Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни
| Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни | |
|---|---|
повітряна війна над Україною і російське вторгнення в Україну (з 2022)  | |
.jpg) Відсутність світла вночі після масованих ударів проти об'єктів критичної інфраструктури України добре помітна з супутника NASA, 24 листопада 2022 року | |
| Місце атаки | Об'єкти критичної та цивільної інфраструктури на території України |
| Координати | 49° пн. ш. 32° сх. д. / 49° пн. ш. 32° сх. д. |
| Мета атаки | схилити Україну до переговорів, підірвати українську промисловість та енергетичну систему |
| Дата | від вересня 2022 року |
| Спосіб атаки | Регулярні масові обстріли крилатими та балістичними ракетами, іншими далекобійними ракетами, дронами-камікадзе |
| Терористи | Збройні сили Росії |
 Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни у Вікісховищі | |
Удари по критичній інфраструктурі України під час російсько-української війни — воєнний злочин, скоєний російськими військовими під час повномасштабного військового вторгнення в Україну, яке низка аналітиків пояснює бажанням змусити Україну до переговорів із Кремлем на умовах, вигідних для росіян.[1][2]
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров'я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв'язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.[3]
Так, у період з 28 вересня 2022 і до 1 вересня 2024 року було зареєстровано майже 11,5 тисяч пусків крилатих, балістичних ракет, зенітних ракет комплексу С-300 для ударів по наземних цілях, БпЛА-камікадзе типу Shahed-131/136. При цьому, лише протягом вересня 2024 року було зареєстровано 1110 пусків. За цей проміжок часу було 17 днів інтенсивних обстрілів, протягом яких відбувалось понад 82 пусків ракет протягом дня (проти 23,2 пусків на добу в середньому).[4]
Станом на квітень 2026 року, загалом із початку повномасштабного вторгнення російські війська 155 разів атакували українські електропідстанції, критичні для ядерної безпеки.[5]
Від початку російської військової агресії проти України взимку 2014 року траплялись окремі удари по об'єктах критичної інфраструктури України в місцях бойових дій.
У грудні 2015 року та в грудні 2016 року росіяни провели кібератаки на українські енергетичні компанії, внаслідок яких у низці областей України протягом кількох годин була відсутня електрика.
Зазнавши нищівної поразки в боях за Київ і Харків, Російська Федерація вдалася до відвертого тероризму: від 10 жовтня 2022 року почерговими хвилями завдавала масованих методичних ракетних ударів по об'єктах критичної інфраструктури України. За словами тодішнього заступника міністра внутрішніх справ Євгенія Єніна, станом на кінець листопада 2022 року російські військові знищили чи пошкодили понад 700 життєво важливих споруд: аеропорти, мости, нафтобази, трансформаторні підстанції, електростанції тощо.[6]
На думку голови НЕК «Укренерго» й експертів у галузі енергетики, задум російських військових полягав у тому, аби шляхом знищення ключових трансформаторних підстанцій розбити енергосистему України на ізольовані острови та завадити перетоку електричної енергії між регіонами. Тому окрім власне самих військових, у підготовці ударів брали участь й російські енергетики.[7] Станом 26 січня 2023 року від ударів загинули не менше 134 цивільних громадян і були поранені ще близько 380.[8][9]
Завдяки вжитим заходам Україні вдалось переважно витримати обстріли протягом двох зимових періодів (2022—2023 та 2023—2024 років), однак навесні 2024 року, починаючи з березня, РФ змінила тактику ударів: замість розпорошених обстрілів об'єктів електричної мережі удари були перенесені на об'єкти електричної генерації, під час яких велика кількість ракет і безпілотників одночасно зосереджуються на дуже обмеженій кількості цілей.[10]
Від 22 березня 2024 року росіяни пошкодили низку теплових електростанцій та ГЕС по всій країні, а 11 квітня атакувала Трипільську ТЕС — найбільшу електростанцію в Київській області.[10] Наприкінці травня російськими ракетами було знищено вже понад 8 ГВт генеруючих потужностей, що становило близько 40 % від наявних в системі.[11]
Впродовж 2025 року війська РФ замість масованих атак по цілій території України, стали завдавати пошкоджень у ході менших за масштабом атаках, переважно по об'єктам енергетичної інфраструктури прифронтових регіонів.
Надвечір неділі 11 вересня 2022 року ворог здійснив 12 пусків крилатих ракет морського та повітряного базування — «Калібр» та Х-101. Українським ППО вдалось знищити 9 із 12 ракет, однак росіянам вдалось обстріляти Зміївську ТЕС та три підстанції високої напруги, внаслідок чого було знеструмлено 40 підстанцій різної напруги, відімкнено 2 повітряні лінії 750 кВ, 5 повітряних ліній 330 кВ.[12] Також була обстріляна Харківська ТЕЦ-5, частково зруйнована адміністративна будівля.[13] Під час обстрілів загинули 4 енергетиків, троє — дістали поранення.[12] Сотні тисяч споживачів залишались без світла на Полтавщині, Дніпропетровщині, Харківщині, Сумщині, Донеччині, проте електропостачання вдалось відновити у доволі стислі терміни.[12] У відповідь на обстріл президент України Володимир Зеленський виголосив промову «Без вас».
14 вересня, близько 17:00, російські окупанти вчинили ракетний обстріл Кривого Рогу, випустивши по місту щонайменше 7 ракет «Іскандер» та гіперзвуковий ракетний комплекс «Кинджал»[14], 6 із яких завдали удару в районі Карачунівського водосховища.[15] Після ракетного обстрілу рівень води у річці Інгулець виріс на 1-2 метри, внаслідок чого було підтоплено 112 приватних будинків.[15][14] Внаслідок ракетного удару У Кривому Розі виникли перебої із водопостачанням у декількох районах міста[16][17]. Окрім того, без водопостачання залишилися близько 5000 жителів Софіївської селищної громади[18] та 7000 жителів Лозуватської сільської громади.[19] Наступного дня голова ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул оголосив часткову евакуацію з двох районів Кривого Рогу через підйом рівня води у річці Інгулець до історичного максимуму.[20][21]
10 жовтня російські війська завдали першого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України.[22] Було застосовано 84 крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети, розвідувальні та ударні БпЛА типу «Shahed-136».[23] Від обстрілів загинули 23 особи, іще 100 — поранено.[24] Відомо про пошкодження 11 важливих споруд енергетики у 8 регіонах та місті Києві.[25] Укренерго повідомило, що у деяких містах і населених пунктах країни можливі перебої з електропостачанням.[26] Усього протягом 10 жовтня та під час менш потужних обстрілів у два наступні дні, ракетними ударами пошкодили 28 об'єктів енергетичної інфраструктури.[27]
11 жовтня ракетні удари продовжилися наступного дня, було завдано понад два десятка ракетних ударів. Російська влада робила хибні заяви, що обстріл став відповіддю на вибух на Кримському мосту: насправді ракетні удари готувалися заздалегідь. На це вказувало спільне розслідування видань Bellingcat, The Insider і Der Spiegel про Головний обчислювальний центр ЗС РФ, підрозділ якого займається наведенням ракет.[28]
Протягом наступного тижня, до 18 жовтня, ракетами та дронами-камікадзе росіяни уразили та пошкодили 408 об'єктів інфраструктури, із них понад 45 — об'єкти енергетичної інфраструктури, також відомо про пошкодження 180 житлових будників.[29]
19 жовтня після обстрілу енергетичних об'єктів, зокрема влучання у Бурштинську ТЕС, та об'єкт енергетики у Вінницькій області, національний оператор НЕК «Укренерго» був змушений вдатися до планових вимкнень споживачів.[30][31][32]
22 жовтня російські війська завдали другий масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України. Було застосовано крилаті ракети повітряного та морського базування. Було завдано 33 ракетних удари, з яких 18 ракет було перехоплено ППО а 15 влучили по важливих енергетичних спорудах у Кропивницькому і Голованівському районах Кіровоградщини, по енергооб'єкту Одеської області та міста Рівне.[33]
31 жовтня відбувся третій масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України. Всього запустили 78 ракет, з яких сили та засоби ПС ЗСУ знищили 44 крилаті ракети.[34] Окрім того, росіяни завдали ударів 22 ракетами з комплексу С-300 та застосували 5 безпілотників.[35] Цим нападом росіяни пошкодили 18 об'єктів (переважно енергетики) у 10 областях, знеструмили ділянки залізниці[36] та сотні населених пунктів у семи областях України.[37] Удари російськими ракетами засвідчено в Київській, Кіровоградській, Запорізькій, Чернівецькій, Черкаській, Харківській областях, на Вінниччині збита ракета впала на цивільні будівлі.[38] Росіяни завдали ракетні удари по Дніпровській ГЕС, Дністровській ГЕС і Кременчуцькій ГЕС.[39] Внаслідок ударів по об'єктах критичної інфраструктури в Київської області близько 80 % споживачів у Києві лишилися без води, були перебої зі світлом.[40] Крилаті ракети порушили повітряний простір Молдови, уламки однієї збитої ракети впали поблизу Дністровської ГЕС — в селі Наславча, в багатьох будинках вибило вікна.[41] Того ж дня Міністерство закордонних справ Молдови викликало російського посла й оголосило одного співробітника персоною нон ґрата.[42]
15 листопада російські військові здійснили четвертий масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України, який за кількістю випущених ракет — близько 100 одиниць, перевершив обстріл 10 жовтня з 84 ракетами.[43][43] На відміну від попередніх обстрілів, цього разу на бойовому чергуванні українських військ були ЗРК IRIS-T SLM та NASAMS.[43] За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля ракетними ударами було виведено з ладу майже половину енергосистеми України.[44]
23 листопада російські військові здійснили п'ятий масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України. Було випущено 70 ракет, з яких вдалося збити 51 ракету та ще 5 безпілотників.[45] Через ушкодження інфраструктури були запроваджені аварійні вимкнення електричної енергії по всій території України. Аварійний захист спрацював на Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій АЕС, внаслідок чого всі енергоблоки були автоматично вимкнені.[45] Також було знеструмлено більшість теплових та гідро- електростанцій.[46] Через відімкнення всіх АЕС від енергомережі відновлення живлення в країні тривало порівняно довше.[47] Повернути знеструмлені АЕС до енергомережі вдалось лише наступного дня, 24 листопада. Лише Запорізька АЕС лишилась працювати на дизель-генераторах.[48] Внаслідок завданих пошкоджень вперше в історії енергетична система України зазнала системного збою (блекаут): втратила єдність та розпалась на ізольовані острівці. Втім, українським фахівцям вдалось відновити єдність системи у доволі стислий термін, порушену цілісність енергосистеми вдалось відновити о 4-ї ранку наступного дня, 24 листопада.[48][49] У всьому місті Києві зупинено постачання води, через нестачу електричної енергії обмежено роботу метро, тимчасово зупинено роботу трамваїв та фунікулера.[50] Того вечора було повністю знеструмлено місто Львів.[51] В шахтах Дніпропетровської області через знеструмлення опинились заблокованими майже три тисячі гірників.[52] Понад 85 % потягів «Укрзалізниці» затримались в дорозі на понад годину та більше.[53] Через відсутність електроживлення було призупинено оформлення осіб та транспорту в пункті пропуску «Солотвино» (на кордоні з Румунією), та в пунктах пропуску «Косино» і «Дзвінкове» (на кордоні з Угорщиною), також через перебої без електричної енергії залишилась вся Молдова.[54][55] У Вишгороді ракета влучила у житловий багатоповерховий будинок[56], Було пошкоджено чотири багатоквартирних будинки, школу, та дитячий садок.[57] Всього по всій країні внаслідок ракетного обстрілу за даними Національної поліції станом на 24 листопада загинуло 10 осіб, серед них двоє дітей, ще 52 особи зазнали поранень.[58][59][60]
5 грудня російські військові завдали шостий масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України.[61] Цього разу обстріл припав на 28-му річницю підписання Будапештського меморандуму.[62] Особливістю цього обстрілу стали удари на випередження українських безпілотників, які вразили літаки стратегічної авіації на аеродромах стратегічної авіації «Енгельс» та «Дягілєво», зокрема на авіабазі «Дягілєво» — Ту-22М3, споряджений ракетою Х-22[63], а в «Енгельсі» — пошкоджений Ту-95МС.[64] Згідно аних командування ПС ЗСУ всього було запущено понад 70 ракет, з яких збито понад 60 ракет.[65][65] Внаслідок завданих ушкоджень об'єктам інфраструктури довелось застосувати аварійні вимкнення електричної енергії, однак енергосистема України зберегла цілісність та працювала синхронно з Європейською електромережею.[66][67] Відомо про тимчасові перебої з постачанням електричної енергії у Молдові внаслідок атаки.[68]
16 грудня росіянами було запущено 76 ракет по об'єктах критичної інфраструктури України, з яких 60 було збито. У районі Києва було засвідчено понад 40 ракет, 37 із яких збили сили протиповітряної оборони. Це була одна з найбільш масованих ракетних атак на столицю України за весь час повномасштабного вторгнення Росії.[69]
29 грудня о 8 годині ранку російські військові атакували Україну дронами-камікадзе та ракетами, силами ППО було збито 54 із 69 ракет.[70][71][72] Внаслідок атаки на Київ через уламки ракет загинуло троє людей, 21 людина дістала поранення, серед них журналіст японського видання Асахі Сімбун.[73][74] Відомо про пошкодження деяких об'єків генерації та електромережі, та запровадження аварійних відключень електрики у деяких областях.[75]
31 грудня Збройні сили РФ запустили понад 20 крилатих ракет повітряного базування із застосуванням стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з акваторії Каспійського моря та ракетних комплексів наземного базування, сили ППО знищили 12 крилатих ракет.[76] Різних ступенів пошкоджень зазнали будівлі трьох шкіл та одного дитячого садка, також постраждали понад 12 об'єктів КНУ ім. Тараса Шевченка, 30 % споживачів залишились без світла через аварійні відключення.[77][78][79] На Хмельниччині внаслідок обстрілу поранені семеро цивільних, померла 22-річна дівчина.[80] Влучили у військовий об'єкт, пошкоджена військова техніка. Ракети пошкодили 13 житлових будинків, складські приміщення, АЗС, магазини, лінії електропередач, дитсадок, 10 авто.[80] Внаслідок нічної атаки області мешканці міста Запоріжжя та області зустрічали Новий Рік без електроенергії.
1 січня 2023 року відбулася масована атака дронами-камікадзе, сили протиповітряної оборони України збили 45 безпілотників типу Shahed. Внаслідок атаки постраждалих не було, були пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури.[81][82]
14 січня були застосовані крилаті ракети та керовані авіаційні ракети.[83] Крім того вперше було застосовано ракети 48Н6ДМ від зенітного комплексу С-400 для ударів по Києву з Брянської області.[83][84] Були влучання в енергетичні та промислові об'єкти, також сталися значні руйнування житлових будинків. Повідомлялося про випущені 38 ракет у цей день, з яких було збито 25.[85] Пошкоджено 9 блоків ТЕС, 3 магістральні підстанції та повітряну лінію.[86] Зокрема, було зруйновано турбінну залу енергоблока однієї з теплоелектростанцій компанії ДТЕК.[83] Енергосистема зберегла цілісність, але через значний дефіцит генерації довелось застосувати аварійні відключення.[86]
26 січня вночі почалася атака з масованого нальоту БпЛА типу Shahed 136, було пошкоджено 5 житлових будинків, та 7 об'єктів та споруд, пошкоджено 40 автомобілів.[87] Друга хвиля сталась на світанку, засвідчено влучання в Вінниці, Одесі, Києві. Ворог атакував Україну з стратегічної авіації та флоту з акваторії Чорного моря, силами ППО було збито 47 ракет із 55.[88][88] Об'єкти критичної інфраструктури в Запорізькій області були обстріляні ракетами від С-300.[89] У деяких областях запроваджено аварійні відключення світла. Найбільше від ударів росіян по енергооб'єктах постраждали Київська, Одеська та Вінницька області. Було відомо про 11 загиблих та 11 постраждалих внаслідок атаки.[90] Внаслідок ракетних атак та бойових дій станом на кінець січня 2023 року в електричній системі України в пікові години споживання (ранок та вечір) існував дефіцит генерації до 5 ГВт, а вночі дефіцит становив близько 3 ГВт. На окупованих територіях опинилось генерувальних потужностей до 10 ГВт.[91]
10 лютого вранці відбулися масові пуски БпЛА Shahed 136 та ракет від ЗРК С-300 по об'єкту критичної інфраструктури в Запорізькому районі. Було зруйновано технічне обладнання та споруди. ЗСУ повідомляли про запуск 71 ракети, 61 з яких збила протиповітряна оборона. Через ракетну атаку ворога у деяких областях запроваджено аварійні відключення світла.[92][93]
16 лютого було завдано чергового масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України. Всього в ударі було застосовано 36 ракет (серед яких Х-22), з яких силами та засобами ПС ЗСУ було знищено 16. Частина крилатих ракет досягла своїх цілей, уразивши об'єкти критичної інфраструктури.[94] Ракетна атака не змогла змінити ситуацію в енергосистемі, що стабілізувалася в останні декілька днів, 16 лютого відбувся п'ятий день поспіль без лімітів споживання електроенергії в українській енергосистемі.[95][96]
9 березня 2023 року рано вранці був здійснений масований ракетний обстріл. Загалом російські військові випустили 81 ракету різного типу і базування, та 8 дронів-камікадзе.[97] Було використано рекордну кількість — 6 гіперзвукових ракет Х-47 «Кинджал».[97] Силами оборони України було знищено 34 крилаті ракети, а також 4 безпілотники.[97] Внаслідок удару Запорізька АЕС вже вшосте втратила зовнішнє живлення, та перейшла в аварійний стан з живленням від дизель-генераторів.[98]
-
Ліквідація пожежі на Харківській ТЕЦ-5 після російського обстрілу 11 вересня 2022 року -
Наслідки обстрілу інфраструктурного об'єкта в Київській області -
Ліквідація наслідків ракетного обстрілу греблі Карачунівського водосховища, 14 вересня 2022 року -
Повінь після ракетного удару по дамбі -
Пост регулювання руху суден «Очаків» Державного підприємства «Дельта-лоцман» після ракетного обстрілу, 19 вересня 2022 року -
Наслідки удару по Київській ТЕЦ-5 10 жовтня -
Ліквідація наслідків падіння російської ракети у чотирьохповерховий будинок у Вишгороді -
Наслідки обстрілу в Одеській області -
Наслідки влучання російської крилатої ракети Х-22 по житловому будинку в Дніпрі
.jpg)
.webp)
.jpg)
_cropped.jpg)
.webp)
.webp)
_cropped.jpg)
.jpg)
Після річної перерви російські військові знову почали завдавати масованих ударів по об'єктах енергетики за допомогою ракет та БпЛА. У порівнянні з минулим роком ворог змінив свою тактику, на відміну від першої зими, коли Росія атакувала розподільчі мережі України, атаки 2024 року спрямовані на знищення генеруючих потужностей.[99]
22 березня російські окупанти, в ході наймасованішої ракетної атаки по території України, завдали два прямих влучання у Запоріжжі по Дніпровській гідроелектростанції — пошкоджено ГЕС-1 та ГЕС-2. Російська ракета влучила в тролейбус з водієм без пасажирів[100], який рухався через дамбу Дніпровської гідроелектростанції.[101][102][103][104][105] У Вінницькій області та Кривому Розі, зафіксовано удари по об'єктах інфраструктури. Введені графіки аварійних відключень електроенергії. Відомо про понад 15 ударів по об'єктах енергетики Харкова і тимчасовий блекаут у місті. Вибухи також лунали у Хмельницькій області, а у Красилові та навколишніх селах після цього виникли перебої з електрикою.[106] Значних ушкоджень було завдано Зміївській ТЕС.[107] Противник завдав ракетного-авіаційного удару по об'єктах паливно-енергетичного сектору України, застосувавши 99 засобів повітряного нападу, з яких 84 було знищено.[108] Понад 150 рятувальників та 35 спеціалізованих автомобілів ДСНС були залучені до ліквідації наслідків нічних та ранкових ударів РФ.[109]
11 квітня близько 6.00 ранку армія РФ запустила ракети та безпілотники по Україні. Від атаки відбулося руйнування Трипільської ТЕС, повністю знищено усі робочі ТЕС Центренерго[110][111] після Зміївської ТЕС та інших об'єктів енергетики.[112] Крім того армія РФ вночі обстріляла Харків: почалися перебої зі світлом, не курсувало метро, було завдано щонайменше 10 ударів по критичній інфраструктурі. На місцях ліквідації наслідків масованого обстрілу працювало понад 200 рятувальників.[109] Було збито 21 з 34 ракет, повідомили Повітряні сили.[113]
8 травня вранці росіяни влучили крилатими ракетами в об'єкт генерації енергії у Червоноградському районі, також через влучання російської ракети постраждав об'єкт критичної енергетичної інфраструктури у Стрийському районі, обійшлося без жертв і потерпілих.[114] Також відомо про влучання у Запорізькій області по об'єктах критичної та цивільної інфраструктури, без постраждалих.[115]
Вранці 1 червня Росія атакувала енергетичну інфраструктуру України в Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській та Івано-Франківській областях, за повідомленням Міністерства енергетики України, це вже шостий масований удар Росії по енергооб'єктах з 22 березня 2024 року. Найбільший приватний енергетичний холдинг України, «ДТЕК» Ріната Ахметова, повідомив, що Росія знову атакувала дві його теплоелектростанції (ТЕС), серйозно пошкодивши обладнання. В "Укренерго"анонсували можливі відключення у вечірні пікові години 1 червня 2024 року. Пізніше, через ранкову атаку 1 червня 2024 року, компанія додала ще одну годину можливих відключень.[116]
20 червня вночі РФ завдала масованого удару дронами та ракетами по об'єктах енергетичної інфраструктури України, у результаті чого було пошкоджено обладнання на об'єктах у Київській, Вінницькій, Дніпропетровській та Донецькій областях, зокрема була атакована теплоелектростанція ДТЕК. Внаслідок атаки було поранено трьох працівників, серйозно пошкоджено обладнання станції. Також під час ранкової атаки було пошкоджено високовольтні електромережі Броварського району Київщини. Усього ворог застосував дев'ять ракет різних типів та 27 ударних БпЛА. Основний напрямок удару — схід України, зокрема Дніпропетровщина.[117]
22 червня, вночі росіяни здійснили восьму масовану комбіновану атаку по об'єктах енергетичної інфраструктури. Було пошкоджено обладнання на об'єктах «Укренерго» в Запорізькій та Львівській областях. На Запоріжжі постраждали двоє енергетиків, доправлені в лікарню. Пізніше один з них помер в лікарні.[118]
26 серпня, російські війська завдали чергового масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України, а також наймасовішого від початку повномасштабного вторгнення ракетного удару по всій території України.[119] Росіяни застосували 127 крилатих ракети повітряного, морського та наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети, розвідувальні та 109 ударних БпЛА типу «Shahed-136».[120]
Впродовж жовтня відбувалися атаки по енергетичних об'єктах Сумської області.
В ніч на 19 жовтня росіяни атакували керованими авіабомбами та «Шахедами» Шостку Сумської області, були пошкоджені об'єкти енергетики та інфраструктури, внаслідок чого у Сумській області зранку 19 жовтня були введені аварійні відключення світла.[121]
20 жовтня відбувся черговий удар по енергетичній інфраструктурі Сумської області, внаслідок чого без електропостачання тимчасово залишилися понад 37 000 споживачів у Роменському районі — загалом 104 населені пункти.[122]
17 листопада ворог здійснив масовану атаку на енергетику України, зокрема серйозно пошкодив обладнання теплоелектростанцій ДТЕК.[123]
28 листопада вночі росіяни атакували Україну ракетами різних типів та ударними безпілотниками. Ракетно-дроновий удар противника був спрямований на об'єкти енергетики України. Загалом радіотехнічні війська Повітряних Сил виявили 188 засобів повітряного нападу. Збили 76 крилатих ракет, три керовані ракети і 35 БпЛА.[124]
13 грудня, російська армія атакувала Україну 94 ракетами та 193 безпілотниками, сили протиповітряної оборони України знищили 81 ракету та 191 дрон. Унаслідок удару на Тернопільщині відімкнено 50 % споживачів області.[125]
У ніч на 25 грудня 2024 року російські окупанти здійснили комбінований удар по об'єктах паливно-енергетичного сектору України ракетами різних типів повітряного, наземного та морського базування, а також ударними БпЛА типу «Shahed» та дронами-імітаторами інших типів. ППО збила 113 ворожих цілей (ще 52 безпілотника локаційно втрачені). Противник атакував об'єкти української енергетики на Харківщині, Київщині, Дніпропетровщині, Полтавщині, Житомирщині, Івано-Франківщині та Запоріжжі.[126]
-
Ліквідація наслідків ракетного удару по Трипільській ТЕС у березні 2024 року
.webp)
16 лютого російські дрони вночі пошкодили ТЕС у Миколаєві, без теплопостачання тимчасово залишилися 46 000 абонентів.[127]
18 лютого російські війська завдали масованого удару по Одесі, понад 250 000 жителів міста опинилися без електрики та опалення.[128] 19 лютого відбулася ще одна атака безпілотниками по місту, внаслідок чого були атаковані об'єкти енергетичної інфраструктури та введені тимчасові відключення електропостачання для майже 90 000 абонентів.[129]
26 лютого війська РФ атакували безпілотниками енергооб'єкт ДТЕК у Дніпропетровській області.[130]
4 березня РФ атакувала енергетичний об'єкт ДТЕК на Одещині, відомо про відімкнення електрики для 7 000 домогосподарств на декілька годин.[131] 5 березня РФ вдарила по ще одному енергооб'єкту ДТЕК в Одеській області.[132] 6 березня під час атаки росіяни знову вдарили по ще одному енергооб'єкту ДТЕК в Одеській області.[133]
17 березня у Кременчуцькому районі Полтавської області ввели аварійні відключення електроенергії після російської атаки безпілотниками.[134]
15 червня президент України Зеленський повідомив, що уночі по Кременчуку росіяни завдали комбінованого удару по об'єктах енергетичної інфраструктури.[135] 21 червня внаслідок російських обстрілів дронами та ракетами у Кременчуцькому районі були зафіксовано влучання у об'єкти енергетичної інфраструктури.[136]
23 липня російські війська вдарили по одному з об'єктів «Сумиобленерго», для частини споживачів були застосовані відключення електропостачання.[137] 24 липня Міністерство енергетики України повідомила про те що РФ здійснила масований обстріл однієї з теплових електростанцій, не повідомивши котру саме.[138]
За інформацією від видання Bloomberg, переговори між двома лідерами на Алясці у серпні цього року переконали очільника Кремля в тому, що Трамп не має наміру активно втручатися в ситуацію і Путін вирішив продовжувати знову завдавати удари по енергетичній інфраструктурі.[139]
19 серпня були атаковані об'єкти енергетичної інфраструктури у Кременчуцькому та Лубенському районах Полтавщини.[140]
27 серпня росіяни у нічному ударі атакували енергооб'єкти в шістьох областях — Сумській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Харківській та Запорізькій, відомо про тимчасове припинення енергопостачання внаслідок атаки по території енергетичного підприємства у Полтавському районі.[141][142] 28 серпня відбулася атака на енергетичну інфраструктуру міста Козятин, через що без електрики залишилися близько 60 000 домогосподарств у Вінницькій області.[143]
31 серпня під час нічної атаки атаковано чотири енергетичні об'єкти компанії ДТЕК у Чорноморську та Одеському районі.[144] Того ж дня була атакована енергетична інфраструктура міста Ніжин, через що без електрики залишилися близько 30 000 домогосподарств у місті та районі.[145]
16 вересня ворожими безпілотниками були атаковані енергорозподільчі об'єкти у місті Суми та перебої з енергопостачанням.[146][147]
20 вересня внаслідок ударів безпілотників по Чугуєву було суттєво пошкоджено одну з котелень міста.[148]
24 вересня росіяни вночі атакували Харків дронами-камікадзе, основний удар прийшовся по об'єкту енергетичної інфраструктури.[149] 25 вересня було атаковано безпілотниками об'єкти енергетики Чернігівщини, зокрема Чернігівську ТЕЦ та електропідстанцію у Ніжинському районі, відомо про тимчасове відімкнення енергопостачання у 30 000 домогосподарств у Чернігівському та Ніжинському районах.[150][151] Також того дня було завдано ударів по об'єктах енергетики на Вінниччині.[152] 26 вересня було атаковано енергетичну інфраструктуру у Чернігові, Чернігівському та Ніжинському районах, внаслідок чого знову відбулося тимчасове відімкнення енергопостачання у місті, відомо про 54 000 абонентів яким припинилося електропостачання.[153]
29 вересня були завдані удари дронами-камікадзе «Shahed-136» по електропідстанції в місті Конотоп Сумської області. 30 вересня було атаковано об'єкт енергетики біля міста Бобровиця Чернігівської області, відомо про знеструмлення 26 000 абонентів у частині області.[154]
1 жовтня війська РФ атакували енергетичну інфраструктуру на Київщині, зокрема у місті Славутич відомо про влучання в підстанцію 330 та часткове знеструмлення.[155] Також тієї ночі війська РФ атакувала об'єкти енергетичної інфраструктури у східному та центральному регіонах.[156] 2 жовтня були атаковані об'єкти енергетичної інфраструктури у Конотопі, після чого були знеструмлені Конотопський (частково) та Шосткинський райони.[157][158] 3 жовтня були завдані ракетні та удари дронами по енергетичній інфраструктурі ДТЕК і Нафтогаз у Полтавській області.[159] Того ж дня дронами була атакована Краматорська ТЕЦ, внаслідок чого частина Донеччини (зокрема Краматорськ, Дружківка і Костянтинівка) близько доби була знеструмлена внаслідок російських обстрілів.[160][161] 4 жовтня росіяни атакували дронами критичну інфраструктуру у Златополі, через що у місті тимчасово вимкнулося електропостачання.[162] Також того дня, за повідомлення від «Сумиобленерго», внаслідок російських обстрілів знеструмлені місто Шостка і частково Шосткинський район, і були атаковані кілька об'єктів електропостачання Чернігівщини (аварійні відключення торкнулися близько 50 000 споживачів).[163][164]
5 жовтня відбувся масований ракетно-дроновий обстріл України, на Чернігівщині були атаковані енергооб'єкти у Чернігівському та Прилуцькому районах, через що в одному з районів Чернігова та Прилуцькому районі сталося аварійне відключення електроенергії.[165][166] Також того дня були атаковані цивільні об'єкти, які забезпечують населення газом під час опалювального сезону.[167] У Львові було уражено енергетичну інфраструктуру, відомо про тимчасове вимкнення електропостачання для частини міста у той день.[168]
Відомо про спроби атакувати об'єкти критичної інфраструктури у Івано-Франківській області.[169]
6 жовтня армія РФ атакувала енергоінфраструктуру в Харкові, також був атакований енергетичний об'єкт у Ічнянському районі Чернігівської області. В той день росіяни знову завдали удару по енергетичній інфраструктурі Донеччини — частина населених пунктів були знеструмлені.[170][171][172] 7 жовтня унаслідок влучань безпілотників було пошкоджено енергетичний об'єкт — без світла залишалися понад тисяча домогосподарств у Полтаві та навколишніх населених пунктах.[173] 8 жовтня був знову атакований енергетичний об'єкт у Ніжинській громаді, відомо про знеструмлення понад 4500 абонентів, також того дня був атакований об'єкт енергетики на Дніпропетровщині та два енергооб'єкта ДТЕК на Донеччині.[174][175][176] 9 жовтня місто Чорноморськ було повністю знеструмлено після російської атаки на енергооб'єкт ДТЕК в Одеській області.[177][178] 10 жовтня у ході обстрілу ракетами та безпілотниками Києва були уражені об'єкти енергетики, відомо про тимчасове вимкнення електропостачання на лівому березі міста впродовж декількох днів.[179] Також були уражені об'єкти енергетики на Дніпропетровщині, у Кременчуцькому районі Полтавщини та в Канівському районі Черкащини.[180][181][182] Після масованої атаки ворога по енергосистемі відключення світла фіксували у дев'яти областях країни.[183] 11 жовтня війська РФ атакували енергетику Одеси та Одеської області, відомо про аварійні вимкнення електропостачання.[184] 12 жовтня було атаковано підстанцію в Бориспільському районі Київщини та об'єкти енергетики в Донецькій і Одеській областях через що у Донецькій області та Білгороді-Дністровському ввели аварійні відключення електроенергії.[185][186][187]
Вранці 13 жовтня були вимушено застосовані аварійні відключення електроенергії у Харківській, Сумській, Полтавській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій (для промислових споживачів) та Кіровоградській (частково) областях.[188] 14 жовтня у Кіровоградській області 5 населених пунктів залишились без електропостачання внаслідок російського удару по критичній інфраструктурі, також відомо про удари по енергетичній інфраструктурі Харківщини та Сумщини того дня.[189] 15 жовтня внаслідок атак безпілотників було пошкоджено енергетичну інфраструктуру Дніпропетровщини, через що ввели екстрені відключення електропостачання, також війська РФ атакували одну ТЕЦ Групи Нафтогаз.[190][191]
Станом на 16 жовтня у Києві та Київській, Харківській, Сумській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Житомирській й частині Хмельницької та Черкаської областей запровадили аварійні відключення світла. 17 жовтня внаслідок атаки безпілотників була пошкоджена енергетична інфраструктура.[192] 18 жовтня російські війська завдали удару по енергетичному об'єкту в Корюківському районі Чернігівщини, без електропостачання залишилися близько 17 тисяч абонентів. Також того дня були атаковані об'єкти енергетики у місті Чугуїв.[193][194]
Станом на 18 жовтня аварійні відключення світла запровадили у Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Сумській та Полтавській областях.[195] 20 жовтня відбулося влучання в енергооб'єкт у Ніжинському районі і 2 700 абонентів були без електропостачання.[196] 21 жовтня внаслідок російських ударів по енергетичній інфраструктурі Чернігівського району, Чернігів та північ області залишилися без електроенергії.[197] У ході масованого обстрілу 22 жовтня були атаковані об'єкти енергетики у Київській, Кіровоградській та Черкаській областях.[198][199][200] Також був атакований енергетичний об'єкт ДТЕК в Одеській області.[201] 24 жовтня було атаковано енергетичну систему країни у Кіровоградській, Дніпропетровській та Сумській областях.[202] 25 жовтня росіяни обстріляли енергооб'єкти у Чугуївському і Лозівському районах, були знеструмлені близько 25 тисяч абонентів.[203] 27 жовтня внаслідок ворожих атак частина Сумської громади залишилася без електроенергії, також було атаковано енергооб'єкт у Корюківському районі Чернігівщини.[204][205] Того ж дня у Києві, Київській, Сумській, Дніпропетровській, Черкаській, Полтавській, Кіровоградській, Житомирській та Харківській областях почалися екстрені відключення світла.[206] 29 жовтня росіяни атакували енергетичний об'єкт компанії ДТЕК у Одеській області, також була атакована енергетика у Дніпропетровській та Донецькій областях.[207][208]
30 жовтня у ході масованого ракетно-дронового удару були атаковані об'єкти енергетики у Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій та Чернігівській областях, через атаку по всій Україні знову стали діяти погодинні графіки відключення світла.[209][210][211] Міністерка енергетики Світлана Гринчук зазначила, що Росія завдала масованого ракетно-дронового удару по енергетичній інфраструктурі України,[212] є руйнування енергетики.[213] Директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив: «Загрози для ядерної безпеки залишаються цілком реальними та постійно присутніми» — удар пошкодив критично важливі для ядерної безпеки підстанції.[214][215] Атаки також зазнали кілька теплоелектростанцій, зокрема Добротвірська ТЕС на Львівщині, Бурштинська — на Івано-Франківщині й Ладижинська — на Вінниччині.[216] Того ж дня росіяни вдарили по Слов'янській ТЕС у місті Миколаївка, загинули двоє енергетиків.[217] Однак того ж ранку, завдяки зусиллям енергетиків, в Україні скасували погодинні відключення електроенергії.[218]
31 жовтня противник здійснив чергову атаку ударними дронами по об'єктах енергетичної інфраструктури Одеської області.[219] В Укренерго повідомили, що 31 жовтня графіки відключення електроенергії діятимуть по всій Україні з 00:00 по 24:00 з причин, які завдали три масовані російські атаки на енергетичну інфраструктуру України протягом місяця.[220]
2 листопада Донецька область залишилася без електропостачання внаслідок російських обстрілів енергетичної інфраструктури області.[221] 4 листопада війська РФ завдали дроновий удар по енергетичній інфраструктурі Одеської області.[222] 5 листопада російська армія вдарила по енергетичних об'єктах Донецької області.[223] 6 листопада росіяни атакували енергооб'єкт у прикордонній громаді Чернігівського району а також енергоінфраструктуру Дніпропетровщини.[224][225] 7 листопада ворог завдав ударів по енергетичній інфраструктурі Одеської, Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей.[226]
У ніч на 8 листопада ворог випустив по Україні понад 450 ударних дронів і 45 ракет різних типів.[227] Війська РФ атакували об'єкти енергетичної інфраструктури у Київській (Трипільська ТЕС), Кіровоградській (філія Кременчуцької ГЕС у Світловодську), Полтавській, Чернігівській, Харківській (Зміївська ТЕС) та Дніпропетровській (Придніпровська ТЕС) областях.[228][229][230] Також було завдано ударів по підстанціях, які забезпечують електроенергією Хмельницьку та Рівненську АЕС і була атакована теплова електростанція ДТЕК.[231][232] 8 листопада Укренерго запровадило графіки відключень в усіх областях.[233]
9 листопада Росія серйозно пошкодила ударами дронів ТЕЦ на біомасі Кліар Енерджі на Чернігівщині.[234] 10 листопада в окремих областях України були чергові пошкодження енергооб'єктів через російські обстріли.[235] 11 листопада було атаковано енергетичну інфраструктуру Харківської, Одеської та Донецької областей, через що Запорізька, Дніпропетровська і Одеська області були частково знеструмлені.[236][237] 12 листопада російські війська атакували українські енергооб'єкти у кількох областях.[238] 14 листопада були атаковані об'єкти енергетики в Одеській області, того дня були знеструмлення на Донеччині, Київщині та Одещині.[239][240] 16 листопада були атаковані об'єкти енергетики у Чернігівській, Одеській (у тому числі сонячна електростанція) та Харківській областях.[241][242][243] 17 листопада ворог атакував енергетичну інфраструктуру Харківської, Сумської, Чернігівської, Одеської та Донецької областей.[244] 18 листопада росіянами були атаковані енергетичні об'єкти Дніпропетровської, Сумської, Херсонської та Донецької областей.[245]
Російські терористи завдали масованого ракетно-дронового удару по об'єктах енергетичної інфраструктури в Харківській, Чернігівській, Дніпропетровській, Львівській, Івано-Франківській, Черкаській та Донецькій областях.[246] МАГАТЕ у звіті повідомило, що три українські АЕС втратили підключення до високовольтних ліній електропередачі, скорочено виробництво електроенергії після масованої атаки.[247]
20 листопада війська РФ атакували енергетичну інфраструктуру Чернігівської, Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей.[248] 21 листопада росіянами було завдано ударів по енергетичних об'єктах у кількох областях, внаслідок чого на ранок є знеструмлені споживачі у Харківській та Дніпропетровській областях.[249] 24 листопада росіяни атакували енергетичну інфраструктуру Донецької, Харківської, Чернігівської та Дніпропетровської областей, у Харківській та Дніпропетровській областях (зокрема у місті Павлоград) відомо про знеструмлення споживачів.[250][251] У ніч з 24 на 25 листопада ворог завдав удару по об'єктах енергетичної інфраструктури в місті Києві, а також у Київській, Одеській, Чернігівській, Дніпропетровській та Харківській областях. Внаслідок нічної атаки на ранок було знеструмлено понад 40 тисяч споживачів у Київській області, 20 тисяч в Одеській, 13 тисяч у Чернігівській, понад 21 тисяча на Дніпропетровщині, та понад 8 тисяч на Харківщині.[252] 26 листопада російські війська атакували об'єкти енергетичної інфраструктури у Харківській та Донецькій областях. Для стабілізації ситуації в енергосистемі у Харківській, Сумській та Полтавській областях застосували аварійні відключення світла.[253] 27 листопада відомо про удари по енергетичних об'єктах у кількох областях.[254] 29 листопада було атаковано енергетичні об'єкти у Києві та області, а також на Чернігівщині, Сумщині, Полтавщині та Харківщині. На ранок було знеструмлено понад 500 тисяч споживачів.[255]
Після ворожих атак по енергетичній інфраструктурі на ранок 1 грудня зафіксовані відключення електроенергії у кількох областях, зокрема на Харківщині, Дніпропетровщині та Херсонщині.[256] 2 грудня безпілотниками був атакований об'єкт енергетики в Одеській області.[257] 3 грудня енергетична інфраструктура Одещини була знову під атакою ворожих БпЛА (зокрема в Одеському районі), через ворожі атаки було знеструмлення в кількох областях України. Також того дня стало відомо про суттєві руйнування внаслідок обстрілів на Херсонській ТЕЦ.[258][259][260] 4 грудня російські загарбники атакували енергетичний об'єкт компанії ДТЕК у Одеській області, в результаті чого частина мешканців опинилась без світла.[261] 6 грудня була спроба атакувати об'єкти генерації, розподілу та передачі електроенергії у Київській, Чернігівській, Львівській, Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській та Харківській областях. Внаслідок атаки було пошкоджено об'єкт енергетики Одеської області, а також теплоелектростанції ДТЕК в різних регіонах України.[262] Відомо про аварійні відключення світла у декількох областях.[263][264] 7 грудня була атакована енергетична інфраструктура у Кременчуці та Чернігові.[265][266] 8 грудня росіяни масовано атакували безпілотниками енергетичну інфраструктуру міста Суми.[267] 11 грудня була атакована енергетична інфраструктура в Одеській області та Кременчуцькому районі Полтавської області.[268][269] 12 грудня було завдано удару по підстанції ДТЕК в Одеській області.[270] 13 грудня було завдано ракетно-дронового удару по об'єктах генерації, розподілу та передачі електроенергії у Дніпропетровській, Чернігівській, Одеській та Миколаївській областях. Основний удар був по енергетиці півдня та Одещини (зокрема по містах Одеса та Арциз).[271][272][273] 14 грудня російські війська знову атакувала ударними дронами Одещину, відомо про пошкодження енергооб'єктів, також було завдано ударів по критичній інфраструктурі Херсона.[274][275] Вночі проти 16 грудня ворог атакував енергооб'єкти у кількох областях. Внаслідок цього — на ранок повністю знеструмлені споживачі на підконтрольній частині Донеччини.[276] Вночі 18 грудня росіяни здійснили атаки на енергооб'єкти у кількох регіонах, внаслідок чого на ранок були знеструмлені споживачі на Черкащині, Миколаївщині та Запоріжжі.[277] 19 грудня російські війська здійснили чергову атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Під ударом РФ опинилися енергооб'єкти Одеської, Дніпропетровської, Сумської, Запорізької та Донецької областей.[278] У ніч з 19 на 20 грудня ворог атакував об'єкти генерації, розподілу та передачі електроенергії у Миколаївській, Херсонській, Донецькій та Дніпропетровській областях.[279] 22 грудня були атаковані об'єкти енергетики у Білгороді-Дністровському.[280] Також того дня РФ атакувала енергооб'єкти у Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській та Житомирській областях.[281]
Того дня російські терористи завдали чергового масованого ракетно-дронового удару по об'єктах енергетичної інфраструктури, основний удар припав на енергетику на заході.[282]
24 грудня РФ завдала чергових ударів по енергетичній інфраструктурі Чернігівської області, також було завдано ударів по об'єктах критичної інфраструктури у місті Харків. Відомо про знеструмлення у Сумській, Дніпропетровській, Херсонській, Харківській і Чернігівській областях.[283][284][285] 25 грудня ворог продовжував атаки на українську енергетику. Внаслідок цього тимчасово були знеструмлені споживачі на Чернігівщині, Сумщині, Дніпропетровщині, Харківщині та Одещині.[286] 26 грудня були атаковані енергооб'єкти у Миколаївському районі та місті Ізмаїл.[287][288][289]
У ніч на 27 грудня противник завдав комбінованого удару по об'єктах енергетичної інфраструктури України із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного, морського та наземного базування. Основний напрямок удару — Київщина.[290]
28 грудня російські війська знову завдали артилерійського удару по теплоелектроцентралі у Херсоні.[291] Станом на ранок 30 грудня через російські атаки були знеструмлення у трьох областях України, також того дня російські війська атакували енергетику Чернігівської області.[292] 31 грудня армія РФ атакувала енергетичну інфраструктуру міста Одеса.[293]
Росіяни атакували енергетику Одещини на початку доби 1 січня 2026 року.[294] 1 та 2 січня відбувався обстріл Херсонської ТЕЦ.[295] 3 січня були спроби атакувати енергетичні об'єкти міста Миколаєва.[296] Внаслідок атаки по Фастівському районі 5 січня, було знеструмлено місто Славутич, також було атаковано генеруючий об'єкт на Донеччині та було завдано п'ять балістичних ракетних ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури у місті Харків.[297][298][299] Ввечері 7 січня російські війська завдали чергового удару по енергетичній інфраструктурі України — внаслідок атаки майже повністю знеструмлені Дніпропетровська і Запорізька області.[300] Внаслідок ракетно-дронового удару 9 січня були атаковані об'єкти енергетики у Києві та Київській області, зокрема ТЕЦ-5.[301] На лівому березі Києва після масованої атаки РФ введено екстрені відключення електроенергії. Також знову було знеструмлено місто Славутич.[302][303] 10 січня була атакована електропідстанція у Кривому Розі.[304] 11 січня через чергову атаку Росії по об'єктах енергетики проблеми з електропостачанням виникли в Дніпропетровській та Запорізькій областях.[305] За словами прем'єр міністра Юлії Свириденко, протягом тижня 4-11 січня РФ здійснила 44 атаки на об'єкти енергетики в Україні.[306] Протягом 11 та 12 січня були атаковані енергооб'єкти Житомирської області.[307] 12 січня були атаковані об'єкти енергетики в Одесі, відомо про знеструмлення понад 33 000 осель, також була атакована енергетична інфраструктура Чернігівщини та Донеччини.[308] У сімох областях України відключали світло.[309][310][311]
У ніч на 13 січня росіяни знову атакували неназвану теплоелектростанцію ДТЕК.[312] У Запорізькій області були атаковані об'єкти «Запоріжжяобленерго» та важко поранені дві працівниці, без світла залишилися понад 30 тисяч абонентів.[313][314] Також того дня були атаковані об'єкти енергетичної та опалювальної інфраструктури у Києві[315] та Харкові, об'єкти енергетики Житомирщини[316], Донеччини[317] та Одеси, в Одесі відбулося знеструмлення 47 000 родин.[318] Росіяни не раз обстрілювали ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 у Києві, якими забезпечується теплопостачання міста.[319]
14 січня знову були атаковані енергооб'єкти Донецької області.[320] Станом на 15 січня, Служба безпеки України з жовтня 2025 зафіксувала 256 ударів РФ по енергетиці України.[321] 15 та 16 січня були атаковані об'єкти енергетики Житомирщини.[322] Внаслідок ворожих атак 16 січня були знеструмлення у Запорізькій та Харківській областях, зокрема через атаку балістичними ракетами по енергоінфраструктурі Харкова.[323][324] 17 січня війська РФ завдали чергового удару по енергетичній інфраструктурі Одеської області, внаслідок атак тієї доби були знеструмлені споживачі на Одещині та Київщині.[325][326] Ввечері 17 січня, армія РФ вдарила по Запорізькій області. Внаслідок атаки місто Вільнянськ було знеструмлено.[327]
18 січня росіяни атакували енергетику Запорізької області та півдня Одещини ударними безпілотниками.[328][329] 19 січня вчергове були атаковані об'єкти енергетичної інфраструктури Одеської області а також пошкоджено п'ять енергооб'єктів Чернігівської області.[330][331]
20 січня у масованому ракетно-дроновому ударі були атаковані об'єкти енергетичної інфраструктури у Києві, Вінницькій, Рівненській та Одеській областях, у декількох регіонах України запроваджені аварійні відключення електроенергії.[332][333][334] Станом на 23 січня через нічні обстріли були знеструмлення у чотирьох областях.[335]
24 січня під час масованого ракетно-дронового обстрілу України були атаковані об'єкти енергетики у Києві та області, а також на Чернігівщині.[336][337]
25 січня росіяни атакували енергетичне обладнання «Миколаївобленерго».[338] 26 січня внаслідок нічних ворожих обстрілів енергетичної інфраструктури були знеструмлені споживачі на Харківщині (зокрема були атаковані енергооб'єкти Харкова) та Донеччині, також дронами та артилерією була атакована Херсонська ТЕЦ.[339][340][341] 27 січня росіяни намагалися атакувати енергетичні об'єкти Миколаївщини, також було атаковано енергетичний об'єкту ДТЕК в Одесі, внаслідок атаки зафіксовані масштабні руйнування та відключення споживачів.[342][343] 28 січня відбулася атака по енергооб'єкту в Семенівській громаді Чернігівської області.[344]
В ніч на 1 лютого російські окупанти атакували енергетичну інфраструктуру Куцурубської громади на Миколаївщині.[345] 2 лютого РФ знову атакувала українську енергетичну інфраструктуру, знеструмлення були зафіксовані в Харківській, Сумській, Дніпропетровській та Черкаській областях.[346]
3 лютого у ході масованого ракетно-дронового обстрілу РФ знову атакувала теплоелектростанції ДТЕК[347], Дарницьку ТЕЦ у Києві[348], було пошкоджено Харківську ТЕЦ-5 та дві підстанції Харківщини.[349][350] Також того дня відомо про влучання в об'єкти критичної інфраструктури Вінницької області та Одещини.[351][352] Відомо спробу атакувати електропідстанцію у селі Наливайківка, що з'єднує Рівненську АЕС зі столицею.[353]
4 лютого у Сумській області через російські обстріли було зафіксоване знеструмлення споживачів у Конотопському районі.[354] 5 лютого була атакована енергетика Харкова та Запоріжжя.[355][356] 6 лютого знову були обстріляни об'єкти енергетики в Запоріжжі.[357]
7 лютого у ході масованого ракетно-дронового обстрілу війська РФ атакували електростанції та підстанції систем передачі і розподілу електроенергії у восьми регіонах України. Внаслідок ракетних ударів по ключових високовольтних підстанціях, які забезпечували видачу потужності атомних енергоблоків, всі АЕС на підконтрольній території були вимушено розвантажені. Були атаковані машинні зали та обладнання двох теплоелектростанцій у західному регіоні — Бурштинської та Добротвірської ТЕС.[358][359]
9 лютого РФ завдала удару по енергетичному об'єкту біля Нововолинської громади, внаслідок чого були знеструмлені близько 80 000 споживачів.[360] 10 лютого було завдано удару по об'єктах енергетики на півдні Одеської області.[361] 11 та 12 лютого була атакована Херсонська ТЕЦ.[362] 12 лютого було завдано ударів по електропідстанції ДТЕК в Одеській області.[363] 13 лютого були атаковані об'єкти енергетичної інфраструктури у Одеській та Миколаївській областях.[364][365] Станом на 16 лютого у чотирьох областях України були знеструмлення через обстріли, зокрема у Конотопі.[366][367] 17 лютого російські війська атакували енергетичну інфраструктуру Одеської області, було серйозно пошкоджено теплоелектростанцію.[368][369] 19 лютого обстрілом пошкоджена найбільша котельня та об'єкти водопостачання у місті Лозова на Харківщині, також того дня російська армія атакувала енергетичну інфраструктуру у Донецькій області.[370][371] 20 лютого було атаковано безпілотниками енергетичні об'єкти Миколаївської області, а також у Запоріжжі.[372][373] 21 лютого в Одеському районі внаслідок атаки безпілотників пошкоджень зазнали склади енергетичної компанії.[374]
Під час масованого комбінованого удару по Україні, внаслідок атаки безпілотниками типу «Shahed» 22 лютого були пошкодження енергетичної інфраструктури в Миколаєві та Одеській області.[375][376]
23 лютого російські війська завдали удару по енергетиці Одещини.[377] Під час масованого обстрілу України 26 лютого росіянами були атаковані об'єкти енергетики на Одещині та Вінничині, електропідстанції на Київщині та Дніпровщині, на Полтавщині були пошкоджені лінії електропередач.[378][379][380][381] 27 лютого через російські обстріли відбувалися знеструмлені споживачів у шести областях. Зокрема було завдано атак по енергетичній інфраструктурі у Донецькій області.[382][383]
2 березня російська армія знову атакувала об'єкти енергетичної інфраструктури у кількох регіонах України, відомо про знеструмлення споживачів у Донецькій, Запорізькій та Сумській областях.[384] 7 березня внаслідок нічної російської атаки по енергооб'єктах в Новодністровську, Вінницькій, Хмельницькій та Чернігівській областях були знеструмлені споживачі у Вінницькій, Житомирській, Запорізькій, Миколаївській, Хмельницькій, Полтавській та Харківській областях.[385] 8 березня було зафіксовано удар безпілотника по трансформаторній підстанції у Харкові.[386] 10 березня було завдано удару по енергооб'єкту в Корюківській громаді Чернігівщини.[387] 12 березня частина Харкова залишилась без світла після ворожої атаки на трансформаторну підстанцію в Київському районі.[388] Внаслідок комбінованої атаки 14 березня по енергетичній інфраструктурі столиці та Київської області, того дня були знеструмлені споживачі в Києві, Київській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській та Кіровоградській областях. Також того дня був атакований енергооб'єкт в Чернігівському районі.[389][390] 17 березня було повідомлено про атаку на об'єкт енергетики в Одеській та Чернігівській областях.[391][392] У ніч з 18 на 19 березня російські безпілотники атакували енергооб'єкт біля Нововолинська на Волині, без світла залишилися близько 30 000 абонентів у районі, та у Запоріжжі, через що було знеструмлено близько 40 000 абонентів.[393][394] Внаслідок ударів по енергетиці у Ніжинському районі Чернігівщини, міста Чернігів, Славутич а також значна частина Чернігівської області залишилися без електропостачання. Також була атакована енергетика у Миколаївській області.[395][396][397] 22 березня була атакована енергетична інфраструктура Запоріжжя.[398] Увечері 23 березня було пошкоджено об'єкти енергетичної інфраструктури Одеської області.[399] У ніч на 24 березня РФ здійснила масовану комбіновану атаку на енергетичну інфраструктуру в кількох регіонах України, через що частина споживачів у декількох областях залишилася без електропостачання.[400] Того ж дня у ході масованої денної атаки безпілотниками Shahed Тернополя, були пошкоджені об'єкти енергетичної інфраструктури.[401] 25 березня внаслідок російського удару по енергетичному об'єкту в Чернігівському районі без електроенергії залишилися близько 150 000 споживачів. Також понад 20 000 мешканців Славутича залишилися без світла після російської атаки.[402][403] 26 березня війська РФ атакували енергетичну інфраструктуру Ізмаїльського району Одещини, відомо про пошкодження чотирьох енергооб'єктів ДТЕК.[404][405] Увечері 27 березня відбулася атака безпілотниками енергетичної інфраструктури Кривого Рогу.[406] 29 березня були атаковані об'єкти енергетики Одеської області.[407] 30 березня російські військові вдарили по енергооб'єкту у Руській Лозовій на Харківщині.[408]
1 квітня були атаковані об'єкти енергетики на Закарпатті, Івано-Франківській, Чернівецькій та у Сумській областях.[409][410][411] Станом на 2 квітня було відомо про знеструмлення у семи областях.[412] 4 та 6 квітня були атаковані об'єкти енергетичної інфраструктури у Чернігові та Чернігівській області, відомо про відключення світла. 6, 8 та 10 квітня росіяни атакували енергетичну інфраструктуру Одещини, зокрема об'єкт ДТЕК.[413][414][415][416] Також 10 квітня було обстріляно об'єкт енергетичної інфраструктури в місті Чугуїв.[417] 11 квітня російські окупанти вкотре атакували енергетичну інфраструктуру Одещини, а 13 квітня — Чернігівщини.[418][419] 14 квітня росіянами були атаковані об'єкти енергетичної інфраструктури Миколаївського району.[420] 15 та 17 квітня було атаковано енергооб'єкти Чернігівщини, зокрема у Ніжинському та Чернігівському районах.[421][422] 17 квітня на Житомирщині було атаковано електропідстанцію АТ «Житомиробленерго».[423] 18 квітня російські війська атакували енергооб'єкт у Ніжинському районі Чернігівщини, 380 000 абонентам було припинено постачання елекроенергії, також відомо про атаки енергетики того дня у Запорізькій області.[424][425] 23 квітня було відомо про атаку на об'єкт енергетичної інфраструктури Миколаївщини.[426] 27 квітня було атаковано об'єкти енергетичної інфраструктури в Корюківці Чернігівської області та у Одеському районі, відомо про відключення електропостачання.[427][428] 29 та 30 квітня відбувалися атаки об'єктів енергетики у Миколаївській області, зокрема Миколаївському районі та Миколаєві.[429][430]
2 та 3 травня вчергове була атакована енергетична інфраструктура Миколаєва та Миколаївської області, унаслідок обстрілів виникали знеструмлення.[431][432] 12 травня були атаковані об'єкти енергетики на Донеччині та Миколаївщині.[433][434] Внаслідок масованої атаки 13 травня були зафісковані влучання по об'єктах енергетики Львівщини, а також міст Полтави, Коломиї та Сваляви, також, станом на ранок того дня, було відомо про часткові знеструмлення у п'яти областях через які проходила лінія бойового зіткнення.[435][436][437][438][439] 14 травня був атакований енергетичний об'єкт ДТЕК на Одещині.[440] 18 травня стало відомо що внаслідок бойових дій та обстрілів енергетичних об'єктів частина споживачів у Дніпропетровській, Запорізькій, Сумській, Харківській та Чернігівській областях тимчасово залишаються без електропостачання.[441]
У 2025 році Агентство відновлення, чиновники та енергетики продовжували впроваджувати три рівні захисту українських енергооб'єктів від ударів, побудову захисних споруд підстанцій, які відповідають за передачу електроенергії побутовим споживачам, створюють запаси для нафтогазової системи, прикривають об'єкти системами ППО, засобами радіоелектронної боротьби.[442]
Окрім об'єктів електричної енергетики росіяни завдали низку ударів, пошкодили, вивели з ладу або зруйнували низку об'єктів критичної інфраструктури інших видів.
У квітні 2022 року російські війська підірвали водогін, яким до Миколаєва йшла дніпровська вода. За даними розслідування BBC, водогін було зруйновано навмисне. Ремонтну бригаду російська армія не допустила.[443]
6 жовтня під час відступу російські військові підірвали дамбу в Донецькій області, внаслідок чого було підтоплено селище Райгородок.[444]
Після звільнення Херсону російські військові заважали відновити водопостачання з Дніпра: через знищені електромережі в Херсонській області були знеструмлені насосні станції[445], а під час ракетного обстрілу 28 листопада 2022 року взагалі було пошкоджено одну з насосних станцій МКП «Миколаївводоканал».[446]
В листопаді-грудні 2022 року внаслідок обстрілів було пошкоджено й виведено з ладу головну насосну станцію Каховського магістрального каналу.[447]
В лютому наступного року українські державні органи повідомляли про те, що через захоплену росіянами греблю Каховської ГЕС відбувається значне скидання води, що призвело до зменшення рівня води в Каховському водосховищу.[448]
6 червня 2023 року армія Росії здійснила воєнний злочин та потенційний акт екоциду. Греблю Каховської ГЕС було заміновано та підірвано, що призвело до її знищення. У зоні катастрофи опинилося 16 000 людей та близько 80 населених пунктів, частину з яких затопило внаслідок теракту.
Внаслідок обстрілу в ніч з 31 травня на 1 червня 2024 року Дніпровська ГЕС опинилась в критичному стані, було перекрито рух транспорту з лівого берега на правий.[449]
| дата | ракети | С-300/С-400 | БпЛА | жертви | місце | наслідки | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 11 вересня 2022 | 3 (9/12) | Калібр, Х-101 | 1 | — | 4 загиблих, 3 поранено | Харків | удар по ТЕЦ-5 і двох промислових об'єктах, пошкодження адмінбудівлі[450][451][452] | |
| 14 вересня 2022 | 8 (0/8) | Іскандер, Х-47М2 | — | — | — | Кривий Ріг | ракетний обстріл Росією гідротехнічних споруд Карачунівського водосховища[453] | |
| 10 жовтня 2022 | 41 (43/84) | Х-101, Калібр, Іскандер | — | — | 7 загиблих, 51 поранено | Київ | уражені освітні та житлові будинки, критична інфраструктура та ЖКГ, адмінбудівлі[454] | |
| — | — | 4 загиблих, 19 поранено | Дніпровський р-н | влучання у тролейбус, соціальні об'єкти та енергетичну інфраструктуру[455] | ||||
| — | — | — | Львівський р-н | відомо про влучання в електричні підстанції, і часткове знеструмлення міста[456] | ||||
| — | — | — | Кривий Ріг | відомо про удар по об'єктах енергетичної інфраструктури[457][458] | ||||
| — | — | — | Хмельницький | під удар потрапили об'єкти енергетичної інфраструктури на території міста[459] | ||||
| — | — | 2 поранено | Конотопський р-н | атака по об'єкту енергетичної інфраструктури, відомо про знеструмлення у області[460] | ||||
| — | — | — | Бурштин | влучання на територію Бурштинської ТЕС[461] | ||||
| — | 11 (13/24) | Shahed 136 | — | Кременчук | відбулася атака ракетами та БпЛА об'єктів енергетичної інфраструктури[462][463] | |||
| — | — | Одеса | відомо про ураження силами ППО ворожих ракет та БпЛА[464] | |||||
| — | — | Кам'янський р-н | відомо про атаковані безпілотниками та ракетами енергетичні об'єкти[465][455] | |||||
| — | — | Нікопольський р-н | ||||||
| — | 7 | — | 19 загиблих, 77 поранено | Запоріжжя | удар по дитсадку, житлу, навчальним закладам, промисловості, мережам[466][467][468] | |||
| — | 10 | — | — | Миколаїв | влучання по території університету, складам, житлу та електромережам[469] | |||
| — | 1 | — | 4 загиблих, 1 поранений | Слов'янськ | пошкоджено шість житлових будинків та господарських споруд[470] | |||
| 11 жовтня 2022 | 8 (20/28) | Х-101, Калібр | — | — | — | Павлоградський р-н | ураження об'єктів критичної інфраструктури у двох районах Дніпропетровщини[471][472] | |
| — | — | — | Кам'янський р-н | |||||
| — | — | 1 поранений | Львівський р-н | відомо про влучання у два об'єкти енергетичної інфраструктури[473] | ||||
| — | — | 7 (8/15) | Shahed 136 | 6 поранено | Ладижинська ТЕС | відомо про влучання безпілотників у Ладидинську ТЕС[474][475][476] | ||
| — | — | Shahed 136 | 3 поранено | Вінницький р-н | об'єкт критичної інфраструктури постражав у Вінницькому районі від БпЛА[476] | |||
| — | 12 | — | 1 загиблий | Запоріжжя | пошкоджені автосалон, навчальний заклад і амбулаторія[477][478] | |||
| 22 жовтня 2022 | 15 (18/33) | Х-101, Калібр | — | — | — | Рівне | ракетний удар по об'єкту критичної інфраструктури, пошкоджені електропідстанції[479] | |
| — | — | 1 поранений | Луцьк | удар по енергетичній інфраструктурі, пошкоджено приватний будинок[480][481][482] | ||||
| — | — | — | Ковель | відомо про удар по об'єкту енергетики | ||||
| — | — | — | Хмельницький | відомо про влучання у енергетичні об'єкти в облцентрі та Шепетівському районі[483] | ||||
| — | — | — | Шепетівський р-н | |||||
| — | — | — | Черкаська обл. | відомо про ракетний удар в області, без подробиць[484] | ||||
| — | — | — | Кропивницький р-н | влучання у два об'єкти енергетичної інфраструктури та часткове знеструмлення[485] | ||||
| — | — | — | Голованівський р-н | |||||
| — | 5 (11/16) | Shahed 136 | 3 поранено | Одеський р-н | відомо про два ракетних удари по об'єкту енергетичної інфраструктури області[486] | |||
| — | — | — | Запорізька обл. | відомо про влучання безпілотників у об'єкти інфраструктури та енергетики[487] | ||||
| — | — | — | Миколаївська обл. | |||||
| 31 жовтня 2022 | 11 (45/56) | Х-101, Калібр | — | — | 13 поранено[488] | Дністровська ГЕС | російські війська здійснили ракетну атаку на Дністровську ГЕС[489] | |
| — | — | Хмельницька обл. | зафіксовано падіння уламків ракет і руйнування цивільного об'єкту[490] | |||||
| — | — | Київ | відомо про удари по об'єктах критичної інфраструктури[491][492] | |||||
| — | — | Київська обл. | ||||||
| — | — | Черкаська обл. | влучання в об'єкт енергетичної інфраструктури та часткове знеструмлення[493][494] | |||||
| — | — | Світловодськ | ракетним обстрілом пошкоджено енергетичний об'єкт[495] | |||||
| — | — | Дніпро | відомо про удари по об'єктах критичної інфраструктури[496] | |||||
| — | — | Павлоград | ||||||
| — | — | Кривий Ріг | ворожа ракета влучила в промислове підприємство[497] | |||||
| — | — | 0 (4/4) | Shahed 136 | Україна | заявлено про 4 із 4 збитих БпЛА Shahed 136 під час ракетної атаки 31 жовтня[498] | |||
| — | 22 | — | Дніпровська ГЕС | було зафіксовано влучання ракети у електричну підстанцію Дніпровської ГЕС[499][500] | ||||
| — | — | Харків | відомо про обстріли об'єктів критичної інфраструктури[501] | |||||
| — | — | Чугуївський р-н | ||||||
| 15 листопада 2022 | 21 (75/96) | Х-101, Калібр, Х-59 | — | — | 3 загиблих, 17 поранено | Київ | уламки впали на два житлових будинки в Печерському районі[502] | |
| — | — | Плесецьке | жінка загинула від уламків ракети на цвинтарі села[503] | |||||
| — | — | Львівська обл. | атаковано об'єкт енергетичної інфраструктури[504] | |||||
| — | — | Рівненська обл. | атаковано об'єкт енергетичної інфраструктури[505] | |||||
| — | — | Ковель | атаковано об'єкт енергетичної інфраструктури[506] | |||||
| — | — | Хмельницька обл. | атаковано об'єкти енергетичної інфраструктури[507] | |||||
| — | — | Вінницька обл. | ||||||
| — | — | Житомир | атаковано об'єкт енергетичної інфраструктури[508] | |||||
| — | — | Кропивницький | атаковано об'єкт енергетичної інфраструктури[509] | |||||
| — | — | Кременчуцький р-н | атаковано об'єкт енергетичної інфраструктури[510] | |||||
| — | — | Кривий Ріг | не встановлено[509] | |||||
| — | — | 0 (10/10) | Shahed 136 | Україна | заявлено про 10 із 10 збитих БпЛА Shahed 136 під час ракетної атаки 15 листопада[511] | |||
| — | 4 | — | Запоріжжя | пустир[512] | ||||
| — | 2 | — | Харків | енергетична та цивільна інфраструктура[512] | ||||
| — | 4 | — | Чугуївський р-н | |||||
| 17 листопада 2022 | 14 (10/24) | Х-101, Калібр, Х-59 | — | — | 23 поранено | Дніпро | влучання у цивільну інфраструктуру та завод ПівденМаш[513][514][515] | |
| — | — | 3 поранено | Одеса | відомо про влучання в об'єкт інфраструктури[516] | ||||
| — | — | 3 поранено | Ізюмський р-н | відомо про влучання в об'єкт критичної інфраструктури[517] | ||||
| — | — | 0 (5/5) | Shahed 136 | — | Україна | заявлено про 5 із 5 збитих БпЛА Shahed 136 під час ракетної атаки 17 листопада[518] | ||
| — | 3 | — | 10 загиблих | Вільнянськ | житловий будинок, жертви: 10/0[519] | |||
| 26 серпня 2024 | 25 (102/127) | Х-101, Калібр, Х-47М2, Іскандер/KN-23 | — | — | — | Львівська обл. | було повідомлено про два атакованих ракетами енергооб'єкти в області[520] | |
| — | — | 3 поранено | Івано-франківська обл. | відомо про влучання в енергетичний об'єкт[521] | ||||
| — | — | 3 поранено | Київська обл. | відомо про влучання у два енергооб'єкти і понад 20 житлових будинків[522] | ||||
| — | — | — | Вишгород | влучання у Київську гідроелектростанцію[523] | ||||
| — | — | 1 загибла, 1 поранено | Житомирська обл. | постраждали житлові будинки та об'єкти критичної інфраструктури[524][525] | ||||
| — | — | 5 поранено | Полтавська обл. | влучання у промисловий об'єкт[526] | ||||
| — | — | 7 поранено | Одеський р-н | ракетним ударом пошкоджена енергетична інфраструктура та приватні будинки[527][528] | ||||
| — | — | 3 поранено | Миколаївська обл. | відомо про трьох поранених від обстрілів, без подробиць про влучання[119] | ||||
| — | — | 1 загиблий | Дніпровський р-н | влучання у об'єкт енергетики а також дачний кооператив[529][530] | ||||
| — | — | Криворізький р-н | ||||||
| — | — | 10 (99/109) | Shahed 136 | 1 загиблий, 5 поранено | Луцьк | удар безпілотника пошкоджено багатоквартирний будинок[531] | ||
| — | — | 1 поранено | Лубенський р-н | падіння БпЛА на приватний житловий будинок[526] | ||||
| — | — | 1 загиблий, 1 поранена | Запорізький р-н | влучання безпілотника чи обстріл приватного житлового будинку[532] | ||||
| 17 листопада 2024 | 18 (102/120) | Х-101, Калібр, Х-47М2, Іскандер, 3M22 | — | — | — | Київ | влучання уламків ракети у житловий будинок[533] | |
| — | — | 1 загибла, 2 поранено | Шептицький р-н | влучання у трубу теплопостачання і нежитлові споруди[534] | ||||
| — | — | — | Івано-Франківська обл. | був атакований об'єкт критичної інфраструктури, пошкоджено житло[535] | ||||
| — | — | — | Рівне | був атакований об'єкт енергетичної інфраструктури, пошкоджено житло[536] | ||||
| — | — | — | Волинська обл. | був атакований об'єкт енергетичної інфраструктури[537] | ||||
| — | — | — | Вінницька обл. | влучання в об'єкти критичної інфраструктури[538] | ||||
| — | — | 1 поранений | Кременчуцький р-н | пошкоджено скління 6 багатоповерхівок[539] | ||||
| — | — | — | Кривий Ріг | атаковано об'єкт інфраструктури, пошкоджено житловий секторі та дві школи[540] | ||||
| — | — | 1 поранений | Дніпро | пошкоджені багатоповерхівки, навчальний заклад та автівка[541] | ||||
| — | — | 2 поранено | Запоріжжя | влучання у об'єкт критичної інфраструктури[542] | ||||
| — | — | 2 загиблих, 1 поранений | Одеса | був атакований об'єкт енергетичної інфраструктури, зруйноване житло[543] | ||||
| — | — | 5 (85/90) | Shahed 136 | 2 загиблих, 7 поранено | Миколаїв | пошкоджено приватні та багатоповерховий будинок, торговий центр, магазини[544] | ||
| 28 листопада 2024 | 9 (79/88) | Х-101, Калібр, Х-59/69 | — | — | — | Стрий | влучання у об'єкти енергетичної інф-ри[545][546] | |
| — | — | — | Івано-Франківська обл. | атакою були пошкоджені приватні будинки[547] | ||||
| — | — | — | Чернівецька обл. | уламки ракети пошкодили житлові будинки[548] | ||||
| — | — | — | Луцьк | атаковано об'єкти енергетичної інф-ри[549] | ||||
| — | — | — | Рівне | атаковано об'єкти енергетичної інф-ри[550] | ||||
| — | — | — | Хмельницька обл. | пошкоджене господарське приміщення і приватний будинок[551] | ||||
| — | — | 1 поранений | Жабелівка | зазнали житлові будинки[552] | ||||
| — | — | — | Кіровоградська обл. | не встановлено[553] | ||||
| — | — | — | Шостка | пошкоджено понад 10 приватних будинків[554] | ||||
| — | — | 3 поранено | Одеський р-н | удари по об'єктах енергетики та пошкодження шести житлових приватних будинків[555][556] | ||||
| — | — | 0 (97/97) | Shahed 136 | — | Україна | 35 збиті ППО, ще 62 локаційно втрачено; застосовано у ході ракетного обстрілу 28 листопада[557] | ||
| — | 1 | — | — | — | Харківська обл. | не встановлено[558] | ||
| 13 грудня 2024 | 13 (81/94) | Х-101, Калібр, Х-47М2, Іскандер, KN-23, Х-59/69 | — | — | — | Стрий | ймовірна атака енергетичного об'єкта[559] | |
| — | — | — | Бурштин | удар по електро- й газовій інфраструктурі[560] | ||||
| — | — | — | Велика Березовиця | ймовірна атака енергетичного об'єкта[561] | ||||
| — | — | — | Одеса | уламки ракети пошкодили цивільну інфраструктуру[562] | ||||
| — | — | 4 поранено | Мирне | удар по цивільному підприємству[563] | ||||
| — | — | — | Харківський р-н | не встановлено[564] | ||||
| — | — | 2 (191/193) | Shahed 136 | — | Харків | влучання в дах житлового будинку[565] | ||
| — | — | — | Новоархангельськ | пошкодження приватного домоволодіння[566] | ||||
| — | — | — | Ніжинський р-н | пошкоджене приміщення ферми[566] | ||||
| — | — | — | Прилуцький р-н | виникла пожежа у нежитловій будівлі[566] | ||||
| 25 грудня 2024 | 9 (59/68) | Х-101, Калібр, KN-23, Х-59/69 | — | — | — | Бурштин | відомо про атаку об'єктів енергетики[567] | |
| — | — | — | Київська обл. | пошкоджено приватні будинки та 12 вантажівок[568] | ||||
| — | — | — | Житомирський р-н | пошкоджено нежитлову будівлю[569] | ||||
| — | — | — | Кременчуцький р-н | удари по енергетичній інфраструктурі[570] | ||||
| — | — | 1 загиблий[571] | Дніпропетровська обл. | удари по енергетичній інфраструктурі[572] | ||||
| — | — | — | Запоріжжя | пошкоджені дитячий майданчик та багатоквартирні будинки[573] | ||||
| — | 10 | — | 6 поранено | Харків | удар по цивільній та енергетичній інфраструктурі[574] | |||
| — | — | 0 (106/106) | Shahed 136 | — | Україна | 54 збиті ППО, ще 52 локаційно втрачено; застосовано у ході ракетного обстрілу 25 грудня[126] | ||
| дата | ракети | С-300/С-400 | БпЛА | жертви | місце | наслідки | ||
 | Цей розділ статті ще не написано. |
В таблиці не враховані обстріли ракетами з комплексів C-300/C-400
| дата | к-ть ракет випущено | к-ть ракет перехоплено | % ракет перехоплено | к-ть БпЛА випущено | к-ть БпЛА перехоплено | типи ракет та БпЛА | жертви | наслідки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 23 листопада 2022 | 70 | 51 | 73 % | Х-101/Х-555, Калібр | 10/36 | |||
| 5 грудня 2022 | 70 | 60 | 86 % | Х-101/Х-555, Калібр, Х-59, Х-22, Іскандер | 4/5 | |||
| 16 грудня 2022 | 76 | 60 | 79 % | Х-101/Х-555, Калібр, Х-59, Х-22 | 0/0 | |||
| 29 грудня 2022 | 70 | 58 | 83 % | 11 | Х-101/Х-555, Калібр, Х-59, Х-22, Х-32 | 3/6 | ||
| 31 грудня 2022 | 20 | 12 | 60 % | 13 | 13 | Х-101/Х-555, Іскандер, Shahed 136 | 1/39 | |
| 14 січня 2023 | 38 | 25 | 66 % | Х-101/Х-555, Калібр, Х-59, Х-22 | 45/80 | ракетний удар по житловому будинку в Дніпрі | ||
| 26 січня 2023 | 55 | 47 | 85 % | 17 | 17 | Х-101, Х-555, Shahed 136 | 11/11 | |
| 10 лютого 2023 | 71 | 61 | 82 % | 28 | 22 | Х-101/Х-555, Калібр, Shahed 136 | 0/8 | |
| 16 лютого 2023 | 36 | 16 | 44 % | Х-101/Х-555, Калібр, Х-59, Х-22, Онікс | 1/8 | |||
| 9 березня 2023 | 75 | 42 | 56 % | 8 | 4 | Х-101/Х-555, Калібр, Х-47, Х-59, Х-22, Shahed 136[575] | 6/- | |
| 22 березня 2024 | ||||||||
| 29 березня 2024 | ||||||||
| 11 квітня 2024 | ||||||||
| 27 квітня 2024 | ||||||||
| 8 травня 2024 | ||||||||
| Загалом | 949 | 684 | 74 % | 687[576] | 117/328 | |||
2 листопада Швейцарія виділила Україні майже $100 млн на термінове відновлення енергетичних об'єктів.[577] 18 листопада українська влада почала розгортати по всій країні «Пункти незламності» — місця, де передбачено тепло, вода, електрика, мобільний зв'язок, інтернет, місце для відпочинку, аптечки та забезпечення для мам і дітей.[578] 23 листопада 2022 року в Європарламенті була започаткована ініціатива «Генератори надії». За участі мережі Eurocities, куди на той час входили понад 200 міст у 38 країнах Європи, організатори зібрали кількасот генераторів, зокрема промислових для об'єктів цивільної інфраструктури України.[579] 24 листопада прем'єр-міністерка Фінляндії Санна Марін оголосила про передавання енергетичного обладнання Україні.[580] Того ж дня міністерка закордонних справ Франції Катрíн Колонна́ повідомила про відправлення до України 100 потужних генераторів.[581] 25 листопада Республіка Корея повідомила про плани передати 20 генераторів потужністю 450—500 кВт.[582] 26 листопада уряд Канади виділив 10 мільйонів доларів на закупівлю генераторів для України.[583]
Станом на 1 березня 2023 року, за 4,5 місяці, за даними Генеральної прокуратури, 255 ракет та дронів влучили по енергетичній інфраструктурі. З них 214 — по об'єктах високовольтної мережі НЕК «Укренерго».[584] Станом на кінець грудня 2023 року Нідерланди надали Україні допомогу на суму 120 мільйонів євро на підтримку на енергетики.[585]
На початку року міністерство енергетики оголосило про план будівництва в Україні чотирьох атомних блоків. У разі реалізації цього проєкту Хмельницька АЕС стала б найбільшою атомною станцією в Європі, відібравши пальму першості в окупованої Запорізької АЕС.[586] Станом на початок січня, з початку повномасштабного вторгнення, Норвегія виділила понад 450 млн доларів грантової підтримки енергетичному сектору України.[587] Станом на 31 січня 2024 року Україна отримала від 29 країн-членів ЄС понад 8000 генераторів та понад 2300 інших запчастин для функціонування енергосистеми.[588]
З початком нових обстрілів об'єктів енергетики Україна почала отримувати допомогу від інших країн. 8 квітня Данія надала $5,8 млн на відновлення енергетичної інфраструктури.[589] 19 квітня стало відомо що Великобританія виділила понад 180 мільйонів доларів на зміцнення енергосистеми України.[590]
8 травня агентство США з міжнародного розвитку USAID виділило понад 190 мільйонів доларів на проєкт, у межах якого надаватиме Україні необхідну допомогу у сфері енергетики протягом 5 років.[591] Того ж місяця Київська міська рада погодила встановлення 6 міні-ТЕЦ у столиці.[592] 17 травня кабінет міністрів виділив для «Центренерго» загалом понад 1,55 млрд грн на відбудову Зміївської та Трипільської теплоелектростанцій, зруйнованих російськими ракетами.[593] 28 травня Швеція виділила новий пакет допомоги на 56,5 млн євро, аби збільшити українські потужності з виробництва і передачі електроенергії.[594] 31 травня Австралія повідомила про допомогу у розмірі 20 млн доларів на енергосистему України.[595] Навесні 2024 року USAID запланувало закупівлю в Україну 44 газопоршневих електростанцій, поставки очікуються з червня 2024 року.[596]
6 червня голова правління УЗ Євген Лященко повідомив що компанія «Укрзалізниця» планує побудувати десятки газових електростанцій загальною потужністю до 250 МВт у різних регіонах.[597] 7 червня стало відомо що французьке агентство розвитку (AFD) надасть «прогнозовані кошти у розмірі 400 млн євро у вигляді кредитів та 50 млн євро у вигляді грантів до 2027 року з метою розширення своєї діяльності в Україні». Кошти будуть спрямовані на підтримку енергетичного та транспортного секторів. Друга угода на 200 мільйонів євро стосуватиметься створення двостороннього фонду, який буде підтримувати проєкти за участю компаній з французькою часткою капіталу. Йдеться про підтримку французьких компаній у майбутніх тендерах у галузях енергетики, транспорту, водопостачання, охорони здоров'я та сільського господарства.[598] 11 червня німецька компанія Notus Energy повідомила про реалізацією проєкту ВЕС 300 МВт в Одеській області.[599] 15 червня стало відомо що США виділяють Україні $1,5 млрд на енергетику та гуманітарну підтримку.[600] 16 червня прем'єр Норвегії Йонас Гар Стьоре оголосив, що Осло надасть Україні 103 мільйони доларів, щоб допомогти відновити енергетичну інфраструктуру та забезпечити постачання електроенергії до наступної зими.[601]
15 липня литовська енергетична компанія Ignitis Gamyba передала Україні обладнання, що раніше було встановлено на Вільнюській ТЕЦ-3.[602]
11 вересня було повідомлено, що США виділяє 325 мільйонів доларів для відновлення зруйнованих російськими атаками мереж та підтримку української енергетики.[603] Того ж дня Велика Британія анонсувала пакет допомоги Україні на 600 мільйонів фунтів, з яких 315 мільйонів підуть на невідкладні гуманітарні, енергетичні та стабілізаційні потреби.[604]
25 грудня стало відомо що чеська компанія Škoda JS з групи ČEZ поставила в Україну в повній таємниці вісім нових приводів для реакторів Рівненської АЕС.[605]
5 лютого Азербайджан виділив $1 млн із резервного фонду на постачання електрообладнання з метою надання гуманітарної допомоги Україні.[606] 21 жовтня Швеція виділила $35 млн євро для допомоги Україні з наближенням зими.[607] 22 жовтня стало відомо що Норвегія надасть Україні $150 млн на підтримку енергетики.[608] 28 жовтня міністр закордонних справ Нідерландів під час візиту до Києва оголосив про виділення €25 млн на підтримку енергетики України.[609] 31 жовтня Канада надала $10 млн на ремонт енергетичної інфраструктури України.[610] 2 грудня стало відомо що Ірландія виділить Україні €25 млн на підтримку енергетики, а Швеція — €100 млн на цивільну допомогу, включаючи енергетику.[611][612] 3 грудня Британія виділила £10 млн на відновлення української енергетики.[613] 4 грудня Німеччина оголосила про виділення додаткових €100 млн на відновлення української енергетичної інфраструктури.[614] 22 грудня стало відомо що Україна отримала теплову електростанцію з Литви.[615] 26 грудня Шведське агентство з міжнародного розвитку (SIDA) перерахувало до Фонду підтримки енергетики України €64 млн.[616]
14 січня 2026 стало відомо що у Києві вже змонтували п'ять когенераційних установок із захистом другого рівня або міні-ТЕЦ: дві з них вже працюють, а ще на трьох здійснюють пусконалагоджувальні роботи.[617] 16 січня Британія виділила додаткових 20 млн фунтів на підтримку енергосистеми України.[618] Того ж дня Німеччина оголосила про виділення €60 млн на енергетичну підтримку України.[619] 19 січня стало відомо про виділення Австрією €60 млн та Норвегією €200 млн на підтримку енергетичного сектору України.[620] 20 січня Азербайджан передав Україні енергетичне обладнання на $1 млн.[621] 21 січня стало відомо про виділення для української енергетики €23 млн від Нідерландів та €25 млн від Ірландії.[622] Данія додатково виділила €20 млн на підтримку енергетики України.[623] 5 лютого Норвегія виділила додаткові €86,4 млн, а Швеція — 1 млрд крон на енергетичну підтримку України.[624][625] 20 лютого Україна домовилась з Латвією, Австрією, Фінляндією, Хорватією, Францією та Німеччиною щодо отримання виведеного з експлуатації обладнання 6 європейських ТЕЦ та ТЕС для українських станцій.[626]
10 березня було оголошено що Швеція виділила понад 56 млн євро до Фонду підтримки енергетики України.[627] 11 березня стало відомо, що Німеччина передасть Україні обладнання зі старих електростанцій для підтримки енергосистеми.[628] 16 березня стало відомо що Швеція виділила додаткові €56 млн на підтримку енергетики України.[629] 4 травня стало відомо, що Німеччина планує передати Україні газову електростанцію, яка розташована в точці підключення газопроводу «Північний потік-1» до німецької газотранспортної системи.[630]
Спільне розслідування групи Bellingcat з журналістами видань The Insider та Der Spiegel встановило, що маршрути для російських крилатих ракет програмує колектив Головного обчислювального центру (рос. Главный вычислительный центр, ГВЦ) російського Генерального штабу.[631]
За фактами обстрілу України 15 листопада 2022 року Служба безпеки України відкрила 17 кримінальних проваджень (ч. 1 статті 438 ККУ — порушення законів та звичаїв війни).[632] Слідчі СБУ припускають, що до обстрілу причетні військовослужбовці 184-го важкого бомбардувального авіаційного полку РФ, який входить до складу 22-ї важкої авіаційної бомбардувальної дивізії. Також служба перевіряє дані про участь в обстрілах військовослужбовців 52-го важкого бомбардувального авіаполку РФ.[632]
3 січня 2023 року Служба безпеки України оголосила підозри командувачу дальньої авіації повітряно-космічних сил ЗС РФ генерал-полковнику Сергію Кобилашу та колишньому командувачу Чорноморського флоту РФ адміралу Ігорю Осіпову.[633]
27 вересня 2025 року Головне управління розвідки МОУ оприлюднило оновлені дані про 13 осіб з-поміж командного складу дальньої авіації повітряно-космічних сил збройних сил РФ, причетних до планування та організації ракетних ударів по цивільній інфраструктурі України, окрім Кобилаша і Осіпова це були: генерал-майор Кувалдін Сергій Геннадійович, полковник Шевєль Сергій Вікторович, генерал-майор Пчєла Олег Володимирович, генерал-майор Варпахович Микола Миколайович, полковник Скітський Олег Ігорович, полковник Тімошин Олег Євгенійович, полковник Ахмадєєв Денис Рауфович, полковник Ямакіді Олексій Філіпович, генерал-майор Малишев Андрій Олександрович, полковник Єгоров Дмитро Павлович, підполковник Столяров Олексій Юрійович, полковник Крівошеєв Денис Миколайович.[634] СБУ повідомила про заочну підозру росіянину, який наказував бити «Кинджалами» по українській енергетиці, це полковник Олексій Ямакіді, колишній командир 44-го окремого авіаполку особливого призначення дальньої авіації ВПС РФ[635].
- Кобилаш та Осипов - перші підозрювані
-
-
Також українським журналістам вдалось установити особи чотирьох російських офіцерів 294-го Державного центру безпілотної авіації Міноборони РФ, безпосередньо причетних до терористичних атак із застосуванням дронів Shahed 136.[636]
- Стратегічне бомбардування
- Електроенергетика України
- Віялові вимкнення
- Удари по житловій забудові України під час російсько-української війни
- Перелік ракетних ударів під час російського вторгнення
- На 1 ГВт менше. Як змінилося споживання електрики після атаки на енергомережу
- Масований ракетний обстріл 10 жовтня (карта)
- Війна з трансформаторами. Куди влучила Росія під час останнього обстрілу (31 жовтня)
- Війна з трансформаторами триває. Цього разу ворог розширив географію ударів, аби уникнути ППО (15 листопада)
- Карта ударів по українській енергосистемі (15 грудня 2022)
- Шаблон:Cite web
Шаблон:Російське вторгнення в Україну (з 2022) Шаблон:Війна за Незалежність України Шаблон:Ac