Уганда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Республіка Уганда
англ. Republic of Uganda
суах. Jamhuri ya Uganda
луг. Eggwanga Yuganda

Прапор Герб
Девіз: «For God and My Country»
англ. Для Бога і моєї країни
Гімн: Oh Uganda, Land of Beauty
англ. О Угандо, земле краси
Розташування Уганди
Столиця Кампала
0°19′ пн. ш. 32°35′ сх. д.country H G O
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Англійська, суахілі
Форма правління президентська республіка
 - Президент Йовері Мусевені
 - Прем'єр-міністр Амама Мбабазі
Незалежність від Великої Британії 
 - Республіка 9 жовтня 1962 
Площа
 - Загалом 236 040 км² (81)
 - Внутр. води 15.39 %
Населення
 - оцінка 2020  45 741 007 (31)
 - перепис 2014  34 634 650
 - Густота 158,97/км² (78)
ВВП (ПКС) 2019 р., оцінка
 - Повний 123,653 (81)
 - На душу населення 2,498 (159)
ВВП (ном.) 2018 рік, оцінка
 - Повний 26 040 (104)
 - На душу населення 724 (174)
ІЛР (2016) 0.493 (середня) (163)
Валюта Угандійський шилінг (UGX)
Часовий пояс EAT (UTC+3)
 - Літній час не спостерігається (UTC+3)
Коди ISO 3166 UG / UGA / 800
Домен .ug
Телефонний код +256
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Уганда

Уганда (англ. Republic of Uganda, суах. Jamhuri ya Uganda, луг. Eggwanga Yuganda), Республіка Уганда — країна на сході Африки. Столиця — місто Кампала.

1700—2300 років тому бантумовне населення мігрувало до південної частини країни. До цього люди, що проживали на території сучасної Уганди, займалися мисливством та збиральництвом[1]. Уганда здобула незалежність від Британії 1962 року.

Офіційні мови — англійська та суахілі, хоча в країні також поширені багато інших.

Є членом Африканського Союзу, Британської Співдружності, Організації ісламського співробітництва та Східноафриканського співтовариства.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва походить від королівства Буганда, яке охоплювало частину півдня країни, включаючи місто Кампала.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія Уганди

Люди з'явилися на території Уганди в ранню кам'яну добу. У Середньовіччі на її території існували держави Китара, Уньйоро, Буганда, Нкоре, Тооро. З 1894 року — британський протекторат Уганда.

Недавня історія: незалежність від Англії в межах Співдружності здобута в 1962 році, Мілтон Оботе став прем'єр-міністром; федеративна республіка створена в 1963 році, король Мутеса II став президентом: Оботе скинув короля Мутесу в 1966 році і став президентом. Переворот, очолюваний генерал-майором Іді Аміном, скинув Оботе в 1971 році, установив жорстокий диктаторський режим, що продовжувався до 1978 року. Тіто Окелло прийшов до влади в 1985 році, договір про поділ влади між Окелло і Йовері Мусевені закінчився в 1986 році, Мусевені став президентом. Король Баганда одержав статус формального монарха в 1993 році.

Географія[ред. | ред. код]

Докладніше: Географія Уганди
Мапа Уганди

Уганда межує на півночі із Південним Суданом, на сході з Кенією, на півдні з Танзанією і Руандою, на заході з Демократичною Республікою Конго (ДРК). Виходу до моря не має, проте південна частина включає частину озера Вікторія, яке також межує з Кенією та Танзанією.

Південний Судан Південний Судан
ДР Конго ДР Конго Gray compass rose.svg Кенія Кенія
Руанда Руанда Танзанія Танзанія

Рельєф[ред. | ред. код]

Уганда розташована на Східноафриканському плоскогір'ї. Більша частина території країни лежить на висоті 900—1500 м над рівнем моря.

Територія Уганди оточена горами майже з усіх боків — зі східного боку, на кордоні з Кенією, знаходиться згаслий вулкан Елгон висотою 4321 м, який має величезний кратер діаметром 11 кілометрів. У північній частині країни знаходяться південні відроги гір Іматонг (Лолібай). На південному заході на кордоні з Руандою та ДРК розташовані вулкани Вірунга (Буфумбіра). Відомий масив брилових гір — Рувензорі — піднімається вздовж західного кордону. Ці гори знаходяться в районі екватора і мають вигляд ланцюга вершин, покритих снігом. Найвищою точкою Уганди є гора Маргеріта (5109 м).

Гори на території держави мають вулканічне походження, за винятком гір Рувензорі[2].

Річки та озера[ред. | ред. код]

Річкова мережа належить до басейну р. Ніл. З озера Вікторія в районі Джінджі бере початок одне з джерел Нілу — Білий Ніл (або Вікторія-Ніл). Спрямовуючись на північ, він долає декілька порогів і водоспадів і озера Кйога і Альберт, а далі тече під назвою Альберт-Ніл і перетинає кордон з Суданом. Інші річки — Асва, Допет, Кафу, Кагера, Катонга, Маянджа, Малаба, Пагер та Семлікі.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Уганди субекваторіальний, пом'якшений значною висотою поверхні. Денні температури в більшості районів коливаються від 17 до 28 °C.

Кількість опадів є значною (за винятком невеликих територій у північній частині). Завдяки цьому селяни мають змогу збирати два врожаї на рік. Майже повсюдно в середньому випадає близько 1000 мм опадів на рік, хоча в південних районах, прилеглих до озера Вікторія, і на заході в горах Рувензорі ця цифра сягає 1500 мм.

Період найсильніших дощів — у березні та вересні на півдні країни, на півночі — приблизно на місяць раніше. Чітко виділяються вологий та сухий сезони.

Охорона навколишнього середовища[ред. | ред. код]

На території Уганди 60 заповідних зон, у тому числі десять національних парків: Бвінді і Гори Рувензорі (обидва включені в список Світової спадщини ЮНЕСКО), Кібале, Національний парк королеви Єлизавети, Долина Кідепо, Озеро Мбуро, Мгахінга, Гора Елгон, Водоспад Мерчісон і Семулікі.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Uganda districts 2010.png

Уганда поділяється на 4 регіони, 136 районів та столицю Кампалу.

Регіон Адміністративний
центр
Площа,
км²
Населення,
(1991) осіб
Населення,
(2002) осіб
Населення,
(2014) осіб
Центральний Кампала 37 489 4 843 594 6 683 887 9 529 227
Східний Джинджа 27 957 4 128 469 6 301 677 9 042 422
Північний Гулу 82 099 3 151 955 5 345 964 7 188 139
Західний Мбарара 49 599 4 547 687 6 417 449 8 874 862
Всього 197 144 16 761 705 24 748 977 34 634 650

Економіка[ред. | ред. код]

Докладніше: Економіка Уганди

Уганда — аграрна слабкорозвинена країна. Основні галузі промисловості: мідеплавильна, текстильна, цементна, харчова. Транспорт — автомобільний, залізничний, судноплавство по озерах Вікторія і Кйога. Основна залізниця країни зв'язує Кампалу з центром видобутку мідної руди Касесе на заході, містами Джінджа (з мідеплавильним комбінатом) і Тороро на сході і портом Момбасу на узбережжі Індійського океану в Кенії. Єдиний міжнародний аеропорт знаходиться поблизу Кампали в Ентеббе. Діє національна авіакомпанія «Уганда ейрлайнз».

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:

Див. також: Корисні копалини Уганди, Історія освоєння мінеральних ресурсів Уганди, Гірнича промисловість Уганди.

Демографія[ред. | ред. код]

Етнолінгвістична мапа

Уганда є батьківщиною для багатьох різних національностей, жодна з яких не є більшістю, країну населяють як народи банту, так і народи нило-сахарської сім'ї.

В країні наразі регулярно використовується близько 40 різних мов. Англійська стала офіційною після здобуття незалежності. Її особливою варіацією в Уганді є угандійська англійська.

Найпоширенішою з місцевих мов є луганда, якою розмовляє переважно народ баганда в столиці Кампала та в місцевостях регіону Буганда, що оточує Кампалу. Мови лусога та руньянкоре використовуються переважно відповідно в південно-східній та південно-західній частині країни.

Суахілі, мова, що широко використовується в східній та центрально-східній Африці, була визнана другою офіційною державною мовою у 2005 році[3], хоча це питання дещо пов'язане з політикою. Ця мова не є популярною серед бантумовних народів на півдні та південному заході країни, але виконує роль лінгва франка у північній частині. Вона також широко використовується поліцією та збройними силами, що можливо є наслідком непропорційно більшої частки вихідців з півночі, яких у колоніальний період призвали до служби. Також статус суахілі також залежить від політичної сили при владі. Наприклад, Амін, виходець з північного заходу, під час правління проголосив суахілі державною[4].

Населення Уганди зросло з 4,8 мільйона мешканців у 1950 році до 24,3 мільйона у 2002 році[5]. Поточна кількість населення оцінюється в 32,4 мільйона. Чисельність населення зросла на 10,6 млн осіб за останні 12 років[6]. Населення країни дуже молоде — середній вік становить 15 років.

Політичне життя[ред. | ред. код]

У червні 2018 року парламент країни ввів податок на користування соціальними мережами. Офіційний привід — бажання збільшити надходження до бюджету. Опозиція пояснює це бажанням звести до мінімуму критику президента Йовері Мусевені, який керує країною з 1986 року.

За користування Facebook, Twitter та WhatsApp користувачі платитимуть 5 центів на день, за рік ця сума складе 19 $. Водночас ВВП на душу населення становить всього лише 615 $ (дані за 2016 рік)[7].

Культура[ред. | ред. код]

Збройні сили[ред. | ред. код]

Дипломатичні відносини з Україною[ред. | ред. код]

Справами України в Уганді відає українське посольство в Кенії.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «East Africa Living Encyclopedia — Ethnic Groups», African Studies Center, University of Pennsylvania
  2. Природа Уганды [Архівовано 17 вересня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  3. 2005_Act 11 (PDF). Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 3 травня 2010. 
  4. «A Brief History of the Swahili Language», glcom.com
  5. «Activists push for more reproductive health cash», The Observer, October 8, 2008
  6. Uganda Bureau Of Statistics (UBOS) (November 2015). National Population and Housing Census 2014. Provisional Results (вид. Revised). Kampala, Uganda. с. 6. Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 29 березня 2015. 
  7. В Уганді ввели податок на користування соцмережами. Tokar.ua (uk-UA). 15 червня 2018. Процитовано 25 листопада 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]