Угода про асоціацію між Україною та ЄС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Угода про асоціацію України з Європейським Союзом
European Union Ukraine Locator.svg
Країни-члени ЄС та Україна
Тип договору Угода про асоціацію з Європейським Союзом
Підготовлений 30 березня 2012
Підписаний
- місце
21 березня 2014 Частина І
27 червня 2014 Частина ІІ
Бельгія Брюссель, Бельгія
Набуття чинності
23 / 31
[1][2]
Сторони Європейський Союз Європейський союз
Європейський Союз Євратом
Європейський Союз 28 країн-членів ЄС
Україна Україна

Угода про асоціацію України з ЄС — угода про асоціацію з Європейським Союзом України, зміст якої розроблено конкретно для України і яка має замінити угоду про партнерство та співробітництво. Угода про асоціацію між Україною та ЄС дає змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції[3].

Підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною планувалося 28 листопада 2013 року, але не відбулося. Натомість на 3-му саміті ЄС «Східне партнерство» у Вільнюсі 28 листопада 2013 року ЄС парафував подібні угоди з Молдовою та Грузією.

Політичну частину угоди було підписано 21 березня 2014 року, економічну частину — 27 червня 2014 року[4].

Підхід ЄС до угод про асоціацію[ред.ред. код]

Зміст угоди ЄС із конкретною країною, з якою він будує відносини, має певні відмінності. Наприклад, зміст «Європейської угоди» між ЄС і Польщею, що містила конкретну перспективу приєднання до ЄС, багато в чому різниться з «Угодою про асоціацію» між ЄС і Чилі.[5] Країни з менш розвиненими торговими інституціями та/або менш ліберальним торговим та економічним середовищем беруть на себе менш деталізовані зобов'язання зі сприяння торгівлі, тим часом як країни, чиї торгові інституції порівняно розвиненіші та/або вже вдалися до великих торговельних й економічних реформ, погоджуються на глибші умови. ЄС розуміє потребу в особливому ставленні до країн, що розвиваються. Тому запропоновані ЄС асиметричні угоди дозволяють відмінності в зобов'язаннях і довші перехідні періоди цим країнам, зокрема, щоб зобов'язання зі сприяння торгівлі не застосовувалися раніше, аніж країни, що розвиваються, будуть здатні їх упровадити.[5]

Історія[ред.ред. код]

Переговорний процес[ред.ред. код]

Протягом 2007–2012 рр. проведено 21 раунд переговорів щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у рамках 3 робочих груп:

  1. з політичного діалогу, зовнішньої і безпекової політики;
  2. з юстиції, свободи та безпеки;
  3. з економічних, секторальних питань та питань розвитку людського потенціалу.

А також 18 раундів переговорів щодо створення зони вільної торгівлі. Після початку переговорів щодо якої була створена четверта відповідна робоча група.

Переговори щодо нового базового договору на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво розпочато 5 березня 2007. Представники ЄС спочатку наполягали на укладанні стратегічних відносин з Україною як з країною-сусідом[6].

Назва майбутньої угоди — «Угода про асоціацію» була попередньо узгоджена міністрами закордонних справ Європейського Союзу 22 липня 2008 у Брюсселі на засіданні Ради Євросоюзу[7]. Із пропозицією назвати майбутню угоду із Україною «угодою про асоціацію» виступила Франція[8].

Європейський Союз і Україна 9 вересня 2008, у Парижі під час Саміту Україна — ЄС прийняли компромісне рішення щодо назви нової посиленої угоди як Угоди про асоціацію і домовилися укласти її в 2009 році. Проте питання про можливе приєднання до ЄС сторони не порушували[9].

Як було відображено в Спільній заяві щодо Угоди про асоціацію Україна — ЄС, схваленій на саміті Україна — ЄС у Парижі 9 вересня 2008 року, Угода про асоціацію має:

  • оновити спільні інституційні рамки співпраці України та ЄС;
  • сприяти поглибленню стосунків у всіх сферах;
  • посилити політичну асоціацію й економічну інтеграцію на основі взаємних прав та обов'язків.

Створення всебічної та поглибленої зони вільної торгівлі з масштабним наближенням регуляторного законодавства України до стандартів ЄС сприятиме поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.

24 листопада 2009 року набрав чинності «Порядок денний асоціації Україна — ЄС», на заміну Плану дій між Україною та ЄС (2005–2008, подовжений на один рік до 2009).

Докладніше у статті Порядок денний асоціації Україна — ЄС

11 листопада 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний двадцять перший раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, у ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди.

19 грудня 2011 р., у м. Київ під час П'ятнадцятого Саміту Україна-ЄС лідери України та ЄС офіційно заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію.

30 березня 2012 року у Брюсселі глави переговорних делегацій парафували Угоду (зі сторони України підписував Павло Клімкін).

Текст Угоди про Асоціацію англійською мовою було оприлюднено після схвалення пропозицій Європейської комісії Раді Європейського Союзу щодо підписання, схвалення та тимчасового застосування Угоди. Тепер текст Угоди та додатки до неї можна знайти в реєстрі документів Європарламенту[10]. Текст угоди з додатками як один документ можна побачити тут [1] або тут [2]. Загальний обсяг угоди майже 1000 сторінок [3][4].

Текст Угоди про Асоціацію Україна — ЄС українською мовою опублікований 20 червня 2013 на офіційному сайті Комітету з євроінтеграції ВРУ — [5].

На початку серпня 2013 після перевірки Міністерством юстиції України текст Угоди, підкоригований у зв'язку зі вступом в ЄС Хорватії, оприлюднено на Урядовому порталі [6].

Текст цієї Угоди вже перекладений 24-ма офіційними мовами ЄС. Після її підписання всі тексти матимуть однакову юридичну силу.

Проведено всі раунди переговорів, наступний XVII саміт відбувся 28 листопада 2013 року. Кабінет міністрів України на чолі з Прем'єр-міністром Миколою Азаровим та чинний на той момент Президент України Янукович неочікувано не підписали Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС.

Прогнози підписання[ред.ред. код]

Зі слів європейських посадовців Україна може підписати економічну частину угоди про асоцію (політична частина була підписана 21 березня 2014 року) після президентських виборів, що відбулися 25 травня 2014.

У лютому 2012 секретар РНБО України Андрій Клюєв повідомив, що триває технічна робота над угодою на рівні експертів Єврокомісії[11].

30 березня 2012 року у Брюсселі парафували Угоду про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, точніше всю її політичну частину (Асоціацію та першу і останню сторінки Зони вільної торгівлі). Саме парафування проходить у 2 етапи. Остаточне було 19 липня 2012 року — тоді Угода про Асоціацію була вся парафована. У грудні 2012 року повинен був бути проведений черговий саміт Україна — ЄС. Але очікування з цього приводу не виправдались, головним чином, з двох причин:

  • недемократичне проведення виборів, що зазначила ОБСЄ як підсумок свого моніторингу виборчого процесу;
  • очікування результатів виборів, після оголошення яких ситуація мала прояснитися.

Черговий, XVI Саміт відбувся 25 лютого 2013 року. На ньому Україна зобов'язалась вирішити наявні проблеми. Щодо підписання Угоди про асоціацію, то найоптимістичніші прогнози сходилися на кінці 2013 року, але все залежало від внутрішніх політичних процесів та ефективності виконання Україною встановлених у Порядку денному асоціації критеріїв для підписання зазначеної угоди, а також від діалогу України та ЄС. Позитивом стало помилування Юрія Луценка 7 квітня 2013 р., що дуже схвалили європейські високопосадовці, але вони таке очікували від української влади й стосовно Юлії Тимошенко, яку Міжнародний суд визнав не винною 30 квітня 2013 р. Її не звільнили і це могло завадити підписанню Угоди.

Для пришвидшення підписання Угоди діють спеціальні комісії, наприклад спеціальна Моніторингова місія Європарламенту під керівництвом Пета Кокса та Олександра Квасневського зі спостереження за розглядом справи екс-прем'єр-міністра Ю. Тимошенко та екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Ця Місія працює з червня 2012 року, продовжена до вересня 2013 року. Євросоюзом був поставлений ультиматум вирішити проблеми в Україні до 15 травня 2013 року, до часу перевірки, бо це могло вирішити долю Асоціації. 15 травня Єврокомісія схвалила проект рішення, отже тепер доля Угоди повністю в руках України [7]. Якщо угода не була б підписана на 3-му саміті Східного партнерства у Вільнюсі 28 — 29 листопада 2013 року, то до неї повернулися не раніше, ніж через кілька років. Її не підписали. І це велика поразка для обох сторін Угоди. Крім того, в ЄС не було чіткої визначеності з питання підписувати чи ні Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. .

На Саміті Східного партнерства 28 — 29 листопада 2013 р. тодішній Президент Янукович Угоду не підписав, що викликало бурхливі негативні реакції частини населення України, спричинивши виникнення Євромайдану. У знак підтримки почалися акції підтримки курсу України до ЄС у багатьох країнах світу. Масові протести спричинили усунення від влади Віктора Януковича та Миколи Азарова.

21 березня 2014 року у Брюсселі відбулася церемонія підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. З української сторони угоду підписав прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, з боку Євросоюзу — президент Ради ЄС Герман ван Ромпей, президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу і голови всіх держав, що входять у ЄС. Підписано лише ті частини Угоди, які стосуються політичної взаємодії, питань безпеки та боротьби з тероризмом.

Економічну частину угоди, що передбачає створення повноцінної зони вільної торгівлі і стосуються таких питань, як доступ на ринки, торгівля енергоносіями, співпраця у сфері сільського господарства, транспорту, металургії, космосу, наукових досліджень, туризму, підприємницької діяльності, захист інтелектуальної власності, порядок розгляду спорів та умови оподаткування, Україна підписала 27 червня 2014 року.

Намагання зірвати підписання угоди певними політичними силами України[ред.ред. код]

Докладніше у статті Євромайдан

За кілька днів до зустрічі у Вільнюсі, 21 листопада 2013, уряд України, як слухняний виконавець волі президента Януковича, вирішив призупинити процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.[12] Таке розпорядження було офіційно оприлюднено прем'єр-міністром України Азаровим. За словами європейського комісара з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефана Фюле станом на 22 листопада 2013 р. Київ ще офіційно не поінформував Брюссель про рішення призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію.[13] Фахівці міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings зазначили, що оголошення урядом України про зупинку підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС приведе до зменшення кредитоспроможності держави (на листопад 2013 р. рейтинг України відповідає рівню «B-»), зважаючи на її обмежені можливості запозичень в іноземній валюті для рефінансування значних виплат за зовнішнім боргом в 2014–2015 роках за відсутності кредитів МВФ[14]. 22 листопада 2013 р. ЄС відхилив пропозицію Кабміну про проведення переговорів у тристоронньому форматі ЄС-Україна-Росія як таку, що «не є виходом і не має прецедентів» у європейській практиці[15].

Рішення уряду України призупинити процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС викликало хвилю протестів у самій Україні.[16][17] Станом на 22 листопада 2013 р. в багатьох містах України (Донецьку, Харкові, Києві, Львові та ін.) стали стихійно виникати «євромайдани»,[18] де збиралися громадяни України, щоб заявити свій протест проти відмови уряду укладати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Львівська міськрада звернулася до президента Віктора Януковича з вимогою звільнити прем'єр-міністра Миколу Азарова та підписати угоду про асоціацію з Євросоюзом[19].

У свою чергу влада намагається завадити громадянам висловити свою позицію на євромайданах: у Миколаєві за командою начальника інспекції з благоустрою Миколаївської міськради Дмитра Ніконова міліція силою спробувала розігнати євромайдан,[20] у Києві на Майдані Незалежності столична міліція намагалася влаштувати провокації проти прихильників євроінтеграції[21]. За висвітлення інформації про євромайдан було звільнено з роботи редактора телеканалу «Бізнес» Тетяну Мельниченко[22].

Ратифікація угоди[ред.ред. код]

Країни, які завершили процес ратифікації.

Для вступу Угоди про Асоціацію в силу у повному обсязі потрібно, щоб її ратифікували всі сторони та повідомили про ратифікацію Раду Європейського Союзу. У більшості країн-членів ЄС процес ратифікації полягає у затвердженні угоди парламентом та подальшому підписанні главою держави. Процес ратифікації повністю завершено, коли про це повідомлено Генеральний секретаріат Ради ЄС і відповідна інформація з'явилася на офіційному сайті Ради ЄС. Станом на 11 серпня 2015 року 23 (з 31) сторін повідомили про ратифікацію.[1][2] 16 вересня 2014 року Європейський парламент ратифікував Угоду про асоціацію між Україною і Європейським Союзом синхронно з Верховною Радою України (у вигляді телемосту технологією Skype). За ратифікацію проголосувало 355 депутатів Верховної Ради та 535 депутатів Європарламенту. З 1 листопада 2014 р. вступило в силу тимчасове застосування Угоди про Асоціацію. Це розділи договору про безпеку, юстицію, боротьбу проти шахрайства, гармонізацію стандартів, ряд протоколів та ін. Тобто всі розділи крім IV, який стосується Зони вільної торгівлі, її відклали до 1 січня 2016 р. Однією з особливостей є те, що ЄС продовжив режим автономних преференцій України до 31 грудня 2015 р. Такі преференції дозволяють скасувати мита на українські товари в країнах ЄС, натомість для Євросоюзу зберігаються старі митні правила.

Перше інавгураційне засідання Ради асоціації Україна-ЄС відбулося 15 грудня 2014 р. у Брюсселі за участі урядової делегації України на чолі з прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком[23]. А перше інавгураційне засідання парламентського комітету Угоди про асоціацію відбулося 24 - 25 лютого 2015 р.[24] А 16 березня 2015 р. Рада асоціації між Україною та ЄС оновила Порядок денний асоціації з Україною[25].

Нижче наведена таблиця, яка відображає хід ратифікації угоди. Зеленим кольором позначено країни, які ратифікували угоду та повідомили про це Генеральний секретаріат Ради ЄС. Жовтим — країни, які частково завершили процес ратифікації або ще не повідомили Генеральний секретаріат.

Сторона Дата Орган За Проти Утрималися Повідомлення[1] Посилання
Австрія Австрія 8 липня 2015 Національрат 134 47 0 6 серпня 2015 [26]
23 липня 2015 Бундесрат Схвалено [27]
31 липня 2015 Президент Схвалено [28]
Бельгія Бельгія 23 квітня 2015 Палата представників 102 17 19 [29][30]
Сенат
Монарх
Болгарія Болгарія 24 липня 2014 Народні збори 90 2 1 9 вересня 2014 [31]
28 липня 2014 Президент Схвалено [32]
Велика Британія Велика Британія 23 лютого 2015 Палата громад Схвалено 8 квітня 2015 [33]
9 березня 2015 Палата лордів Схвалено [34]
19 березня 2015 Монарх Схвалено [35]
Греція Греція Парламент
Президент
Данія Данія 18 грудня 2014 Фолькетінг 102 8 0 18 лютого 2015 [36]
Естонія Естонія 4 листопада 2014 Рійгікогу 65 1 0 12 січня 2015 [37][38]
13 листопада 2014 Президент Схвалено [39]
ЄС Євратом
ЄС Євросоюз 16 вересня 2014 Європарламент 535 127 35 [40]
Рада ЄС
Ірландія Ірландія 27 січня 2015 Дойл Ерен 59 19 0 17 квітня 2015 [41]
Іспанія Іспанія 19 лютого 2015 Конгрес депутатів 296 1 12 19 травня 2015 [42]
15 квітня 2015 Сенат Схвалено [43][44]
Монарх Схвалено
Італія Італія 11 червня 2015 Палата депутатів 245 112 31 [45][46][47]
Сенат
Президент
Кіпр Кіпр Парламент
Президент
Латвія Латвія 14 липня 2014 Сейм 79 0 0 31 липня 2014 [48][49]
18 липня 2014 Президент Схвалено [50]
Литва Литва 8 липня 2014 Сейм 87 0 1 29 липня 2014 [51][52]
11 липня 2014 Президент Схвалено [53]
Люксембург Люксембург 18 березня 2015 Палата депутатів 52 2 3 12 травня 2015 [54]
12 квітня 2015 Великий герцог Схвалено [55]
Мальта Мальта 21 серпня 2014 Парламент Схвалено 29 серпня 2014 [56][57][58]
Нідерланди Нідерланди 7 квітня 2015 Палата представників 119 31 0 [59]
7 липня 2015 Сенат Схвалено [60]
8 липня 2015 Монарх Схвалено [61]
Німеччина Німеччина 26 березня 2015 Бундестаг 567 64 0 22 липня 2015 [62]
8 травня 2015 Бундесрат Схвалено [63][64]
27 травня 2015 Президент Схвалено [65]
Польща Польща 28 листопада 2014 Сейм 427 1 0 24 березня 2015 [66][67]
4 грудня 2014 Сенат 76 0 0 [68]
2 березня 2015 Президент Схвалено [69]
Португалія Португалія 20 березня 2015 Асамблея республіки 206 16 8 13 травня 2015 [70]
23 квітня 2015 Президент Схвалено [71]
Румунія Румунія 2 липня 2014 Палата депутатів 293 0 0 14 липня 2014 [72]
3 липня 2014 Сенат 113 1 1 [73]
9 липня 2014 Президент Схвалено [74]
Словаччина Словаччина 24 вересня 2014 Народна рада 132 0 2 21 жовтня 2014 [75][76]
16 жовтня 2014 Президент Схвалено [77]
Словенія Словенія 13 травня 2015 Державні збори 68 3 1 27 липня 2015 [78]
21 травня 2015 Президент Схвалено [79]
Угорщина Угорщина 26 листопада 2014 Парламент 139 5 0 7 квітня 2015 [80]
5 грудня 2014 Президент Схвалено [81]
Україна Україна 16 вересня 2014 Верховна Рада 355 0 0 26 вересня 2014 [82][83]
16 вересня 2014 Президент Схвалено [84]
Фінляндія Фінляндія 10 березня 2015 Едускунта Схвалено 6 травня 2015 [85]
24 квітня 2015 Президент Схвалено [86]
Франція Франція 25 червня 2015 Національна асамблея Схвалено 10 серпня 2015 [87]
7 травня 2015 Сенат Схвалено [88]
7 липня 2015 Президент Схвалено [89]
Хорватія Хорватія 12 грудня 2014 Сабор 118 0 0 24 березня 2015 [90]
18 грудня 2014 Президент Схвалено [91]
Чехія Чехія Палата депутатів [92]
10 грудня 2014 Сенат 52 3 12 [93]
Президент
Швеція Швеція 26 листопада 2014 Риксдаг 255 44 0 9 січня 2015 [94]

Щоб Угода стала чинною та замінила Угоду про партнерство та співробітництво Україна — ЄС, її потрібно ратифікувати усіма 28-ма країнами Європейського Союзу. Після трьох місяців з дня останньої ратифікації, вона буде чинною. Хоча деякі положення цієї угоди будуть в дії чи не з моменту підписання. Наприклад, зона вільної торгівлі з ЄС запрацює через 2 місяці після ратифікації вже підписаної угоди у Верховній Раді України. [8].

Мета тимчасового застосування частини положень Угоди — наблизити безпосереднє виконання торговельної частини Угоди та не втрачати час, допоки відбудуться всі формальності на національному рівні та на рівні ЄС щодо набуття Угодою чинності. Як показує попередній досвід такого застосування, це завжди відбувається між другою і третьою стадією укладання Угоди про асоціацію. Тимчасове застосування Угоди можна забезпечити двома шляхами — укладанням Тимчасової Угоди (Interim Agreement) (цим шляхом йшли Балканські країни та країни Центральної Європи) та тимчасовим застосуванням самої УА. За попередньою інформацією у випадку з Україною ймовірно буде використано саме тимчасове застосування самої УА. Тимчасове застосування Угоди про асоціацію — не передбачає укладання Тимчасової Угоди, це просто рішення про тимчасове застосування самої УА в тій частині, яка стосується компетенції ЄС. Важливо те, тимчасовому застосуванню підлягають ті положення, які охоплюються компетенцією ЄС, ті положення, що охоплюються повноваженнями держав-членів, мають пройти процедуру національної ратифікації [9].

З цією угодою є сподівання в найближчому майбутньому отримати безвізовий режим. Угода про Асоціацію Україна — ЄС передбачає створення міждержавних органів контролю (Рада Асоціації та комітети Асоціації, призначені Радою). В цих органах будуть представлені українська та європейська сторони на декількох рівнях, в тому числі представники громадянського суспільства. Рішення будуть прийматися за згодою сторін, вони матимуть силу законодавчих актів. В структурах будуть поперемінно головувати європейські та українські представники. Рада та комітет Асоціації будуть скликатися мінімум 1 раз на рік. Угода про Асоціацію передбачає та зобов'язує обидві сторони сприяти впровадженню європейських правил та стандартів життя в Україні, причому для деяких положень існують конкретні часові рамки.

Для досягнення можливості інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС Україна має привести свою систему технічного регулювання у відповідність до європейських вимог, оскільки головними перешкодами торгівлі з ЄС є не імпортні тарифи, а технічні бар'єри у торгівлі — вимоги до безпечності та якості продукції, її характеристик, процедури оцінки відповідності.

Див.: Безпека харчових продуктів, Маркування товарних харчових продуктів. Інші вимоги. Асортиментна фальсифікація, Гарантована безпечність та якість виробленої продукції

У довгостроковій перспективі угода має підвищити конкурентоспроможність товарів, що виробляються в Україні, а відтак, підвищити обсяг експорту на всесвітніх ринках.[5] Окрім того, зі зростанням якості українських товарів зміцняться позиції національних виробників на внутрішньому ринку[5]. Водночас українські споживачі матимуть доступ до якісніших і дешевших товарів і послуг[5].

Створення зони вільної торгівлі не має викликати побоювань з приводу неконтрольованого потоку імпорту з ЄС через те, що:[5]

  • угода є взаємною, тому інтеграція до ЄС відкриє українським товарам доступ до ринку, який складається з 500 млн споживачів;[95]
  • товари з ЄС уже широко присутні на українському ринку через невелику кількість бар'єрів. Середній рівень українських тарифів до імпорту з ЄС є досить низьким. А тому наслідки лібералізації торгівлі будуть скромнішими; :- Україна не є ключовим ринком для товарів з ЄС;[95]
  • ЄС прагне відкрити свій ринок одразу з можливістю перехідного періоду для України. Власне вітчизняний ринок не може бути повністю відкритим одразу після підписання угоди, адже українські виробники не готові до серйозної зовнішньої конкуренції. ЄС пропонує встановити десятилітній перехідний період адаптації своїх дій.[5] Окрім цього, гармонізація законодавства, адаптування стандартів та норм і побудова необхідних інституцій вимагають зовнішньої підтримки. Зважаючи на це, ЄС пообіцяв збільшити технічну та фінансову допомогу Україні.

Європейська сторона на даному етапі пропонує квотування на близько 400 тарифних ліній, за якими класифікується сільськогосподарська продукція.[5] Зокрема, піти на взаємні поступки стосовно певних груп зазначених товарів, знизивши мито на них до нуля одразу готова вітчизняна кондитерська галузь. У разі прийняття цієї пропозиції кількість тарифних ліній, за якими ЄС пропонує квотування, суттєво скоротиться.[5] Наприклад, українській стороні вже запропоновано тарифну квоту по пшениці на 700 тисяч тонн.[5] Проте квота по ячменю оцінюється в 45 тисяч тонн, що не може влаштовувати, порівнюючи обсяги, які Україна сьогодні експортує.

Наслідком успішного виконання Угоди можливе і приєднання України до Європейського Союзу, хоча в самій угоді це не прописано, але визначається статус країни як повноправної європейської держави.

Угода має невизначений термін дії, в разі потреби її можуть переглядати та змінювати, в крайньому випадку вона може бути розірвана, якщо себе не виправдає.

США та країни Європейського Союзу, а також деякі експерти, вважають дану угоду історичним шансом для України стати на шлях демократії та європейських цінностей.

Структура угоди[ред.ред. код]

Важливою складовою частиною угоди про асоціацію з ЄС є Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Формат та її наповнення передбачає досягнення максимально глибокої економічної інтеграції на основі домовленостей в рамках двосторонніх переговорів з ЄС щодо вступу України до СОТ.

Угода про асоціацію містить до тисячі друкованих сторінок [10][11], а за своєю структурою складається з преамбули, семи розділів, 43 додатків та 3 протоколів[3]. Додатки і протоколи до цієї Угоди є її невід'ємною частиною.

Преамбула та Розділ I «Загальні цілі та принципи»[ред.ред. код]

В цій частині окреслюється підґрунтя, яке існує сьогодні для укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема визнання з боку ЄС європейського вибору та європейських прагнень України як європейської країни, що поділяє з ЄС спільну історію і спільні цінності, а також визначені цілі Угоди, серед яких — створення асоціації, поступове зближення між Україною та ЄС на основі спільних цінностей, поглиблення економічних та торговельних відносин, зокрема шляхом створення зони вільної торгівлі, посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи і безпеки. Закріплюються основні принципи, які лежатимуть в основі асоціації, передусім забезпечення прав людини та основоположних свобод, повага до принципу верховенства права, дотримання принципів суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності. Підкреслюється, що подальші відносини між Україною та ЄС базуватимуться також на принципах вільної ринкової економіки, верховенства права, ефективному урядуванні тощо.

Розділ II «Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки»[ред.ред. код]

Ця частина містить положення, реалізація яких має сприяти розвитку і зміцненню політичного діалогу у різних сферах, у тому числі поступовій конвергенції позицій України з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики.

У розділі визначені цілі політичного діалогу, ключовою з яких є запровадження політичної асоціації між Україною та ЄС. Серед інших цілей — поширення міжнародної стабільності та безпеки, зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та належного урядування, прав людини та фундаментальних свобод, поширення принципів незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів, співробітництво у сфері безпеки і оборони.

У цій частині визначені рівні та формати політичного діалогу, зокрема передбачено проведення самітів, зустрічей на міністерському та інших рівнях.

Серед ключових напрямків взаємодії — співробітництво з метою поширення регіональної стабільності; зміцнення миру та міжнародного правосуддя, зокрема шляхом імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; забезпечення поступової конвергенції у сфері зовнішньої і безпекової політики, включаючи Спільну політику безпеки та оборони, попередження конфліктів, нерозповсюдження, роззброєння та контроль за озброєнням, боротьбу з тероризмом тощо.

Розділ III «Юстиція, свобода і безпека»[ред.ред. код]

У цій частині Угоди визначені напрямки взаємодії у відповідних сферах. Важливою метою співробітництва є утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій, зокрема у сфері правоохоронної діяльності та встановлення правосуддя, насамперед зміцнення судової системи, покращення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості.

Одним з елементів співпраці є забезпечення належного рівня захисту персональних даних відповідно до найкращих європейських та міжнародних стандартів.

З метою управління міграційними потоками Угодою передбачається запровадження всеохоплюючого діалогу щодо ключових питань у сфері міграції, включаючи нелегальну міграцію, протидію торгівлі людьми тощо.

Окремі статті присвячені створенню належних умов для працівників, які на законних підставах працюють за кордоном.

Важлива увага приділяється забезпеченню мобільності громадян і поглибленню візового діалогу, зокрема шляхом запровадження безвізового режиму після виконання відповідних критеріїв, передбачених у Плані дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

Положеннями розділу передбачається поглиблення співпраці з метою боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю, тероризмом, а також розвиток співробітництва у сфері надання правової допомоги у цивільних та кримінальних справах.

Розділ IV «Торгівля і питання пов'язані з торгівлею»[ред.ред. код]

Докладніше у статті Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС

Положення цього розділу Угоди про асоціацію визначають «Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі» Україна-ЄС (ЗВТ). Цей розділ складає 2/3 від усього обсягу основної (без додатків і протоколів) частини Угоди (156 із 245 сторінок).

ЗВТ передбачає лібералізацію торгівлі як товарами, так і послугами, лібералізацію руху капіталів та до певної міри — руху робочої сили.

Відмінною рисою ЗВТ Україна-ЄС є комплексна програма адаптації регуляторних норм у сферах, пов'язаних з торгівлею, до відповідних стандартів ЄС. Це дозволить значною мірою усунути нетарифні (технічні) бар'єри у торгівлі між Україною та ЄС та забезпечити розширений доступ до внутрішнього ринку ЄС для українських експортерів і навпаки — європейських експортерів до українського ринку. Таким чином поглиблена та всеохоплююча ЗВТ має забезпечити поступову інтеграцію економіки України до внутрішнього ринку ЄС.

Даний розділ охоплює такі основні сфери: торгівля товарами, в тому числі технічні бар'єри в торгівлі; інструменти торговельного захисту; санітарні та фітосанітарні заходи; сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері; адміністративне співробітництво в митній сфері; правила походження товарів; торговельні відносини в енергетичній сфері; послуги, заснування компаній та інвестиції; визнання кваліфікації; рух капіталів та платежів; конкурентна політика (антимонопольні заходи та державна допомога); права інтелектуальної власності, в тому числі географічні зазначення; державні закупівлі; торгівля та сталий розвиток; транспарентність; врегулювання суперечок.

Розділ V «Економічне та секторальне співробітництво»[ред.ред. код]

Ця частина Угоди містить положення про умови, модальності та часові рамки гармонізації законодавства України та законодавства ЄС, зобов'язання України щодо реформування інституційної спроможності відповідних установ та принципи співробітництва між Україною, ЄС та його державами-членами у низці секторів економіки України та напрямків реалізації державної галузевої політики.

28 глав цього розділу Угоди передбачають відповідні заходи у секторах: енергетика (в тому числі ядерна), транспорт, захист навколишнього середовища, промислова політика та підприємництво, сільське господарство, оподаткування, статистика, надання фінансових послуг, туризм, аудіовізуальна політика, космічні дослідження, охорона здоров'я, науково-технічна співпраця, культура, освіта тощо.

Імплементація цього розділу Угоди дасть змогу забезпечити більш поглиблене виконання положень Угоди щодо зони вільної торгівлі, оскільки сприятиме наближенню законодавства та регуляторного середовища України та ЄС, а відтак усуненню нетарифних торговельних бар'єрів, а також, сприятиме інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та єдиного нормативного простору в переважній більшості секторів економіки та суспільного життя України.

Розділ VI «Фінансове співробітництво»[ред.ред. код]

У цій частині окреслюється механізм і шляхи отримання Україною фінансової допомоги з боку ЄС, у тому числі з метою сприяння реалізації Угоди про асоціацію, пріоритетні сфери її надання, порядок моніторингу та оцінки ефективності її використання. Також, положення цієї частини передбачають поглиблення співпраці України та ЄС з метою попередження та боротьби з шахрайством, корупцією та незаконною діяльністю, зокрема шляхом поступової гармонізації українського законодавства у цій сфері із законодавством ЄС, обміну відповідною інформацією тощо.

Розділ VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення»[ред.ред. код]

У цій частині Угодою про асоціацію передбачається запровадження нових форматів та рівнів співробітництва між Україною та ЄС після набуття чинності, зокрема створення Ради та Комітету з питань асоціації, Парламентського комітету з питань асоціації. З метою залучення до реалізації Угоди громадянського суспільства буде створена Платформа громадянського суспільства.

У контексті забезпечення належного виконання Угоди буде впроваджений відповідний механізм моніторингу та врегулювання суперечок, які можуть виникати у ході виконання Угоди.

У зв'язку з необмеженим терміном дії Угоди було передбачено можливість здійснення всебічного її перегляду, у тому числі що стосується її цілей протягом п'яти років від набрання нею чинності, а також у будь-який час за взаємною згодою Сторін.

Додатки[ред.ред. код]

Реакція з боку керівництва Росії[ред.ред. код]

Росія сприймає цю Угоду негативно, пояснюючи її загрозою для України. Називаючи навіть співзвучним словом — Угода про колонізацію[96], де жорстко критикують її. Причому, багато хто свідомо перекручує положення цієї угоди[97][98][99]. Це можна пояснити через призму геополітики, де Російська Федерація не хоче втрачати важелі впливу на Україну, зокрема приєднати її до своїх проектів, таких як Митний союз (проект, який сприймається як російська імперська політика, відродження СРСР)[100][101]. Проте умови Митного союзу менш вигідні Україні[102].

Ще у 2012 році політологи відзначали, що російський президент буде тиснути на Україну, домагаючись економічних і політичних поступок від Києва.[103] «Не лише тому, що стиль В. Путіна є доволі жорстким. А ще й тому, що Росія зараз перебуває у скрутній економічній ситуації. Через проблеми в економіці Кремль намагатиметься увійти в різні сектори української економіки. При цьому стикатимуться інтереси Росії і української влади та її оточення», — зазначав експерт Інституту зовнішньої політики О. Палій[103].

У серпні 2015 року Дмитро Медведєв заявив, що хоча Україна потрапила до списку країн, на які РФ розповсюджує своє продуктове ембарго, таке рішення російської влади втілиться у життя лише у разі набуття чинності економічної частини асоціації України з Євросоюзом[104][105][106]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Association Agreement between the European Union and the European Atomic Energy Community and their Member States, of the one part, and Ukraine, of the other part. Ratification Details // Site of the Counsil of the Europian Union
  2. а б Association Agreement between the European Union and the European Atomic Energy Community and their Member States, of the one part, and Ukraine, of the other part. Ratification Details // Site of the Counsil of the Europian Union
  3. а б Угода про асоціацію між Україною і ЄС (анотація основних розділів Угоди). Міністерство Закордонних справ України
  4. http://www.pravda.com.ua/articles/2014/03/20/7019773/ Неприємна асоціація (УП, 21 березня 2014 року)
  5. а б в г д е ж и к л Сібекіна А. Ю. Різновиди асоційованих формувань та реальність укладення угоди про асоціацію між Україною та ЄС // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Науковий журнал. — 2010, № 4-5
  6. EurAktiv: EU und Ukraine beginnen Kooperationsgespräche 6. März 2007 (нім.)
  7. Рада ЄС погодилась на угоду про асоціацію з Україною
  8. Угода про асоціацію між Україною та ЄС
  9. Monde: ЄС та Україна домовились укласти угоду про асоціацію
  10. Публічний реєстр(англ.)
  11. Клюєв: Україна продовжить ефективну взаємодію з Євросоюзом
  12. Азаров відмовився від угоди про асоціацію з ЄС
  13. Київ ще зазначили офіційно не повідомив ЄС про нове рішення — Фюле
  14. Пауза України з ЄС загрожує зміцненню її кредитоспроможності — Fitch
  15. У ЄС відкинули пропозицію Києва про тристоронні переговори за участю Росії
  16. Євромайдани у регіонах: у Луцьку роздають апельсини, у Дніпропетровську погрожують «тітушками»
  17. У Львові кілька тисяч студентів вийшли на вулицю
  18. Україною покотилася хвиля євромайданів
  19. Львівська міськрада вимагає звільнити Азарова. На євромайдані там вже тисячі людей
  20. У Миколаєві міліція силою розганяє євромайдан. Є постраждалі
  21. На Майдані натовп намагаються підбити до сутичок
  22. За висвітлення євромайдану звільнили редактора телеканалу
  23. МЗС підтвердило дату першої Ради асоціації Україна - ЄС
  24. Україна може йти до членства в ЄС, потрібний механізм виконання асоціації – комітет по співпраці з ЄП
  25. ЄС та Україна ухвалили оновлений Порядок денний асоціації
  26. Assoziierungsabkommen zwischen der Europäischen Union und der Europäischen Atomgemeinschaft und ihren Mitgliedstaaten einerseits und der Ukraine andererseits (581 d.B.)
  27. [url= http://www.parlament.gv.at/PAKT/VHG/XXV/I/I_00581/index.shtml#tab-ParlamentarischesVerfahren]
  28. Президент Австрії ратифікував угоду про асоціацію України з ЄС - Новини - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Процитовано 2015-07-31. 
  29. Wetsontwerp houdende instemming met de Associatieovereenkomst tussen de Europese Unie en de Europese Gemeenschap voor Atoomenergie en hun lidstaten, enerzijds, en Oekraïne, anderzijds, gedaan te Brussel op 21 maart 2014 en op 27 juni 2014. De Kamer van volksvertegenwoordigers. 23 квітня 2015. 
  30. VOTES SEANCE PLENIERE DU 23 AVRIL 2015. 24 квітня 2015. 
  31. Народно събрание на Република България - Стенограми от пленарни заседания. Процитовано 23 October 2014. 
  32. Народно събрание на Република България - Закони. Процитовано 23 October 2014. 
  33. http://www.publications.parliament.uk/pa/cm201415/cmhansrd/cm150223/debtext/150223-0004.htm
  34. http://www.publications.parliament.uk/pa/ld201415/ldhansrd/text/150309-0001.htm
  35. http://www.legislation.gov.uk/uksi/2015/844/made
  36. B 8 Forslag til folketingsbeslutning om tiltrædelse af associeringsaftale mellem Den Europæiske Union og Det Europæiske Atomenergifællesskab og deres medlemsstater på den ene side og Ukraine på den anden side.. Folketinget. 
  37. Riigikogu ratifitseeris Ukraina, Gruusia ja Moldova assotsieerimislepingud EL-iga. Riigikogu. 04 November 2014. Процитовано 04 November 2014. 
  38. HÄÄLETUSTULEMUSED  » TEISIPÄEV 04. NOVEMBER 2014 KELL 12:37. Riigikogu. 04 November 2014. Процитовано 04 November 2014. 
  39. Ühelt poolt Euroopa Liidu ja Euroopa Aatomienergiaühenduse ning nende liikmesriikide ja teiselt poolt Ukraina vahelise assotsieerimislepingu ratifitseerimise seadus 714 SE. Riigikogu. 
  40. European Parliament ratifies EU-Ukraine Association Agreement. http://www.europarl.europa.eu/ (European Parliament). 16 September 2014. Процитовано 16 September 2014. 
  41. Motions (3) re Association Agreements with Georgia, Moldova and Ukraine. https://oireachtas.heanet.ie (Houses of the Oireachtas). 27 January 2015. 
  42. Autorización de Convenios Internacionales.
  43. http://www.senado.es/web/actividadparlamentaria/iniciativas/detalleiniciativa/index.html?legis=10&id1=610&id2=000142
  44. http://www.senado.es/web/actividadparlamentaria/sesionesplenarias/pleno/rwdsesionespleno/detalle/votaciones/index.html?sp=73&legis=10&id1=70&id2=6051
  45. Atto Camera n. 3053. Senato della Repubblica. 11 червня 2015. 
  46. Ratifica ed esecuzione dell'Accordo di associazione tra l'Unione europea e la Comunità europea dell'energia atomica e i loro Stati membri, da una parte, e l'Ucraina, dall'altra, fatto a Bruxelles il 27 giugno 2014 (C. 3053-A). Camera dei Deputati. 11 червня 2015. 
  47. Resoconto stenografico dell'Assemblea Seduta n. 440 di giovedì 11 giugno 2015 – Votazione finale ed approvazione – A.C. 3053-A. Camera dei Deputati. 11 червня 2015. 
  48. Latvia ratifies EU-Ukraine Association Agreement. www.ukrinform.ua (Ukrinform). 14 July 2014. Процитовано 14 July 2014. 
  49. Darba kārtība. Процитовано 23 October 2014. 
  50. Par Asociācijas nolīgumu starp Eiropas Savienību un Eiropas Atomenerģijas kopienu un to dalībvalstīm, no vienas puses, un Ukrainu, no otras puses. www.vestnesis.lv. Процитовано 23 October 2014. 
  51. Seimas has ratified the EU Association Agreements with Ukraine, Moldova and Georgia. www.lrs.lt. Seimas of the Republic of Lithuania. 8 July 2014. Процитовано 14 July 2014. 
  52. Lietuvos Respublikos Seimas - Svarstymo eiga. Процитовано 23 October 2014. 
  53. Lietuvos Respublikos Seimas - Document Text. Процитовано 23 October 2014. 
  54. Rôle des affaires. Chambre des Députés. 
  55. RECUEIL DE LEGISLATION. MEMORIAL Journal Officiel du Grand-Duché de Luxembourg. 
  56. Maltese Ministry for Foreign Affairs memo on the Signature of Association Agreements with the Republic of Moldova, Georgia and Ukraine (pdf). Maltese Ministry for Foreign Affairs. Процитовано 2 September 2014. 
  57. Maltese European Union Act (pdf). http://www.justiceservices.gov.mt/. Maltese Ministry for Justice, Culture and Local Government. Процитовано 2 September 2014. 
  58. Foreign and European Affairs Committee - Twelfth Legislature (2013 - ) Sitting Number: 22 - Monday, 21 July 2014. http://www.parlament.mt. Maltese House of Representatives. Процитовано 2 September 2014. 
  59. Goedkeuring van de op 27 juni 2014 te Brussel tot stand gekomen Associatieovereenkomst tussen de Europese Unie en de Europese Gemeenschap voor Atoomenergie en haar lidstaten, enerzijds, en Oekraïne, anderzijds (Trb. 2014, 160). Tweede Kamer Der Staten-Generaal. 
  60. Goedkeuring Associatieovereenkomst tussen de Europese Unie en de Europese Gemeenschap voor Atoomenergie met Oekraïne. Eerste Kamer der Staten-Generaal. 7 juli 2015. 
  61. Wet van 8 juli 2015, houdende goedkeuring van de op 27 juni 2014 te Brussel tot stand gekomen Associatieovereenkomst tussen de Europese Unie en de Europese Gemeenschap voor Atoomenergie en haar lidstaten, enerzijds, en Oekraïne, anderzijds (Trb. 2014, 160). 28 juli 2015. 
  62. http://www.bundestag.de/dokumente/textarchiv/2015/kw13_angenommen_abgelehnt/366926
  63. http://www.bundesrat.de/SharedDocs/beratungsvorgaenge/2014/0501-0600/0545-14.html
  64. Drucksache 545/14 (Beschluss) 19.12.2014. http://www.bundesrat.de. Bundesrat. Процитовано 2 January 2015. 
  65. http://www.bgbl.de/xaver/bgbl/start.xav?startbk=Bundesanzeiger_BGBl&jumpTo=bgbl215s0530.pdf
  66. http://www.sejm.gov.pl/sejm7.nsf/PrzebiegProc.xsp?nr=2833
  67. {{cite web |title= Głosowanie nr 38 - posiedzenie 80. |url= http://sejm.gov.pl/Sejm7.nsf/agent.xsp?symbol=glosowania&NrKadencji=7&NrPosiedzenia=80&NrGlosowania=38 |work= sejm.gov.pl |publisher= Sejm Rzeczypospolitej Polskiej |accessdate= 28 November 2014
  68. Ustawa o ratyfikacji Układu o stowarzyszeniu między Unią Europejską i Europejską Wspólnotą Energii Atomowej oraz ich państwami członkowskimi, z jednej strony, a Ukrainą, z drugiej strony, sporządzonego w Brukseli dnia 21 marca 2014 r. oraz dnia 27 czerwca 2014 r.. Senat RP. 
  69. Prezydent ratyfikował umowę stowarzyszeniową UE-Ukraina. Oficjalna strona Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej. 
  70. http://www.parlamento.pt/ActividadeParlamentar/Paginas/DetalheIniciativa.aspx?BID=39003
  71. https://dre.pt/application/file/67058733
  72. Votul electronic 02.07.2014. www.cdep.ro. ROMANIA Chamber of Deputies. 2 July 2014. Процитовано 15 July 2014. 
  73. STENOGRAMA şedinţei Senatului din 3 iulie 2014. www.senat.ro. ROMANIA Senat. 3 July 2014. Процитовано 15 July 2014. 
  74. Decrete semnate de președintele României, domnul Traian Băsescu, miercuri, 9 iulie a.c.. www.presidency.ro. ROMANIA President. 9 July 2014. Процитовано 15 July 2014. 
  75. Parlamentná tlač 1131. Národná rada Slovenskej republiky. 
  76. Hlasovanie podľa klubov. Národná rada Slovenskej republiky. 
  77. Prezident Andrej Kiska ratifikoval asociačné dohody. Kancelária prezidenta SR. 
  78. Словенія ратифікувала Угоду про асоціацію Україна – ЄС. Посольство України в Республіці Словенія. 13 травня 2015. 
  79. Словенія повністю завершила процес ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Посольство України в Республіці Словенія. 25 травня 2015. 
  80. T/1960 Egyrészről az Európai Unió és tagállamai, másrészről Ukrajna közötti Társulási Megállapodás kihirdetéséről. ORSZÁGGYŰLÉS. 
  81. Iromány adatai 2014 — T/1960 Egyrészről az Európai Unió és tagállamai, másrészről Ukrajna közötti Társulási Megállapodás kihirdetéséről. 
  82. Закон України про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Верховна рада України. 16 вересня 2014. 
  83. Поіменне голосування про проект Закону про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (№0098) - за основу та в цілому. Верховна рада України. 16 вересня 2014. 
  84. Європа виводить Україну на великий тракт прогресу – Президент про ратифікацію Угоди про асоціацію з ЄС. Адміністрація Президента України. 16 вересня 2014. 
  85. http://www.eduskunta.fi/valtiopaivaasiat/he+355/2014
  86. Finland ratifies EU association agreements with Ukraine, Moldova and Georgia. Ministry for Foreign Affairs of Finland. 24 квітня 2015. 
  87. ACCORDS D'ASSOCIATION UE-EURATOM-UKRAINE ET UE-EURATOM GÉORGIE. Assemblée nationale. 25 juin 2015. 
  88. SESSION ORDINAIRE DE 2014-2015. 7 mai 2015. 
  89. LOI n° 2015-823 du 7 juillet 2015 autorisant la ratification de l'accord d'association entre l'Union européenne et la Communauté européenne de l'énergie atomique et leurs Etats membres, d'une part, et l'Ukraine, d'autre part (1) . Legifrance. 8 juillet 2015. 
  90. PRIJEDLOG ZAKONA O POTVRĐIVANJU SPORAZUMA O PRIDRUŽIVANJU IZMEĐU EUROPSKE UNIJE I EUROPSKE ZAJEDNICE ZA ATOMSKU ENERGIJU TE NJIHOVIH DRŽAVA ČLANICA, S JEDNE STRANE, I UKRAJINE, S DRUGE STRANE, S KONAČNIM PRIJEDLOGOM ZAKONA, hitni postupak, prvo i drugo čitanje, P.Z. br. 762. 
  91. ODLUKA O PROGLAŠENJU ZAKONA O POTVRĐIVANJU SPORAZUMA O PRIDRUŽIVANJU IZMEĐU EUROPSKE UNIJE I EUROPSKE ZAJEDNICE ZA ATOMSKU ENERGIJU TE NJIHOVIH DRŽAVA ČLANICA, S JEDNE STRANE, I UKRAJINE, S DRUGE STRANE. 
  92. Doh.o přidruž.mezi státy EU a ES pro atom.energ. a Ukrajinou. Процитовано 23 October 2014. 
  93. 3. schůze, 11. hlasování, 10.12.2014. Senát PČR. 10.12.2014. 
  94. Betänkande 2014/15:UU7 Associeringsavtal mellan Europeiska unionen, Europeiska atomenergigemenskapen och deras medlemsstater, å ena sidan, och Ukraina, å andra sidan. Sveriges riksdag. 26 листопада 2014. 
  95. а б Пінту Тейшейра Жозе Мануел. Від вільної торгівлі виграють і ЄС, і Україна // День. — 2010. — 29 жовтня. — No197. — С. 7
  96. ЕС и Украина: ассоциация или колонизация? — Одна Родина
  97. Богдан Цюпин. Що зробить Росія, якщо Україна підпише угоду про асоціацію з ЄС? // ВВС. — 15 червня 2013.
  98. Андрій Лавренюк. Єпископ Гудзяк: Вперше в історії ЄС саме українці загинули за цінності під європейським прапором // Укрінформ. — 19 березня 2014.
  99. Угода про асоціацію ЄС — Україна: дослідження обізнаності цільових груп та стратегія комунікаційної кампанії // KEY Communications. — Київ, 2013.
  100. Росія поставила мету за «будь-яку ціну» заблокувати асоціацію України з ЄС — Дзеркало тижня
  101. Росія перешкоджає приєднанню України до ЄС
  102. Митний союз vs Асоціація з ЄС (Інфографіка) // Українська правда. — 25 вересня 2013.
  103. а б Тарасенко Н. 2012 рік у політичних прогнозах // Україна: події, факти, коментарі. Інформаційно-аналітичний журнал. — 2012, № 1
  104. Медведєв підписав постанову про розширення списку країн, що підпадають під контрсанкціі РФ(рос.)
  105. РФ ввела контрсанкції проти України та ще чотирьох країн
  106. Росія ввела санкції проти України і ще чотирьох країн

Посилання[ред.ред. код]

Статті на тему[ред.ред. код]