Удегейська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Удегейська мова (удейська мова, мова уде) — мова удегейців.

Належить до тунгусо-маньчжурських мов алтайської мовної родини.

Характерні риси удегейської мови[ред.ред. код]

Фонетика:

  • наявність коротких і довгих голосних;
  • серед приголосних є гортанно-зімкнений і фарингальний щілинний.

Морфологія:

Синтаксис:

Викорінення удегейської мови[ред.ред. код]

В 1938 році Євгеній Робертович Шнейдер, автор і перекладач перших книг удегейською мовою, був оголошений Радянською владою ворогом народу, арештований і розстріляний. В цей же час НКВД вилучали зі шкільних бібліотек та домів всі книги удегейською мовою з метою спалення. Дітям в школі забороняли розмовляти рідною мовою[1].

Джерела і література[ред.ред. код]

  1. Беліков Володимир. Загибель мов народів півночі (PDF) // Кур'єр ЮНЕСКО. — 1994. — Квітень. — С. 29-30. (англ.)(фр.)(араб.)(рос.)(ісп.)(кит.)