Удай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Удай
Удай у Прилуках.jpg

Удай у Прилуках
250px
50°04′13″ пн. ш. 33°07′21″ сх. д. / 50.07027777999999785° пн. ш. 33.12250000000000227° сх. д. / 50.07027777999999785; 33.12250000000000227
Витік на схід від с. Рожнівки
Гирло Сула
Країни басейну Україна Україна
Чернігівська область
Полтавська область
Площа басейну, км² 7030 км²
Довжина, км 327 км
Притоки Ліві: Буримня, Іченька, Смож, Утка, Лисогір, Варвиця, Многа
Праві: Галка, Ющенкова, Линовиця, Перевід, Вільшанка
ідентифікатори та зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
CMNS: Удай на Вікісховищі

Уда́й (індоєвропейське ud — «вода», гінді उटय (удай) — «з'явлення, схід (сонця)») — річка в Україні, на Придніпровській низовині, в межах Ічнянського, Прилуцького, Срібнянського та Варвинського районів Чернігівської області та Пирятинського, Чорнухинського і Лубенського районів Полтавської області.

Права притока Сули (басейн Дніпра).

Вперше згадується в документах за 1390 рік.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Довжина річки 327 км, площа басейну 7030 км². Долина трапецієподібна, терасована, завширшки 2,5—3 км (до 4—6 км), Заплава двобічна, заболочена, на окремих ділянках осушена; переважна ширина 0,4—0,5 км; є стариці. Річище звивисте, завширшки 15—20 м (у верхній течії), до 20—40 м (у пониззі), завглибшки 0,3—1,5 м (місцями до 4,5 м). Похил річки 0,2 м/км. Живлення мішане, з переважанням снігового. Замерзає наприкінці листопада — на початку грудня, скресає у 2-й половині березня. Середня багаторічна витрата води Удаю (м. Прилуки) становить 4,3 м³/с. Мінералізація води змінюється протягом року: весняна повінь — 729 мг/дм³; літньо-осіння межень — 807 мг/дм³; зимова межень — 853 мг/дм³. Воду використовують для технічних і побутових потреб, на водопостачання, зрошування.

В Удаї водяться такі види риб як карась, щука, лящ, плотва, верховодка, окунь, в'язь, лин, в'юн, гірчак, пічкур та ін. Місцями трапляються раки. Кількість риби в останні роки зменшується через забруднення води та масове браконьєрство.

Краса навколишніх схилів річки та сильна течія приваблює прихильників байдарочного спорту.

Розташування[ред.ред. код]

Удай бере початок з болота, що на схід від села Рожнівки. У верхів'ї тече на захід, далі круто повертає на південь і південний схід. У середній та нижній течії річка робить кілька великих закрутів. Впадає до Сули на південний схід від села Луки у селі Березоточа, що на північний схід від міста Лубен.

Притоки[ред.ред. код]

Населені пункти[ред.ред. код]

На Удаї розташовані міста Прилуки і Пирятин, а також смт Дігтярі, Варва і Ладан, село Піски-Удайські

Цікаві факти[ред.ред. код]

[1]Розташування НПП «Пирятинський» в басейні р. Удай та мережа гідрометеорологічних спостережень басейну р. Удай

У долині річки розташовані природоохоронні території: Дорогинський заказник, Ічнянський національний природний парк, Острів Масальський, Пирятинський національний природний парк, Дейманівський заказник, Куквинський заказник.

Галерея[ред.ред. код]

Панорама Удаю в районі міського пляжу Прилук. Червень 2013 р.

Оцінювання якості води Удаю за сольовим складом 

Оброблення й систематизація багаторічних даних хімічного складу води  р. Удай свідчить, що за період спостережень з 1939 по 2016 рр. загальна мінералізація води змінювалася від 123,8 (22.03.1949 р.) мг/дм3 до 1370,5 (20.04.1993 р.) мг/дм3 при середньоарифметичному значенні 668,83 мг/дм3 (табл. 1, рис. 2).

При цьому, 18,37 % проб води річки мали мінералізацію меншу 500 мг/дм3 і відносилися до 1 класу 1 гіпогалинної  категорії. Інші 81,63 % проб води р. Удай відносилися до 1 класу але 2 олігогалинної категорії [24].

Варто зазначити, що протягом усього часу спостережень загальна мінералізація води річки Удай мала значну амплітуду коливання. При цьому найвищі значення мінералізації води в річці Удай фіксували протягом 1986-1993 років.  

Таблиця 1. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості природної води річки Удай

Показники Середнє

значення

Стандартна

похибка

Стандартне

відхилення

Мінімальне

значення

Максимальне

значення

Рівень надій-ності (95%)
р. Удай – м. Прилуки, 335 аналізів води
НСО3-, мг/дм3 404,23 6,07 110,70 86,6 900,00 11,93
Cl,- мг/дм3 40,73 1,97 35,94 0,50 206,00 3,87
SO42-, мл/дм3 51,91 2,44 44,49 1,20 318,30 4,79
Ca2+, мг/дм3 83,56 1,24 22,55 21,00 159,30 2,43
Mg2+, мг/дм3 26,33 0,57 10,44 0,80 67,90 1,12
Na+, мг/дм3 61,83 2,81 51,37 1,80 305,00 5,54
K+, мг/дм3 7,44 0,23 1,79 3,40 14,40 0,47
Заг. мін., мг/дм3 668,83 11,12 202,95 123,80 1370,50 21,87
рН, од. 7,73 0,03 0,48 6,20 8,90 0,06
Жорсткість,

мг-екв/дм3

6,34 0,08 1,56 1,37 11,00 0,17

Амплітуда коливань умісту гідрокарбонатів у воді Удаю є значною від 86,6 мг/дм3 (23.03.1949 р.) до 900 мг/дм3 (9.03.1985 р.). Середньоарифметичне значення умісту гідрокарбонатів у воді річки за весь період досліджень – 404,23 мг/дм3.

Концентрація катіонів кальцію у воді річки Удай змінювалася від 21,0 (10.04.1956 р.) до 159,3 мг/дм3 (10.07.1999 р.). Середньоарифметичний уміст кальцію у воді Удаю за весь період спостережень становить 83,56 мг/дм3 (табл. 1). У жодній з проб за весь період досліджень не відмічено перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення (180 мг/дм3).

Концентрація сульфатів у воді Удаю у Прилуках змінювалася  від 1,2 (23.03.1959 р.)  до 318 (18.04.1989 р.) мг/дм3 при середньоарифметичному значенні 51,90 мг/дм3, що відповідає 2 категорії забруднення за компонентами сольового складу. При цьому 10,21 % проб води мали концентрацію сульфатів, що перевищує ГДК для водойм рибогосподарського призначення.

Концентрація хлоридів у воді Удаю, змінювалась від 0,5 (27.03.1960 р.) мг/дм3 до 206,0 (12.11.1988 р.) при середньоарифметичному значенні – 40,72 мг/дм3. Це значення відповідає 3 категорії якості води за забрудненням компонентами сольового складу [26]. Необхідно зазначити, що у жодній із проаналізованих проб води не виявлено перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення за хлоридами (300 мг/дм3).

Уміст магнію у воді Удаю змінювався від 0,8 (1.04.1965 р.) до 67,9 (12.11.88 р.) мг/дм3 при середньоарифметичному значенні 26,33 мг/дм3. У воді Удаю виявлено 9,28 % проб води з концентрацію магнію вищою за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (40 мг/дм3).

Уміст суми натрію та калію у воді Удаю, змінювався від 1,8 (30.03.67 р.), до 305 (20.04.1993 р.) мг/дм3 при середньоарифметичному значенні – 61,82 мг/дм3. 5,15 % проб води мали перевищення ГДК за умістом натрію

Калій у воді Удаю почали визначати окремо від натрію з 2005 р. Його концентрація у вибірці з 73 значень змінювалася від 3,4 (5.10.2010 р.) до 14,4 мг/дм3 (20.07.2008 р.) при середньоарифметичному значенні 7,45 мг/дм3.

Отже, за екологічним критерієм мінералізації вода Удаю відносилася до 2 категорії якості – прісної олігогалинної, за забрудненням сульфатами – 2 категорії якості, а за концентрацією хлоридів – до 3 категорії якості.

За середньоарифметичними даними у воді річки переважаючим аніоном є гідрокарбонат, а серед катіонів – кальцій (табл. 2).  

Таблиця 2. Статистичні характеристики відсоткового умісту інгредієнтів хімічного складу природної води річок верхів'їв басейну Удаю

Показники Середнє

значення

Стандартна

похибка

Стандартне

відхилення

Мінімальне

значення

Максимальне

значення

Рівень надійності (95%)
р. Удай
СО32-, %-екв 0,04 0,01 0,24 0 3,21 0,03
НСО3-, %-екв 76,74 0,69 12,62 32,61 96,98 1,36
Cl,- , %-екв 11,75 0,43 7,91 0,60 49,63 0,85
SO42-, %-екв 11,45 0,42 7,65 0,45 47,35 0,82
Ca2+, %-екв 49,13 0,58 10,61 18,52 82,40 1,14
Mg2+, %-екв 25,61 0,51 9,39 1,78 58,89 1,01
Na+, %-екв 24,88 0,78 14,31 1,17 75,00 1,54
K+, %-екв 0,37 0,04 0,83 0 4,14 0,09

 

За усередненими даними хімічний склад води Удаю у Прилуках за весь період спостережень був гідрокарбонатним кальцієво-магнієвим. В окремих пробах хімічних склад води змінювався від гідрокарбонатного кальцієвого до гідрокарбонатного натрієвого, гідрокарбонатно-кальцієвого натрієво-магнієво-кальцієвого, хлоридно-гідрокарбонатного кальцієво-магнієво-натрієвого й інших типів.

За фазами водного режиму найменшу усереднену мінералізацію води річки Удай за весь період досліджень фіксували у весняну повінь 593,18 мг/дм3, найбільшу – 743,47 мг/дм3 восени (табл. 3). При цьому найвищий уміст гідрокарбонатів і кальцію відмічено у зимову межень. Відповідно найнижчу концентрацію – у весняну повінь. Усереднені значення інгредієнтів хімічного складу води Удаю у всі фази водного режиму не перевищували ГДК для водойм рибогосподарського, господарсько-побутового й питного призначення. 

Таблиця 3. Характеристика хімічного складу води Удаю за фазами водного режиму, г/дм3

Фаза водного режиму Значень,

n

Ca2+ Mg2+ Na++K+ К+ СО32- HCO3- SO42- Cl- Мінера-лізація рН
1938-2013 рр.
зимова межень 63 93,48 29,93 64,36 8,77 0,35 453,10 51,18 44,56 736,87 7,64
весняна повінь 125 75,25 23,17 53,64 6,83 0,77 357,96 50,93 32,36 593,18 7,73
літня межень 71 82,30 27,11 58,08 7,60 0,21 408,57 46,60 37,61 661,10 7,65
осінь 77 90,19 28,03 76,01 6,96 0,45 436,95 58,24 53,91 743,47 7,84
ГДК рибогосподарського

призначення

≤ 180 ≤ 40 ≤ 120 ≤ 100 ≤ 300 6,5-8,5
ГДК господарсько-побутового використання ≤ 50 ≤ 200 ≤ 500 ≤ 350 ≤ 1000 6,5-8,5
Гранична межа 3 категорії екологічної оцінки ≤ 100 ≤ 75 ≤ 1000 6,6-8,1
ДСанПіН 2.2.4-171-10 ≤ 250 ≤ 250 ≤ 1000 6,5-8,5

Узагальнені результати зміни середньоарифметичної мінералізації й концентрації головних іонів у воді Удаю за окремі 10-річні періоди досліджень приведено у табл. 4. Аналіз даних приведених у таблиці 4 свідчить про стабільність показників загальної мінералізації протягом 78-річних досліджень. Узагальнені значення мінералізації у окремі відрізки часу змінювалися від 464,94 мг/дм3 за 1941-1950 рр. до 849,26 мг/дм3 за 1991-2000 рр. Різниця між найбільшою та найменшою мінералізацією за ці короткі періоди досліджень становила 82,66 % і може бути охарактеризована як дуже висока. Зниження загальної мінералізації води після 2000 р. викликане спадом промислового й сільськогосподарського виробництва, зниженням скинутих стічних вод, зменшенням застосування агрохімічних засобів і мінеральних добрив на навколишніх землях басейну річки. Загалом, за цей тривалий час спостережень з 1939 р. по 1997 р. відмічено поступове незначне зростання загальної мінералізації води за рахунок хлоридів, сульфатів, натрію. Отже, за екологічним критерієм мінералізації, вода Удаю у 1941-1950 рр. досліджень відносилася до прісної 1 категорії якості – гіпогалинної, у 1939-1940, 1951-1960, 1961-1970, 1971-1980, 2001-2010, 2011-2016 рр. – до прісної 2 категорії якості олігогалинної, у 1981-1990, 1991-2000 рр. – до солонуватої 3 категорії якості β-мезогалинної [24].

Таблиця 4 Середньоарифметичний уміст головних іонів і мінералізації води р. Удай – м. Прилуки за різні періоди спостережень

[null Інгредієнти] 1939-1940 1941-1950 1951-1960 1961-1970 1971-1980 1981-1990 1991-2000 2001-2010 2011-2016
Уміст у мг/дм3
СО3- 0 0 0 0 0,18 1,51 0,21 0 0,02
НСОз- 348,09 325,55 395,28 394,47 354,65 453,07 438,38 404,86 407,91
SO42- 30,57 18,57 9,71 26,60 37,34 64,14 94,32 61,48 74,71
СІ- 13,11 10,64 9,92 15,25 26,41 58,06 79,60 50,51 45,21
Са2+ 64,46 63,78 79,29 79,25 72,46 92,26 87,68 91,26 92,96
Mg2+ 27,67 22,96 25,41 24,73 28,26 28,45 24,78 25,32 27,14
Na+ + K+ 21,73 23,63 22,50 36,40 34,71 85,58 124,27 70,49 69,44
К+ - - - - - - - 7,73 7,00
Мінералізація 505,65 464,94 542,12 576,68 553,84 783,70 849,26 694,88 710,41
Уміст у %-екв
СО3- - - - - 0 0,22 0,03 0 0
НСОз- 84,23 89,03 92,71 87,12 78,48 72,39 63,25 72,17 70,43
SO42- 9,55 6,21 3,35 7,52 11,31 12,21 17,14 13,27 16,06
СІ- 6,21 4,75 3,94 5,35 10,20 15,17 19,56 14,54 13,49
Са2+ 50,88 55,50 56,89 54,28 49,98 45,42 40,04 50,11 49,55
Mg2+ 35,15 30,16 30,42 27,79 32,15 22,89 18,13 22,28 23,36
Na+ + K+ 13,96 14,33 12,67 17,92 17,85 31,68 41,82 27,60 27,08
К+ - - - - - - - 1,91 1,51

 

Забруднення води Удаю компонентами сольового складу було наступним. Так, за забрудненням сульфатами вода річки у 1939-1980 рр. відносилася до 1 категорії якості (дуже чиста), у 1981-1990, 2001-2016 рр. – до 2 категорії якості (чиста), у 1991-2000рр. – до 3 категорії якості (досить чиста) [24].

Натомість за забрудненням хлоридами вода річки за у 1961-1980 рр. відповідала 1 категорії якості, у 1939-1970 рр. відповідала 1 категорії якості, у 1971-1980 рр. – 2, у 1981-1990, 2001-2016 рр. - 3, а в 1991-2000 рр. – 4 категорії якості [26].

За критеріями іонного складу вода Удаю у всі періоди досліджень відносилася до гідрокарбонатного класу, кальцієвої групи другого типу, що відповідає співвідношенню: HCO3- ≤ Ca2++Mg2+≤ HCO3-+SO42+ [1].

Оцінювання якості води Удаю за трофо-сапробіологічними показниками

До трофо-сапробіологічних показників якості води відносяться: температура, жорсткість, зважені частки, рН, вміст кисню і насичення ним води, концентрація NH4, NO2, NO3, PO4, перманганатна  й біхроматна окиснюваність,  біологічне споживання кисню протягом п’яти діб, хімічне споживання кисню [26].

Жорсткість води річки Удай, Іченька Лисогір змінювалася відповідно від 1,37 (22.03.1949 р.), 5,11, 4,27 до 11,01 (14.03.1987 р.), 9,60, 8,26 при середньоарифметичних значеннях 6,34, 7,58, 6,78 мг-екв/дм3 (табл. 5). Для річки Іченьки усереднена жорсткість води вища встановленого ГДК для води господарсько-побутового й питного призначення (ГДК = 7 мг-екв/дм3). Для водойм рибогосподарського призначення цей показник не нормується. 

Таблиця 5. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості трофо-сапробіологічних показників у воді Удаю 

Показники Середнє

значення

Стандартна

похибка

Стандартне

відхилення

Мінімальне

значення

Максимальне

значення

Рівень надій-ності (95%)
Р. Удай – м. Прилуки
Температура, ºС 8,82 0,54 8,69 0 26,0 1,05
Жорсткість, мг-екв/дм3 6,34 0,08 1,56 1,37 11,01 0,17
рН, од 7,73 0,03 0,48 6,20 8,90 0,06
СО2 15,01 1,35 15,51 0 82,6 2,68
Si 7,68 0,37 5,23 1,0 32,0 0,75
N-NO2- 0,032 0,005 0,095 0 1,000 0,011
N-NO3- 0,375 0,061 1,004 0 12,000 0,121
N-NH4+ 0,484 0,036 0,575 0 5,920 0,072
Фосфати 0,269 0,023 0,309 0 1,667 0,045
Р, загальний 0,505 0,043 0,442 0,042 2,080 0,086
О2,мг/дм3 7,17 0,17 2,64 0,32 13,08 0,33
О2, % насичення 61,45 1,51 22,15 2,00 118,00 2,97
Кольоровість, град 41,58 1,23 17,25 6,00 124,00 2,42
Прозорість, см 29,63 0,30 2,71 16,0 32,0 0,59
Зважені  речовини 19,00 1,53 20,47 1,20 224,00 3,08
Запах, бали 0,27 0,06 0,75 0 3,00 0,28
ПО, мгО/дм3 10,32 0,35 3,95 1,30 36,20 0,68
БО, мгО/дм3 32,69 1,55 18,17 9,5 117,0 3,06
БСК5, мгО2/дм3 2,43 0,16 2,47 0,10 28,00 0,32
ХСК, мгО2/дм3 27,78 1,89 8,25 19,24 52,00 3,97
Витрата води, м3 7,52 0,94 12,83 0,03 97,2 1,86
ІЗВ, од 2,32 0,19 2,96 0,31 26,37 0,38

 

При цьому 30,3 % проб води Удаю мали значення жорсткості вищі від ГДК для водойм господарсько-побутового й питного призначення (рис. 3). За фазами водного режиму жорсткість води Удаю найвища в зимову межень, найнижча – у весняну повінь (табл. 6).

Уміст зважених часток у воді Удаю коливався від 1,2 (5.06.1979 р.) до 224,0 (23.03.1979 р.) мг/дм3 при середньоарифметичному значенні 19,0 мг/дм3 (табл. 5), що відповідає 3 категорії якості. При цьому 20,67 % проб води річки перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення (25 мг/дм3). Загалом забруднення води Удаю зваженими речовинами є нестійким та середнім [26].

За фазами водного режиму уміст зважених часток був найбільшим у весняну повінь, найменшим – восени (68,44 % до найбільшого).

Таблиця 6. Середньоарифметичні значення трофо-сапробіологічних показників  р. Удай у різні фази водного режиму

Інгредієнти Зимова межень Весняна повінь Літня межень Осінь ГДК рибогоспо-дарського

 призначення

ГДК господарсько-побутового використання Гранична межа

3 категорії екологічної оцінки

ДСанПіН

2.2.4-171-10

Жорсткість, мг-екв/дм3 7,14 5,67 6,35 6,82 <7 ≤ 7,0
рН, од 7,64 7,73 7,65 7,83 6,5-8,5 6,5-8,5 6,5-6,6,

8-8,1

6,5-8,5
СО2 21,20 11,67 16,94 12,13
Si 8,38 7,06 7,42 8,47 ≤ 10,0
N-NO2- 0,029 0,031 0,020 0,046 0,08 1 0,01 ≤ 0,5
N-NO3- 0,438 0,459 0,266 0,283 9,0 10,0 0,5 ≤ 50
N-NH4+ 0,542 0,532 0,403 0,435 0,50 1,5 0,3 ≤ 0,5
Фосфати 0,322 0,241 0,300 0,220 0,17 3,5 0,05 ≤ 3,5
Р, загальний розчинний 0,601 0,486 0,600 0,412
О2,мг/дм3 5,83 8,43 5,55 7,66 > 6 > 4 7,1-7,5
О2, % насичення 40,34 67,75 62,56 66,00 81-90
Кольоровість, град 39,62 41,47 45,66 39,78 ≤ 20 (35)
Прозорість, см 28,80 30,90 28,93 30,50 65-95
Зважені  речовини 16,53 21,73 21,41 14,96 25,0 <15 11-20 0,58
Запах, бали 0,24 0,17 0,65 0,10 ≤ 2,0
ПО, мгО/дм3 8,69 9,59 13,15 9,91 6,1-8,0 ≤ 5,0
БО, мгО/дм3 31,00 29,29 36,62 37,42 19-25
БСК5, мгО2/дм3 3,32 2,14 2,38 2,28 2,25 3,0 2,1
ХСК, мгО2/дм3 31,00 22,26 36,22 27,88 15,0 30 25
Індекс забруднення води, од 4,02 1,75 1,94 1,79 1-2,5

 

Протягом різних проміжків періоду досліджень уміст зважених часток у воді Удаю був більш-менш стабільним і змінювався від 26,11 мг/дм3 у 1961-1970 рр. до 12,51 мг/дм3 у 2001-2010 рр. (табл. 7). За забрудненням зваженими частками вода Удаю у 1961-1990 рр. відносилася до 4 категорії якості, у 1991-2016 рр. – до 3.

Величина рН води Удаю змінювалася від 6,2 (22.03.1979 р.) до 8,9 (16.04.1985 р.). За усередненою реакцією водного середовища вода Удаю (7,73) відноситься до слабо лужної. Граничнодопустима величина рН для водойм рибогосподарського, господарсько-побутового, питного призначення 6,5-8,5. 7,33 % проб води Удаю мали рН, що не відповідала цим вимогам, серед них 5,96 % проб з рН нижчою 6,6, тобто кислотною реакцією. 

Таблиця 7. Середньоарифметичний уміст еколого-санітарних показників води р. Удай – м. Прилуки за різні періоди спостережень, мг/дм3

Інгредієнти 1939-1940 1941-1950 1951-1960 1961-1970 1971-1980 1981-1990 1991-2000 2001-2010 2011-2016
Уміст у мг/дм3
Температура, ºС 9,4 5,34 7,15 10,10 8,22 8,83 8,91 12,76
Жорсткість, мг-екв/дм3 5,50 5,08 6,05 5,99 5,95 6,95 6,42 6,64 6,88
рН, од 7,23 7,35 7,45 7,47 7,45 7,69 7,91 7,89 7,89
СО2 40,23 21,3 16,74 11,78 14,33 12,58
Si 5,60 4,44 8,90 11,65 5,36 5,04
N-NO2- 0,001 0,0007 0,009 0,003 0,033 0,027 0,021 0,032 0,097
N-NO3- 0,5 0,375 0,331 0,119 0,158 0,108 0,175 0,533 1,672
N-NH4+ 0,005 0,042 0,784 0,550 0,696 0,367 0,315 0,465
Фосфати 0,263 0,091 0,108 0,218 0,105 0,533 0,407
Р, загальний 0,433 0,398 0,810 0,638
О2,мг/дм3 5,67 4,69 6,41 7,15 7,81 7,67 7,76
О2, % насичення 48,12 40,36 48,54 58,81 66,81 65,2 66,72
Кольоровість, град 22,0 40,0 40,07 38,12 42,78 43,28 43,95 28,91 38,05
Прозорість, см 29,0 29,92 30,19 30 30,06
Зважені  речовини 26,11 23,14 22,68 15,10 12,51 12,90
Запах, бали 1 0 0,2 0,70 0 0 0 0,54
ПО, мгО/дм3 6,30 8,10 9,60 11,01 11,66 9,17 9,00
БО, мгО/дм3 24,39 43,57 31,86 39,54 27,31 30,4
БСК5, мгО2/дм3 6,02 3,17 1,37 1,68 2,79 3,07
Витрата води, м3 0,87 4,64 6,82 9,83 6,05 4,22 5,90
ІЗВ, од 4,08 3,54 2,11 1,74 1,46 2,33

 

За усередненою величиною рН вода Удаю у 1939-1980 рр. відносилася до 1 категорії якості, у 1981-2016 рр. – до 2 категорії якості [26].

Уміст діоксиду вуглецю у воді річки Удай змінювався від 0 (23,94 % проб) до 82,6 (14.03.1987 р.) мг/дм3 (табл. 5). За фазами водного режиму найвищим уміст діоксину вуглецю був у зимову межень (21,20 мг/дм3), найнижчим – у весняну повінь (11,67 мг/дм3). За даними фахівців більшість гідробіонтів нормально розвиваються у водному середовищі при концентрації діоксиду вуглецю до 17 мг/дм3 [25].

Уміст розчиненого кисню у воді Удаю змінювався від 0,32 (18.02.1972 р.) до 13,08 (13.03.1981 р.) мгО2/дм3 при середньоарифметичному значенні 7,76 мгО2/дм3. 27,48 % проб води мали рН нижче 6, тобто граничнодопустимого рівня для водойм рибогосподарського призначення, а 12,27 % проб – нижче граничнодопустимого рівня для водойм господарсько-побутового й питного призначення (уміст розчиненого кисню менше 4 мг/дм3). Випадки зниження умісту кисню нижче 4 мгО2/дм3 ведуть до катастрофічних екологічних наслідків, у тому числі й замору риби [25].

Уміст розчиненого кисню у воді Удаю за менш короткі періоди досліджень змінювався від 4,69 мг/дм3 за 1961-1970 рр. (6 категорія якості) до 7,81 мг/дм3 за 1991-2000 рр. (2 категорія якості).

Якщо розглянути насичення води р. Удай розчиненим киснем, то його концентрації змінювались від 17 до 118 % при середньоарифметичному значенні 66,65%, що відповідає 5 категорії якості (табл. 5). При цьому найменше насичення води розчиненим киснем 40,36 % спостерігали у 1961-1970 рр., що відповідало 6 категорії якості, найвище 66,81 % – у 1991-2000 рр. відповідно 5 категорія якості (табл. 7).

Необхідно відмітити, що бактеріальна деструкція органічної речовини у водоймах залежить від концентрації розчиненого кисню і має нормальний перебіг при його концентрації 8 мгО2/дм3 і більше. При концентрації 6 мгО2/дм3 швидкість розкладу знижується на 10 %, при 4 мгО2/дм3 – на 25 %, при 2 мгО2/дм3 – становить лише 40 % від нормальної концентрації.

Прозорість води Удаю змінювалася від 16 (14.03.1987 р.) до 32 (22.01.1989-10.11.2002 рр., загалом 30,47 % проб води) см при середньоарифметичному значенні , що відповідає 6 категорії якості – брудна [24].

Кольоровість води річки Удай змінювалася від 21 до 40 град. при середньоарифметичному значенні 29,8 град. Кольоровість води у водоймах за екологічною оцінкою не нормується.

Концентрація NH4 у воді річки Удай змінювалася від 0 (18.02.1970 р., 27.02.1971 р.) до 5,92 (11.03.1998 р.) мг/дм3. В 32,12 % проб концентрація азоту аміаку перевищувала граничнодопустимий рівень для водойм рибогосподарського й питного призначення (0,5 мг/дм3), в 2,0 % проб – ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (2,0 мг/дм3), в 58,63 % проб – граничну межу 3 категорії екологічної оцінки (0,3 мг/дм3, вода досить чиста, добрий екологічний стан). Рівень забруднення води Удаю азотом аміаку за повторюваністю оцінюється як стійкий (перевищення ГДК в 30-50 % проб) і високий (є випадки перевищення ГДК більш ніж у 10 разів) [26].

Якщо розглядати концентрацію азоту аміаку у воді Удаю за фазами водного режиму, то найвищими вони є у зимову межень, найнижчими – у літню межень (табл. 6).

За середньоарифметичним умістом азоту аміаку вода Удаю у 1939-1950 рр. відносилася до 1 категорії якості, у 1961-1990 рр. – до 5, у 1991-2016 рр. відносилася до 4 категорії якості.

Аміак є кінцевим неорганічним продуктом складного проце­су мінералізації органічних речовин, які містять азот. Іони амонію засвоюються рослинами при фотосинтезі й окислюються в нітрити й нітрати.

Концентрація NO2 у воді Удаю змінювалася від 0 (21,59 % проб) до 1,00 мг/дм3 (5.10.2012 р., 27.09.2012 р.). При цьому в 4,98 % проб концентрація нітритів перевищувала ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,08 мг/дм3), в 48,7 % - граничну межу 3 категорії екологічної оцінки – 0,01 мг/дм3, в 1,32 % проб – перевищення ГДК для джерел питного призначення. Отже, забруднення води Удаю нітритами за повторюваністю є одиничним (перевищення ГДК менше 10 % проб), а за рівнем - високим [26].

Вода річки за забрудненням нітритами в 1939-1950 рр. відносилася до 1 категорії якості, в 1951-1960 рр. – до 3, 1961-1970 рр. – до 2,  в 1971-2010 рр. – до 4 категорії якості, у 2011-2016 рр. – до 5 категорії якості. Середньоарифметичне значення концентрації нітритів у воді Удаю в 2011-2016 рр. перевищувало ГДК для водойм рибогосподарського призначення.

Найвищий вміст нітритів у воді Удаю спостерігається восени (4 категорія якості), найнижчий – у літню межень (2 категорія якості). Це пояснюється тим, що вміст нітритів у воді збільшується наприкінці літа, коли підсилюється розпад органічної речовини. Оскільки нітрити є проміжним нестійким продуктом у процесі нітрифікації, підвищення їх вмісту свідчить про інтенсифікацію розкладання органічних залишків і затримання окислення.

Концентрації NO3 у воді річки Удай змінювалися від 0 (11,1 % проб) до 12,0 мг/дм3 (10.05.2012 р.) при середньоарифметичному значенні 0,375 мг/дм3, що відповідає 3 категорії якості. При цьому концентрації вищі за граничну межу 3 категорії екологічної оцінки (0,5 мг/дм3) виявлено в 14,98 % проб. Загалом, рівень забруднення вод Удаю нітратами оцінюється як одиночний і низький.

За середньоарифметичним вмістом нітратного азоту вода Удаю в 1961-2000 рр. відносилася до 1 категорії якості, у 1939-1960. – до 3, у 2001-2010 рр. – до 4, у 2011-2016 рр. – до 6 категорії якості.

Середній уміст нітратів у воді Удаю в різні фази водного режиму також має свою закономірність: найвищі рівні забруднення – у весняну повінь (0,459 мг/дм3, 3 категорія якості)  найнижчі – в літню межень (0,266 мг/дм3, 2 категорія якості).

Концентрація мінерального фосфору (РО4) у воді Удаю змінювалася від 0 (1.04.1965 р.) до 1,667 мг/дм3 (20.06.2009 р.), що не перевищувало граничних значень ГДК для водойм господарсько-побутового й питного призначення (3,5 мг/дм3), але в 43,8 % проб перевищувало ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,17 мг/дм3). Отже, забруднення води Удаю розчиненим мінеральним фосфором як водойми рибогосподарського призначення є стійким і середнім.

Найвищі усереднені концентрації фосфатів у воді Удаю фіксували з врахуванням фази водного режиму у зимову межень (0,302 мг/дм3, 7 категорія якості), найнижчі – восени (0,22 мг/дм3, 6 категорія якості, табл. 6).

За середньоарифметичним вмістом фосфатів вода Удаю в 1941-1950 рр., 1981-1990 рр.  відносилася до 6 категорії якості, в 1961-1970 рр. до 4 категорії якості, в 1971-1980 рр., 1991-2000 рр. – до 5 категорії якості, у 2001-2016 рр. – . до 7 категорії якості (табл. 7).

Основне джерело надходження фосфатів у воду – вимивання з водозбірної площі та утворення рухомих компонентів після розкладу планктонних організмів, а також скидання стічних вод міст, промислових, сільськогосподарських та комунально-побутових підприємств.

Перманганатна окиснюваність відображає, в основному, кількісні показники легко окиснюваних органічних речовин, а також частково, гумусних сполук. Перманганатна окиснюваність води річки Удай змінювалася від 1,30 (31.01.1939 р.) мгО/дм3 до 36,2 (2.06.1976 р.) мгО/дм3 (рис. 5). 95,3 % проб води річки мали перманганатну окиснюваність вищу за ГДК для питної води (5 мгО/дм3).

Середньоарифметичне значення ПО у воді Удаю за весь період спостережень становило 9,13  мгО/дм3, що відповідає 4 категорії якості (слабко забруднена). В окремі коротші періоди часу ПО змінювалось від 6,30 (1939-1940 рр., 3 категорія якості) до 11,01 і 11,66 (1961-1970 і 1971-1980 рр., 5 категорія якості) мгО/дм3 (табл. 7), а за фазами водного режиму ПО найвищою була у літню межень (13,15 мгО/дм3, 5 категорія якості), найнижчою – зимову межень (8,69 мгО/дм3, 4 категорія якості, табл. 6).

Дихроматом окиснюються як легко-, так і важко окиснювані органічні речовини. Зіставлення цих методів дає уявлення про якісний склад органічних речовин у природних водах.

Дихроматна окиснюваність води Удаю також мала значні коливання в часі – від 9,5 (6.03.1968 р.) до 117 (2.09.1978 р., 2.11.1979 р.) мгО/дм3 при середньоарифметичному значенні – 32,69 мгО/дм3 (табл. 5), що відповідає 5 категорії якості – помірно забруднена.

За фазами водного режиму значення БО у воді Удаю були найвищими восени 37,42 мгО/дм3 (5 категорія якості), найнижчими – у весняну повінь 29,29 мгО/дм3 (4 категорія якості). Крім того, в зимову й літню межень ці значення мали наступні показники 31,00 та 36,62 мгО/дм3, що відповідало також 5 категорії якості [24]..

Загалом, за середніми показниками БО, вода Удаю в 1961-1970 рр. відносилася до 3 категорії якості, 1981-2000, 2011-2016 рр. – до 5 категорії якості, у 2001-2010 рр. – до 4, у 1971-1980 рр. – до  6 категорії якості [24].

Біологічне споживання кисню протягом п’яти діб (БСК5) для окислення органічних речовин, які містяться у воді, в аеробних умовах змінювалося від 0,1 (19.02.1987 р.) до 28 (28.12.1968 р.) при середньоарифметичному значенні 2,44 мгО2/дм3 (табл. 5). Граничнодопустимий рівень БСК5 у водоймах рибогосподарського призначення 2,25 мгО2/дм3, для водойм господарсько-побутового призначення - 3, гранична межа 3 категорії екологічної оцінки – 2,1 мгО2/дм3. Але в 46,75 % проб води Удаю БСК5 перевищує ГДК для водойм рибогосподарського призначення, в 24,24 % проб – для водойм господарсько-побутового призначення і 49,35 % проб – граничну межу 3 категорії екологічної оцінки. Отже, забруднення води Удаю органічними речовинами, які окислюються в аеробних умовах має стійкий та середній рівень.

За середніми показниками БСК5, вода Удаю в 1961-1970 рр. відносилася до 5 категорії якості, у 1971-1980, 1991-2016 рр. – до 4 категорії якості, у 1981-1990 рр. – до 2 категорії якості (табл. 7) [24].

Якщо розглядати значення цього показника за фазами водного режиму, то найвищими вони були у зимову межень (3,32 мгО2/дм3, 4 категорія якості), найменшими – у весняну повінь (2,14 мгО2/дм3, 4 категорія якості, табл. 7).

Хімічне споживання кисню почали визначати у водних об’єктах відносно недавно. Цей показник у воді Удаю змінювався від 19,24 (10.04.2008 р.) до 52,0 (20.07.2016 р.) мгО/дм3, а середнє арифметичне значення становило 27,78 мгО/дм3.

 

Оцінювання якості води Удаю за специфічними речовинами токсичної дії

Уміст у природній воді нафтопродуктів, фенолів, СПАР, фторидів, ціанідів, пестицидів, важких металів та радіоактивності відноситься до специфічних показників токсичної й радіаційної дії.

Уміст нафтопродуктів у воді Удаю змінювався від 0 (11,26 % проб) до 1,14 (18.03.1980 р.) мг/дм3 при середньоарифметичному значенні 0,057 мг/дм3 (табл. 8), що відповідає 4 категорії якості. За період досліджень 21,0 % проб води перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,05 мг/дм3), 11,87 % - ГДК водойм для питного призначення (0,1 мг/дм3), 2,74 % - ГДК для водойм господарсько-побутового використання (0,3 мг/дм3). Найбільш забрудненою нафтопродуктами вода Удаю за фазами водного режиму була у весняну повінь (0,077 мг/дм3, 4 категорія якості), найбільш чистою – у зимову межень (0,0332 мг/дм3, 3 категорія якості, табл. 9). Крім того, у весняну повінь та літню межень уміст нафтопродуктів у воді річки Удай перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Загалом забруднення води Удаю нафтопродуктами є нестійким і середнім [26]. 

Таблиця 8. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості специфічних показників токсичної й радіоактивної дії у воді р. Удай

Показники Середнє

значення

Стандартна

похибка

Стандартне

відхилення

Мінімальне

значення

Максимальне

значення

Рівень надійності (95%)
р. Удай
Нафтопродукти 0,057 0,008 0,118 0 1,140 0,016
Феноли 0,0043 0,0003 0,0041 0 0,0270 0,0006
СПАР 0,1116 0,0161 0,1671 0 1,4000 0,0318
Fe, заг 0,519 0,055 0,963 0 8,000 0,108
Cu2+ 0,0095 0,0016 0,0194 0 0,1360 0,0032
Zn2+ 0,0237 0,0029 0,0354 0 0,2719 0,0058
Сr, заг. 0,0119 0,0035 0,0156 0 0,0600 0,0073
Cr6+ 0,0024 0,0003 0,0039 0 0,0300 0,0006
Mn2+ 0,0452 0,0063 0,0706 0 0,4700 0,0124
Ni2+ 0,0117 0,0044 0,0189 0 0,0760 0,0094
Pb2+ 0,0300 0,0190 0,0469 0 0,1000 0,0492

 

Таблиця 9. Середньоарифметичний уміст специфічних і радіоактивних показників токсичної дії у воді р. Удаю за фазами водного режиму, мг/дм3

Інгредієнти Зимова межень Весняна повінь Літня межень Осінь ГДК рибогоспо-дарського

 призначення

ГДК господарсько-побутового використання Гранична межа

3 категорії екологічної оцінки

ДСанПіН

2.2.4-171-10

НП 0,0332 0,077 0,0621 0,0404 0,05 0,3 0,05 ≤ 0,1
Феноли 0,0054 0,0042 0,0034 0,0043 0,001 0,001 0,001 ≤ 0,001
СПАР 0,2083 0,1027 0,0695 0,0906 0,028 0,5 0,02 ≤ 0,5
Fe, заг 0,875 0,453 0,428 0,422 0,1 0,3 0,1 ≤ 0,2
Cu2+ 0,0058 0,0094 0,0057 0,0145 0,01 1,0 0,002 ≤ 1,0
Zn2+ 0,0161 0,0197 0,0245 0,0342 0,01 1,0 0,02 ≤ 1,0
Сr, заг. 0,0010 0,0197 0,0030 0,0022 0,005 ≤ 0,05
Cr6+ 0,0018 0,0025 0,0033 0,0020 0,001 0,05
Mn2+ 0,0545 0,0324 0,0635 0,0423 0,01 0,1 0,05 ≤ 0,05
Ni2+ 0,0064 0,0172 0,0050 0,0065 0,01 0,1 0,01 ≤ 0,02
Pb2+ 0 0,100 0,0266 0,01 0,03 0,01 ≤ 0,01
Сd2+ 0,01 0,0078 0,005 0,001 0,0002
α-ГХЦГ 0,000001 0,0000012 0,000557 0,00011 ≤ 0,0001
γ-ГХЦГ 0,0000012 0,0000016 0,000333 0,0000047 ≤ 0,0001
ДДТ 0,0000102 0,0000097 0 0,000011 ≤ 0,0001
ДДЕ 0,0000032 0,0000014 0 0,000003 ≤ 0,0001

 

За середньоарифметичним умістом нафтопродуктів, вода Удаю, найбільш забрудненою була у 1971-1980 рр. (0,1654 мг/дм3) і відносилася до 5 категорії якості, у 1961-1970 рр. (0,1566 мг/дм3, табл. 10) також відносилися до 5 категорії якості, у 1981-1990, 2000-2010 рр. – до 3, у у1991-2000 рр. – до 2, у 2011-2016 рр. – до 4 (табл. 10).  

Таблиця 10. Середньоарифметичний уміст специфічних речовин токсичної дії у воді р. Удай за різні періоди досліджень, мг/дм3 

Інгредієнти 1961-1970 1971-1980 1981-1990 1991-2000 2000-2010 2011-2016
Нафтопродукти 0,1466 0,1654 0,0348 0,0191 0,0359 0,0531
Феноли 0,0020 0,0048 0,0061 0,0029 0,0030
СПАР 0,0494 0,1259 0,2062 0,0198 0,0092
Fe, заг 0,528 0,304 1,091 0,416 0,314 0,267
Cu2+ 0,0254 0,0093 0,0079 0,0027 0,0039
Zn2+ 0,0114 0,0090 0,0431 0,0142 0,0027
Сr, заг. 0,056 0,039 0,0185
Cr6+ 0,0025 0,0017 0,0032 0,0034
Mn2+ 0,0183 0,0487 0,0314 0,0791
Ni2+ 0,0022 0,0219 0,0134 0,0078

 

Уміст синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) у воді Удаю змінювався від 0 (21.05.1986 р.) до 1,4 (24.02.1984 р.) мг/дм3, при середньоарифметичному значенні 0,1116 мг/дм3 (6 категорія якості). При цьому, виявлено перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,28 мг/дм3) в 6,48 % проб, а для питного призначення (0,5 мг/дм3) – 2,78 % проб. За фазами водного режиму найбільш забрудненою була вода Удаю в у зимову межень (0,208 мг/дм3, 6 категорія якості), найбільш чистою – у літню межень (0,069 мг/дм3, 5 категорія якості). Восени за забрудненням СПАР вода річки відносилась до 5 категорії якості, у весняну повінь – до 6. Вода Удаю за середньоарифметичними значеннями СПАР у 1971-1980 рр. відносилася до 4 категорії якості, у 1981-2000 рр. – до 6 категорії якості, у 2000-2010 рр. – до 3, у 2011-2016 рр. – до 2 категорії якості. Загалом забруднення води річки СПАР є одиничним і середнім.

Уміст фенолів у воді Удаю змінювався від 0 (6,84 % проб) до 0,027 мг/дм3, при середньоарифметичному значенні – 0,0043 мг/дм3, що перевищувало ГДК для водойм рибогосподарського, господарсько-побутового й питного призначення (0,001 мг/дм3). Загалом в 79,47 % проб води уміст фенолів перевищував ГДК для водойм рибогосподарського, господарсько-побутового та питного призначення. За фазами водного режиму найвищі концентрації фенолів фіксували у зимову межень (0,0054 мг/дм3, 6 категорія якості), найнижчі – літню межень (0,0034 мг/дм3, 5 категорія), в літню межень і весняну повінь – відповідно 0,0042 та 0,0043 мг/дм3, що також відповідає 5 категорії якості. У 1971-1980 рр. вода Удаю за умістом фенолів відносилася до 4 категорії якості, у 1981-1990 рр., 2001-2016 рр.. – до 5, у 1991-2000 рр. – до 6 категорії якості. Загалом забруднення води річки фенолами за повторюваністю є характерним, а за рівнем – високим.

Уміст загального заліза у воді Удаю дуже високий і змінюється у значних межах від 0 (2,27 % проб) до 4,0 (21.07.1940 р., 6.11.1940 р.), 4,2 (2.03.1967 р.), 4,8 (8.02.1986 р.), 7,75 (9.03.1985 р.), 8,0 (24.01.1987 р.) мг/дм3 при середньоарифметичному значенні – 0,519 мг/дм2, що відповідає 5 категорії якості. У 75,97 % проб води уміст заліза перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення, в 56,16 % проб – ГДК для водойм питного водопостачання і в 38,96 % проб – ГДК для водойм господарсько-побутового призначення. Забруднення води Удаю загальним залізом є характерним і дуже високим. За фазами водного режиму найвище забруднення води Удаю загальним залізом було у зимову межень (0,875 мг/дм3, 5 категорія якості), найнижчим – восени (0,422 мг/дм3, 4 категорія якості). Забруднення води річки залізом в інші фази водного режиму було також на рівні 4 категорії якості. За середньоарифметичним умістом заліза (3,266 мг/дм3) вода річки у 1939-1940 рр. відносилася до 7 категорії якості, у1941-1950 рр. – до 3 (0,076 мг/дм3), у 1951-1960 рр. (0,248 мг/дм3), 1971-1980 р., 1991-2016 рр. – до 4, 1961-1970 рр. – до 5, 1981-1990 рр. – до 5 категорії якості.

Концентрації цинку у воді Удаю змінювались від 0 (4,17 % проб) до 0,2719 (24.11.2016 р.) мг/дм3 при середньоарифметичному значенні 0,0237 мг/дм3 (4 категорія якості). При цьому, 46,52 % проб води мали уміст цинку, що перевищує ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,01 мг/дм3), а 32,63 % проб – перевищували граничну межу 3 категорії екологічної оцінки, тобто характеризувались як слабо забруднені – брудні. В жодній з проб не виявлено концентрації цинку, що перевищувала ГДК для водойм господарсько-побутового й питного призначення (1,0 мг/дм3). За фазами водного режиму уміст цинку був найбільшим восени (0,0342 мг/дм3, 4 категорія якості), найнижчим – у зимову межень (0,0161 мг/дм3, 3 категорія якості). За середньоарифметичними значеннями вмісту цинку воду Удаю характеризували у 1981-1990 рр. як дуже чисту (1 категорія якості), у 1971-1980 рр. та 2000-2010 рр. – як чисту (2 категорія якості), у 1991-2000 рр. та 2011-2016 рр. – як слабо забруднену (4 категорія якості). Загалом забруднення води Удаю цинком оцінюється як стійке з високим рівнем [26].

Уміст міді у воді Удаю коливався від 0 (8,22 % проб) до 0,136 (17.11.76 р., 17.11.77 р.) мг/дм3 при середньоарифметичному значенні 0,009 мг/дм3 (4 категорія якості). В 23,97 % проб води уміст міді перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,01 мг/дм3) і в 60,95 % проб – межу 3 категорії якості (0,002 мг/дм3). За фазами водного режиму найвище забруднення води міддю було восени (0,0145 мг/дм3, 5 категорія якості), найнижче – у літню й зимову межень (0,0057 та 0,0058 мг/дм3, 4 категорія якості). За середньоарифметичними значеннями вмісту міді вода Удаю у 1981-2016 рр. відносилась до 4 категорії якості, у 1971-1980 рр. – до 5. Загалом забруднення води річки міддю оцінюється як нестійке але дуже високе.

Уміст нікелю у воді Удаю змінювався від 0 до 0,076 мг/дм3 при середньоарифметичному значенні 0,0117 мг/дм3 (4 категорія якості).

Уміст марганцю у воді Удаю змінювався від 0 (4,84 % проб) до 0,47 (20.11.1996 р.) мг/дм3 при середньоарифметичному значенні 0,0452 мг/дм3 (3 категорія якості). В 74,6 % проб води уміст марганцю вищий за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,01 мг/дм3), у 25,39 % проб – вищий за ГДК для водойм питного призначення  й граничну межу 3 категорії якості екологічної оцінки (0,05 мг/дм3) [24]. Найбільш забрудненою манганом вода Удаю була у літню межень (0,0635 мг/дм3, 4 категорія якості), найбільш чистою – у весняну повінь (0,0324 мг/дм3, 3 категорія якості). За середньоарифметичними значеннями умісту марганцю (табл. 10) вода Удаю у 1981- 1990 рр. відносилася до 2 категорії якості, у 1991-2010 рр. – до 3 категорії якості, у 2011-2016 рр. – до 4 категорії якості.

Уміст пестицидів у воді Удаю  був виявлений у пробах, відібраних у 1981-1990 рр. Аналіз даних свідчить про те, що в основному води забруднені хлорорганічними пестицидами: ДДТ, його метаболітами й ізомерами ГХЦГ. Концентрація  α–ГХЦГ у воді коливалася від 0 до 0,000028 мг/дм3, γ –ГХЦГ – від 0 до 0,000036. Концентрація ДДТ у досліджених пробах води змінювалася від 0  до 0,000139 мг/дм3, ДДЕ – від 0  до 0,00002 мг/дм3.

Розрахунок індексу забруднення води (ІЗВ) [26] р. Удай за обмеженим числом інгредієнтів (відношення середньоарифметичного значення до гранично допустимих концентрацій амонійного й нітратного азоту, НП, фенолів, БСК5, розчиненого кисню – тут ГДК ділиться на середнє значення) дав наступні результати. В окремих пробах ІЗВ змінювався від 0,37 (8.09.1987 р.) до 5,14 (12,12.2014), 8,81 (28.08.1968 р.), 9,40 (27.09.2012 р.), 17,49 (17.02.1971 р.), 20,93 (27.02.1971 р.), 23,57 (6.02.1974 р.), 26,73 (18.02.1972 р.), тобто якість води змінювалася від 1 категорії (дуже чиста) до 7 (надзвичайно брудна). При цьому 18,82 % проб води мали рівень забруднення вищий 3 категорії якості (>2,5). Середньозважені показники забруднення води р. Удай за ІЗВ за весь період досліджень становили 2,32, що відповідає 3 категорії якості (помірно забруднена) за трофо-сапробіологічними показниками. У менш короткі періоди досліджень забруднення води Удаю за ІЗВ було таким: у 1961-1970 рр. – 5 категорія якості (брудна); у 1971-1980 рр. – 4 (забруднена); у 1981-2016 рр. – 3 категорія якості (помірно забруднена).

Література[ред.ред. код]

[null 1.      Алёкин О.А. К вопросу о химической классификации природных вод [Текст] / О.А. Алёкин // Вопросы гидротехники / О.А. Алёкин //Ленинград: Гидрометиздат, 1946. 240 с.]

2.      Андриенко Т.Л. Ичнянский национальный парк [Текст] // Перспективная сеть заповедных объектов Украины / Под общ. ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонко. – Киев: Наук. думка, 1987. – 292 с.

3.     Гидрологический ежегодник [Текст]  . Том 2. Вып. 4,5. – Киев. 1964. – 242 с.

4.     Гидрологический ежегодник [Текст] . Том 2. Вып. 4,5. – Киев. 1964. – 299 с.

5.     Гидрологический ежегодник [Текст] . Том 2. Вып. 4,5. – Киев. 1966. – 313 с.

6.     Гидрологический ежегодник [Текст] . Том 2. Вып. 4,5. – Киев. 1966. – 303 с.

7.     Гидрологический ежегодник [Текст] . Том 2. Вып. 4,5. – Киев. 1967. – 415 с.

8.     Гидрологический ежегодник [Текст] . Том 2. Вып. 4,5. – Киев. 1972. – 395 с.

9.     Гидрологический ежегодник [Текст] . Том 2. Вып. 4,5. – Киев. 1976. – 352 с.

10.  Гидрологический ежегодник [Текст] . Том 2. Вып. 4,5. – Киев. 1976. – 628 с.

11.  Гидрологический ежегодник [Текст] . Том 2. Вып. 4,5. – Киев. 1977. – 282 с.

12.  Гидрохимический бюллетень. Материалы наблюдений за загрязненностью поверхностных вод на территории Украинской ССР. [Текст] Ежеквартальные выпуски. 1967-1980 гг. Киевская гидрометеорологическая обсерватория.

13. ГОСТ 17.1.5.05-85 Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к отбору проб поверхностных и морских вод, льда и атмосферных осадков. [Текст] – М.: Госстандарт, 1985. – 15 с.

14. Державні санітарні норми та правила. "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10). [Текст]  Київ. 2010. 42 с.

15.  Доповідь про стан навколишнього середовища в Чернігівській області за 2005 рік. [Текст] – Чернігів, 2006. – 104 с.

16.  Доповідь про стан навколишнього середовища в Чернігівській області за 2006 рік. [Текст] – Чернігів, 2007. – 144 с.

17.  Доповідь про стан навколишнього середовища в Чернігівській області за 2007 рік. [Текст]  – Чернігів, 2008. – 140 с.

18.  Доповідь про стан навколишнього середовища в Чернігівській області за 2008 рік. [Текст]  – Чернігів, 2009. – 164 с.

19.  Доповідь про стан навколишнього середовища в Чернігівській області за 2010 рік. [Текст] – Чернігів, 2011. – 314 с.

20.  Доповідь про стан навколишнього середовища в Чернігівській області за 2011 рік. [Текст] – Чернігів, 2012. – 164 с.

21. Лозовіцький П.С. Динаміка коливань стоку та хімічного складу води річки Сула [Текст] // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2003. Т.5. Київ. Ніка-Центр. С. 155-164.

22. Лозовіцький П.С. Моніторинг мінералізації та хімічного складу води річки Остер [Текст] / П.С. Лозовіцький // Часопис картографії. Вип.14. 2016. С. 222-245.

23. Лозовіцький П.С. Екологічний стан та екологічне оцінювання води Остра за трофо-сапробіологічними показникам та специфічними речовинами токсичної дії [Текст] / П.С. Лозовіцький // Часопис картографії. Вип.14. 2016. С. 246-278.

24.  Методика встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України [Текст]  / Романенко В.Д., Жукинський В.М., Оксіюк О.П. та ін. //  К., 2001. 48 с.

25.  Романенко В.Д. Основи гідроекології, підручник для студентів екологічних і біологічних спец. вузів [Текст] / В.Д.  Романенко // – К.: Обереги. - 2001 р. - 728 с.

26.  Сніжко С. І. Оцінка та прогнозування якості природних вод: Підручник [Текст] / С. І.  Сніжко // К.: Ніка-Центр, 2001. – 264 с.

27.  Таубе П.Р. Химия и микробиология воды [Текст] / П.Р. Таубе, А.Г.  Баранова // М.: Высш. шк.,  1983. - 280 с.

28. Унифицированные методы анализа вод СССР. [Текст]  – Л.: Гидрометеоиздат, 1978. – 144 с. 

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Природа національного природного парку «Пирятинський»: монографія / Абдулоєва О.С., Данько К.Ю., Проценко Ю.В., Подобайло А.В. — К. : Талком, 2017. — 179 с.