Ужгородський національний університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
УжНУ
Transcarpathian State University.png
Uzhnu 1.jpg
48°38′ пн. ш. 22°17′ сх. д. / 48.633° пн. ш. 22.283° сх. д. / 48.633; 22.283Координати: 48°38′ пн. ш. 22°17′ сх. д. / 48.633° пн. ш. 22.283° сх. д. / 48.633; 22.283
Міжнародна назва Uzhhorod National University
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Ужгород
Гасло Більше знаємо — більше можемо
Засновано 18 жовтня 1945
Акредитація IV рівня
Ректор Смоланка Володимир Іванович
Студентів 13 600
Випускники Категорія:Випускники Ужгородського університету
Сайт uzhnu.edu.ua
CMNS: Ужгородський національний університет на Вікісховищі

Ужгородський національний університет (повна назва — Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет») — український державний вищий навчальний заклад у місті Ужгороді.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Був заснований 18 жовтня 1945 року. Є одним з класичних університетів України, акредитованих за IV (вищим) рівнем акредитації (ліцензія Міністерства освіти України серії АГ № 582508). Член УАБО.

У складі університету функціонують 20 факультетів (біологічний, географічний, інженерно-технічний, історії та міжнародних відносин, математичний, медичний, медичний № 2, стоматологічний, економічний, здоров'я та фізичного виховання, інформаційних технологій, післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, суспільних наук, іноземної філології, туризму та міжнародних комунікацій, фізичний, філологічний, міжнародних економічних відносин, хімічний, юридичний), українсько-угорський навчально-науковий інститут, 113 кафедр. Університет входить до переліку найкращих — за показниками освітньої, наукової, міжнародної, інноваційної та інформаційної діяльності — вищих навчальних закладів України, посідаючи 25 позицію в консолідованому рейтингу, 17 місце у рейтингу Вебометрікс, 12 — у рейтингу SciVerse Scopus та 35 позицію у рейтингу ТОП — 200 вишів України.

За основним місцем роботи в УжНУ працюють 1275 науково-педагогічних працівників, серед яких 150 докторів наук, професорів та 712 кандидатів наук, доцентів. За сумісництвом працюють 260 осіб, у тому числі — 30 докторів наук, професорів, 115 кандидатів наук, доцентів. Частка докторів наук, професорів становить 11.7 %, кандидатів наук, доцентів 53.9 %.

В університеті працюють 2 члени-кореспонденти НАН України, 2 академіки державних галузевих академій наук України, 5 академіків Академії наук вищої школи України, 13 заслужених діячів науки і техніки України, 10 заслужених працівників освіти України, 6 заслужених юристів України,13 заслужених лікарів України, 5 заслужених винахідників України, заслужений журналіст України.

На кінець 2018 року в Ужгородському національному університеті, природничо-гуманітарному коледжі навчалися 14387 студентів (станом на 01.01.2018 — 14227). За кошти державного бюджету здобувають вищу освіту 5855 осіб, а за кошти фізичних та юридичних осіб 8532 особи. Наприкінці 2018 року в УжНУ навчалися, готувалися до вступу чи перебували в клінординатурі 1742 іноземці, які представляють 52 країни світу.

Форма навчання: денна та заочна. Підготовка фахівців проводиться за освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр. Терміни навчання: 5-6 років.

Витоки[ред. | ред. код]

Ужгородський національний університет — перший в історії Закарпаття вищий навчальний заклад, що пройшов тривалий і тернистий шлях свого становлення, а його передісторія виникнення нараховує кілька століть.

Колегіум отців-єзуїтів (1613—1773)

Літочислення зародження вищої освіти на Закарпатті можна виводити від 1613 р, коли .наджупан комітатів Унґ і Земплин граф Георгій Другет 23 листопада 1613 р. дозволив заснувати в м. Гуменному (тепер Словаччина) монастир ордену єзуїтів та колегіум (коледж/вищу гімназію) при ньому. Упродовж XVII ст. колегіум був п'ятикласним.

Ужгородська королівська католицька вища гімназія (1773—1920)

1 березня 1775 р. імператриця Марія Терезія передала будівлі колишньої Ужгородської єзуїтської колегії у власність Мукачівської греко-католицької єпархії. Після того, як у 1778 р. визначили місце під будівництво нової гімназії неподалік від колишньої єзуїтської колегії на місці старої казарми протягом 1783—1785 рр. для гімназії збудували нове приміщення (нині тут розташовано Ужгородський комерційний технікум).

Ужгородська державна реальна руська гімназія (1920—1945)

У 1920 р. гімназія Другетів отримала назву «Ужгородська державна реальна руська гімназія». 27 жовтня 1938 р. комісія Українського академічного комітету в Празі розглянула проект організації Українського університету в Карпатській Україні. 9 березня 1939 р. було розроблено «Проект Закону про заснування в Хусті Українського Державного Університету». Виш мав запрацювати з 1 жовтня 1939 р., але угорська окупація краю в березні цьому перешкодила.

УжДУ

18 жовтня 1945 року уряд УРСР та ЦК КП(б)У ухвалили спільну постанову «Про відкриття державного університету в  м. Ужгород». Університет починав своє існування з 4 факультетів. 1 лютого 1946 року  навчання розпочали 160 студентів перших курсів чотирьох факультетів: історичного, філологічного, медичного і біологічного. 1 липня того ж року функціонували 15 кафедр на яких працювали1 професор, 9 доцентів, 14 старших викладачів, 11 викладачів, 8 асистентів.

Сучасність[ред. | ред. код]

У 2000 році ужгородський університет отримав статус національного. УжНУ нині налічує 20 факультетів, Українсько-угорський навчально-науковий інститут, природничо-гуманітарний коледж, 113 кафедр, а також більше сотні спеціальностей та спеціалізацій. За час свого існування університет підготував понад 70 тисяч фахівців, які працюють в різних куточках України та світу. Ужгородський національний — не лише найбільший навчальний заклад, а й найчисельніша за кількістю співробітників установа Закарпаття. На кінець 2018 року в Ужгородському національному університеті, природничо-гуманітарному коледжі навчалися 14387 студентів (станом на 01.01.2018 – 14277).За основним місцем роботи в університеті працюють 1275 науково-педагогічних працівників, серед яких 150 докторів наук, професорів, та 712 кандидатів наук, доцентів. За сумісництвом працюють 260 осіб, у тому числі 30 докторів наук, професорів, 115 кандидатів наук, доцентів. Частка докторів наук, професорів становить 11,7 %, кандидатів наук, доцентів – 53,9%.

У 2018 році Ужгородський національний університет зміцнив свої позиції як один з найбільш успішних закладів вищої освіти України. Про це свідчать дані міжнародних та національних рейтингів: 25 позиція у консолідованому рейтингу вишів України, 17 місце – у рейтингу Вебометрікс, 12 – у рейтингу SciVerse Scopus та 35 позиція у рейтингу ТОП-200 закладів вищої освіти України.

Міжнародна співпраця[ред. | ред. код]

Ужгородський національний університет є членом Асоціації університетів Карпатського регіону (ACRU), яка входить до Асоціації європейських університетів (EUA) та є асоційованим членом Міжнародної асоціації університетів (IAU). Виш співпрацює з понад 115 партнерами з різних країн, зокрема з такими, як Карлів університет, Технічний університет у м. Прага (Чеська Республіка), Університет Корвіна, Університет держави і права ім. Л.Кошута (Угорщина), Кошицький університет ім. П. Й. Шафарика, Університет ім. Я. А. Коменського (Словаччина), Університет м. Орадеа, Клузький університет м. Бабеш-Бояї (Румунія), Інститут германістики Університету м. Ландау, Університет Регенсбургу (Німеччина), Асоціація гомеопатичної медицини м. Рим (Італія), Загребський університет (Хорватія), Словацьким медичним університетом (Братислава) та іншими. У 2018 році укладено 20 міжнародних білатеральних угод.

Каталізатором здійснення міжнародної діяльності у 2018 році стала участь у міжнародних рейтингах (Times Higher Education World University Rankings, QS World University Rankings by Region, U-Multirank, UI Green Metric World University Rankings, Webometrics Ranking of World’s Universities), асоціаціях та консорціумах.

Важливе значення для подальшої інтеграції в європейський науковий простір має приєднання Ужгородського національного університету до Великої Хартії університетів. Так, у вересні 2018 року у м. Саламанка (Іспанія) ректор університету В.І. Смоланка підписав Велику Хартію університетів – Magna Charta Universitetum.

Університет включено до загальноєвропейського наукового простору, юнаки та дівчата УжНУ мають змогу навчатися в провідних вишах Польщі, Словаччини, Угорщини (Поморська академія, Пряшівський університет, Університет ім. Етвеша Лоранда, Дебреценський університет).

Ужгородський національний університет разом з іншими навчальними закладам України розпочав міжнародний обмін студентів та викладачів у рамках програми Erasmus+ ще у 2014-му році. Європейський Союз надає стипендії та покриває витрати учасників на навчання і проживання. Ужгородський національний університет в рамках програми Erasmus+ співпрацює зі словацькими, польськими, чеськими, угорськими, литовськими, італійськими, хорватськими, румунськими вишами. Починаючи з 2014 року у програмі Еразмус+ взяло участь понад 100 учасників академічного процесу УжНУ.

Щороку студенти УжНУ проходять практику за кордоном —  у Словаччині, Німеччині, Туреччині, беруть участь у міжнародних школах, тренінгах, мають можливість ставати стипендіатами й вигравати грантові програми академічних обмінів iмені Фулбрайта (США), Європейського університету Віадріна  у Франкфурті-на-Одері для українських випускників (Німеччина), Літня міжнародна школа у Вільнюсі (Литва) та інших.

Наука[ред. | ред. код]

Наукову базу складають науково-дослідні інститути, лабораторії та центри, зокрема, НДІ фізики та хімії твердого тіла, фітотерапії, Карпатознавства, Центральної Європи, україністики ім. Мольнаря, засобів аналітичної техніки, політичної регіоналістики, мозку, травми, сімейної медицини. Діють науково-дослідні лабораторії фізичної електроніки з лабораторією космічних досліджень, охорони природних екосистем, науково-дослідницький і навчальний центр молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок, Центр гунгарології.

Медичний факультет

На підставі укладених угод здійснюється міжнародне співробітництво з 86 науковими установами у Словаччині, Угорщині, Румунії, Польщі, Чехії, Хорватії, Франції, Німеччині, Росії, США, Італії, Литві, Туреччині. Широке міжнародне співробітництво університету сприяє розширенню наукових досліджень у різних галузях знань: фізики, хімії, біології, медицини, філології, археології, проблем Карпатського регіону, тощо.

Рада молодих вчених УжНУ здійснює інформаційне та організаційне забезпечення участі молодих науковців і аспірантів в грантах, наукових стажуваннях, конкурсах наукових праць, конференціях. Протягом останніх років молоді вчені вишу неодноразово вигравали гранти Президента України та  стипендії Кабінету Міністрів України для молодих учених, брали участь у міжнародних (наприклад, в Німеччині, Японії, США, Словаччині, Угорщині та інших країнах) та всеукраїнських конференціях.

Нині УжНУ є одним з найбільших патентовласників із захисту оригінальних технічних рішень серед вищих навчальних закладів України. Найбільшу кількість документів на правову охорону на винаходи одержали науковці фізичного факультету — 385, хімічного — 208, медичного — 157, біологічного — 41, інженерно-технічного — 19, факультету післядипломної освіти — 11, математичного — 9, стоматологічного факультету — 3, фізичного виховання і спорту — 2.

Освіта[ред. | ред. код]

За більш ніж 70 років в університеті вироблено власну школу викладання, наукові та освітні традиції. У ньому працює 150 доктори наук, професори, 712 кандидатів наук, доцентів. Тільки протягом останніх  5 років науковці УжНУ видали понад 20 монографій, 17 підручників із грифом МОН України, 276 навчальних посібників, із них 37 — із грифом МОН України. УжНУ здійснює освітню діяльність з підготовки фахівців за освітніми ступенями та освітньо-кваліфікаційними рівнями «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст», «магістр», зокрема спеціальностей ОКР «молодший спеціаліст» налічується 7; освітніх ступенів «бакалавр» – 69; «магістр» – 57; «доктор філософії» – 18.

Університет має унікальну, найбільшу в регіоні бібліотеку, яка нараховує 1,7 мільйона видань, серед них — колекцію першодруків, що побачили світ до 1500 року. У бібліотеці діє електронні каталог і бібліотека, а також інтернет-центр та Wi-Fi зона.

Ректори університету[ред. | ред. код]

Ректор Володимир Смоланка

За період з 1945 року і по даний час ректорами університету працювали:

Керівництво[ред. | ред. код]

  • Ректор Володимир Смоланка, доктор медичних наук, професор.
  • Перший проректор Олександр Сливка, доктор фізико-математичних наук, професор
  • Проректор з наукової роботи Ігор Студеняк, доктор фізико-математичних наук, професор.
  • Проректор з науково-педагогічної роботи Олександр Рогач, доктор юридичних наук, професор
  • Проректор з науково-педагогічної  роботи та зарубіжних зв'язків Мирослава Лендьел, доктор політичних наук, доцент
  • Проректор з науково-педагогічної роботи Ігор Король, доктор фізико-математичних наук, доцент
  • Проректор з адміністративно-господарської роботи Дмитро Сойма.

Структура[ред. | ред. код]

  • Біологічний факультет
  • Географічний факультет
  • Економічний факультет
  • Інженерно-технічний факультет
  • Математичний факультет
  • Медичний факультет
  • Стоматологічний факультет
  • Факультет здоров'я та фізичного виховання
  • Факультет іноземної філології
  • Факультет історії та міжнародних відносин
  • Факультет інформаційних технологій
  • Факультет міжнародних економічних відносин
  • Факультет післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки
  • Факультет суспільних наук
  • Факультет туризму та міжнародних комунікацій
  • Фізичний факультет
  • Філологічний факультет
  • Хімічний факультет
  • Юридичний факультет
  • Українсько-угорський навчально-науковий інститут
  • Природничо-гуманітарний коледж

Приймальна комісія[ред. | ред. код]

Адреса: вул. Університетська, 14, к. 228.

Відомі випускники[ред. | ред. код]

Багато випускників університету стали відомими вченими, письменниками, педагогами, державними й громадськими діячами.

Члени академій[ред. | ред. код]

Серед них — академіки й члени-кореспонденти Національної академії наук України: Шуба, Вассер (міколог, у 1990-х був директором Інституту ботаніки НАН України), В. В. Німчук (директор Інституту українсько мови НАН України), Й. Й. Ділунг, Ю. Ю. Керча, Р. І. Костик, В. І. Кошечко, О. В. Мишанич, В. П. Мікловда, В. І. Пехньо, Фущич, директор Медичного радіологічного наукового центру Російської академії медичних наук, академік РАМН А. Ф. Циб, директор НДЄ офтальмології ім. Філатова І. І. Логай, Клімик.

Лауреати премій[ред. | ред. код]

Лауреат Державної премії України, провідний педіатр України П. С. Мощич, директор Спеціальної астрофізичної обсерваторії Російської академії наук, член-кореспондент РАН Юрій Балега, лауреати Державної премії ім. Шевченка письменник Іван Чендей, поети Петро Скунць, Дмитро Кремінь, Петро Мідянка, колишній міністр охорони здоров'я України Поліщук.

Військовики[ред. | ред. код]

Постолакі Віталій Андрійович (1965—2015) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Лише в цьому університеті серед вишів країн СНД є кафедра словацької філології
  • У приміщенні головного корпусу університету у червні 2013 року встановлено маятник Фуко.
  • В УжНУ навчається близько 400 іноземних студентів із 15 країн світу.
  • Кожна третя молода людина в місті Ужгороді — студент УжНУ.
  • Наукова бібліотека університету налічує понад 1 мільйон 700 тисяч документів.
  • Бібліотека УжНУ зберігає 32 інкунабули — перші друковані книги, що побачили світ до 1500 року.
  • У Ботанічному саду університету росте секвойя гігантська, що є найвищим і одним із найстаріших видів дерев на Землі.
  • Зоологічний музей має найкращу в Центральній Європі колекцію хижих птахів і сов (215 експонатів).
  • Археологи УжНУ були першовідкривачами стоянки первісної людини епохи палеоліту поблизу селища Королево, яка є пам'яткою європейського значення.
  • У Лабораторії космічних досліджень — одній із трьох станцій оптичних спостережень за штучними супутниками Землі — розташований найвищий в Україні телескоп.
  • В УжНУ діє найвисокогірніша в Україні біобаза «Колочава».
  • Один із трьох в Україні класів і місць доступу для осіб із вадами зору.
  • Студенти УжНУ 16 вересня 2015 року встановили рекорд з наймасовішого підкорення Говерли. На її вершину піднялися 416 осіб.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Педагоги-науковці: До 50-річчя університету / Ужгородський держ. ун-т; Ред. В. Ю. Сливка та ін. — Ужгород, 1997.
Ч. 1 / Упоряд.та передмова В. В. Туряниця. — 133 с.

Посилання[ред. | ред. код]