Батьово

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Узлове)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Батьово
Герб Батьового
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Берегівський район
Громада Батівська селищна громада
Код КАТОТТГ: UA21020010010017959
Облікова картка Батьово 
Основні дані
Перша згадка 1205 (819 років)
Статус із 2024 року
Площа км²
Населення 3035 (01.01.2018)[1]
Густота 607 осіб/км²;
Поштовий індекс 90212
Телефонний код +380 3141
Географічні координати 48°22′ пн. ш. 22°23′ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 105 м[2]


Відстань
Найближча залізнична станція: Батьово
До райцентру:
 - фізична: 25 км
 - залізницею: 41 км
 - автошляхами: 31,8 км
До обл. центру:
 - залізницею: 38 км
 - автошляхами: 37,5 км
Селищна влада
Адреса Закарпатська обл., Берегівський р-н, смт Батьово, вул. Кошута, 128
Голова селищної ради Тараненко Дмитро Олександрович
Карта
Батьово. Карта розташування: Україна
Батьово
Батьово
Батьово. Карта розташування: Закарпатська область
Батьово
Батьово
Мапа

Батьово у Вікісховищі

Ба́тьово (колишні назви — Батьу, Вузлове) — селище в Україні, адміністративний центр Батівської селищної громади Берегівського району Закарпатської області. Населення 3 048 осіб (станом на 1 січня 2016 року).

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване за 33 км від районного центру (автошлях Т 0707). У Через селище пролягає залізнична лінія Ужгород — Солотвино, на якій розташована однойменна залізнична станція. Діє пункт контролю Батєве на кордоні з Угорщиною.

Історія[ред. | ред. код]

В околицях селища виявлено три поселення: одне — епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.) і два — перших століть нашої ери (на одному з них досліджено 9 печей виробничого призначення).

Перші згадки про Батьово виявлені в письмових джерелах 1205 року. Щодо назви, то є припущення, начебто в цих місцях відпочивав хан Батий із військом під час свого чергового походу. За іншою версією,  при весняних паводках навколишня місцевість сильно затоплювалась, утворюючи брудні вибоїни (угор. Kátyú, яке згодом трансформувалось в «Bátyú»).

На початку XIII століття село кілька разів переходило у власність різних феодалів, допоки не опинилось у власності заможної угорської родини Лоняї, представники якого володіли селом у 1285—1920 роках.  

Велике значення для села мала залізниця, яка була прокладена в XIX столітті. Зокрема, 24 жовтня 1872 року було відкрито дільницю Угорської Північно-Східної залізниці Чоп — Королево, що прокладена через Батьово, а 4 грудня 1872 було відкрито відгалужену дистанцію Батьово — Мукачево Угорської Північно-Східної залізниці.

Село належало до Австро-Угорської імперії, а від її розпаду у 19181938 роках було частиною Чехословаччини. Лише наприкінці березня до початку травня 1919 року в Батьово існувала радянська влада. У 1921 році в селі створена організація Комуністичної партії Чехословаччини.

Під час окупації Батьово Угорським королівством, 41 родину кинули до концтабору, а близько 90 осіб відправили на примусові роботи. 28 жовтня 1944 року частини Червоної армії визволили Батьово від фашистів. У 1946 році село перейменоване на Вузлове. Передбачалось, що його населення, зайняте здебільшого в обслуговуванні залізниці та пов'язаних з нею підприємств, збільшиться втроє. В селищі було зведено невеличкий мікрорайон з 5-поверхівками, планувалось створення розважального центру та росту урбанізації. Однак ці плани не були реалізовані, і сьогодні Батьово по суті залишилось селом.    У 1970-х роках, за даними Історії міст і сіл Української РСР, у селі мешкало 2084 осіб. В ньому знаходилася бригада колгоспу імені XXI з'їзду КПРС (центральна садиба була у селі Свобода). За бригадою було закріплено 800 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 500 га орної землі. Вирощували зернові (переважно пшеницю, ячмінь, кукурудзу) та овочеві (переважно картоплю, капусту) культури. Було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.

З 1971 року Вузловому надано статус селища міського типу.

У 1978 році в селищі став до ладу міжнародний контейнерний термінал. За трудові успіхи 17 передовиків були нагороджені орденами і медалями СРСР, у тому числі орденом Трудового Червоного Прапора — доярка колгоспу І. А. Бенце, орденом «Знак Пошани» — бригадир колгоспу Д. Д. Барат.

На території селища працювали: середня школа (32 вчителі і 421 учень), музична школа, бібліотека (книжковий фонд її становив 8,7 тисячі примірників), клуб (з залом на 150 місць), дільнична лікарня на 30 ліжок (11 медпрацівників, у тому числі 4 лікаря), обласний ревмокардіологічний дитячий санаторій, аптека, амбулаторія; стадіон, 7 крамниць, ресторан, кафе, відділення зв'язку, філія Ощадбанку, будинок побуту.

Рішенням № 137/95-ПВ Верховної Ради України від 2 березня 1995 року селищу відновлена історична назва Батьово[3].

Архітектура[ред. | ред. код]

Реформатська церква

В селі є колишній палац родини Лоняї, збудований у XVIII столітті в стилі класицизму. На жаль, про його тодішній вигляд можна судити хіба з нечисленних світлин, сьогодні ж  шляхетне  походження будівлі видає хіба що алея дерев, яка залишилась від парку. Колишній палац, після численних перебудов, важко впізнати в нинішній будівлі «Закарпатського обласного притулку для дітей та підлітків». Саме в такому статусі існує колишній палац вже з 2000 року. За радянських часів в ньому містився санаторій. У 1944 році палац Лоняї слугував місцем збору угорців з навколишніх сіл, яких депортували в трудові табори на так звані «маленькі роботи».

Батівська селищна рада

Місцева реформатська церква побудована у 1802 році замість дерев'яної. У 1907 році церква була знищена пожежею, відбудована у 1910 році реконструйована у 1988 році. На подвір'ї церкви встановлено меморіальний знак на честь селян, загиблих під час другої світової війни та повоєнних сталінських репресій. Поруч із реформатською церквою в 1785 р. була заснована церковна школа. Сьогодні, вочевидь, зазнавши перебудов, вона має вигляд звичайного приватного будинку.

Будівля Батівської селищної ради збудоване за чехословацької влади в 1935 році, як сільська управа. Неподалік сільради була ще й будівля жандармерії, але на сьогодні вона перебудована до повної втрати автентичності.

Православною громадою села Батьова у 2012 році збудований храм в традиційному для цієї конфесії стилі.

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • похований Кузьменко Сергій Миколайович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 років.
  • народився Менігерт Шімон (1897—1952), журналіст і поет закарпатського періоду між двома світовими війнами. У чеську епоху було опубліковано його шість томів віршів.
  • У ХІХ столітті, окрім родини Лоньяй, тут також була земля родини Бей та Zsigmond Bernáth, — це один з героїв роману «Дивний шлюб» Калмана Міксата.
  • Іржі Габріель (22 серпня 1930 р. Батьово, Закарпаття — 10 листопада 2020 р. Брно) — чеський філософ.
  • народився Гарані Йосип Йосипович (1921—2009) — український графік.

Туристичні місця[ред. | ред. код]

- три поселення: одне — епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.) і два — перших століть нашої ери (на одному з них досліджено 9 печей виробничого призначення).

- колишній палац родини Лоняї, збудований в XVIII столітті в стилі класицизму.

- реформатський храм побудований у 1802 р.

- 1935 рік сільська управа

- У ХІХ столітті, окрім родини Лоньяй, тут також була земля родини Бей та Zsigmond Bernáth, — це один з героїв роману «Дивний шлюб» Калмана Міксата.

Населення[ред. | ред. код]

Колишній палац Лоняї, нині — «Закарпатський обласний притулок для дітей та підлітків».

Чисельність населення[ред. | ред. код]

1979 1989 2001 2016
2105 2915 3029 3048

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. | ред. код]

українська мова угорська російська
32,85 % 64,64 % 2,02 %

Культурне життя[ред. | ред. код]

Експонати місцевого музею

В приміщенні місцевої бібліотеки, яка, у свою чергу, розмістилася в стародавній, початку ХХ-го століття, сільській хатині, на громадських засадах функціонує музей народного побуту.  В трьох невеликих кімнатках представлені  традиційний угорський одяг, посуд, інструменти, світлини.   Музей заснований місцевими пенсіонерками в 2006 р. Пенсіонерки не лише опікуються клубом, а ще й співають, і навіть їздять із «гастролями» по різних культурних заходах по області.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Погода в Батьово
  3. Сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з лютого 2019]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]