Координати: 48°36′34″ пн. ш. 22°18′02″ сх. д. / 48.609531° пн. ш. 22.300458° сх. д. / 48.609531; 22.300458

Ужгород (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ужгород
Ужгородська дирекція
Львівська залізниця
станція
Розташування
РозташуванняУкраїна Україна
Адресам. Ужгород, вул. Станційна, 9
Координати48°36′34″ пн. ш. 22°18′02″ сх. д. / 48.609531° пн. ш. 22.300458° сх. д. / 48.609531; 22.300458
Структура
Лінія(ї)Самбір — Чоп
Платформ3
Тип платформ1 бічна та 2 острівні
Колій6
Час роботицілодобово
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Камера схову Довідкове бюро Автобус
СупутніПрийом та видача вантажів повагонними і дрібними відправками, що завантажуються цілими вагонами, тільки на під'їзних шляхах. Прийом та видача вантажобагажу підприємств, організацій та установ. Продаж квитків у міжнародному сполученні
Історія
Відкрито28 серпня 1872 (152 роки)
Перебудовано2004
Електрифіковано1968 (=3 кВ)
Інша інформація
ВласникУкрзалізниця
ОператорЛьвівська залізниця
ВебсайтВокзал станції Ужгород
Код ЄМР (АСУЗТ)381000
Код Експрес-32218095
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Київ (ч/з Здолбунів)857 км
Львів271 км
Самбір193 км
Чоп22 км
Мапа
Мапа
Ужгород на Вікісховищі

Ужгород — позакласна сортувальна залізнична станція Львівської залізниці на електрифікованій лінії Самбір — Чоп. За 3 км південніше станції відгалужується залізниця до прикордонної станції Павлове та з виходом на Словаччину. Розташована у місті Ужгород — обласному центрі Закарпатської області. Є головною станцією Ужгородської дирекції залізничних перевезень. Поруч із залізничним вокзалом (на проспекті Свободи) розташований міжміський автовокзал (~300 м).

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита 28 серпня 1872 року у складі залізниці Ужгород — Чоп, завдяки якій Ужгород відразу ж отримав сполучення із Віднем та Будапештом.

1893 року прокладена залізницю з Ужгорода до Великого Березного.

1968 року станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) в складі лінії Самбір — Чоп завдовжки 218 км[1].

За часів керівництва «Укрзалізницею» Георгія Кірпи у 2004 році здійснено реконструкцію залізничного вокзалу в місті Ужгород, яка обійшлася бюджету у 180 млн . Стара будівля вокзалу в Ужгороді була побудована 1905 року і не відповідала сучасним вимогам. Нині, в залі чекання будівлі вокзалу знаходиться меморіальний куток, який присвячений Георгію Кірпи. Центром експозиції є погруддя Героя України Георгія Кірпи. У шафі під склом зберігаються особисті речі колишнього міністра, в числі нагорода — оригінальний орден «Герой України».

На честь Георгія Кірпи названі:

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

Станція Ужгород є кінцевою для усіх пасажирських поїздів далекого сполучення, за винятком лише швидкого поїзда № 59/60 сполученням  Чоп — Київ, для деяких приміських електропоїздів є транзитним пунктом.

З 11 грудня 2016 року через день призначено нічний експрес «Мрія» сполученням Харків — Ужгород через Полтаву, Миргород, Київ, Львів, який прямує за одну ніч через всю країну.

Нічний експрес № 3/4 сполученням Запоріжжя — Ужгород

З 16 грудня 2018 року призначено нічний експрес № 3/4 сполученням Запоріжжя — Ужгород через станції Дніпро-Головний, Біла Церква, Львів.

Приміські поїзди курсують до станцій:

Рух поїздів по станції Ужгород
Маршрут сполучення Періодичність курсування
Далеке сполучення
3/4
«Нічний експрес»
Ужгород — Запоріжжя Щоденно
18/17
«Сковорода-Експрес»
Ужгород — Харків По непарних числах
29/30
Нічний експрес»
Ужгород — Київ Щоденно
37/38
«Біла акація»
Ужгород — Одеса Щоденно
45/46 Ужгород — Харків По непарних числах, до російського вторгнення в Україну поїзд прямував до станції Лисичанськ
60/59 Чоп — Київ Щоденно
81/82
«Десна»
Ужгород — Київ Щоденно
81/139—82/140
ВБС
Ужгород — Кам'янець - Подільський Щоденно
265/266 Ужгород — Ковель По непарних днів
749
«Інтерсіті»
Ужгород — Київ Щоденно
829 Ужгород — Львів Щоденно, крім середи
224/223

ВБС

Ужгород — Київ По деяких днях
Приміське сполучення
6517/6518 Мукачево — Сянки Щоденно
6541/6542 Сянки - Мукачево Щоденно
6519/6520 Мукачево — Сянки Щоденно
6545/6546 Сянки - Мукачево Щоденно
6547/6548 Сянки — Мукачево Щоденно
6523/6524 Мукачево — Сянки Щоденно

23 серпня 2022 року «Укрзалізниця» запустила «Поїзд до Перемоги», в складі якого 7 пасажирських вагонів, розписаних кращими українськими митцями і курсує за маршрутом Київ — Ужгород. Кожен вагон присвячений тимчасово окупованим територіям України та людям, які чинять опір російським окупантам:

  • Богдану Зізі, який облив синьо-жовтою фарбою міську адміністрацію в Євпаторії;
  • мешканцям Енергодара, які беззахисні вийшли проти танків;
  • захисникам Маріуполя;
  • залізничникам, які евакуювали людей із Харківщини;
  • лікарям з Луганщини, які рятували життя, залишаючись в окопах і підвалах;
  • фермерам Миколаївщини, які збирали врожай на замінованих та палаючих полях;
  • руху опору Херсонщини[4].

Контактна інформація

[ред. | ред. код]
  • 88000, м. Ужгород, вул. Станційна, 9.
  • Замовлення та оформлення групових пасажирських перевезень (08:00—17:00): Таксофон (0312) 69-31-77, 69-21-16
  • Замовлення спеціального вагону для перевезення інвалідів (08:00—17:00): Таксофон (0312) 69-25-44, 69-37-09
  • Замовлення агажних перевезень та замовлення автомобілевоза (08:00—17:00): Таксофон (0312) 69-29-61, 69-21-31
  • довідкова інформація (цілодобово): Таксофон (0312) 69-29-62, 69-20-67.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія електрифікації залізниць (1967—1968) (рос.)
  2. В Ужгороді з'явилася площа імені Георгія Кірпи. zik.ua. 28 жовтня 2005. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  3. Львівською залізницею курсуватиме новий електропоїзд «Георгій Кірпа». daily.lviv.ua. 18 липня 2006.
  4. Поїзд до Перемоги запустили за маршрутом Київ — Ужгород. suspilne.media. 24 серпня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]