Удав собакоголовий
| ?Собакоголовий удав | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Рептилії (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Змії (Serpentes) |
| Родина: | Удавові (Boidae) |
| Підродина: | Boinae |
| Рід: | Corallus |
| Вид: | C. caninus |
| Біноміальна назва | |
| Corallus caninus (Linnaeus, 1758) | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Corallus caninus |
 Віківиди: | Corallus caninus |
 EOL: | 454883 |
 ITIS: | 634792 |
 МСОП: | 203208 |
 NCBI: | 51861 |
Уда́в собакоголо́вий (лат. Corallus caninus L.) — неотруйний вид удавів тропічних лісів Південної Америки. У наш час[коли?] підвидів не виділено.[2]
Досягають до 1,8 м. Зустрічаються особини 2,3 м. Голова велика, розширена в основі з витягнутою мордою. Мають високорозвинені передні зуби, які є пропорційно більшими, ніж у будь-який іншої, не-отруйної змії.[3]
Має смарагдово-зелений колір з білими нерегулярними переривними зигзагоподібними смугами (або так звані «блискавки») на спині і жовтий живіт. Яскраве забарвлення і маркування дуже характерне серед змій Південної Америки. Удави у віці до одного року мають різні відтінки спектру від темно-оранжевого до цегляно-червоного поступово приймаючи смарагдово-зелений (після 9—12 місяців).
Від схожого виду — зеленого пітона — відрізняється глибокими борозенками, що розділяють верхньогубні щитки. Ці борозенки розвинені вздовж всієї морди і заходять далеко за очі, тоді як у зеленого пітона вони розвинені лише на кінчику морди. Важливо відзначити, що у собакоголового удава борозенки виражені краще, ніж у всіх інших представників роду деревних удавів.
Полюбляють долинні тропічні дощові ліси з високою вологістю. Цей вид веде виключно деревний спосіб життя. Харчується дрібними ссавцями, серед яких суттєву частину складають кажани, птахами, а при нагоді й ящірками.
Це яйцеживородна змія. Самка народжує 6—14 дитинчат.
Мешкає у Колумбії, Венесуелі, Бразилії, Еквадорі, Перу, Болівії, Гаяні, Французькій Гвіані й Суринамі.
- ↑ McDiarmid RW, Campbell JA, Touré T. 1999. Snake Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference, vol. 1. Herpetologists' League. 511 pp. ISBN 1-893777-00-6 (series). ISBN 1-893777-01-4 (volume).
- ↑ Собакоголовий удав на ITIS
- ↑ Stidworthy J. 1974. Snakes of the World. Grosset & Dunlap Inc. 160 pp. ISBN 0-448-11856-4.