Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Угода про асоціацію України з Європейським Союзом
European Union Ukraine Locator.svg
Країни-члени ЄС та Україна
Тип договору Угода про асоціацію з Європейським Союзом
Підготовлений 30 березня 2012
Підписаний
- місце
21 березня 2014 Частина І
27 червня 2014 Частина ІІ
Бельгія Брюссель, Бельгія
Набуття чинності
28 / 31
[1][2]
Сторони Європейський Союз Європейський союз
Європейський Союз Євратом
Європейський Союз 28 країн-членів ЄС
Україна Україна

Угода про асоціацію України з ЄС — угода про асоціацію з Європейським Союзом України, зміст якої розроблено конкретно для України і яка має замінити угоду про партнерство та співробітництво. Угода про асоціацію між Україною та ЄС дає змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції[3].

Підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною планувалося 28 листопада 2013 року, але не відбулося. Натомість на 3-му саміті ЄС «Східне партнерство» у Вільнюсі 28 листопада 2013 року ЄС парафував подібні угоди з Молдовою та Грузією.

Політичну частину угоди було підписано 21 березня 2014 року, економічну частину — 27 червня 2014 року[4].

Історія[ред.ред. код]

Підхід ЄС до угод про асоціацію[ред.ред. код]

Зміст угоди ЄС із конкретною країною, з якою він будує відносини, має певні відмінності. Наприклад, зміст «Європейської угоди» між ЄС і Польщею, що містила конкретну перспективу приєднання до ЄС, багато в чому різниться з «Угодою про асоціацію» між ЄС і Чилі[5]. Країни з менш розвиненими торговими інституціями та/або менш ліберальним торговим та економічним середовищем беруть на себе менш деталізовані зобов'язання зі сприяння торгівлі, тим часом як країни, чиї торгові інституції порівняно розвиненіші та/або вже вдалися до великих торговельних й економічних реформ, погоджуються на глибші умови. ЄС розуміє потребу в особливому ставленні до країн, що розвиваються. Тому запропоновані ЄС асиметричні угоди дозволяють відмінності в зобов'язаннях і довші перехідні періоди цим країнам, зокрема, щоб зобов'язання зі сприяння торгівлі не застосовувалися раніше, аніж країни, що розвиваються, будуть здатні їх упровадити[5].

Законодавче забезпечення Угоди[ред.ред. код]

Угода про про асоціацію між Україною та ЄС готувалась відповідно до законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України: Стратегії інтеграції України до ЄС (1998)[6], Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (1994)[7], інших документів, які разом визначали пріоритети європейського напрямоку розвитку України та передбачали створення інституційних інструментів реалізації цих пріоритетів[8].

Стратегія інтеграції України до ЄС також базувалась на позиції та стратегії ЄС щодо України (1994, 1999), інших рішеннях Ради ЄС щодо України.

Стратегія інтеграції України до ЄС визначала основні пріоритети діяльності органів виконавчої влади щодо створення передумов набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі та входження України до європейського політичного (в тому числі у сфері зовнішньої політики і політики безпеки), інформаційного, економічного і правового простору. Отримання статусу асоційованого члена ЄС визначалось цією стратегією як головний зовнішньополітичний пріоритет України у середньостроковому вимірі.

Переговорний процес[ред.ред. код]

Протягом 2007—2012 рр. було проведено 21 раунд переговорів щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у рамках 3 робочих груп:

  1. з політичного діалогу, зовнішньої і безпекової політики;
  2. з юстиції, свободи та безпеки;
  3. з економічних, секторальних питань та питань розвитку людського потенціалу.

А також 18 раундів переговорів щодо створення зони вільної торгівлі. Після початку переговорів щодо якої була створена четверта відповідна робоча група.

Переговори щодо нового базового договору на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво розпочато 5 березня 2007. Представники ЄС спочатку наполягали на укладанні стратегічних відносин з Україною як з країною-сусідом[9].

Назва майбутньої угоди — «Угода про асоціацію» була попередньо узгоджена міністрами закордонних справ Європейського Союзу 22 липня 2008 у Брюсселі на засіданні Ради Євросоюзу[10]. Із пропозицією назвати майбутню угоду із Україною «угодою про асоціацію» виступила Франція[11].

Європейський Союз і Україна 9 вересня 2008, у Парижі під час Саміту Україна — ЄС прийняли компромісне рішення щодо назви нової посиленої угоди як Угоди про асоціацію і домовилися укласти її в 2009 році. Проте питання про можливе приєднання до ЄС сторони не порушували[12].

Як було відображено в Спільній заяві щодо Угоди про асоціацію Україна — ЄС, схваленій на саміті Україна — ЄС у Парижі 9 вересня 2008 року, Угода про асоціацію має:

  • оновити спільні інституційні рамки співпраці України та ЄС;
  • сприяти поглибленню стосунків у всіх сферах;
  • посилити політичну асоціацію й економічну інтеграцію на основі взаємних прав та обов'язків.

Створення всебічної та поглибленої зони вільної торгівлі з масштабним наближенням регуляторного законодавства України до стандартів ЄС сприятиме поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.

24 листопада 2009 року набрав чинності «Порядок денний асоціації Україна — ЄС», на заміну Плану дій між Україною та ЄС (2005—2008, подовжений на один рік до 2009).


Докладніше у статті Порядок денний асоціації Україна — ЄС

11 листопада 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний двадцять перший раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, у ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди.

19 грудня 2011 р., у Києві під час П'ятнадцятого Саміту Україна-ЄС лідери України та ЄС офіційно заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію.

У лютому 2012 секретар РНБО України Андрій Клюєв повідомив, що триває технічна робота над угодою на рівні експертів Єврокомісії[13].

30 березня 2012 року у Брюсселі парафували Угоду про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, точніше всю її політичну частину (Асоціацію та першу і останню сторінки Зони вільної торгівлі). Саме парафування проходить у 2 етапи. Остаточне було 19 липня 2012 року — тоді Угода про Асоціацію була вся парафована. У грудні 2012 року повинен був бути проведений черговий саміт Україна — ЄС. Але очікування з цього приводу не виправдались, головним чином, з двох причин:

  • недемократичне проведення виборів, що зазначила ОБСЄ як підсумок свого моніторингу виборчого процесу;
  • очікування результатів виборів, після оголошення яких ситуація мала прояснитися.

Текст Угоди про Асоціацію англійською мовою було оприлюднено після схвалення пропозицій Європейської комісії Раді Європейського Союзу щодо підписання, схвалення та тимчасового застосування Угоди. Тепер текст Угоди та додатки до неї можна знайти в реєстрі документів Європарламенту[14]. Текст угоди з додатками як один документ можна побачити тут [1] або тут [2]. Загальний обсяг угоди майже 1000 сторінок [3][4].

Текст Угоди про Асоціацію Україна — ЄС українською мовою опублікований 20 червня 2013 на офіційному сайті Комітету з євроінтеграції ВРУ — [5]. На початку серпня 2013 після перевірки Міністерством юстиції України текст був підкоригований у зв'язку зі вступом в ЄС Хорватії. [6].

Черговий, XVI Саміт відбувся 25 лютого 2013 року. На ньому Україна зобов'язалась вирішити наявні проблеми. Щодо підписання Угоди про асоціацію, то найоптимістичніші прогнози сходилися на кінці 2013 року, але все залежало від внутрішніх політичних процесів та ефективності виконання Україною встановлених у Порядку денному асоціації критеріїв для підписання зазначеної угоди, а також від діалогу України та ЄС. Позитивом стало помилування Юрія Луценка 7 квітня 2013 р., що дуже схвалили європейські високопосадовці, але вони таке очікували від української влади й стосовно Юлії Тимошенко, яку Міжнародний суд визнав не винною 30 квітня 2013 р. Її не звільнили і це могло завадити підписанню Угоди.

Для пришвидшення підписання Угоди діяли спеціальні комісії, наприклад спеціальна Моніторингова місія Європарламенту під керівництвом Пета Кокса та Олександра Квасневського зі спостереження за розглядом справи екс-прем'єр-міністра Ю. Тимошенко та екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Ця Місія працює з червня 2012 року, продовжена до вересня 2013 року. Євросоюзом був поставлений ультиматум вирішити проблеми в Україні до 15 травня 2013 року, до часу перевірки, бо це могло вирішити долю Асоціації. 15 травня Єврокомісія схвалила проект рішення, отже тепер доля Угоди повністю в руках України [7]. Якщо угода не була б підписана на 3-му саміті Східного партнерства у Вільнюсі 28 — 29 листопада 2013 року, то до неї повернулися не раніше, ніж через кілька років. Її не підписали. І це велика поразка для обох сторін Угоди. Крім того, в ЄС не було чіткої визначеності з питання підписувати чи ні Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Зрив підписання[ред.ред. код]

Докладніше у статті Революція гідності

За кілька днів до зустрічі у Вільнюсі, 21 листопада 2013, уряд України, як слухняний виконавець волі президента Януковича, вирішив призупинити процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.[15] Таке розпорядження було офіційно оприлюднено прем'єр-міністром України Азаровим. За словами європейського комісара з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефана Фюле станом на 22 листопада 2013 р. Київ ще офіційно не поінформував Брюссель про рішення призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію[16]. Фахівці міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings зазначили, що оголошення урядом України про зупинку підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС приведе до зменшення кредитоспроможності держави (на листопад 2013 р. рейтинг України відповідає рівню «B-»), зважаючи на її обмежені можливості запозичень в іноземній валюті для рефінансування значних виплат за зовнішнім боргом в 2014—2015 роках за відсутності кредитів МВФ[17]. 22 листопада 2013 р. ЄС відхилив пропозицію Кабміну про проведення переговорів у тристоронньому форматі ЄС-Україна-Росія як таку, що «не є виходом і не має прецедентів» у європейській практиці[18].

Рішення уряду України призупинити процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС викликало хвилю протестів в Україні[19][20]. Станом на 22 листопада 2013 р. в багатьох містах України (Донецьку, Харкові, Києві, Львові та ін.) стали стихійно виникати «євромайдани»[21], де збиралися громадяни України, щоб заявити свій протест проти відмови уряду укладати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Львівська міськрада звернулася до президента Віктора Януковича з вимогою звільнити прем'єр-міністра Миколу Азарова та підписати угоду про асоціацію з Євросоюзом[22].

На Саміті Східного партнерства 28 — 29 листопада 2013 р. тодішній Президент Янукович Угоду не підписав, що викликало бурхливі негативні реакції частини населення України, спричинивши виникнення Євромайдану. У знак підтримки почалися акції підтримки курсу України до ЄС у багатьох країнах світу.

22 січня 2014 року Європейська комісія опублікувала документ у якому відреагувала на поширені міфи щодо Угоди.[23]

Загалом протистояння влади та народу України призвело до революції в Україні — Революції гідності та зміни політичного керівництва держави.

Підписання[ред.ред. код]

6 березня 2014 в Брюсселі відбувся екстрений саміт ЄС, що був присвячений українській політичній кризі, на якому зокрема обговорювалося прохання післяреволюційної української влади якомога швидше підписати Угоду. Представники західноєвропейських держав наполягали, що таку важливу угоду не можна підписувати, доки в Україні не буде обрано нову владу, підтримка якої населенням ні в кого не викликатиме сумнівів. Було знайдено компроміс, який згодилися підтримати всі учасники саміту — розділення угоди на політичну і економічну частини і підписання спочатку першого, а потім другого документа.[24]

21 березня у Брюсселі відбулася церемонія підписання політичної частини Угоди, що складається з Преамбули, Статті 1 та Розділів I, II та VII. З української сторони угоду підписав прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, з боку Євросоюзу — президент Ради ЄС Герман ван Ромпей, президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу і голови 28 держав, що входять у ЄС.

27 червня новообраний Президент України Петро Порошенко у Брюсселі підписав економічну частину угоди, що включає Розділи III, IV, V, VI, додатки та протоколи.[25]

Ратифікація[ред.ред. код]

Країни, які завершили процес ратифікації

Для набрання чинності Угоди про Асоціацію, сторони повинні її ратифікувати або затвердити відповідно до власних процедур. У більшості країн-членів ЄС процес ратифікації полягає у затвердженні угоди парламентом та подальшому підписанні главою держави. Ратифікаційні грамоти або документи про затвердження здаються на зберігання до Генерального секретаріату Ради ЄС, після чого відповідна інформація з'являється на офіційному сайті Ради ЄС.

16 вересня 2014 року Європейський парламент ратифікував Угоду синхронно з Верховною Радою України (у вигляді телемосту за допомогою технології Skype). За ратифікацію проголосувало 355 депутатів Верховної Ради та 535 депутатів Європарламенту.

Найбільші проблеми з ратифікацією виникли у Нідерландах. Парламент королівства дав згоду на ратифікацію 7 липня 2015 року, і вже на наступний день її підписав король. Тим не менш, відповідно до чинного законодавства, більшість законів, які були затверджені владою, мають бути виставлені на консультативний референдум, якщо громадяни зберуть 300 тисяч підписів. Завдяки інтенсивній онлайн-кампанії сатиричного блогу GeenStijl, групи громадян Burgercomité EU («Комітет громадян ЄС»), і євроскептичного мозкового центру «Форум для демократії» вдалося зібрати майже 430 тисяч дійсних підписів. Виборча рада Нідерландів призначила референдум щодо Угоди на 6 квітня 2016 року.[26]

Станом на 2 лютого 2016 року 28 (з 31) сторін повідомили про ратифікацію.[1][2]

Нижче наведена таблиця, яка відображає хід ратифікації угоди. Зеленим кольором позначено країни, які ратифікували угоду та повідомили про це Генеральний секретаріат Ради ЄС. Жовтим — країни, які частково завершили процес ратифікації або ще не повідомили Генеральний секретаріат.

Сторона Дата Орган За Проти Утрималися Повідомлення[1] Посилання
Австрія Австрія 8 липня 2015 Національрат 134 47 0 6 серпня 2015 [27]
23 липня 2015 Бундесрат Схвалено [28]
31 липня 2015 Президент Схвалено [29]
Бельгія Бельгія 23 квітня 2015 Палата представників 102 17 19 1 лютого 2016 [30][31]
13 травня 2015 Монарх Схвалено [32]
1 липня 2015 Парламент Валлонії 61 2 4 [33]
17 червня 2015 Парламент Фландрії 87 19 0 [34]
20 листопада 2015 Парламент регіону Брюссель Схвалено [32]
20 листопада 2015 Брюссельська Об'єднана Асамблея Схвалено [35]
22 червня 2015 Німецькомовна спільнота 16 2 1 [36]
24 червня 2015 Франкомовна спільнота 71 0 8 [37]
Болгарія Болгарія 24 липня 2014 Народні збори 90 2 1 9 вересня 2014 [38]
28 липня 2014 Президент Схвалено [39]
Велика Британія Велика Британія 23 лютого 2015 Палата громад Схвалено 8 квітня 2015 [40]
9 березня 2015 Палата лордів Схвалено [41]
19 березня 2015 Монарх Схвалено [42]
Греція Греція 18 листопада 2015 Парламент Схвалено 6 січня 2016 [43]
24 листопада 2015 Президент Схвалено [44]
Данія Данія 18 грудня 2014 Фолькетінг 102 8 0 18 лютого 2015 [45]
Естонія Естонія 4 листопада 2014 Рійгікогу 65 1 0 12 січня 2015 [46][47]
13 листопада 2014 Президент Схвалено [48]
Європейський Союз Євратом
Європейський Союз Євросоюз 16 вересня 2014 Європарламент 535 127 35 [49]
Рада ЄС
Ірландія Ірландія 27 січня 2015 Дойл Ерен 59 19 0 17 квітня 2015 [50]
Іспанія Іспанія 19 лютого 2015 Конгрес депутатів 296 1 12 19 травня 2015 [51]
15 квітня 2015 Сенат Схвалено [52][53]
Монарх Схвалено
Італія Італія 11 червня 2015 Палата депутатів 245 112 31 11 грудня 2015 [54][55][56]
10 вересня 2015 Сенат 145 39 14 [57]
29 вересня 2015 Президент Схвалено [58]
Кіпр Кіпр 29 жовтня 2015 Парламент Схвалено 29 січня 2016 [59]
6 листопада 2015 Президент Схвалено [60]
Латвія Латвія 14 липня 2014 Сейм 79 0 0 31 липня 2014 [61][62]
18 липня 2014 Президент Схвалено [63]
Литва Литва 8 липня 2014 Сейм 87 0 1 29 липня 2014 [64][65]
11 липня 2014 Президент Схвалено [66]
Люксембург Люксембург 18 березня 2015 Палата депутатів 52 2 3 12 травня 2015 [67]
12 квітня 2015 Великий герцог Схвалено [68]
Мальта Мальта 21 серпня 2014 Парламент Схвалено 29 серпня 2014 [69][70][71]
Нідерланди Нідерланди 7 квітня 2015 Палата представників 119 31 0 [72]
7 липня 2015 Сенат 55 20 0 [73]
8 липня 2015 Монарх Схвалено [74]
6 квітня 2016 Референдум [75]
Німеччина Німеччина 26 березня 2015 Бундестаг 567 64 0 22 липня 2015 [76]
8 травня 2015 Бундесрат Схвалено [77][78]
27 травня 2015 Президент Схвалено [79]
Польща Польща 28 листопада 2014 Сейм 427 1 0 24 березня 2015 [80][81]
4 грудня 2014 Сенат 76 0 0 [82]
2 березня 2015 Президент Схвалено [83]
Португалія Португалія 20 березня 2015 Асамблея республіки 206 16 8 13 травня 2015 [84]
23 квітня 2015 Президент Схвалено [85]
Румунія Румунія 2 липня 2014 Палата депутатів 293 0 0 14 липня 2014 [86]
3 липня 2014 Сенат 113 1 1 [87]
9 липня 2014 Президент Схвалено [88]
Словаччина Словаччина 24 вересня 2014 Народна рада 132 0 2 21 жовтня 2014 [89][90]
16 жовтня 2014 Президент Схвалено [91]
Словенія Словенія 13 травня 2015 Державні збори 68 3 1 27 липня 2015 [92]
21 травня 2015 Президент Схвалено [93]
Угорщина Угорщина 26 листопада 2014 Парламент 139 5 0 7 квітня 2015 [94]
5 грудня 2014 Президент Схвалено [95]
Україна Україна 16 вересня 2014 Верховна Рада 355 0 0 26 вересня 2014 [96][97]
16 вересня 2014 Президент Схвалено [98]
Фінляндія Фінляндія 10 березня 2015 Едускунта Схвалено 6 травня 2015 [99]
24 квітня 2015 Президент Схвалено [100]
Франція Франція 25 червня 2015 Національна асамблея Схвалено 10 серпня 2015 [101]
7 травня 2015 Сенат Схвалено [102]
7 липня 2015 Президент Схвалено [103]
Хорватія Хорватія 12 грудня 2014 Сабор 118 0 0 24 березня 2015 [104]
18 грудня 2014 Президент Схвалено [105]
Чехія Чехія 17 вересня 2015 Палата депутатів 107 29 2 12 листопада 2015 [106][107]
10 грудня 2014 Сенат 52 3 12 [108]
27 жовтня 2015 Президент Схвалено [109]
Швеція Швеція 26 листопада 2014 Риксдаг 255 44 0 9 січня 2015 [110]

Імплементація Угоди[ред.ред. код]

Набрання чинності[ред.ред. код]

Угода набирає чинності в перший день другого місяця, що настає після дати здачі на зберігання останньої ратифікаційної грамоти або останнього документа про затвердження.

Строк дії Угоди необмежений. Будь-яка сторона може денонсувати Угоду шляхом надіслання повідомлення про це іншій стороні, дія Угоди в такому випадку припиняється через шість місяців з дати отримання повідомлення.

Тимчасове застосування[ред.ред. код]

1 листопада 2014 набрало чинності тимчасове застосування Угоди, яке стало можливим після завершення у вересні того ж року необхідних внутрішніх процедур, зокрема ратифікації Угоди Верховною Радою України та Європейським Парламентом, а також схвалення відповідного рішення Радою ЄС. Режим тимчасового застосування може поширюватися лише на ті сфери Угоди, які стосуються виключної або змішаної компетенції ЄС, оскільки застосування Угоди в інших сферах вимагає її ратифікації державами-членами ЄС. Таким чином, обсяг тимчасового застосування охоплює окремі статті/глави розділів «Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки», «Юстиція, свобода та безпека», «Економічне та галузеве співробітництво», «Фінансове співробітництво», «Інституційні, загальні та прикінцеві положення».[111]

Через тиск Росії, у рамках тристоронніх переговорів ЄС—Україна—Росія, було досягнуто домовленості про відтермінування до 1 січня 2016 року тимчасового застосування розділу IV, який стосується зони вільної торгівлі. В якості компенсації, ЄС продовжив режим автономних преференцій України до 31 грудня 2015 року. Такі преференції дозволяли скасувати мита на українські товари в країнах ЄС, натомість для Євросоюзу зберігалися старі митні правила.[111][112]

Мета тимчасового застосування частини положень Угоди — наблизити безпосереднє виконання торговельної частини Угоди та не втрачати час, допоки відбудуться всі формальності на національному рівні та на рівні ЄС щодо набуття Угодою чинності.[113]

Інше[ред.ред. код]

Перше інавгураційне засідання Ради асоціації Україна-ЄС відбулося 15 грудня 2014 р. у Брюсселі за участі урядової делегації України на чолі з прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком[114]. А перше інавгураційне засідання парламентського комітету Угоди про асоціацію відбулося 24 — 25 лютого 2015 р.[115] А 16 березня 2015 р. Рада асоціації між Україною та ЄС оновила Порядок денний асоціації з Україною[116].

Для досягнення можливості інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС Україна має привести свою систему технічного регулювання у відповідність до європейських вимог, оскільки головними перешкодами торгівлі з ЄС є не імпортні тарифи, а технічні бар'єри у торгівлі — вимоги до безпечності та якості продукції, її характеристик, процедури оцінки відповідності.

Див.: Безпека харчових продуктів, Маркування товарних харчових продуктів. Інші вимоги. Асортиментна фальсифікація, Гарантована безпечність та якість виробленої продукції

У довгостроковій перспективі угода має підвищити конкурентоспроможність товарів, що виробляються в Україні, а відтак, підвищити обсяг експорту на всесвітніх ринках.[5] Окрім того, зі зростанням якості українських товарів зміцняться позиції національних виробників на внутрішньому ринку[5]. Водночас українські споживачі матимуть доступ до якісніших і дешевших товарів і послуг[5].

Створення зони вільної торгівлі не має викликати побоювань з приводу неконтрольованого потоку імпорту з ЄС через те, що:[5]

  • угода є взаємною, тому інтеграція до ЄС відкриє українським товарам доступ до ринку, який складається з 500 млн споживачів;[117]
  • товари з ЄС уже широко присутні на українському ринку через невелику кількість бар'єрів. Середній рівень українських тарифів до імпорту з ЄС є досить низьким. А тому наслідки лібералізації торгівлі будуть скромнішими; :- Україна не є ключовим ринком для товарів з ЄС;[117]
  • ЄС прагне відкрити свій ринок одразу з можливістю перехідного періоду для України. Власне вітчизняний ринок не може бути повністю відкритим одразу після підписання угоди, адже українські виробники не готові до серйозної зовнішньої конкуренції. ЄС пропонує встановити десятилітній перехідний період адаптації своїх дій.[5] Окрім цього, гармонізація законодавства, адаптування стандартів та норм і побудова необхідних інституцій вимагають зовнішньої підтримки. Зважаючи на це, ЄС пообіцяв збільшити технічну та фінансову допомогу Україні.

Європейська сторона на даному етапі пропонує квотування на близько 400 тарифних ліній, за якими класифікується сільськогосподарська продукція.[5] Зокрема, піти на взаємні поступки стосовно певних груп зазначених товарів, знизивши мито на них до нуля одразу готова вітчизняна кондитерська галузь. У разі прийняття цієї пропозиції кількість тарифних ліній, за якими ЄС пропонує квотування, суттєво скоротиться.[5] Наприклад, українській стороні вже запропоновано тарифну квоту по пшениці на 700 тисяч тонн.[5] Проте квота по ячменю оцінюється в 45 тисяч тонн, що не може влаштовувати, порівнюючи обсяги, які Україна сьогодні експортує.

Структура угоди[ред.ред. код]

Важливою складовою частиною угоди про асоціацію з ЄС є Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Формат та її наповнення передбачає досягнення максимально глибокої економічної інтеграції на основі домовленостей в рамках двосторонніх переговорів з ЄС щодо вступу України до СОТ.

Угода про асоціацію містить до тисячі друкованих сторінок [8][9], а за своєю структурою складається з преамбули, семи розділів, 43 додатків та 3 протоколів[3]. Додатки і протоколи до цієї Угоди є її невід'ємною частиною.

Преамбула та Розділ I «Загальні цілі та принципи»[ред.ред. код]

В цій частині окреслюється підґрунтя, яке існує сьогодні для укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема визнання з боку ЄС європейського вибору та європейських прагнень України як європейської країни, що поділяє з ЄС спільну історію і спільні цінності, а також визначені цілі Угоди, серед яких — створення асоціації, поступове зближення між Україною та ЄС на основі спільних цінностей, поглиблення економічних та торговельних відносин, зокрема шляхом створення зони вільної торгівлі, посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи і безпеки. Закріплюються основні принципи, які лежатимуть в основі асоціації, передусім забезпечення прав людини та основоположних свобод, повага до принципу верховенства права, дотримання принципів суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності. Підкреслюється, що подальші відносини між Україною та ЄС базуватимуться також на принципах вільної ринкової економіки, верховенства права, ефективному урядуванні тощо.

Розділ II «Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки»[ред.ред. код]

Ця частина містить положення, реалізація яких має сприяти розвитку і зміцненню політичного діалогу у різних сферах, у тому числі поступовій конвергенції позицій України з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики.

У розділі визначені цілі політичного діалогу, ключовою з яких є запровадження політичної асоціації між Україною та ЄС. Серед інших цілей — поширення міжнародної стабільності та безпеки, зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та належного урядування, прав людини та фундаментальних свобод, поширення принципів незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів, співробітництво у сфері безпеки і оборони.

У цій частині визначені рівні та формати політичного діалогу, зокрема передбачено проведення самітів, зустрічей на міністерському та інших рівнях.

Серед ключових напрямків взаємодії — співробітництво з метою поширення регіональної стабільності; зміцнення миру та міжнародного правосуддя, зокрема шляхом імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; забезпечення поступової конвергенції у сфері зовнішньої і безпекової політики, включаючи Спільну політику безпеки та оборони, попередження конфліктів, нерозповсюдження, роззброєння та контроль за озброєнням, боротьбу з тероризмом тощо.

Розділ III «Юстиція, свобода і безпека»[ред.ред. код]

У цій частині Угоди визначені напрямки взаємодії у відповідних сферах. Важливою метою співробітництва є утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій, зокрема у сфері правоохоронної діяльності та встановлення правосуддя, насамперед зміцнення судової системи, покращення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості.

Одним з елементів співпраці є забезпечення належного рівня захисту персональних даних відповідно до найкращих європейських та міжнародних стандартів.

З метою управління міграційними потоками Угодою передбачається запровадження всеохоплюючого діалогу щодо ключових питань у сфері міграції, включаючи нелегальну міграцію, протидію торгівлі людьми тощо.

Окремі статті присвячені створенню належних умов для працівників, які на законних підставах працюють за кордоном.

Докладніше у статті Україна і Європейський Союз#Безвізовий режим

Важлива увага приділяється забезпеченню мобільності громадян і поглибленню візового діалогу, зокрема шляхом запровадження безвізового режиму після виконання відповідних критеріїв, передбачених у Плані дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

Положеннями розділу передбачається поглиблення співпраці з метою боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю, тероризмом, а також розвиток співробітництва у сфері надання правової допомоги у цивільних та кримінальних справах.

Розділ IV «Торгівля і питання пов'язані з торгівлею»[ред.ред. код]

Докладніше у статті Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС

Положення цього розділу Угоди про асоціацію визначають «Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі» Україна-ЄС (ЗВТ). Цей розділ складає 2/3 від усього обсягу основної (без додатків і протоколів) частини Угоди (156 із 245 сторінок).

ЗВТ передбачає лібералізацію торгівлі як товарами, так і послугами, лібералізацію руху капіталів та до певної міри — руху робочої сили.

Відмінною рисою ЗВТ Україна-ЄС є комплексна програма адаптації регуляторних норм у сферах, пов'язаних з торгівлею, до відповідних стандартів ЄС. Це дозволить значною мірою усунути нетарифні (технічні) бар'єри у торгівлі між Україною та ЄС та забезпечити розширений доступ до внутрішнього ринку ЄС для українських експортерів і навпаки — європейських експортерів до українського ринку. Таким чином поглиблена та всеохоплююча ЗВТ має забезпечити поступову інтеграцію економіки України до внутрішнього ринку ЄС.

Даний розділ охоплює такі основні сфери: торгівля товарами, в тому числі технічні бар'єри в торгівлі; інструменти торговельного захисту; санітарні та фітосанітарні заходи; сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері; адміністративне співробітництво в митній сфері; правила походження товарів; торговельні відносини в енергетичній сфері; послуги, заснування компаній та інвестиції; визнання кваліфікації; рух капіталів та платежів; конкурентна політика (антимонопольні заходи та державна допомога); права інтелектуальної власності, в тому числі географічні зазначення; державні закупівлі; торгівля та сталий розвиток; транспарентність; врегулювання суперечок.

Розділ V «Економічне та секторальне співробітництво»[ред.ред. код]

Ця частина Угоди містить положення про умови, модальності та часові рамки гармонізації законодавства України та законодавства ЄС, зобов'язання України щодо реформування інституційної спроможності відповідних установ та принципи співробітництва між Україною, ЄС та його державами-членами у низці секторів економіки України та напрямків реалізації державної галузевої політики.

28 глав цього розділу Угоди передбачають відповідні заходи у секторах: енергетика (в тому числі ядерна), транспорт, захист навколишнього середовища, промислова політика та підприємництво, сільське господарство, оподаткування, статистика, надання фінансових послуг, туризм, аудіовізуальна політика, космічні дослідження, охорона здоров'я, науково-технічна співпраця, культура, освіта тощо.

Імплементація цього розділу Угоди дасть змогу забезпечити більш поглиблене виконання положень Угоди щодо зони вільної торгівлі, оскільки сприятиме наближенню законодавства та регуляторного середовища України та ЄС, а відтак усуненню нетарифних торговельних бар'єрів, а також, сприятиме інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та єдиного нормативного простору в переважній більшості секторів економіки та суспільного життя України.

Розділ VI «Фінансове співробітництво»[ред.ред. код]

У цій частині окреслюється механізм і шляхи отримання Україною фінансової допомоги з боку ЄС, у тому числі з метою сприяння реалізації Угоди про асоціацію, пріоритетні сфери її надання, порядок моніторингу та оцінки ефективності її використання. Також, положення цієї частини передбачають поглиблення співпраці України та ЄС з метою попередження та боротьби з шахрайством, корупцією та незаконною діяльністю, зокрема шляхом поступової гармонізації українського законодавства у цій сфері із законодавством ЄС, обміну відповідною інформацією тощо.

Розділ VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення»[ред.ред. код]

У цій частині Угодою про асоціацію передбачається запровадження нових форматів та рівнів співробітництва між Україною та ЄС після набуття чинності, зокрема створення Ради та Комітету з питань асоціації, Парламентського комітету з питань асоціації. З метою залучення до реалізації Угоди громадянського суспільства буде створена Платформа громадянського суспільства.

У контексті забезпечення належного виконання Угоди буде впроваджений відповідний механізм моніторингу та врегулювання суперечок, які можуть виникати у ході виконання Угоди.

У зв'язку з необмеженим терміном дії Угоди було передбачено можливість здійснення всебічного її перегляду, у тому числі що стосується її цілей протягом п'яти років від набрання нею чинності, а також у будь-який час за взаємною згодою Сторін.

Додатки[ред.ред. код]

Міжнародні реакції[ред.ред. код]

Росія Росія[ред.ред. код]

У зв'язку з тим, що Угода про асоціацію стала важливим кроком у процесі інтеграції України до ЄС, Росія всіми методами намагалалася перешкодити її укладенню. Зокрема мова йде про втручання в переговорний процес, політичний та економічний шантаж, підтримка в Україні антиєвропейських сил, тощо.

Після підписання угоди Росія добивалася перенесення імплементації економічної частини Угоди та зміни її тексту.

11 липня 2014 року у Брюсселі відбулися перші переговори на рівні міністерств в рамках тристоронніх консультацій між ЄС, Україною та РФ. Росію на переговорах представляв міністр економічного розвитку Олексій Улюкаєв, Україну — міністр закордонних справ Павло Клімкін. Спершу, Росія вимагала зміни окремих положень Угоди щодо імпортних мит, технічного регулювання та фітосанітарних норм та внесення положень, які б не перешкоджали інтеграції України в Митний союз. Однак ЄС та Україна відкинули можливість перегляду тексту Угоди, або її складових.[118][119]

12 вересня 2014 року в рамках переговорів було прийнято компромісне рішення про перенесення тимчасового застосування положень зони вільної торгівлі до 31 грудня 2015 року. Планувалося, що тимчасове застосування економічної частини Угоди про асоціацію набуде чинності з 1 січня 2015 року, однак після тиску Москви, ЄС пішов на поступки та переніс застосування розділу про зону вільної торгівлі на 1 рік. Перенесення мотивувалося необхідністю узгодити з РФ всі її побоювання.[120] В якості компенсації ЄС продовжив односторонні торговельні преференції для України, а Росія зобов'язалася не застосовувати захисних заходів на цей період.[112][121]

16 грудня 2015 президент Росії Володимир Путін підписав указ про призупинення дії договору про зону вільної торгівлі у рамках СНД у відношенні України, у зв'язку з «винятковими обставинами, що стосуються інтересів і економічної безпеки Росії».[122] Це означає, що Україна більше не буде користуватися жодними пільгами та преференціями у торгівлі з Росією. Договір про зону вільної торгівлі, розроблений російським міністерством економічного розвитку, був підписаний в Санкт-Петербурзі 18 жовтня 2011 року Миколою Азаровим та главами урядів низки держав СНД.[123][124]

21 грудня 2015 року відбулася остання тристороння зустріч щодо імплементації Угоди, яка завершилися безрезультатно. Росії не вдалося вдруге відкласти застосування Угоди або змінити умови її застосування, водночас сторони не домовилися про інші спеціальні заходи. Загалом тристоронні консультації ЄС—Україна—Росія тривали протягом 18 місяців, з липня 2014 року по грудень 2015 року, протягом цього періоду сторони провели 22 зустрічі на різних рівнях.[125] Після завершення переговорів Єврокомісія опублікувала реакцію на деякі міфи щодо зони вільної торгівлі. Ці міфи взяті з реальних вимог російського уряду, які звучали під час тристоронніх консультацій.[126][127]

21 грудня 2015 прем'єр-міністр Росії Дмитро Медвєдєв підписав постанову про введення контрсанкцій щодо України, які включають продуктове ембарго, аналогічне до чинного щодо країн, які застосували санкції проти Росії. Ембарго поширюється на сільськогосподарську продукцію, сировину і продовольство, країною походження яких є Україна.[128][129]

Обмеження набули чинності з 1 січня 2016 року — одночасно з початком дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Євразійський економічний союз Інші члени ЄАЕС[ред.ред. код]

21 грудня 2015 року у Москві відбулися переговори президентів держав-членів Євразійського економічного союзу (Росія, Казахстан, Білорусь, Киргизстан і Вірменія). Конкретного рішення, щодо приєднання інших членів ЄАЕС до російських санкцій проти України прийнято не було. Однак, президент Білорусі Олександр Лукашенко висловив занепокоєння з приводу застосування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС та заявив, що: «Ми прийняли рішення — впродовж першого кварталу ряд питань ми вивчаємо і розглядаємо, як вчинити, насамперед, Казахстану і Білорусі, щоб підтримати нашу союзницьку Росію, той указ, який підписав президент РФ».[130]

28 грудня 2015 року заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська заявила, що за результатами переговорів з білоруською стороною, зона вільної торгівлі між Україною та Білоруссю залишається в силі.[131]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Association Agreement between the European Union and the European Atomic Energy Community and their Member States, of the one part, and Ukraine, of the other part. Ratification Details // Site of the Counsil of the Europian Union
  2. а б Association Agreement between the European Union and the European Atomic Energy Community and their Member States, of the one part, and Ukraine, of the other part. Ratification Details // Site of the Counsil of the Europian Union
  3. а б Угода про асоціацію між Україною і ЄС (анотація основних розділів Угоди). Міністерство Закордонних справ України
  4. http://www.pravda.com.ua/articles/2014/03/20/7019773/ Неприємна асоціація (УП, 21 березня 2014 року)
  5. а б в г д е ж и к л Сібекіна А. Ю. Різновиди асоційованих формувань та реальність укладення угоди про асоціацію між Україною та ЄС // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Науковий журнал. — 2010, № 4-5
  6. Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу // Указ Президента України України
  7. Про Основні напрями зовнішньої політики України // Постанова Верховної Ради України
  8. Інституційне забезпечення європейської інтеграції
  9. EurAktiv: EU und Ukraine beginnen Kooperationsgespräche 6. März 2007 (нім.)
  10. Рада ЄС погодилась на угоду про асоціацію з Україною
  11. Угода про асоціацію між Україною та ЄС
  12. Monde: ЄС та Україна домовились укласти угоду про асоціацію
  13. Клюєв: Україна продовжить ефективну взаємодію з Євросоюзом
  14. Публічний реєстр(англ.)
  15. Азаров відмовився від угоди про асоціацію з ЄС
  16. Київ ще зазначили офіційно не повідомив ЄС про нове рішення — Фюле
  17. Пауза України з ЄС загрожує зміцненню її кредитоспроможності — Fitch
  18. У ЄС відкинули пропозицію Києва про тристоронні переговори за участю Росії
  19. Євромайдани у регіонах: у Луцьку роздають апельсини, у Дніпропетровську погрожують «тітушками»
  20. У Львові кілька тисяч студентів вийшли на вулицю
  21. Україною покотилася хвиля євромайданів
  22. Львівська міськрада вимагає звільнити Азарова. На євромайдані там вже тисячі людей
  23. Myths about the EU-Ukraine Association Agreement. Setting the facts straight, European Commission, 22/01/2014.
  24. Неприємна асоціація. Українська правда. 20 березня 2014. 
  25. Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС (Фото). Телеканал новин «24». 27 червня 2014. 
  26. Нідерланди таки проведуть референдум щодо асоціації Україна-ЄС. 29 жовтня 2015. Процитовано 21 грудня 2015. 
  27. Assoziierungsabkommen zwischen der Europäischen Union und der Europäischen Atomgemeinschaft und ihren Mitgliedstaaten einerseits und der Ukraine andererseits (581 d.B.)
  28. [url= http://www.parlament.gv.at/PAKT/VHG/XXV/I/I_00581/index.shtml#tab-ParlamentarischesVerfahren]
  29. Президент Австрії ратифікував угоду про асоціацію України з ЄС - Новини - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Процитовано 2015-07-31. 
  30. Wetsontwerp houdende instemming met de Associatieovereenkomst tussen de Europese Unie en de Europese Gemeenschap voor Atoomenergie en hun lidstaten, enerzijds, en Oekraïne, anderzijds, gedaan te Brussel op 21 maart 2014 en op 27 juni 2014. De Kamer van volksvertegenwoordigers. 23 квітня 2015. 
  31. VOTES SEANCE PLENIERE DU 23 AVRIL 2015. 24 квітня 2015. 
  32. а б http://belgium.mfa.gov.ua/ua/press-center/news/42286-ugoda-pro-asociaciju-mizh-ukrajinoju-ta-jevropejsykim-sojuzom-ratifikovana-usima-subjektami-federaciji-belygiji
  33. COMPTE RENDU INTÉGRAL, Séance plénière*. Parlement.wallonie.be. 1 July 2015. 
  34. Parliamentary report. Процитовано 2015-09-05. 
  35. http://www.radiosvoboda.org/content/news/27377880.html
  36. Ausfuhrlichter Bericht. Parliament of the German-speaking Community. Процитовано 23 September 2015. 
  37. COMPTE RENDU INTÉGRAL, SÉANCES DU MERCREDI 24 JUIN 2015 (MATIN ET APRÈS-MIDI) (fr). Pfwb.be. Процитовано 2015-09-06. 
  38. Народно събрание на Република България - Стенограми от пленарни заседания. Процитовано 23 October 2014. 
  39. Народно събрание на Република България - Закони. Процитовано 23 October 2014. 
  40. http://www.publications.parliament.uk/pa/cm201415/cmhansrd/cm150223/debtext/150223-0004.htm
  41. http://www.publications.parliament.uk/pa/ld201415/ldhansrd/text/150309-0001.htm
  42. http://www.legislation.gov.uk/uksi/2015/844/made
  43. http://www.radiosvoboda.org/content/news/27372933.html
  44. http://www.et.gr/idocs-nph/search/pdfViewerForm.html?args=5C7QrtC22wE4q6ggiv8WTXdtvSoClrL8vQU7OEDJhqR5MXD0LzQTLWPU9yLzB8V68knBzLCmTXKaO6fpVZ6Lx3UnKl3nP8NxdnJ5r9cmWyJWelDvWS_18kAEhATUkJb0x1LIdQ163nV9K--td6SIuQUfSQ1w5CVMqz9ZWhjUOKV1bb3issVkctLv81e8PjIh
  45. B 8 Forslag til folketingsbeslutning om tiltrædelse af associeringsaftale mellem Den Europæiske Union og Det Europæiske Atomenergifællesskab og deres medlemsstater på den ene side og Ukraine på den anden side.. Folketinget. 
  46. Riigikogu ratifitseeris Ukraina, Gruusia ja Moldova assotsieerimislepingud EL-iga. Riigikogu. 04 November 2014. Процитовано 04 November 2014. 
  47. HÄÄLETUSTULEMUSED  » TEISIPÄEV 04. NOVEMBER 2014 KELL 12:37. Riigikogu. 04 November 2014. Процитовано 04 November 2014. 
  48. Ühelt poolt Euroopa Liidu ja Euroopa Aatomienergiaühenduse ning nende liikmesriikide ja teiselt poolt Ukraina vahelise assotsieerimislepingu ratifitseerimise seadus 714 SE. Riigikogu. 
  49. European Parliament ratifies EU-Ukraine Association Agreement. http://www.europarl.europa.eu/ (European Parliament). 16 September 2014. Процитовано 16 September 2014. 
  50. Motions (3) re Association Agreements with Georgia, Moldova and Ukraine. https://oireachtas.heanet.ie (Houses of the Oireachtas). 27 January 2015. 
  51. Autorización de Convenios Internacionales.
  52. http://www.senado.es/web/actividadparlamentaria/iniciativas/detalleiniciativa/index.html?legis=10&id1=610&id2=000142
  53. http://www.senado.es/web/actividadparlamentaria/sesionesplenarias/pleno/rwdsesionespleno/detalle/votaciones/index.html?sp=73&legis=10&id1=70&id2=6051
  54. Atto Camera n. 3053. Senato della Repubblica. 11 червня 2015. 
  55. Ratifica ed esecuzione dell'Accordo di associazione tra l'Unione europea e la Comunità europea dell'energia atomica e i loro Stati membri, da una parte, e l'Ucraina, dall'altra, fatto a Bruxelles il 27 giugno 2014 (C. 3053-A). Camera dei Deputati. 11 червня 2015. 
  56. Resoconto stenografico dell'Assemblea Seduta n. 440 di giovedì 11 giugno 2015 – Votazione finale ed approvazione – A.C. 3053-A. Camera dei Deputati. 11 червня 2015. 
  57. http://www.senato.it/leg/17/BGT/Schede/Ddliter/45751.htm
  58. http://www.quirinale.it/qrnw/statico/attivita/attifirmati/sett_atti.asp?Atti=sett/2015_m09d28.htm
  59. http://www.parliament.cy/easyconsole.cfm/id/1703
  60. ΕΠΙΣΗΜΗ ΕΦΗΜΕΡΙΔΑ ΤΗΣ ΚΥΠΡΙΑΚΗΣ ΔΗΜΟΚΡΑΤΙΑΣ ΠΑΡΑΡΤΗΜΑ ΠΡΩΤΟ(гр.)
  61. Latvia ratifies EU-Ukraine Association Agreement. www.ukrinform.ua (Ukrinform). 14 July 2014. Процитовано 14 July 2014. 
  62. Darba kārtība. Процитовано 23 October 2014. 
  63. Par Asociācijas nolīgumu starp Eiropas Savienību un Eiropas Atomenerģijas kopienu un to dalībvalstīm, no vienas puses, un Ukrainu, no otras puses. www.vestnesis.lv. Процитовано 23 October 2014. 
  64. Seimas has ratified the EU Association Agreements with Ukraine, Moldova and Georgia. www.lrs.lt. Seimas of the Republic of Lithuania. 8 July 2014. Процитовано 14 July 2014. 
  65. Lietuvos Respublikos Seimas - Svarstymo eiga. Процитовано 23 October 2014. 
  66. Lietuvos Respublikos Seimas - Document Text. Процитовано 23 October 2014. 
  67. Rôle des affaires. Chambre des Députés. 
  68. RECUEIL DE LEGISLATION. MEMORIAL Journal Officiel du Grand-Duché de Luxembourg. 
  69. Maltese Ministry for Foreign Affairs memo on the Signature of Association Agreements with the Republic of Moldova, Georgia and Ukraine (pdf). Maltese Ministry for Foreign Affairs. Процитовано 2 September 2014. 
  70. Maltese European Union Act (pdf). http://www.justiceservices.gov.mt/. Maltese Ministry for Justice, Culture and Local Government. Процитовано 2 September 2014. 
  71. Foreign and European Affairs Committee - Twelfth Legislature (2013 - ) Sitting Number: 22 - Monday, 21 July 2014. http://www.parlament.mt. Maltese House of Representatives. Процитовано 2 September 2014. 
  72. Goedkeuring van de op 27 juni 2014 te Brussel tot stand gekomen Associatieovereenkomst tussen de Europese Unie en de Europese Gemeenschap voor Atoomenergie en haar lidstaten, enerzijds, en Oekraïne, anderzijds (Trb. 2014, 160). Tweede Kamer Der Staten-Generaal. 
  73. Goedkeuring Associatieovereenkomst tussen de Europese Unie en de Europese Gemeenschap voor Atoomenergie met Oekraïne. Eerste Kamer der Staten-Generaal. 7 juli 2015. 
  74. Wet van 8 juli 2015, houdende goedkeuring van de op 27 juni 2014 te Brussel tot stand gekomen Associatieovereenkomst tussen de Europese Unie en de Europese Gemeenschap voor Atoomenergie en haar lidstaten, enerzijds, en Oekraïne, anderzijds (Trb. 2014, 160). 28 juli 2015. 
  75. Referendum over Associatieovereenkomst met Oekraïne op 6 april. 29 жовтня 2015. 
  76. Bundestagsbeschlüsse am 26. und 27. März
  77. Entwurf eines Gesetzes zu dem Assoziierungsabkommen vom 21. März 2014 und vom 27. Juni 2014 zwischen der Europäischen Union und der Europäischen Atomgemeinschaft und ihren Mitgliedstaaten einerseits und der Ukraine andererseits
  78. Drucksache 545/14 (Beschluss) 19.12.2014. http://www.bundesrat.de. Bundesrat. Процитовано 2 January 2015. 
  79. Gesetz zu dem Assoziierungsabkommen vom 21. März 2014 und vom 27. Juni 2014 zwischen der Europäische…
  80. Rządowy projekt ustawy o ratyfikacji Układu o stowarzyszeniu między Unią Europejską i Europejską Wspólnotą Energii Atomowej oraz ich państwami członkowskimi, z jednej strony, a Ukrainą, z drugiej strony, sporządzonego w Brukseli dnia 21 marca 2014 r. oraz dnia 27 czerwca 2014 r.
  81. Głosowanie nr 38 - posiedzenie 80. sejm.gov.pl. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej. Процитовано 28 November 2014. 
  82. Ustawa o ratyfikacji Układu o stowarzyszeniu między Unią Europejską i Europejską Wspólnotą Energii Atomowej oraz ich państwami członkowskimi, z jednej strony, a Ukrainą, z drugiej strony, sporządzonego w Brukseli dnia 21 marca 2014 r. oraz dnia 27 czerwca 2014 r.. Senat RP. 
  83. Prezydent ratyfikował umowę stowarzyszeniową UE-Ukraina. Oficjalna strona Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej. 
  84. Aprova o Acordo de Associação entre a União Europeia e a Comunidade Europeia de Energia Atómica e os seus Estados-Membros, por um lado, e a Ucrânia, por outro, assinado em Bruxelas, em 27 de junho de 2014
  85. https://dre.pt/application/file/67058733
  86. Votul electronic 02.07.2014. www.cdep.ro. ROMANIA Chamber of Deputies. 2 July 2014. Процитовано 15 July 2014. 
  87. STENOGRAMA şedinţei Senatului din 3 iulie 2014. www.senat.ro. ROMANIA Senat. 3 July 2014. Процитовано 15 July 2014. 
  88. Decrete semnate de președintele României, domnul Traian Băsescu, miercuri, 9 iulie a.c.. www.presidency.ro. ROMANIA President. 9 July 2014. Процитовано 15 July 2014. 
  89. Parlamentná tlač 1131. Národná rada Slovenskej republiky. 
  90. Hlasovanie podľa klubov. Národná rada Slovenskej republiky. 
  91. Prezident Andrej Kiska ratifikoval asociačné dohody. Kancelária prezidenta SR. 
  92. Словенія ратифікувала Угоду про асоціацію Україна – ЄС. Посольство України в Республіці Словенія. 13 травня 2015. 
  93. Словенія повністю завершила процес ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Посольство України в Республіці Словенія. 25 травня 2015. 
  94. T/1960 Egyrészről az Európai Unió és tagállamai, másrészről Ukrajna közötti Társulási Megállapodás kihirdetéséről. ORSZÁGGYŰLÉS. 
  95. Iromány adatai 2014 — T/1960 Egyrészről az Európai Unió és tagállamai, másrészről Ukrajna közötti Társulási Megállapodás kihirdetéséről. 
  96. Закон України про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Верховна рада України. 16 вересня 2014. 
  97. Поіменне голосування про проект Закону про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (№0098) - за основу та в цілому. Верховна рада України. 16 вересня 2014. 
  98. Європа виводить Україну на великий тракт прогресу – Президент про ратифікацію Угоди про асоціацію з ЄС. Адміністрація Президента України. 16 вересня 2014. 
  99. http://www.eduskunta.fi/valtiopaivaasiat/he+355/2014
  100. Finland ratifies EU association agreements with Ukraine, Moldova and Georgia. Ministry for Foreign Affairs of Finland. 24 квітня 2015. 
  101. ACCORDS D'ASSOCIATION UE-EURATOM-UKRAINE ET UE-EURATOM GÉORGIE. Assemblée nationale. 25 juin 2015. 
  102. SESSION ORDINAIRE DE 2014-2015. 7 mai 2015. 
  103. LOI n° 2015-823 du 7 juillet 2015 autorisant la ratification de l'accord d'association entre l'Union européenne et la Communauté européenne de l'énergie atomique et leurs Etats membres, d'une part, et l'Ukraine, d'autre part (1) . Legifrance. 8 juillet 2015. 
  104. PRIJEDLOG ZAKONA O POTVRĐIVANJU SPORAZUMA O PRIDRUŽIVANJU IZMEĐU EUROPSKE UNIJE I EUROPSKE ZAJEDNICE ZA ATOMSKU ENERGIJU TE NJIHOVIH DRŽAVA ČLANICA, S JEDNE STRANE, I UKRAJINE, S DRUGE STRANE, S KONAČNIM PRIJEDLOGOM ZAKONA, hitni postupak, prvo i drugo čitanje, P.Z. br. 762. 
  105. ODLUKA O PROGLAŠENJU ZAKONA O POTVRĐIVANJU SPORAZUMA O PRIDRUŽIVANJU IZMEĐU EUROPSKE UNIJE I EUROPSKE ZAJEDNICE ZA ATOMSKU ENERGIJU TE NJIHOVIH DRŽAVA ČLANICA, S JEDNE STRANE, I UKRAJINE, S DRUGE STRANE. 
  106. Doh.o přidruž.mezi státy EU a ES pro atom.energ. a Ukrajinou. Процитовано 23 October 2014. 
  107. http://www.psp.cz/eknih/2013ps/stenprot/031schuz/s031176.htm
  108. 3. schůze, 11. hlasování, 10.12.2014. Senát PČR. 10.12.2014. 
  109. Prezident republiky podepsal ratifikační listinu k Dohodě o přidružení. Pražský hrad. 27 жовтня 2015. 
  110. Betänkande 2014/15:UU7 Associeringsavtal mellan Europeiska unionen, Europeiska atomenergigemenskapen och deras medlemsstater, å ena sidan, och Ukraina, å andra sidan. Sveriges riksdag. 26 листопада 2014. 
  111. а б Коментар МЗС України щодо початку тимчасового застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Кабінет Міністрів України. 1 листопада 2014. Процитовано 24 грудня 2015. 
  112. а б ЄС продовжить односторонні преференції для Києва. Виконання Угоди відкладено на рік, Європейська правда.
  113. "Угода про асоціацію між Україною та ЄС: перспективи підписання та можливості тимчасового застосування". Аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень. 14 травня 2012. Процитовано 24 грудня 2015. 
  114. МЗС підтвердило дату першої Ради асоціації Україна — ЄС
  115. Україна може йти до членства в ЄС, потрібний механізм виконання асоціації — комітет по співпраці з ЄП
  116. ЄС та Україна ухвалили оновлений Порядок денний асоціації
  117. а б Пінту Тейшейра Жозе Мануел. Від вільної торгівлі виграють і ЄС, і Україна // День. — 2010. — 29 жовтня. — No197. — С. 7
  118. Росія висунула Україні та ЄС свій список змін до асоціації, Європейська правда.
  119. РФ відмовилася від своїх поправок до тексту угоди про асоціацію, Економічна правда.
  120. Єврокомісія офіційно підтвердила, що асоціацію поставлено на паузу. «Заради миру», Європейська правда.
  121. Росія не буде вводити мита для України до кінця 2015 року, Європейська правда.
  122. Указ Президента Российской Федерации от 16.12.2015 № 628 «О приостановлении Российской Федерацией действия Договора о зоне свободной торговли в отношении Украины», Официальный интернет-портал правовой информации.
  123. Договір про зону вільної торгівлі (укр/рос), Верховна Рада України.
  124. Договір про зону вільної торгівлі між країнами СНД підписано, ТСН.ua.
  125. РФ мала багато вимог і не виявила гнучкості у питанні ЗВТ з Україною — єврокомісар, Європейська правда.
  126. Єврокомісія опублікувала шість російських міфів про вільну торгівлю Україна-ЄС, 23 грудня 2015 Європейська правда.
  127. Trilateral Talks on EU-Ukraine DCFTA. Distinguishing Between Myths & Reality, European Commission.
  128. [http://gov.garant.ru/document?id=70612500&byPara=1 Постановление Правительства РФ от 7 августа 2014 г. N 778 «О мерах по реализации указов Президента Российской Федерации от 6 августа 2014 г. N 560 и от 24 июня 2015 г. N 320»], Правительство России.
  129. Росія вводить санкції проти України з 1 січня, РБК — Україна.
  130. Країни ЄАЕС не підтримали Росію в питанні відмови від ЗВТ із Україною. УНІАН. 21 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015. 
  131. Білорусь не виходитиме із ЗВТ з Україною. Європейська правда. 28 грудня 2015. Процитовано 28 грудня 2015. 

Посилання[ред.ред. код]