується сильним почервонінням, болем і дуже значним зниженням зору.

Лікування[ред. | ред. код]

Лікування увеїтів проводиться в залежності від тяжкості та перебігу. Часто використовують кортизонвмісні очні мазі, можливо, в поєднанні з безкортизоновими протизапальними препаратами у вигляді очних мазей або крапель.

З метою попередження утворення спайок між райдужною оболонкою і кришталиком використовують також краплі, що розширюють зіницю (мідріатики). При тяжкому запаленні райдужної оболонки необхідні ін'єкції кортизону в кон'юнктиву і/або прийом кортизону у таблетованому вигляді. Збереження зору іноді неможливе без застосування високих доз глюкокортикостероїдів. При повторних випадках захворювання може рекомендуватися тривале лікування низькими дозами кортикостероїдів і/або системна імуносупресивна терапія (метотрексат та ін.).

Якщо причиною увеїту є бактеріальний чинник проводиться тривала антибіотикотерапія достатньо високими дозами, в іншому разі можливий рецидив. Вибір антибіотиків залежить від збудника.