Узбережжя Белізу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Узбережжя Белізу простягається від дельти Ріо-Ондо (Río Hondo) на кордоні з Мексикою на півночі до дельти Сарстун на кордоні з Гватемалою на півдні.

Географія

[ред. | ред. код]

Узбережжя умовно поділяється на кілька ділянок:

Узбережжя округу Коросаль

[ред. | ред. код]

Чимало території округу омивається Карибським морем, відтак на межі моря і суші сформувалося узбережжя із: затоками, бухтами, островами, скелями та лагунами, рифами й мілинами.

Курорти та міста

[ред. | ред. код]

Історичні та культурні пам'ятки

[ред. | ред. код]

Територія округу Коросаль, ще здавна була заселена, зокрема вздовж його берегової лінії та на берегах великих річок. Свідченням тому давні поселення цивілізації мая[1], руїни чиїх міст починають досліджувати в країні. На території округу розташовані дві знакові місцини періоду давніх мая: Санта-Рита-Коросаль (або давній Четумаль), Керрос (від назви якого й постав цей округ). Дослідники не зупинилися на тому і відшуковують інші давні артефакти, так археологам вдалося відшукати руїни ще одного поселення Авентура (Aventura)[2]. З розвитком сучасних технологій стало можливим відкриття нових місць[3], але чорна археологія та меркантильність місцевого люду можуть знівелювати всі зусилля вчених[4].

Віднайденні поселення:

Пам'ятки в стані розкопок:

Примітки

[ред. | ред. код]