Угринь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Угринь
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Заводська селищна громада
Код КОАТУУ 6125588001
Облікова картка Угринь 
Основні дані
Засноване 1939
Населення 1005 (2014)
Територія 2.8 км²
Густота населення 411.48 осіб/км²
Поштовий індекс 48550
Телефонний код +380 380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°58′13″ пн. ш. 25°50′25″ сх. д. / 48.97028° пн. ш. 25.84028° сх. д. / 48.97028; 25.84028Координати: 48°58′13″ пн. ш. 25°50′25″ сх. д. / 48.97028° пн. ш. 25.84028° сх. д. / 48.97028; 25.84028
Водойми р. Серет
Найближча залізнична станція Шманьківчики
Місцева влада
Адреса ради с. Угринь, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48550
Карта
Угринь is located in Україна
Угринь
Угринь
Угринь is located in Тернопільська область
Угринь
Угринь

Угри́нь — село Чортківського району Тернопільської області. Було центром сільради. До Угринської сільської ради належало с. Синякове (нині віднесене до м. Чортків).

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Заводської селищної громади.

Етимологія[ред.ред. код]

За переказами, Угринь заснували угри (угорці), які володіли Галичиною наприкінці XVI столітті. В церковному описі парафії (1926 р.) священик Дмитро Василик стверджував, що село започаткували у XVII ст. угорські колоністи, які згодом змішалися з місцевим населенням. Жителі Угриня займалися рільництвом, тваринництвом, вирощували капусту.

Географія[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Розташоване на лівому березі р. Серету (ліва притока Дністра), за 12 км від районного центру та 4 км від найближчої залізничної станції Шманьківчики. Західною околицею села пролягла об'їзна дорога м. Чортків, складова частина автошляху Луцьк–Тернопіль–Чернівці.

Місцевості[ред.ред. код]

  • За селом — хутір, розташований за 2 км від села. У 1952 р. на хуторі — 4 двори, 11 жителів.

Історія[ред.ред. код]

Давні часи[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури. У 2012 р. в невеликому скельному ґроті неподалік Угриня археолог Володимир Добрянський знайшов та дослідив рунічні написи германців III—IX ст. У цих написах поєднані повні магічні закодовані слова і символи, що мають сакральне значення. Пам'ятка унікальна, їй немає аналогів у Східній Європі.

Середньовіччя, Новий Час[ред.ред. код]

Перша письмова згадка датована 1427 р.

Відомо, що 1785 р. у селі проживали 709 осіб.

XX століття[ред.ред. код]

Відомо, що 1902 р. велика земельна власність належала Тадеушеві Потоцькому. За статистикою, в селі у 1900 р. — 1574 жителі, 1910—1711, 1921—1360, 1931—1705; у 1921 р. — 323, 1931—393 двори.

Під час Першої світової війни до Леґіону УСС зголосився мешканець села Михайло Коцюба.

Після встановлення у вересні 1939 р. радянської влади органи НКВС у Чортківській тюрмі знищили жителів селя Василя Бегара, Богдана Дутку, Осипа Кобзара, Павла Межиброцького, Северина Штиру; розстріляли в місті Умані на Черкащині Петра Лесіва.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Михайло Андрійчук (нар. 1914),
  • Іван Андрусів (нар. 1925),
  • Захарій (нар. 1903),
  • Петро Балакунець(нар. 1920),
  • Йосип Бас (нар. 1924),
  • Павло Бас (нар. 1911),
  • Роман Бас (нар. 1908),
  • Євстахій Безпалько (нар. 1911),
  • Андрій Богун (нар. 1908),
  • Петро Бурдинський (нар. 1919),
  • Василь Данилович (нар. 1923),
  • Василь Романович (нар. 1925),
  • Василь Тимофійович (нар. 1914),
  • Володимир Вівчар (нар. 1912),
  • Костянтин Вівчар (нар. 1921),
  • Петро Гнибіда,
  • Роман Гулька,
  • Йосип Гут.

В УПА воювали:

  • Ганна Балакунець,
  • Роман Бегар,
  • Володимир Вільхов,
  • Марія Вільхов,
  • Микола Вільхові,
  • Василь Гнибід,
  • Іван Гнибід,
  • Антін Іванців,
  • Василь Кобзар,
  • Євгенія Кобзарі,
  • Володимир Лесів,
  • Євген Лесіви,
  • Богдан Липов,
  • Володимир Липов,
  • Федір Липов,
  • Микола Маньовський,
  • Петро Маньовський,
  • Євстахій Марчин,
  • Петро Мельник,
  • Іван Плішка («Лис»),
  • Ярослав Правецький,
  • Василь Ткач («Грім»),
  • Григорій Шушка («Шум»).

Пам'ятки природи[ред.ред. код]

Пам'ятники[ред.ред. код]

  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1987),
  • Тарасові Шевченку (1991),
  • пам'ятний знак УСС (1992)
  • хрест на честь проголошення незалежності України (1992).

Релігія[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі — 3-класна утраквістична (двомовна).

Нині діє Угринська загальноосвітня школа I—II ст.

Мовні особливості[ред.ред. код]

Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані в Угрині:

  • босаки — босоніжки
  • бурти — сукняне взуття
  • жидик — птах, який перед дощем квилить
  • закоп'янки — вид чобіт
  • карніші — карнизи
  • кобрак — тепла безрукавка
  • марок — прилад для проведення рядків на полі
  • палюшки — галушки з тертої картоплі і борошна
  • райтки — штани-галіфе
  • сволок — брус, що підтримує стелю
  • тирба — суп із кукурудзяного борошна
  • шмір — мазут
  • япко — яблуко 
  • банєчок — чашка
  • ябчанка, ябчєнка — зупа з яблук
  • ягодянка — зупа із ягід
  • балакати — говорити
  • восипка — зерно
  • путня — відро
  • видіти — бачити.

Соціальна сфера, господарство[ред.ред. код]

Діяли філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших; кооператива.

У 1940 р. примусово створено колгосп, який відновив роботу 1947 р.

Протягом 1960–1980-х рр. функціонував (до розпаювання земель і майна) колгосп; діяв цегельний завод.

Нині діють дитячий садочок, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]