Угорське князівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Magyar Nagyfejedelemség
Угорське князівство
895 – 1000 Угорське королівство Flag of Hungary (11th c. - 1301).svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Угорщини
Угорське князівство у 998
Столиця Естергом та Секешфегервар
Релігії Астролатрія[1], християнство
Форма правління монархія
Президент
 - 895 — 907 Арпад
 - 907 — 947 Золта
 - 947 — 955 Файс
 - 955 — 972 Такшонь
 - 972 — 997 Ґеза
 - 997 — 1000 Стефан I Святий
Кенде
 - ? до 904 Курсан
Історичний період Середньовіччя
 - Засновано 895
 - Коронація Стефана І 25 грудня 1000
Населення
 - 900
  • 250—350 тис, осіб[2]
  • 500—600 тис, осіб[2]
  • 600 тис,[3][3][2] осіб
 - 1000 1-1 5 млн[4] л.
Попередник
Наступник
Blank.png Перше Болгарське царство
Blank.png Салан
Blank.png Джилеу
Blank.png Глад
Blank.png Блатенське князівство
Угорське королівство Flag of Hungary (11th c. - 1301).svg
Сьогодні є частиною Угорщина Угорщина
Румунія Румунія
Словаччина Словаччина

Угорське князівство[5][6][7][8][9] (угор. Magyar Fejedelemség) або Велике князівство Угорське[10][11] (угор. Magyar Nagyfejedelemség)[12] — перша угорська держава на Середньодунайській низовині, заснована у 896 або 895 році[13][14][15]. У 1000 році Стефан I Святий посів князівський престол і перетворив державу на королівство[16][17][18].

Назва[ред.ред. код]

Самоназва угорців — «мадяри» (magyarok, однина — mаgуаr). Це слово співзвучне з самоназвою споріднених їм народів — хантів і мансі (mańśi)[19]. Країна Угорщина періоду 830—89 відома з джерел як «Ателькез» (Etelk'z), а самоназвою цього об'єднання було «Хетумогер» («сім племен мадяр»). Після усобиці в Хозарії 860-х рр. до союзу Угрів приєдналося плем'я хозарського походження — кабари. Напередодні усобиці не пізніше 850-х рр. хозари надали можливість уграм обрати єдиного правителя, яким став Алмош, батько Арпада — засновника угорської королівської династії Арпадів.

Історія[ред.ред. код]

Апард

Близько 890 року під тиском хозар і огузів частина печенізьких племен переправилася через Волгу і почала тіснити угорців. У підсумку угорці були змушені покинути Ателькузу та мігрувати на захід через Дніпро.

За даними угорської хроніки «Gesta Hungarorum», князь Алмош розгромив неназваного князя (ймовірно, Олега), осадив його в Києві і погодився піти тільки після того, як руси заплатили йому викуп у 10 тис. марок сріблом.

Передана в пізнішому угорському літописанні (Анонім Угорський) легенда про швидке переселення угорців лісовим маршрутом через Суздаль (нині місто Владимирської обл., РФ), Київ, Володимир (нині м. Володимир-Волинський), Галич (давній) і перевали в Східних Карпатах не відповідає історичним реаліям.

Поява угорців на дніпровському правобережжі призвела до конфлікту з Болгарією. В цей час болгарський цар Симеон вів війну з Візантією, але незважаючи на це, угорці були розбиті і були змушені продовжити рух на захід, за Карпати — в Паннонію.

Близько 906 року угорці, розгромивши залишки Великоморавської держави, захоплюють Паннонську рівнину. Угри здійснювали далекі грабіжницькі походи Західною Європою, які закінчилися 955 їхньою поразкою від війська короля Оттона I, після чого угри почали переходити до осілого способу життя та формування територіальної державності. Епоха «здобуття батьківщини» тривала до прийняття християнства у 1000; ця подія є умовною хронологічною межею між історією «угрів» як степового кочового племені та «угорців» як населення сталого державного утворення на теренах Центральної Європи. В 11 ст. угорці оволоділи Трансильванією (Семигородом), що завершило формування осердя території середньовічного Угорського королівства. Входження Угорщини до системи християнських держав відбулося у 1000, коли Стефан І отримав від Папи Римського титул короля.

Великі князі[ред.ред. код]

Історія Угорщини
Coat of arms of Hungary.svg
Стародавня Угорщина
Доугорська Угорщина
Паннонія
Гунський каганат
Передісторія угорців
Магна Хунгарія
Леведія
Ателькуза
Середні Віки
Аварський каганат
Блатенське князівство
Угри
Завоювання угорцями Паннонського басейну
Князівство Угорщина
Арпади
Королівство Угорщина
Королівство Угорщина на початку сучасної епохи
Османсько-угорські війни
Османська Угорщина
Східно-Угорське королівство
Князівство Трансільванія (1570 – 1711)
Королівство Габсбургів
Повстання Ракоці
Революція 1848-1849 років в Угорщині
Австро-угорський компроміс
Транслейтанія
Угорська історія в ХХ столітті
Перша Республіка
Угорська Радянська Республіка
Королівство Угорщина (1920—1946)
Сучасність
Угорська Республіка
Угорщина (1944—1945)
Друга Республіка
Народна Республіка
Повстання 1956

Портал «Угорщина»

До кінця правління Апарда владу у державі було поділено між князем та військовим лідером. Вождь на ім'я Курсан був кенде (угорський релігійний, «сакральний вождь»), а Апард — дюлою, військовим лідером.

Стефан I Святий Стефан I Святий Ґеза Такшонь Файс Золта Арпад Алмош
Правління Князь Дата народження Дата смерті Коментар
895 — 907 Арпад 845 907
907 — 947 Золта 880 або 903 950
947 — 955 Файс ? ?
955 — 972 Такшонь 931 972?
972 — 997 Ґеза 945 997
997 — 1000 (або 1001) Стефан I Святий 975? 1038 Був Великим князем Угорщини з 997 р. по 25 грудня 1000 р. Дружина Гізела Баварська

Примітки[ред.ред. код]

  1. Berend, Nora; Laszlovszky, József; Szakács, Béla Zsolt (2007). "The kingdom of Hungary", in Berend, Nora (2007); Christianization and the Rise of Christian Monarchy: Scandinavia, Central Europe and Rus, c. 900–1200; Cambridge University Press; ISBN 978-0-521-87616-2.
  2. а б в (угор.) József Kovacsics, Magyarország népességtörténete a konferenciasorozat tükrésben (896—1870), In: Demographia, 1996 — Volume 39, Number 2-3.
  3. а б (англ.) A Country Study: Hungary. Federal Research Division, Library of Congress. Процитовано 2009-03-06. 
  4. (англ.) Péter Rabb, Natural conditions in the Carpathian Basin of the middle ages, 2007, p. 58.
  5. S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade, W. W. Norton & Company, 2010, p. 586
  6. George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19
  7. Ferenc Glatz, Magyar Történelmi Társulat, Etudes historiques hongroises 1990: Environment and society in Hungary, Institute of History of the Hungarian Academy of Sciences, 1990, p. 10
  8. Acta historica, Volumes 105—110, József Attila Tudom. Bölcs. Kar, 1998, p. 28
  9. Oksana Buranbaeva, Vanja Mladineo, Culture and Customs of Hungary, ABC-CLIO, 2011, p. 19
  10. Colin Davies, The emergence of Western society: European history A.D. 300—1200, Macmillan, 1969, p. 181
  11. Jennifer Lawler, Encyclopedia of the Byzantine Empire, McFarland & Co., 2004, p.13
  12. Hadtörténelmi közlemények, Volume 114, Hadtörténeti Intézet és Múzeum, 2001, p. 131
  13. The encyclopedia Americana, Volume 14, Grolier Incorporated, 2002, p. 581
  14. Encyclopedia Americana, Volume 1, Scholastic Library Pub., 2006, p. 581
  15. Zahava Szász Stessel, Wine and thorns in Tokay Valley: Jewish life in Hungary: the history of Abaújszántó, Fairleigh Dickinson Univ Press, 1995, p. 47
  16. University of British Columbia. Committee for Medieval Studies, Studies in medieval and renaissance history, Committee for Medieval Studies, University of British Columbia, 1980, p. 159
  17. Peter F. Sugar, Péter Hanák [1] A History of Hungary, Indiana University Press, 1994, pp 12-17
  18. Pál Engel, Tamás Pálosfalvi, Andrew Ayton, The Realm of St. Stephen: A History of Medieval Hungary, 895—1526, .B.Tauris, 2005, p. 27
  19. Мадьяр - Этимологический словарь Фасмера - Энциклопедии & Словари. enc-dic.com. Процитовано 2017-03-30. 

Література[ред.ред. код]

  • Kozma, Gábor (Editor) (December 2011). New Results of Cross-Border Co-operation. The Department of Social Geography and Regional Development Planning of the University of Debrecen; et al. Процитовано June 2, 2012.  ISBN 9789638916730
  • Balassa, Iván, ред. (1997). Magyar Néprajz IV. [Hungarian ethnography IV.]. Budapest: Akadémiai Kiadó. ISBN 963-05-7325-3. 
  • Berend, Nora; Urbańczyk, Przemysław; Wiszewski, Przemysław (2013). Central Europe in the High Middle Ages: Bohemia, Hungary and Poland, c. 900-c. 1300. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-78156-5. 
  • Wolf, Mária; Takács, Miklós (2011). Sáncok, földvárak" ("Ramparts, earthworks") by Wolf; "A középkori falusias települések feltárása" ("Excavation of the medieval rural settlements") by Takács. У Müller, Róbert. Régészeti Kézikönyv [Handbook of archaeology]. Magyar Régész Szövetség. с. 209–248. ISBN 978-963-08-0860-6. 
  • Wolf, Mária (2008). A borsodi földvár. Művelődési Központ, Könyvtár és Múzeum, Edelény. ISBN 978-963-87047-3-3. 

Джерела[ред.ред. код]