Укаялі
Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2019) |
Укаялі | |
---|---|
Мапа басейну річки Амазонка із вказанням річки Укаялі | |
4°27′10″ пд. ш. 73°26′55″ зх. д. / 4.45277777780555528° пд. ш. 73.44861111113888796° зх. д. | |
Витік | |
• координати | 10°42′03″ пд. ш. 73°45′22″ зх. д. / 10.700833333360778354° пд. ш. 73.75611111113877882° зх. д. |
Гирло | Амазонка |
Басейн | басейн Амазонки |
Країни: | Перу |
Регіон | Лорето[1] |
Довжина | 2 669 км (від витоку) 1 600 км (власне Укаялі) |
Площа басейну: | 375 000 км² |
Середньорічний стік | 12 600 м³/с |
Притоки: | Урубамба, Tambo Riverd, Pachitea Riverd, Abujao Riverd, Sheshea Riverd, Aguaytía Riverd, Tapiche Riverd, Callería Riverd, Cashiboya Riverd, Cohengua Roverd, Genepanshea Riverd, Guanache Riverd, Maquía Riverd, Pacaya Riverd, Pisqui Riverd, Santa Catalina Riverd, Tacshitea Riverd, Tahuanía Riverd, Tamaya Riverd, Unine Riverd і Utiquinía Riverd |
Медіафайли у Вікісховищі |
Укаялі (ісп. Río Ucayali) — річка в Перу (Південна. Америка), права притока Амазонки. Утворюється злиттям річок Тамбо (у верхів'ях — Апурімак) і Урубамба, що беруть початок у Центральних Андах, після їх злиття Укаялі тече Амазонською низовиною. Довжина річки 1950 км. Судноплавна до міста Кумарія.[2] Укаялі належить до Амазонського басейну та найдовших річок Перу. За 80 км на південь від Ікітоса зливається з річкою Мараньйон, утворюючи річку Амазонку.[3]
Довжина 2669 км (від витоку) або 1600 км із назвою Укаялі. Площа басейну 375 тис. км². Середня витрата води в гирлі складає 12600 м³/с. Головний порт — Пукальпа. Укаялі наразі вважається головним витоком Амазонки. За назвою річки було названо регіон Укаялі та провінцію Укаялі в Перу.[1]
- Укаялі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття з географії Перу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ М.П. Бажан головний редактор (1964). Українська радянська енциклопедія. Том 15 Туман - Цемент (укр.) . Київ: Гол. ред Української радянської енциклопедії. с. 92.
- ↑ Гол. ред. Людмила Слабошпицька (2005). Велика ілюстрована енциклопедія географії (укр.) . Київ: Махаон-Україна. с. 126. ISBN 966-605-492-2.