Удавчик стрункий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Удавчик стрункий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Родина: Удавові (Boidae)
Підродина: Піщані удави (Erycinae)
Рід: Удавчик (Eryx)
Вид: Удавчик стрункий
Eryx elegans
(Gray, 1849)
Синоніми
Cusoria elegans Gray
Посилання
Віківиди: Eryx elegans
EOL: 794726
ITIS: 634805
МСОП: 164712
NCBI: 51868

Удавчик стрункий[1] (Eryx elegans) — неотруйна змія, представник роду удавчиків з родини удавових.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина у самців досягає 40—45 см, у самиць — до 60 см. Хвіст короткий, до 5-8 см, тупий. Голова не відмежована від шиї, зверху вкрита дрібними гранульованими щитками неправильної форми. Має 162—184 черевних, 24-45 підхвостових щитків. Навколо середини тулуба налічується 36-41 рядків гладенької луски.

Верхня сторона тіла світло-бура або сірувато-оливкова. По спині проходять витягнуті поперек неправильної форми бурі плями, з боків є дрібні темні цятки. Черево світло-сіре з розмитими темними плямами.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє гірську місцину з ксерофітною рослинністю, глинясті передгір'я та днища ущелин. Зустрічається на висотах 1500—2000 м над рівнем моря в арчевій зоні. Активний здебільшого вночі. Харчується дрібними гризунами. Після зимівлі з'являється на поверхні в кінці березня — квітні. Ранньою весною струнких удавчик можна бачити гріються на сонці на колоніях гризунів. У жаркіші дні вдень вони ховаються під каменями або у норах гризунів.

Це яйцеживородна змія. Статева зрілість настає на 3 році життя. Вагітність триває 4-5 місяців. Самиці народжують 3-14 дитинчат 11-13 см довжиною у серпні-вересні.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає у південному Туркменістані, північно-східному Ірані, північно-західному Афганістані. Трапляється іноді в Азербайджані та Пакистані.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 257.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
  • McDiarmid,R.W.; Campbell,J.A. & Touré,T.A. 1999. Snake species of the world. Vol. 1. Herpetologists’ League, 511 pp.