Перейти до вмісту

Угода щодо корисних копалин між США та Україною

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Спільне фото учасників церемонії підписання в дипломатичній приймальні у головній будівлі Казначейства США(інші мови)
ТипМіжнародний договір
ПідготовленоОсінь 2024 – 30 квітня 2025
Підписано30 квітня 2025 за літнім північноамериканським східним часом Частина І
13 травня 2025 Частина ІІ
МісцеВашингтон, округ Колумбия, США
Чинність23 травня 2025[1]
Втрата чинностібезстрокова
Підписанти
Сторони
Україна Україна
США США
ЗберігаєтьсяМЗС України, Держдеп США
Моваанглійська, українська

Угоди́ про копа́лини — усталений узагальнювальний термін на позначення кількох спільних документів міжурядової та міжінституційної домовленості США та України про створення інвестиційного фонду з привілейованим доступом до українських стратегічних ресурсів:

  • Двостороння угода (офіційно — Угода про встановлення правил та умов Інвестиційного фонду відбудови України) — нереалізована рамкова угода, підписання якої 28 лютого 2025 року було зірвано після публічної суперечки між Трампом, Венсом та Зеленським;
  • Меморандум про намір між урядом США та урядом України щодо завершення формальної угоди про економічне партнерство та інвестиційний фонд реконструкції від 17 квітня 2025 року;
  • Угода про фонд (офіційно — Угода між урядом США та урядом України про створення американо-українського Фонду інвестицій у реконструкцію) — рамкова угода, підписана від імені урядів 30 квітня та ратифікована парламентом України 8 травня 2025 року[2];
  • Таємні угоди (Угода про обмежене партнерство та Угода про створення «Генерального партнера»)[3] — основний договір (контракт) та технічні додатки до нього на кількох десятках аркушів, але не оприлюднені (американські чиновники стверджують, що 30 квітня 2025 року обидва документи були підписані разом із рамковою угодою[4], тоді як українські політики запевняють, що документи лише погоджені, а не підписані[5]).

Наразі оприлюднено лише одну рамкову угоду обмеженого змісту, тоді як більшість ключових умов і деталей співпраці залишаються невідомими для громадськості і ґрунтуються переважно на непідтверджених офіційними документами політичних заявах.

Угоди є виключно інвестиційними та не містять положень, які б надавали уряду США важелі впливу на Росію або механізми «мирного врегулювання» російської агресії проти України. Документи також не зобов'язують США надавати військову підтримку Україні та не є юридичною гарантією її безпеки[6][7][8][9].

Передісторія

[ред. | ред. код]

Тема українських копалин на Заході обговорюється давно й з ентузіазмом, тоді як в Україні стала доступною для широкого загалу лише у квітні 2024 року, коли під час розгляду Конгресом США законопроєкту про пакет безповоротної допомоги Україні частина республіканців пропонували перетворити частину допомоги на позику або кредит та розглядали ідею компенсації витрат США шляхом залучення американських компаній до розробки українських родовищ, зокрема рідкісноземельних мінералів[10]. 9 червня сенатор-республіканець Ліндсі Грем висловив занепокоєння, що Україна має значні запаси критично важливих корисних копалин, оцінені в 10–12 трильйонів доларів, які прагне захопити Росія й розділити з Китаєм[11]. Зрештою ідея співпраці у видобутку корисних копалин отримала позитивний відгук від президента України, який погодився розглядати її у контексті забезпечення гарантій безпеки для країни.

Пропозиція Зеленського

[ред. | ред. код]

22–27 вересня 2024 року президент України Володимир Зеленський здійснив офіційний візит до США, де провів зустрічі з президентом Джо Байденом та кандидатами в президенти, й презентував «План перемоги України», який передбачалося спочатку ознайомити з американськими лідерами та Конгресом, а згодом оприлюднити у Верховній Раді (16 жовтня)[12]. Дональд Трамп, який послідовно виступав проти надання військової допомоги Україні, неодноразово під час своїх мітингів заявляв, що після повторного обрання планує негайно припинити війну в Україні, навіть якщо це буде на вигідних для Москви умовах, критикував президента України, називаючи його «найкращим комівояжером усіх часів» через активні закордонні візити та пошук підтримки, водночас проявив зацікавленість до двох ключових пунктів «Плану перемоги»: заміна частини американських військових контингентів, дислокованих у Європі, на українські війська та пункт про корисні копалини України[13][14].

В грудні стало відомо, що Україна планувала підписати з адміністрацією Байдена угоду про співпрацю у сфері видобутку та переробки корисних копалин, але, за словами офіційних осіб з обох сторін, українська влада двічі відкладала підписання. Тоді пророкували, що влада України можливо, чекає, поки новообраний президент вступить на посаду, щоб представити угоду як швидку перемогу своєї адміністрації[15].

Повернення до влади Трампа та його вимоги

[ред. | ред. код]
Створене штучним інтелектом зображення коронованого Трампа, стилізованого під обкладинку журналу Тайм із написом «Трамп, хай живе король» на офіційному акаунті Білого дому у Твіттер, 19 лютого 2025 року

3 лютого 2025 року новообраний Президент США Дональд Трамп виступаючи перед журналістами в Білому домі заявив, що хоче отримати компенсацію у близько 300 мільярдів доларів США у вигляді українських природних ресурсів за багатомільярдну допомогу, яку США надали Україні в її протистоянні російській агресії[16].

10 лютого в інтерв'ю телекомпанії Fox News Трамп повторив свою вимогу до України, оцінивши підтримку Вашингтона, яку він мав намір повернути, у 500 мільярдів доларів США[17]:

Вони [Україна] можуть домовитися [з Росією], можуть і не домовитися. Вони можуть колись бути російськими, або можуть й не бути частиною Росії. Але я хочу усі ці гроші повернути.
Оригінальний текст (англ.)
They [Ukraine] may make a deal [with Russia]. They may not make a deal. They may be Russian someday, or they may not be Russian someday. But we're going to have all this money in [Ukraine] and I say, I want it back

Втім, тези Трампа про $350 та $500 млрд були відразу були спростовані провідними науковими установами світу. За даними Кільського інституту світової економіки(інші мови), найдавнішого німецького аналітичного центру, який належить до 50 найкращих мозкових центрів світу за версією Університету Пенсильванії, Вашингтон виділив Україні загалом близько $114 млрд[18]. Водночас дослідники вважають, що реальна вартість американської допомоги Україні значно нижча, ніж заявлено офіційно[19].

Процес укладення угод

[ред. | ред. код]

Переговори

[ред. | ред. код]

12 лютого 2025 року Зеленський повідомив, що міністр фінансів США Скотт Бессент привіз в Україну чернетку «угоди про партнерство», яка передбачає інвестиції в корисні копалини України в обмін на подальшу допомогу від Вашингтона[20]. 14 лютого був доопрацьований та переданий американській стороні проєкт меморандуму щодо партнерства. Водночас ще тривав аналіз чернетки фінансової угоди зі США щодо рідкісноземельних корисних копалин, відповідь планували надати наступного дня в Мюнхені на етапі зустрічі з віцепрезидентом США Джеєм Ді Венсом[21]

Див. також: Мюнхенська промова Джей Ді Венса

15 лютого представники Трампа у відповідь скасували всі ключові правки від України та поставили українську делегацію перед умовою – або підписуєте те, що ми дали, або нічого. Попри те, що Зеленський сам запропонував США отримати частку в ресурсах України для збереження подальшої підтримки України, він відмовився підписувати у Мюнхені документ у тому вигляді, на якому наполягав Білий дім, заявивши, що «Україна не продається», водночас готовий працювати над «серйозним документом» в якому будуть від США гарантії безпеки для України[22]. Трамп відповів, що гарантувати Україні безпеку мусить Європа[23].

Презентація мапи родовищ під час інтерв'ю Зеленського для Reuters, яку передали команді Трампа, 8 лютого 2025[24]

17 лютого британський щоденник «The Telegraph» оприлюднив текст першої чернетки контракту до прийняття рішення з позначкою «Privileged & Confidential» та датованою 7 лютого 2025 року, у якій йшлося про те, що США та Україна повинні створити спільний інвестиційний фонд у який спрямовувалися б понад 50% з усіх доходів України від природних ресурсів та інфраструктури, допоки він не досягне 500 мільярдів доларів США. Угода була односторонньою та не передбачала жодних гарантій безпеки для України, ні військової підтримки України чи інших вигод для України, а була спрямована лише на повернення безповоротної допомоги, яку Україна отримала від США під час російського вторгнення, у подвійному значенні. За оцінкою журналістів «вимоги Трампа становили більшу частину ВВП України, ніж репарації, накладені на Німеччину за Версальським договором»[25].

22 лютого американський щоденник «The New York Times» опублікував переглянуту угоду про корисні копалини та рідкісноземельні метали, в якій адміністрація Трампа висунула ще більш жорсткіші вимоги, зокрема компанії, близькі до Трампа, мали б одноосібно володіти 100% капіталу майбутнього фонду[26].

23 лютого під час пресконференції в рамках форуму «Україна. Рік 2025» Зеленський наголосив, що не збирається підписувати угоду, за яку потім розраховуватимуться десять наступних поколінь українців. Також він відмовився визнавати отриману безоплатну допомогу (грант) від США боргом, який у майбутньому міг створити небезпечний прецедент, адже аналогічні вимоги зможуть поставити й інші партнери[27][28].

26 лютого уряд України повідомив про погодження угоди з США щодо невикористаних копалин, але без гарантій безпеки[29][30]. У Трампа наполягли, що наявність американського бізнесу в Україні сама собою стане гарантією безпеки й процвітання[31]. Однак ЗМІ розвінчали подібні заяви трампістів, нагадавши, що видобуток алмазів, дорогоцінних металів, урану тощо американськими компаніями у низці держав Африки не принесли на континент ані процвітання (скоріше, навпаки), ані безпеки[32]. Також угода не надає відповіді, як розподілятиметься спільне володіння майбутнім фондом, під чиєю юрисдикцією буде зареєстрований фонд, його розмір й часові рамки, не пояснює чому наступна угода підлягає ратифікації лише Верховною Радою України, але не згадується Конгрес та чи матиме вона юридичну силу, враховуючи, те що, угода приймалася під примусом всупереч Віденській конвенції про право міжнародних договорів[33].

Нападки на керівництво України та скасування підписання

[ред. | ред. код]
Зустріч Президента України Володимира Зеленського з Президентом США Дональдом Трампом в овальному кабінеті Білого дому, 28 лютого 2025

18 лютого 2025 року, після зустрічі делегацій США та Росії в Саудівській Аравії(інші мови) та відмови України від підписання угоди Трампа у Мюнхені, яка фактично була кабальною(інші мови), Трамп звинуватив Україну у російському вторгненні[34]. Пізніше політик також зробив неправдиві заяви(інші мови) про нібито 4% довіри українців до президента України, назвав його диктатором без виборів та зажадав виборів під час війни аби позбутися незручного партнера[35]. Зеленський відповів, що Трамп живе в російській «бульбашці дезінформації»[36].

Угоду очікувалося підписати об 20:00 (UTC+2) 28 лютого після зустрічі президентів в овальному кабінеті Білого дому, де планувалося обговорення подальшої підтримки України в контексті укладення рамкової угоди про копалини. Українська сторона наполягала на взаємовигідному партнерстві, яке забезпечувало б реальні гарантії безпеки для України, а не лише відмову від власних ресурсів. Але після того, як Трамп і Венс публічно у прямому ефірі принизили Президента України, її укладення скасували. Financial Times повідомив, що сварка Трампом була зарані спланована аби підірвати позиції Зеленського на переговорах. Видання також зазначило, що напруга між президентами накопичувалася роками, а їхня зустріч лише загострила давні суперечності[37][38][39][40].

Відновлення переговорів

[ред. | ред. код]

3 березня 2025 року президент США Дональд Трамп висловив надію на підписання рамкової угоди[41]. Проте вже 11 березня, під час зустрічі української та американської делегацій в Джидді (Саудівська Аравія) для обговорення рамок «мирного врегулювання» російської агресії проти України, після того, як українські парламентери запропонували підписати рамкову угоду, США відмовилися[42].

28 березня президент України Володимир Зеленський на брифінгу повідомив, що Міністерство економіки України напередодні отримало від міністра фінансів США Скота Бессента пропозицію детальної угоди зміненого формату «про створення інвестиційного фонду реконструкції», в якій, за словами українських парламентарів, американська сторона зробила «кілька кроків назад» у порівнянні з рамковою угодою, яка була погоджена обома сторонами раніше, ще раз додавши невигідні для України умови, які раніше відкинули: документом передбачалося створення органу управління фонду з п'яти осіб, де троє представників США матимуть право вето; пропозиція поширювалася й на українську нафту та газ; внеском США у реалізацію угоди вважалася б допомога, яку надали Україні з 2022 року[43]. А 31 березня Дональд Трамп під час спілкування з журналістами на борту президентського літака Air Force One пригрозив президенту України «великими проблемами» у разі відмови у підписані такої угоди[44][45].

15-хвилинна приватна зустріч(інші мови) Трампа та Зеленського (без делегацій) у Базиліці Святого Петра перед церемонією поховання Папи Франциска у Римі, 26 квітня 2025
15-хвилинна приватна зустріч(інші мови) Трампа та Зеленського (без делегацій) у Базиліці Святого Петра перед церемонією поховання Папи Франциска у Римі, 26 квітня 2025

Відповідно до розпорядження КМУ № 316-р від 8 квітня 2025 року уряд України виділив 113 005 000,00 гривень із резервного фонду державного бюджету на залучення до 15 квітня консультантів для підготовки проєкту угоди зі США щодо копалин, що враховуватиме специфіку українського та американського законодавства[46][47]. 9 квітня до переговорного процесу залучено американо-британську юридичну фірму ПОВ(інші мови) «Хоган Ловеллс Інтернешнл»(інші мови) (англ. Hogan Lovells International LLP) як зовнішнього радника[48].

11–12 квітня відбулася «технічна» зустріч американських та українських чиновників у Вашингтоні щодо обговорення додаткових вимог адміністрації Трампа до проєкту угоди про надання США доступу до українських мінеральних багатств. Розширений проєкт угоди мав надавати США привілейований доступ до українських родовищ корисних копалин та вимагав від України розміщувати в спільному інвестиційному фонді всі доходи від експлуатації природних ресурсів українськими державними та приватними компаніями. Однак запропонована угода не надавала Києву гарантій безпеки з боку США. А одним із «сюрпризів» у документі стала вимога США, щоб Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) взяла під контроль газопровід, який транспортує природний газ від ПАТ «Газпром» через території України до Європи[49][50][51].

Переговорна група від України складалася з представників міністерств економіки, енергетики, довкілля, закордонних справ, фінансів, юстиції, а також міжнародних юридичних радників: Юлія Свириденко, Олексій Соболев, Тарас Качка, Микола Колісник, Ольга Юхимчук, Андрій Сибіга, Олександр Карасевич, Оксана Маркарова, Антон Кориневич, Сергій Марченко, Денис Улютін, Олена Філь, Ольга Стефанішина, Світлана Терещенко, Людмила Сугак, Володимир Музильов та інші[52][53].

17 квітня міністр фінансів США Скотт Бессент та перша віцепрем'єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко підписали в онлайн-режимі «Меморандум про намір між Урядом Сполучених Штатів Америки та Урядом України щодо завершення укладення формальної угоди про економічне партнерство та інвестиційний фонд реконструкції»[54].

Підписання та ратифікація «наосліп»

[ред. | ред. код]
Скотт Бессент та Юлія Свириденко засвідчують свої візи на трьох документах, які разом складають так звані «угоди про копалини»

30 квітня 2025 року об 17:28 за EDT (UTC−4) Бессент та Свириденко оголосили про підписання у Вашингтоні пакету з трьох документів, що складають угоди про копалини[55][56].

1 травня об 23:59 (UTC+3) Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній раді розроблений Мінекономіки проєкт закону «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови» (№ 0309)[57][58], а наступного дня — проєкт змін до бюджетного кодексу[59]. Окрім цього, передбачено внесення низки інших змін до законодавства України для забезпечення правового підґрунтя виконання положень угоди[60].

Ключові положення домовленості (щодо управління фондом, розподілу прибутків, відбору інвестиційних проєктів тощо) виключені з тексту угоди, що підлягає ратифікації, і оформлені в окремі документи, зміст яких відомий лише кільком представникам Кабміну, а отже й президенту України. Саме ці додаткові документи визначатимуть основні умови, які можуть зробити домовленість зі США як вигідною інвестиційною можливістю для України, так і ризикованою угодою, що ставить під загрозу національні інтереси[61].

6–7 травня головний комітет, профільний у сфері зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, рекомендував ратифікувати угоду, але із застереженнями, що парламент: констатує відсутність документів, передбачених угодою, на момент її ратифікації; підкреслює, що ратифікація угоди не є автоматичним схваленням пов'язаних документів, які укладатимуться окремо; наголошує, що додаткові домовленості не можуть виходити за межі угоди або встановлювати непогоджені міжнародні зобов'язання для України[62][63].

8 травня Угода про Фонд ратифікована законом № 4417-IX, але без попереднього ознайомлення з додатками до неї (включно з угодою про обмежене партнерство, яка 26 разів згадується в документі) через обмеження до них доступу, встановлені (вірогідно за політичними мотивами) Кабінетом Міністрів України, який є розпорядником цих документів, згідно угоди про нерозголошення (не плутати з державною таємницею). За словами урядовців, ці угоди мають «імплементаційний характер»[64][65]. Рішення підтримали 338 народних депутатів[66].

Угода набирає чинності з дати більш пізньої ноти під час обміну нотами між сторонами про те, що кожна сторона завершила свої внутрішні процедури для набрання чинності[67].

13 травня українські урядовці поінформували ЗМІ про підписання двох комерційних документів до угоди про копалини з США, зміст яких не розголошується[68].

Зміст документів

[ред. | ред. код]

Двостороння угода

[ред. | ред. код]

Угода про встановлення правил та умов Інвестиційного фонду відбудови України [проєкт від 26 лютого 2025 року][69]

Вашингтон, округ Колумбия, Сполучені Штати Америки, __ лютого 2025 року

Оскільки Сполучені Штати Америки надали значну фінансову та матеріальну підтримку Україні з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року;

Оскільки американський народ прагне інвестувати разом з Україною у вільну, суверенну та безпечну Україну;

Оскільки Сполучені Штати Америки та Україна прагнуть тривалого миру в Україні та тривалого партнерства між їх двома народами та урядами;

Оскільки Сполучені Штати Америки та Україна визнають внесок, який зробила Україна у зміцнення міжнародного миру та безпеки, добровільно відмовившись від третього за величиною у світі арсеналу ядерної зброї;

Оскільки Сполучені Штати Америки та Україна бажають забезпечити, щоб ті держави та інші особи, які діяли вороже проти України під час конфлікту, не отримали вигоди від відбудови України після встановлення тривалого миру;

Відтак, нині, уряд Сполучених Штатів Америки та уряд України (кожний окремо — «Учасник») укладають цю Двосторонню угоду про встановлення правил та умов Інвестиційного фонду відбудови з метою поглиблення партнерства між Сполученими Штатами Америки та Україною, як викладено в цьому документі.

  1. Уряди України та Сполучених Штатів Америки, з метою досягнення тривалого миру в Україні, мають намір створити Інвестиційний фонд відбудови (далі — «Фонд»), створивши партнерство у Фонді через спільну власність, що буде додатково визначено Угодою про Фонд. Спільна власність враховуватиме фактичні внески Учасників, як визначено в розділах 3 та 4. Управління Фондом здійснюватиметься спільно представниками уряду України та уряду Сполучених Штатів Америки. Більш детальні умови стосовно управління та діяльності Фонду будуть викладені в подальшій угоді (далі — «Угода про Фонд»), яку буде узгоджено в переговорах відразу після укладення цієї Двосторонньої угоди. Максимальний відсоток володіння власним капіталом та фінансовими інтересами Фонду, який належатиме урядові Сполучених Штатів Америки, а також повноваження представників уряду Сполучених Штатів Америки щодо прийняття рішень, будуть у межах, дозволених чинним законодавством Сполучених Штатів.
    Жоден з Учасників не може продавати, передавати або іншим чином прямо чи опосередковано відчужувати будь-яку частину своєї частки у Фонді без попередньої письмової згоди іншого Учасника.
  2. Фонд збиратиме та реінвестуватиме надходження, що вносяться до Фонду, за вирахуванням витрат, понесених Фондом, та зароблятиме дохід від майбутньої монетизації усіх відповідних природно-ресурсних активів, що є у власності українського уряду (незалежно від того, чи вони перебувають у прямій або опосередкованій власності українського уряду), як визначено у розділі 3.
  3. Уряд України вноситиме до Фонду 50% усіх надходжень, отриманих від майбутньої монетизації усіх відповідних природно-ресурсних активів, що є у власності українського уряду (незалежно від того, чи вони перебувають у прямій або опосередкованій власності українського уряду), визначених як родовища корисні копалини, вуглеводні, нафта, природний газ та інші видобувні матеріали, а також інша інфраструктура, яка пов'язана з природно-ресурсними активами (така, як термінали скрапленого природного газу та портова інфраструктура) за згодою обох Учасників, як це може бути додатково описано в Угоді про Фонд. Для уникнення сумнівів, такі майбутні джерела надходжень не включають поточні джерела надходжень, які вже є частиною загальних доходів бюджету України. Строки, обсяг та стабільність внесків будуть додатково визначені в Угоді про Фонд.
    Фонд на свій власний розсуд може зараховувати або повертати уряду України фактичні витрати, понесені за новоствореними проєктами, від яких Фонд отримує надходження.
    Внески, зроблені у Фонд, будуть реінвестуватися принаймні раз на рік в Україні з метою сприяння безпеці, захищеності та процвітанню України, що буде додатково визначено в Угоді про Фонд. Угода про Фонд також передбачатиме розподіл коштів у майбутньому.
  4. Відповідно до чинного законодавства Сполучених Штатів Америки, уряд Сполучених Штатів Америки зберігатиме довгострокові фінансові зобов'язання щодо розбудови стабільної та економічно процвітаючої України. Подальші внески можуть складатися з коштів, фінансових інструментів та інших матеріальних і нематеріальних активів, критично важливих для відбудови України.
  5. Інвестиційний процес Фонду буде розроблений таким чином, щоб інвестувати в проєкти в Україні та залучати інвестиції для збільшення розвитку, обробки та монетизації всіх державних й приватних українських активів, включаючи, але не обмежуючись, родовища корисних копалин, вуглеводнів, нафти, природного газу та інших видобувних матеріалів, інфраструктуру, порти та державні підприємства, як це може бути додатково описано в Угоді про Фонд. Уряд Сполучених Штатів Америки та уряд України мають намір, щоб інвестиційний процес призводив до створення можливостей для розподілу додаткових коштів та більшого реінвестування для забезпечення достатнього надходження капіталу для відбудови України, як буде визначено в Угоді про Фонд.
    Учасники залишають за собою право вживати необхідні дії для захисту та максимізації цінності своїх економічних інтересів у Фонді.
  6. Угода про Фонд включатиме належні запевнення та гарантії, у тому числі необхідні для забезпечення того, щоб будь-які зобов'язання, які уряд України може мати перед третіми сторонами, або такі зобов'язання, які він може взяти на себе в майбутньому, не спричиняли продаж, передачу, заставу чи інші обтяження внесків уряду України до Фонду або активів, від яких здійснюються такі внески, або розпорядження коштами з боку Фонду.
    При розробці Угоди про Фонд Учасники намагатимуться уникати конфліктів із зобов'язаннями України в рамках її вступу до Європейського Союзу або її зобов'язаннями за домовленостями з міжнародними фінансовими організаціями та іншими офіційними кредиторами.
  7. Угода про Фонд передбачатиме, серед іншого, визнання того, що як сама Угода про Фонд, так і діяльність, передбачена в ній, мають комерційний характер.
    Угода про Фонд підлягатиме ратифікації Парламентом України відповідно до Закону України «Про міжнародні договори України».
  8. В Угоді про Фонд буде приділено особливу увагу механізмам контролю, які унеможливлять послаблення, порушення або обхід санкцій та інших обмежувальних заходів.
  9. Текст Угоди про Фонд буде невідкладно розроблений робочими групами під головуванням уповноважених представників уряду України та уряду Сполучених Штатів Америки. Контактними особами, відповідальними за підготовку Угоди про Фонд на основі цієї Двосторонньої угоди, є: від уряду Сполучених Штатів Америки: Міністерство фінансів; від уряду України: Міністерство фінансів та Міністерство економіки.
  10. Ця Двостороння угода та Угода про Фонд стануть невід'ємними елементами архітектури двосторонніх та багатосторонніх угод, а також конкретними кроками для встановлення тривалого миру, зміцнення економічно-безпекової стійкості та відображатимуть цілі, викладені у преамбулі до цієї Двосторонньої угоди.
    Уряд Сполучених Штатів Америки підтримує зусилля України, спрямовані на отримання гарантій безпеки, необхідні для створення тривалого миру. Учасники прагнутимуть визначити будь-які необхідні кроки для захисту взаємних інвестицій, як це визначено в Угоді про Фонд.
  11. Ця Двостороння угода є обов'язковою для виконання і буде виконуватися кожним Учасником відповідно до їхніх внутрішньодержавних процедур. Уряд Сполучених Штатів Америки та уряд України зобов'язуються негайно приступити до проведення переговорів щодо Угоди про Фонд.

Підписано англійською та українською мовами, обидва тексти є рівно автентичними.

Від уряду Сполучених Штатів Америки: Від уряду України:
Скотт К. Г. Бессент Юлія Свириденко
Міністр фінансів Перший віце-прем'єр-міністр України – Міністр економіки України

Оригінальний текст (англ.)

Bilateral agreement establishing terms and conditions for a Reconstruction Investment Fund

Whereas the United States of America has provided significant financial and material support to Ukraine since Russia’s full-scale invasion of Ukraine in February 2022;

Whereas the American people desire to invest alongside Ukraine in a free, sovereign and secure Ukraine;

Whereas the United States of America and Ukraine desire a lasting peace in Ukraine and a durable partnership between their two peoples and governments;

Whereas the United States of America and Ukraine recognize the contribution that Ukraine has made to strengthening international peace and security by voluntarily abandoning the world's third largest arsenal of nuclear weapons;

Whereas the United States of America and Ukraine wish to ensure that those States and other persons that have acted adversely to Ukraine in the conflict do not benefit from the reconstruction of Ukraine following a lasting peace;

Now, therefore, the Government of the United States of America and the Government of Ukraine (each, a “Participant”) hereby enter into this Bilateral Agreement Establishing Terms and Conditions for a Reconstruction Investment Fund to deepen the partnership between the United States of America and Ukraine, as set forth herein.

1. The Governments of Ukraine and the United States of America, with the aim of achieving lasting peace in Ukraine, intend to establish a Reconstruction Investment Fund (Fund), partnering in the Fund through joint ownership, to be further defined in the Fund Agreement. Joint ownership will take into consideration the actual contributions of the Participants as defined in Sections 3 and 4. The Fund will be jointly managed by representatives of the Government of Ukraine and the Government of the United States of America. More detailed terms pertaining to the Fund’s governance and operation will be set forth in a subsequent agreement (the Fund Agreement) to be negotiated promptly after the conclusion of this Bilateral Agreement. The maximum percentage of ownership of the Fund’s equity and financial interests to be held by the Government of the United States of America and the decision-making authority of the representatives of the Government of the United States of America will be to the extent permissible under applicable United States laws.

Neither Participant will sell, transfer or otherwise dispose of, directly or indirectly, any portion of its interest in the Fund without the prior written consent of the other Participant.

2. The Fund will collect and reinvest revenues contributed to the Fund, minus expenses incurred by the Fund, and will earn income from the future monetization of all relevant Ukrainian Government-owned natural resource assets (whether owned directly or indirectly by the Ukrainian Government), as defined in Section 3

3. The Government of Ukraine will contribute to the Fund 50 percent of all revenues earned from the future monetization of all relevant Ukrainian Government-owned natural resource assets (whether owned directly or indirectly by the Ukrainian Government), defined as deposits of minerals, hydrocarbons, oil, natural gas, and other extractable materials, and other infrastructure relevant to natural resource assets (such as liquified natural gas terminals and port infrastructure) as agreed by both Participants, as may be further described in the Fund Agreement. For the avoidance of doubt, such future sources of revenues do not include the current sources of revenues which are already part of the general budget revenues of Ukraine. Timeline, scope and sustainability of contributions will be further defined in the Fund Agreement.

The Fund, in its sole discretion, may credit or return to the Government of Ukraine actual expenses incurred by the newly developed projects from which the Fund receives revenues.

Contributions made to the Fund will be reinvested at least annually in Ukraine to promote the safety, security and prosperity of Ukraine, to be further defined in the Fund Agreement. The Fund Agreement will also provide for future distributions.

4. Subject to applicable United States law, the Government of the United States of America will maintain a long-term financial commitment to the development of a stable and economically prosperous Ukraine. Further contributions may be comprised of funds, financial instruments, and other tangible and intangible assets critical for the reconstruction of Ukraine.

5. The Fund's investment process will be designed so as to invest in projects in Ukraine and attract investments to increase the development, processing and monetization of all public and private Ukrainian assets including, but not limited to, deposits of minerals, hydrocarbons, oil, natural gas, and other extractable materials, infrastructure, ports, and state-owned enterprises as may be further described in the Fund Agreement. The Government of the United States of America and the Government of Ukraine intend that the investment process will lead to opportunities for distribution of additional funds and greater reinvestment, to ensure the sufficient supply of capital for the reconstruction of Ukraine as set out in the Fund Agreement.

The Participants reserve the right to take such action as necessary to protect and maximize the value of their economic interests in the Fund.

6. The Fund Agreement will include appropriate representations and warranties, including those necessary to ensure that any obligations the Government of Ukraine may have to third parties, or such obligations that it may undertake in the future, do not sell, convey, transfer pledge, or otherwise encumber the Government of Ukraine’s contributions to the Fund or the assets from which such contributions are derived, or the Fund’s disposition of funds.

In drafting the Fund Agreement, the Participants will strive to avoid conflicts with Ukraine’s obligations under its accession to the European Union or its obligations under arrangements with international financial institutions and other official creditors.

7. The Fund Agreement will provide, inter alia, an acknowledgment that both the Fund Agreement and the activities provided for therein are commercial in nature.

The Fund agreement shall be ratified by the Parliament of Ukraine according to the Law of Ukraine «On International Treaties of Ukraine.»

8. The Fund Agreement will pay particular attention to the control mechanisms that make it impossible to weaken, violate or circumvent sanctions and other restrictive measures.

9. The text of the Fund Agreement will be developed without delay by working groups chaired by authorized representatives of the Government of Ukraine and the Government of the United States of America. Contact persons responsible for preparing the Fund Agreement on the basis of this Bilateral Agreement are: from the Government of the United States of America: the Department of the Treasury; from the Government of Ukraine: Ministry of Finance and Ministry of Economy.

10. This Bilateral Agreement and the Fund Agreement will constitute integral elements of the architecture of bilateral and multilateral agreements, as well as concrete steps to establish lasting peace, and to strengthen economic security resilience and reflect the objectives set forth in the preamble to this Bilateral Agreement.

The Government of the United States of America supports Ukraine’s efforts to obtain security guarantees needed to establish lasting peace. Participants will seek to identify any necessary steps to protect mutual investments, as defined in the Fund Agreement.

11. This Bilateral Agreement is binding and will be implemented by each Participant according to its domestic procedures. The Government of the United States of America and the Government of Ukraine commit to proceed forthwith to negotiate the Fund Agreement.

Signed in English and Ukrainian languages, both texts are equally authentic.

For the Government of the United States of America:

Scott K. H. Bessent

Secretary of the Treasury

For the Government of Ukraine:

Yuliia Svyrydenko

First Deputy Prime Minister of Ukraine – Minister of Economy of Ukraine

Меморандум

[ред. | ред. код]

Меморандум про намір між Урядом Сполучених Штатів Америки та Урядом України щодо завершення укладення формальної угоди про економічне партнерство та інвестиційний фонд реконструкції[a][70]

Оскільки Сполучені Штати Америки надали значну фінансову та матеріальну підтримку Україні з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року;

Оскільки американський народ бажає інвестувати разом з українським народом[b] у вільну, суверенну та безпечну Україну;

Оскільки Сполучені Штати Америки та Україна прагнуть тривалого миру в Україні та міцного партнерства між їхніми народами та урядами;

Оскільки Сполучені Штати Америки та Україна визнають внесок, який зробила Україна для зміцнення міжнародного миру та безпеки, добровільно відмовившись від третього за величиною у світі арсеналу ядерної зброї;[c]

Оскільки Сполучені Штати Америки та Україна мають намір створити інвестиційний фонд реконструкції як частину економічного партнерства між двома народами та урядами;[d]

Оскільки Сполучені Штати Америки та Україна провели високопродуктивні технічні обговорення у Вашингтоні, округ Колумбія, нещодавно — 11–12 квітня 2025 року, з метою завершення переговорів щодо угоди про створення інвестиційного фонду реконструкції;[d]

Оскільки Сполучені Штати поважають намір України уникнути колізій при складанні угоди із зобов'язаннями України перед Європейським Союзом щодо приєднання або угод із міжнародними фінансовими інститутами та іншими офіційними кредиторами;[d]

Оскільки, без шкоди для будь-яких залишкових політичних чи юридичних процедур, необхідних для завершення домовленостей, Прем'єр-міністр України Шмигаль відвідає Вашингтон, округ Колумбія, на тижні з 21 квітня 2025 року, щоб зустрітися з Міністром фінансів США Бессентом і надати підтримку на найвищому рівні для завершення технічних обговорень умов угоди про створення інвестиційного фонду реконструкції. Очікується, що переговорні групи прозвітують про досягнутий прогрес до 26 квітня 2025 року з метою завершення обговорень до цієї дати та підписання якомога швидше; та[d]

Відтак, нині, як свідчать наведені нижче підписи, Уряд Сполучених Штатів та Уряд України укладають цей Меморандум про намір, щоб оперативно працювати над завершенням необхідних документів для остаточного укладення угоди, що створює економічне партнерство між американським і українським народами та засновує інвестиційний фонд реконструкції.[d]

Цей Меморандум про намір може бути підписаний у двох або більше примірниках, кожен з яких вважається оригіналом, і всі разом становлять один документ.[d]

Оригінальний текст (англ.)

Memorandum of intent between the government of the United States of America and the government of Ukraine to finalize formal agreement on economic partnership and reconstruction investment fund

Whereas the United States of America has provided significant financial and material support to Ukraine since Russia’s full-scale invasion of Ukraine in February 2022;

Whereas the American people desire to invest alongside the Ukrainian people in a free, sovereign and secure Ukraine;

Whereas the United States of America and Ukraine desire a lasting peace in Ukraine and a durable partnership between their two peoples and governments;

Whereas the United States of America and Ukraine recognize the contribution that Ukraine has made to strengthen international peace and security by voluntarily relinquishing the world's third largest arsenal of nuclear weapons;

Whereas the United States of America and Ukraine intend to establish a reconstructioninvestment fund as part of an economic partnership between the two peoples and governments;

Whereas the United States of America and Ukraine have held highly productive technical discussions in Washington, D.C. as recently as April 11-12, 2025, in order to finalize negotiation of an agreement to establish a reconstruction investment fund;

Whereas the United States respects Ukraine's intention to avoid conflicts in the drafting of the agreement with Ukraine's obligations under European Union accession or agreements with international financial institutions and other official creditors;

Whereas, without prejudice to any remaining political or legal procedures required to complete the arrangement, Ukrainian Prime Minister Shmyhal will visit Washington, D.C. the week of April 21, 2025, to meet with U.S. Treasury Secretary Bessent and lend high-level support to the conclusion of technical discussions on the terms of an agreement establishing a reconstruction investment fund. Negotiating teams are expected to report on the progress by April 26, 2025, with the aim of completing discussions by that date and signing as soon as possible; and

Now, therefore, as evidenced by the signatures set forth below, the Government of the United States and the Government of Ukraine enter into this Memorandum of Intent to work expeditiously towards the completion of the necessary documents in order to finalize the agreement forging an economic partnership between the American and Ukrainian peoples and establishing a reconstruction investment fund.

This Memorandum of Intent may be signed in two or more counterparts, each of which shall be deemed an original, and all of which shall be deemed one instrument.

Порівняння з проєктом угоди від 26 лютого 2025 року
  1. ↑ Початково документ мав заголовок «Двостороння угода про встановлення умов та положень для Інвестиційного фонду реконструкції» (англ. Bilateral agreement establishing terms and conditions for a Reconstruction Investment Fund);
  2. ↑ Другий пункт зі змінами, слово «Україною» (англ. Ukraine) замінено виразом «українським народом» (англ. the Ukrainian people);
  3. ↑ Четвертий пункт зі змінами, герундій «зміцнення» (англ. strengthening) замінено на інфінітив (англ. strengthen), а англійський варіант слова «відмовившись» англ. abandoning (безвідповідально), яке несе негативний підтекст замінено на нейтрально-формальне англ. relinquishing (усвідомлено);
  4. ↑ а б в г д е П'ятий та наступні пункти повністю змінено іншим змістом.

Угода про Фонд

[ред. | ред. код]

Американський проєкт

[ред. | ред. код]

Текст угоди та його аналіз вперше опубліковано 30 березня 2024 року Мустафою Найємом. Проєкт угоди складений юридичною фірмою ПОВ(інші мови) «Фрешфілдс»(інші мови) (англ. Freshfields LLP) на замовлення Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC). Документ передбачав створення Інвестиційного фонду реконструкції (англ. Reconstruction Investment Fund) у формі асиметричного партнерства з обмеженою відповідальністю, де DFC (американська сторона) отримує блокуючу більшість (3 з 5 місць з правом вето) у Наглядовій раді (англ. Board) та призначає Повноправного партнера(інші мови) (англ. General Partner), який здійснює повне оперативне управління фондом без узгодження з українською стороною. Умовним внеском США до фонду (англ. Initial Contribution) вважається раніше надана безповоротна допомога Україні. А Україна як обмежений партнер (англ. Limited Partner) передає частку майбутніх доходів від проєктів (англ. Royalty Interest), оцінка яких здійснюється за критеріями Повноправного партнера, проте позбавлена рівних прав, включаючи впливу на управління фондом.

Фонд реєструється як юридична особа США (зокрема, в штаті Делавер), що автоматично підпорядковує його правовій системі США та дозволяє американській стороні уникнути ратифікації угоди, на відміну від України, яка зобов'язана її ратифікувати, оскільки стосувалася майнових прав українського народу. Хоча угода є міждержавною, конкретні механізми функціонування фонду виведені з-під дії міжнародного права на користь національного законодавства США. Фонд підпадає під американський податковий режим(інші мови) та звільнений від сплати податків в Україні. Арбітражні(інші мови) та судові процеси регулюються правилами Американської арбітражної асоціації(інші мови) та законами штатів Нью-Йорк (затвердження рішень арбітрів та розгляд апеляцій) та Делавер (вирішення корпоративних спорів). Водночас Україна позбавлена права оскаржувати рішення фонду в Гаазькому трибуналі, МЦУІС чи інших міжнародних інстанціях.

Угода є безстроковою, а її положення не гарантують паритету сторонам. На відміну від США, Україна не може самостійно вийти з фонду, повернути свою частку або передати її третім особам. Україна також несе необмежену правову та фінансову відповідальність, включаючи компенсацію збитків, пов'язаних із діяльністю фонду, DFC чи їхніх афіліатів, навіть якщо вони спричинені їхніми власними діями[71][72].

Фінальна версія

[ред. | ред. код]

Остаточний проєкт угоди було схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2025 року № 416-р та оприлюднено на Єдиному порталі органів виконавчої влади України українською та англійською мовами[73]. Того ж дня він був підписаний сторонами без внесення змін (скан документа)[74].

Складається з преамбули, 11 статей та додатку А.

В рамках угоди передбачається укладення між уповноваженими державними установами з обох сторін окремої «Угоди про обмежене партнерство» щодо створення спільного інвестиційного фонду.

Згідно зі статтею 6, будь-яка нова військова допомога від США (якщо вона буде надана) відтепер зараховуватиметься як капітальний внесок у спільний фонд, а не надаватиметься безоплатно, як це було раніше. Водночас надання такої допомоги залишатиметься залежним від окремих рішень США і не є гарантованим.

Угода про обмежене партнерство

[ред. | ред. код]

Угода між Корпорацією з фінансування міжнародного розвитку від США та Державною організацією «Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства» від України про створення спільного Інвестиційного фонду відбудови у формі обмеженого партнерства — партнерство з обмеженою відповідальністю(інші мови) (не плутати з товариством з обмеженою відповідальністю).

Фонд складатиметься з Наглядової ради, до якої увійдуть по три представники від США та України, а також чотирьох спеціалізованих комітетів: Інвестиційного (3 представники США, 2 України), Адміністративного (3 США, 2 України), Аудиторського (2 США, 2 України) та Комітету з пошуку проєктів (2 США, 3 України)[64].

Агенція ДПП зареєстрована Мінюстом 13 березня 2019 року (код ЄДРПОУ 42885180) за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 174. Її засновник і власник — Міністерство економіки України. Директор — Гачечиладзе Ніко Мерабович.

Угода про створення «Генерального партнера»

[ред. | ред. код]

Очікування

[ред. | ред. код]

За попередніми результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного з 2 по 6 травня та оприлюдненого 7 травня, 47% українців мали позитивні очікування від угоди, а 41% опитаних були налаштовані скептично: 22% вважали, що угода нашкодить Україні, 19% — що не матиме впливу. Решта (12%) не змогли визначитися з думкою[75].

Наслідки

[ред. | ред. код]

Історичні паралелі

[ред. | ред. код]

Угода про копалини з Афганістаном

[ред. | ред. код]
Ашраф Гані та Дональд Трамп обмінюються рукостисканнями під час зустрічі в готелі «Палас»(інші мови) у Нью-Йорку, 21 вересня 2017[76][77]

21 вересня 2017 року у Нью-Йорку, під час 72-ї сесії Генеральної асамблеї ООН[en], між 45-м президентом США Дональдом Трампом та президентом Ісламської Республіки Афганістан Ашрафом Гані була досягнута домовленість про залучення американських компаній до розробки корисних копалин в Афганістані. За оцінками Геологічної служби США, вартість афганських мінеральних ресурсів могла перевищувати 1 трильйон доларів США. Афганська влада розглядала цю угоду як інструмент для мотивації США зберегти військову присутність у країні, тоді як американська сторона сподівалася компенсувати витрати на підтримку афганського уряду(інші мови) (офіційно приблизно 955–978 млрд доларів)[78][79][80][81]. Однак, паралельно з співпрацею з офіційним Кабулом адміністрація Трампа(інші мови) почала таємні переговори з ворогами уряду Афганістану — ватажками Талібану, які проходили переважно у п'ятизіркових готелях міста Доха (Катар), де сторони обговорювали можливість інтеграції терористичного угруповання, в афганську політичну систему та завершення багаторічної війни. Які, зрештою, завершилися 29 лютого 2020 року підписанням мирної угоди в Досі, без участі афганського уряду, за якою США зобов'язалися скоротити військовий контингент в Афганістані та зняти санкції з Талібану(інші мови), фактично передавши йому контроль над країною[82][83][84].

Див. також

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Закон України від 08.05.2025 № 4417-IX «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови» (укр.). Верховна Рада України. Процитовано 13 травня 2025.
  2. ↑ Як відреагували на підписання угоди про надра Трамп, Рубіо та Велика Британія (укр.). Суспільне | Новини. 1 травня 2025. Процитовано 1 травня 2025.
  3. ↑ Допис від 09:30 6 травня 2025 (укр.). Ярослав Железняк у соцмережі «Facebook». 6 травня 2025. Процитовано 6 травня 2025.
  4. ↑ Україна та США підписали три документи щодо корисних копалин — Politico (укр.). NV. 1 травня 2025. Процитовано 1 травня 2025.
  5. ↑ Угода про копалини – рамкова і загальна: нардеп Железняк заявив, що Україна підпише зі США ще два документи (укр.). Еспресо TV. 2 травня 2025. Процитовано 3 травня 2025.
  6. ↑ «Трампу можна сказати «ні». Хто виграв від угоди про копалини (англ.). BBC News. 1 травня 2025. Процитовано 1 травня 2025.
  7. ↑ Угода про корисні копалини не пов'язана з переговорами про завершення війни, - Держдепартамент США (укр.). Цензор.нет. 8 травня 2025. Процитовано 9 травня 2025.
  8. ↑ Не гарантії безпеки, але перемовний успіх Києва: що пишуть медіа про угоду про надра між США та Україною (укр.). Суспільне | Новини. 2 травня 2025. Процитовано 9 травня 2025.
  9. ↑ Угода про надра є "довічною" і не містить гарантії безпеки, - нардеп (відео) (укр.). УНІАН. 2 травня 2025. Процитовано 9 травня 2025.
  10. ↑ Питання на $12 трильйонів: навіщо республіканці та Орбан «ділять» українські надра (укр.). УНІАН. 12 червня 2024. Процитовано 2 травня 2025.
  11. ↑ Сенатор США Грем вважає, що Росія воює в Україні за корисні копалини, які розділить з Китаєм (укр.). Радіо Свобода. 10 червня 2024. Процитовано 2 травня 2025.
  12. ↑ Ukraine seeks to win over Trump with natural resources and troop proposals (англ.). Financial Times. 11 листопада 2024. Процитовано 26 лютого 2025.
  13. ↑ Zelenskyy's meeting with Harris and spat with Trump reveal a growing partisan divide on Ukraine (англ.). NBC News. 26 вересня 2024. Процитовано 26 лютого 2025.
  14. ↑ Ukraine seeks to win over Trump with natural resources and troop proposals (англ.). Financial Times. 11 листопада 2024. Процитовано 26 лютого 2025.
  15. ↑ Cajole, Plead and Flatter: Ukraine Makes Its Case to Trump (англ.). The New York Times. 14 грудня 2024. Процитовано 26 лютого 2025.
  16. ↑ Trump says he wants Ukraine to supply US with rare earths (англ.). Reuters. 5 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  17. ↑ Ukraine 'may be Russian someday,' Trump suggests while announcing $500 billion rare earth 'agreement' (англ.). The Kyiv Independent. 11 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025. [Архівовано 2025-03-06 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Ukraine Support Tracker (англ.). Кільський інститут світової економіки(інші мови). Процитовано 26 лютого 2025. [Архівовано 2022-04-26 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Економічна вартість допомоги США для України вдвічі нижча за офіційні оцінки – дослідження (укр.). Економічна правда. 25 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  20. ↑ Зеленський: Бессент привіз в Україну чернетку угоди про доступ до корисних копалин (укр.). Суспільне | Новини. 12 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  21. ↑ Україна доопрацювала драфт угоди про рідкісноземельні метали — джерело (укр.). Суспільне | Новини. 14 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  22. ↑ Копалини в обмін ні на що: як Україну шантажували у Мюнхені та чому зірвалася угода з США (укр.). Економічна правда. 17 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  23. ↑ Trump says Putin will accept European peacekeepers in Ukraine (англ.). Politico. 24 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025. [Архівовано 2025-02-25 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Інтервʼю Президента Зеленського для Reuters 08.02.2025 (укр.). Канал Володимира Зеленського на YouTube. 8 лютого 2025. Процитовано 1 травня 2025.
  25. ↑ Revealed: Trump’s confidential plan to put Ukraine in a stranglehold (англ.). The Telegraph. 17 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  26. ↑ U.S. Pressing Tough Demands in Revised Deal for Ukraine’s Minerals (англ.). The New York Times. 22 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  27. ↑ «Не маємо визнавати гранти як борги»: Зеленський щодо допомоги США (укр.). Радіо Свобода. 23 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  28. ↑ Зеленський дав пресконференцію напередодні третіх роковин повномасштабної війни. Головні заяви (укр.). Суспільне | Новини. 23 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  29. ↑ Ukraine announces minerals deal with US, no security guarantee (укр.). Reuters. 26 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  30. ↑ Повний текст «Угоди про копалини» між Україною та США опинився у розпорядженні журналістів (укр.). Суспільне | Новини. 26 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  31. ↑ Ukraine, U.S. Reach Deal On Rare Earth Minerals, No Security Guarantees (англ.). Radio Free Europe/Radio Liberty. 26 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  32. ↑ Вижити в епоху Трампа. Чому палають відносини зі США та що варто робити Україні (англ.). Економічна правда. 21 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  33. ↑ Exclusive: RFE/RL Obtains Copy Of U.S.-Ukraine Minerals Deal (англ.). Radio Free Europe/Radio Liberty. 26 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  34. ↑ Fact-checking Trump claims about war in Ukraine (англ.). BBC News. 19 лютого 2025. Процитовано 1 березня 2025.
  35. ↑ Трамп заявив, що Зеленського нібито підтримують 4% українців, і закликав до виборів (укр.). Суспільне | Новини. 19 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  36. ↑ Trump calls Zelenskyy a dictator amid fears of irreconcilable rift (англ.). The Guardian. 20 лютого 2025. Процитовано 1 березня 2025.
  37. ↑ Trump and Zelenskyy’s Oval Office meltdown will fill Putin with glee (англ.). Financial Times. 28 лютого 2025. Процитовано 28 лютого 2025.
  38. ↑ Гудбай, Америко. Що це було і що буде далі (укр.). BBC News | Україна. 1 березня 2025. Процитовано 1 березня 2025.
  39. ↑ Стенограма. Заяви Трампа і Зеленського в Білому домі (укр.). Голос Америки. 28 лютого 2025. Процитовано 28 лютого 2025.
  40. ↑ Суперечка Зеленського і Трампа: як відреагували світові ЗМІ (укр.). Главком. 1 березня 2025. Процитовано 1 березня 2025.
  41. ↑ Трамп не вважає угоду про рідкісноземельні метали з Україною «мертвою» (укр.). Суспільне | Новини. 3 березня 2025. Процитовано 25 квітня 2025.
  42. ↑ 30-денне припинення вогню, поновлення допомоги від США та перспективи щодо копалин. Підсумки зустрічі у Джидді (укр.). Суспільне | Новини. 11 березня 2025. Процитовано 25 квітня 2025.
  43. ↑ Формат угоди про корисні копалини із США змінений — Зеленський (укр.). Суспільне | Новини. 2025-03-38. Процитовано 25 квітня 2025.
  44. ↑ Trump says Zelenskiy wants to back out of critical minerals deal (англ.). Reuters. 31 березня 2025. Процитовано 25 квітня 2025. [Архівовано 2025-04-01 у Wayback Machine.]
  45. ↑ Блінкен: Україна сама запропонувала США угоду щодо надр, але її варіант від Трампа – рекет (укр.). ЛІГА.net. 11 квітня 2025. Процитовано 30 квітня 2025.
  46. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.04.2025 № 316-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (укр.). Офіційний портал Верховної Ради України. 12 квітня 2025. Процитовано 25 квітня 2025.
  47. ↑ Кабмін виділив 113 млн гривень на консультантів щодо угоди зі США про корисні копалини (укр.). Суспільне | Новини. 9 квітня 2025. Процитовано 25 квітня 2025.
  48. ↑ «Втримати тиск Трампа». Уряд виділив 113 млн грн для підготовки угоди про надра. Хто отримає принаймні частину грошей? (укр.). Forbes Україна. 12 квітня 2025. Процитовано 25 квітня 2025.
  49. ↑ US, Ukraine hold tense talks as mineral deal remains elusive, source says (англ.). Reuters. 12 квітня 2025. Процитовано 25 квітня 2025.
  50. ↑ США требуют контроля над газопроводом «Газпрома» в Украине (рос.). Deutsche Welle. 12 квітня 2025. Процитовано 25 квітня 2025.
  51. ↑ Технічна група від України поїде до США щодо угоди про корисні копалини — Зеленський (укр.). Суспільне | Новини. 4 квітня 2025. Процитовано 25 квітня 2025.
  52. ↑ Технічні консультації між Україною і Сполученими Штатами щодо угоди про корисні копалини відбудуться 11 квітня у Вашингтоні (укр.). Главком. 11 квітня 2025. Процитовано 12 травня 2025.
  53. ↑ «Будемо щасливі, якщо США зароблять $350 млрд». 12 незручних питань щодо Угоди про надра українським переговорникам. Інтерв'ю команди на чолі з Юлією Свириденко (укр.). Forbes Україна. 7 травня 2025. Процитовано 12 травня 2025.
  54. ↑ Уряд оприлюднив текст меморандуму про надра (укр.). Суспільне | Новини. 18 квітня 2025. Процитовано 25 квітня 2025.
  55. ↑ Україна і США підписали стратегічну Угоду про корисні копалини (укр.). Суспільне | Новини. 1 травня 2025. Процитовано 1 травня 2025. [Архівовано 2025-05-01 у Wayback Machine.]
  56. ↑ US and Ukraine Sign Resources Deal After Fraught Negotiations (англ.). Bloomberg. 30 квітня 2025. Процитовано 1 травня 2025.
  57. ↑ Уряд зареєстрував у Раді проєкт закону про ратифікацію угоди зі США (укр.). Суспільне | Новини. 2 травня 2025. Процитовано 6 травня 2025.
  58. ↑ У Раді назвали дату ратифікації угоди зі США про копалини (укр.). Слово і Діло. 2 травня 2025. Процитовано 6 травня 2025.
  59. ↑ Для реалізації угоди про надра: уряд зареєстрував у Раді законопроєкт про внесення змін до бюджетного кодексу (укр.). Суспільне | Новини. 3 травня 2025. Процитовано 6 травня 2025.
  60. ↑ Угода про копалини зі США спричинить зміни до ПКУ і БКУ (укр.). ЛІГА:ЗАКОН. 5 травня 2025. Процитовано 6 травня 2025.
  61. ↑ Кіт у мішку? Що саме передбачає угода про копалини зі США (укр.). Економічна правда. 8 травня 2025. Процитовано 8 травня 2025.
  62. ↑ Депутати: комітет Ради рекомендував ратифікувати угоду між Україною і США про ресурси (укр.). Радіо Свобода. 6 травня 2025. Процитовано 7 травня 2025.
  63. ↑ Нардепи повторно рекомендували Раді ратифікувати мінеральну угоду зі Штатами (укр.). Лівий берег. 7 травня 2025. Процитовано 7 травня 2025.
  64. ↑ а б «Україна зобов'язана, США очікують». Подробиці «паритетного» партнерства з США (укр.). Дзеркало тижня. 6 травня 2025. Процитовано 6 травня 2025.
  65. ↑ Голосуватимуть за «кота в мішку». Депутат розповів, що не так із ратифікацією Угоди щодо мінералів (укр.). NV. 2 травня 2025. Процитовано 6 травня 2025.
  66. ↑ Поіменне голосування про проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови (№0309) - за основу і в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками, у тому числі озвученими Головою Комітету 08.05.2025 14:17 (укр.). Верховна Рада України. 8 травня 2025. Процитовано 8 травня 2025.
  67. ↑ Уряд опублікував угоду зі США про створення інвестиційного фонду (укр.). Радіо Свобода. 1 травня 2025. Процитовано 1 травня 2025.
  68. ↑ Україна та США підписали комерційні документи в угоді про корисні копалини — Мінекономіки (укр.). Суспільне | Новини. 13 травня 2025. Процитовано 14 травня 2025.
  69. ↑ Exclusive: The full text of the US-Ukraine mineral deal (англ.). The Kyiv Independent. 26 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025. [Архівовано 2025-02-26 у Wayback Machine.]
  70. ↑ Кабмін опублікував текст Меморандуму щодо угоди про корисні копалини зі США (укр.). Судово-юридична газета. 18 квітня 2025. Процитовано 18 квітня 2025.
  71. ↑ АНАЛІЗ: Американо-український інвестиційний фонд реконструкції (укр.). Kyiv Post. 1 квітня 2025. Процитовано 20 квітня 2025.
  72. ↑ «Жах» і «пограбування» України: що відомо про нову ресурсну угоду від США (укр.). BBC News | Україна. 28 березня 2025. Процитовано 29 квітня 2025.
  73. ↑ Розпорядження КМУ від 30 квітня 2025 р. № 416-р «Про підписання Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови» (укр.). Урядовий портал. 1 травня 2025. Процитовано 1 травня 2025. [Архівовано 2025-05-01 у Wayback Machine.]
  74. ↑ Кабмін опублікував офіційний текст угоди про американсько-український інвестиційний фонд (укр.). Дзеркало тижня. 1 травня 2025. Процитовано 1 травня 2025.
  75. ↑ Майже половина українців очікують позитиву від угоди про надра зі США — опитування (укр.). Суспільне | Новини. 7 травня 2025. Процитовано 7 травня 2025.
  76. ↑ Public Schedule – September 21, 2017 (укр.). Архівний веб-сайт Держдепу 2017—2021 років. 21 вересня 2017. Процитовано 7 травня 2025.
  77. ↑ Donald Trump’s war strategy hailed by Afghan president: ‘A difference of day and night’ (укр.). The Washington Times. 21 вересня 2017. Процитовано 7 травня 2025.
  78. ↑ Trump, Ghani agree U.S. can help develop Afghanistan's rare earth minerals (англ.). Reuters. 22 вересня 2017. Процитовано 27 квітня 2025.
  79. ↑ How Afghanistan’s $1 trillion mining wealth sold the war (англ.). Mining.com. 27 серпня 2021. Процитовано 27 квітня 2025.
  80. ↑ Скільки грошей США та НАТО витратили на війну в Афганістані (укр.). BBC News | Україна. 16 серпня 2021. Процитовано 7 травня 2025.
  81. ↑ Afghanistan: What has the conflict cost the US and its allies? (укр.). BBC News. 3 вересня 2021. Процитовано 7 травня 2025.
  82. ↑ Afghan conflict: US and Taliban sign deal to end 18-year war (англ.). BBC News. 29 лютого 2020. Процитовано 27 квітня 2025. [Архівовано 2021-01-05 у Wayback Machine.]
  83. ↑ Joint Declaration between the Islamic Republic of Afghanistan and the United States of America for Bringing Peace to Afghanistan (PDF) (англ.). Державний департамент США. 29 лютого 2020. Процитовано 27 квітня 2025.
  84. ↑ «Це не моя війна». Карти, трофеї, мирна угода і закляті союзники – історія 20-річної війни (укр.). Українська правда. 27 квітня 2025. Процитовано 27 квітня 2025.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Угода_щодо_корисних_копалин_між_США_та_Україною&oldid=45298910