Удавчик стрункий
| Удавчик стрункий | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Eryx elegans (Gray, 1849) | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Cusoria elegans Gray | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Удавчик стрункий[1] (Eryx elegans) — вид змій родини удавових (Boidae). Поширений переважно в Західній і Центральній Азії, де тримається в передгір'ях і горах.
Дрібна змія, з сильним, щільним та валькуватим тілом завдовжки до 65 см. Самиці значно більші за самців. Довжина тіла (L. — довжина тіла від кінчика морди до клоаки) в самиць не перевищує 60 см, у самців — 45 см. Хвіст (L.cd.) короткий і тупий: співвідношення L./L.cd. складає 4,5—8,1. Голова не відмежована від тулуба шиєю. Лоб й верхня поверхня морди злегка увігнуті. Зіниця ока вертикальна. Передні зуби на обох щелепах довші, ніж задні. По боках клоакальної щілини виступають кігтєподібні рудименти задніх кінцівок, розвиненіші в самців.
Луска тулуба та хвоста гладенька. Навколо середини тулуба (Sq.) 36—41 лусок. Черевних щитків (Ventr.) налічується 162—184, підхвостових (Scd.) — 24—45 пар. Підхвостові щитки або більша їх частина утворюють 1 поздовжній ряд.
Голова зверху вкрита дрібними неправильними щитками. Міжщелепний щиток дуже великий, сильно загинається на верхню поверхню голови і виступає наперед над ротовою щілиною. Між очами в поперечному ряді розташовані 6—7 щиточків неправильної форми. Око оточене 7—10 щиточками. Верхньогубних щитків 8—10. Знизу голова вкрита більш-менш однорідною лускою.
Забарвлення верхньої сторони тіла світло-буре або сірувато-оливкове. По всій спині, починаючи з потилиці, проходять витягнуті поперек неправильної форми бурі плями, що іноді зливаються в короткі поздовжні смужки. Уздовж боків у кілька рядів тягнуться дрібні темні цятки, що поступово зникають на хвості. Від краю ока до кута рота проходить темна смужка. Черево світло-сіре з розмитими темними плямами.
Вид поширений у Південному Туркменістані, Північно-Східному Ірані, Північно-Західному Афганістані, спорадично в Азербайджані та Пакистані.
Населяє гірські місцевості з ксерофітною рослинністю, глинясті передгір'я та днища ущелин. Зустрічається також на висотах до 1500—2000 м над рівнем моря в арчевій зоні.
Активний здебільшого вночі. Після зимівлі з'являється на поверхні в кінці березня — квітні. Ранньою весною удавчиків можна бачити на колоніях гризунів, де вони гріються на сонці. Улітку вдень вони ховаються під каменями або в норах гризунів.
Чисельність незначна, але місцями в Копетдазі (Туркменістан) навесні за денну екскурсію можна зустріти від 2 до 6 змій.
Удавчик стрункий належить до яйцеживородних змій. Статева зрілість настає на 3 році життя. Вагітність триває 4—5 місяців. Самиці в серпні—вересні народжують 3—14 дитинчат довжиною 11—13 см.
Живиться дрібними гризунами та комахоїдними.
Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид». Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду, що потребує запровадження охоронних заходів. Тому удавчик піщаний занесений до Вашингтонської конвенції (CITES) (Додаток ІІ. Види, що можуть опинитися під загрозою зникнення у разі відсутності суворого регулювання торгівлі зразками таких видів)[2].
- ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 257.
- ↑ Удавчик стрункий у Червоному списку МСОП
- Атаев Ч. А. Пресмыкающиеся гор Туркменистана. — Ашхабад : Ылым, 1985. — 344 с. (с. 227—229)
- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 123). — ISBN 5-98092-007-2
- Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 203—204)
- Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. — М. : АБФ, 1998. — 576 с. (с. 419—420). — ISBN 5-87484-066-4
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г. и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 244)
- McDiarmid, R.W.; Campbell, J.A. & Touré, T.A. 1999. Snake species of the world. Vol. 1. Herpetologists’ League, 511 pp.
