Узагальнення в малюванні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Узага́льнення в малюва́нні (обсервування, спрощення, схематизація) — важливі і необхідні навички селекції і схематизації натурних спостережень до їх переносу в малюнок чи готовий твір (від графіки до декоративно-ужиткового мистецтва).

Фрагмент розпису «шийної» амфори з Вульчі: голова Посейдона, Вазописець Амасіса

Узагальнення (і схематизація) в малюванні відомі з доісторичних часів. Виникнення образотворчого мистецтва пов'язане як з малим досвідом первісних майстрів, так і з першими спробами узагальнень візуальних вражень. Вже люди неандертальського типу обробляли власний реманент так ретельно, що пристосували його до різних завдань. Завдяки необхідності і цій школі, виробились необхідна гнучкість людської руки, точність зору і постійні спроби узагальнювати візуальні враження[1]. Вже первісне мистецтво зберігає характер непрактичності, самоцінності, але надає психологічне розвантаження людській уяві, постійно травмованої тиском небезпечної реальності, незнанням багатьох явищ і їх причин, трагедій і смертей. Це вдало помітив Фрідріх Шиллер, котрий записав :

Естетичне і творче прагнення непомітно будувало посеред страшного світу та посеред священного царства (непохитних) законів — третє, веселе царство гри і безпеки. Воно знімало з людей кайдани всіх стосунків і звільняло їх від усього, що зветься тиском як в фізичному, так і в психологічному розумінні [2].

Залежність первісних людей від тварин і тваринного світу відбилась як в створенні примітивних образів на стінах печер, так і на створенні первісних рельєфів і керамічного декору, відомих по археологічним розкопкам.

Узагальнені, схематизовані зображення тварин створювались певний період і передували зображенням людей. Цілий період давньогрецької цивілізації пов'язаний саме з узагальненими зображеннями тільки тварин, хижих і травоїдних, хижих птахів і плазунів тощо. Дещо пізніше це відбилось в своєрідному жанрі давньогрецької кераміки — виникають так звані рибні тарілілі.

В малюнках на посуді і керамічних вазах ще давньогрецькі майстри архаїки були позбавлені більшості технічних можливостей передати багатоколірність навколишнього світу, позбавлені можливості передати об'єми, гру світла і тіні, світлові ефекти. Емпіричним шляхом була відкрита і удосконалена техніка чорнофігурного вазопису. Вона найбільше наближена до сучасної, графічної, чорно-білої техніки та до створення силуетів. Відмінності лише в матеріалах, бо греки використовували кераміку через відсутність паперу.

Чорно-біла техніка аскетична і досить обмежена, тому надзвичайно зростають вимоги до виразності самого малюнка та силуета. Художній образ мимоволі схематизується, загострюється і вивільняється від усього другорядного, неголовного[3]. Однак, аскетична техніка не стає в перешкоді при створенні різномнітних зображень і надає можливості передавати і спокійні, побутові сцени, і особливо сцени драматичні.

Чорнофігурний вазопис, узагальнення[ред. | ред. код]

Кратер з очима й маскою бога Діоніса. Аттика, Греція, до 510 р. до н. е. Музей мистецтва Метрополітен

Порцеляна, узагальнення[ред. | ред. код]

Галерея гравюр[ред. | ред. код]

Якоб Бінк. Узагальнення в зображенні фігур і стовбура (гравюра «Смерть долає вояка-найманця»). 1-ша половина 16 ст.

Пастель, узагальнення[ред. | ред. код]

Традиційний китайський живопис (Гохуа), узагальнення[ред. | ред. код]

Узагальнення в гравюрі Японії[ред. | ред. код]

Докладніше: Укійо-е

Узагальнення в техніці силуета[ред. | ред. код]

Докладніше: Силует (графіка)
Силует роботи Костянтина Сомова.
Худ. Світальський Володимир Олександрович. Ілюстрація до твору О. С. Пушкіна «Граф Нулін».

Узагальнення в плакаті[ред. | ред. код]

Плакат «Граждане! Храните памятники искусства!», 1918 р.

Особливо значні узагальнення в плакаті та в афіші. Це художні твори, де ідея подана найбільш узагальнено, примітизовано, яскраво, з лапідарним малюнком і не довгим написом. У плакаті часто використовують гасла, заклики або римовані короткі вірші. Лаконічність, умовність кольорів, загостреність образів — характерні риси плакатів 20 століття[4].

Афіша може бути менш лаконічною, мати зображення чи фото, а її написи довші за плакатні, мають описовий, інформаційний характер.

Узагальнення у шаржі[ред. | ред. код]

Піктограми і логотипи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Всеобщая история искусств, т 1, Москва, «Искусство», 1956, с. 12
  2. Всеобщая история искусств, т 1, Москва, «Искусство», 1956, с. 13
  3. Шипанов А. С. «Юным любителям кисти и резца», Москва, «Просвещение», 1975, с. 67
  4. Щипанов А. С. «Юным любителям кисти и резца», М., «Просвещение», 1975, с. 211

Посилання[ред. | ред. код]

Алегорія Місяця. Перетинкова емаль доби каролінгів, до 890 р.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Всеобщая история искусств, т 1, Москва, «Искусство», 1956
  • Шипанов А. С. «Юным любителям кисти и резца», Москва, «Просвещение», 1975