Українська Галицька партія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українська Галицька Партія
Логотип УГП

Українська Галицька партія — сучасна політична партія України. Найактивніше діє на теренах Львівської, Тернопільської й Івано-Франківської областей.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Рішення про створення УГП ухвалене установчими зборами, які відбулися у Львові 1 листопада 2012.

Зареєстрована 18 серпня 2014 (свідоцтво №245-п.п.) [1] [2].

17 вересня 2014 у Львові відбулася презентація УГП, учасники якої висвітлили такі питання: особливості УГП та для чого вона створена, принципи та засади роботи партії. У презентації взяли участь: Ігор Мельник (на той час голова Політради УГП, культуролог, письменник, засновник «Товариства української мови ім. Т.Шевченка»), Орест Друль (на той час заступник голови Політради УГП, керівник «Західної аналітичної групи», аналітик, публіцист), Василь Полуйко (на той час голова Центральної контрольно-ревізійної комісії УГП, керівник Західноукраїнського ресурсного центру, громадський діяч), Віктор Кімакович (член Політради УГП, директор Громадської фундації імені Короля Юрія), Богдан Панкевич (на той час голова Ради Української Галицької Асамблеї, громадський діяч, учасник багатьох громадських проектів та ініціатив [3][4]).

УГП не є партією лідерського типу, тому передбачено проводити з певною реґулярністю ротацію на посаді голови Політичної ради партії (як і на інших керівних посадах). У 2012-2016 головою політради УГП був Ігор Мельник. З 5 березня 2016 (2-й етап VI з'їзду УГП) цю посаду посідав Богдан Панкевич [5]. 31 березня 2018 року на VII з'їзді УГП головою ПР УГП був обраний Роман Лозинський [6].

У вересні 2015 УГП оприлюднила списки своїх меценатів [7] [8].

2 березня 2016 Громадський Рух ЧЕСНО і Львівська обласна організація Комітету виборців України оприлюднили результати експертного дослідження щодо перших 100 днів діяльності партій у новообраній Львівській міській раді. Роботу фракції УГП відзначили найвищими оцінками за багатьма показниками, сумарно вона також здобула найвищу оцінку — 3,8 [9].

За підсумками моніторингової кампанії, проведеної Громадянською мережею ОПОРА (моніторинг діяльності депутатів ЛМР VII скликання за період з 1 листопада 2016 р. до 30 листопада 2017 р.), беззаперечними лідерами рейтингу стали Юлія Гвоздович і Мирослав Данилків (обоє – представники УГП), які стали єдиними депутатами, які отримали оцінку “5”. Ще 18 депутатів отримали оцінку “4”, серед них – решта депутатів ЛМР – представників УГП (Ігор Дякович і Тарас Чолій) [10].

УГП видає газету "Наша Галичина" (головний випуск і три регіональні — Львівської, Тернопільської й Івано-Франківської обласних організацій УГП).

Участь у місцевих виборах 2015 року[ред. | ред. код]

Восени 2015 у трьох галицьких областях УГП брала участь у виборах до органів місцевого самоврядування [11].

За підсумками виборів до органів місцевого самоврядування 25 жовтня 2015 депутати від УГП присутні в радах різного рівня Львівської, Тернопільської й Івано-Франківської областей.

Найбільше депутатів від УГП обрано на Львівщині — 39 [12].

До складу Львівської міськради обрані 4 депутати від УГП: Тарас Чолій (голова Львівської обласної організації УГП), Юлія Гвоздович, Мирослав Данилків та Ігор Дякович [13] [14].

Ще 15 кандидатів УГП стали депутатами районних рад, 19 — міських, один — депутатом Жвирківської селищної ради Сокальського району [12].

До Мостиської районної ради обрано 5 депутатів від УГП [15], до Жидачівської міської ради — 5 [16], до Яворівської районної ради — 4 [17], до Новояворівської міської ради — 4 [18], до Жидачівської районної ради — три [19], до Перемишлянської районної ради — три [20], до Перемишлянської міської ради — три [21], до Судововишнянської міської ради — три [22], до Мостиської міської ради — два [23], до Бібрської міської ради — два [24].

У Тернопільській області депутатами районних рад стали 14 представників УГП, ще троє стали депутатами міських рад [12].

До Бережанської районної ради обрано 4 депутати від УГП [25], до Козівської районної ради — три [26], до Бучацької районної ради — два [27], до Зборівської районної ради — два [28], до Чортківської районної ради — два [29].

На Івано-Франківщині УГП представлена двома депутатами Городенківської міської ради (Галина Кіндрачук і Віктор Сливчук), а Іван Вережак став сільським головою у Котиківці Городенківського району [12].

Акції й ініціативи[ред. | ред. код]

  • 4 лютого 2016 Львівська міська рада підтримала ініціативу Української Галицької партії — зажадати від Верховної Ради перегляду чинного законодавство у галузі телерадіомовлення. Зокрема, з огляду на посилення русифікації в радіоетері, УГП пропонувала внести зміни, згідно з якими, мовлення на території принаймні Львівщини мало би провадитися лише українською мовою (йшлося про мову дикторів у радіоетері) [30].
  • 21 квітня 2016 на сесії ЛМР голова фракції УГП Тарас Чолій виступив із пропозицією накласти мораторій на забудову в зоні ЮНЕСКО бодай на 5 років. Експерти-реставратори висловили свою підтримку цій ініціативі [31] [32].
  • У квітні 2016 активісти Тернопільської обласної організації УГП взяли під свою опіку музей голови ОУН(б) Ярослава Стецька у Великому Глибочку (Тернопільський район). Вони провели в музеї толоку. Силами активу УГП демонтовано стару огорожу, придбано будівельні матеріали та розпочато впорядкування території навколо музею. Представники УГП звернулись до сільської влади з пропозицією співпраці у питанні відродження музею. Вони заявили про плани ремонту будівлі й оновлення експозиції [33].
  • З метою протидії хижацькому вирубуванню українських лісів активісти УГП у травні 2016 кілька разів блокували на станціях Клепарів і Ходорів вантажні потяги з діловим лісом-кругляком, зрізаним у різних областях Західної України, який під виглядом дров транспортували в бік державного кордону для контрабандного вивезення до Румунії та Польщі. Контрабандну деревину зафіксували на фото й відео, були викликані представники поліції та СБУ для подальшого розслідування злочинної діяльності [34] [35].
  • Активісти УГП брали участь у розробці громадського проекту «Бюджет міських ініціатив»; брали участь у розробці стратегічних пропозицій для покращення освітньої системи в Україні; домоглися більшої прозорості у сфері виділення земельних ділянок у ЛМР; виступають з вимогами демонтажу комуністичної символіки у Львові (Монумент Слави на вул. Стрийській і прапорів союзних республік на стадіоні СКА), внаслідок чого прапори були демонтовані, а боротьба за демонтаж Монументу Слави триває [37] [38].
  • 13 жовтня 2016 активісти УГП зібрали перед Генеральним консульством Республіки Польща у Львові мирну акцію на захист гідності українців у цій країні. Вони принесли плакати зі закликами до поляків схаменутися й не нищити українські пам'ятки на території Польщі, зокрема, військові поховання. Відповідне звернення було передане представникам консульства [39] [40].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення Державної реєстраційної служби України про реєстрацію УГП
  2. Форум Українського геральдичного товариства
  3. Новини Львова, 16.09.2014
  4. У Львові презентували «Українську галицьку партію» // zaxid.net, 17.09.2014
  5. Політраду Української галицької партії очолив Богдан Панкевич // Galinfo
  6. Українську Галицьку партію очолив 24-річний Роман Лозинський // Zbruč, 1.04.2018
  7. Веб-сайт УГП, вересень 2015 р.
  8. Українська Галицька Партія оприлюднила списки меценатів // zaxid.net, 25 вересня 2015
  9. ЧЕСНО Фільтруй владу! 2.03.2016
  10. Визначено найефективніших депутатів Львова // Громадянська мережа ОПОРА. Львівське представництво, 21.03.2018
  11. Galinfo, 7.10.2015
  12. а б в г Наша Галичина, №11, січень 2016, с. 2
  13. Команда Української Галицької Партії у Львівській міській раді // Веб-сайт УГП, жовтень 2015
  14. Обрані депутатами ради у виборчому окрузі. Львівська міська рада // Сайт ЦВК
  15. Мостиська районна рада // Сайт ЦВК
  16. Жидачівська міська рада // Сайт ЦВК
  17. Яворівська районна рада // Сайт ЦВК
  18. Новояворівська міська рада // Сайт ЦВК
  19. Жидачівська районна рада // Сайт ЦВК
  20. Перемишлянська районна рада // Сайт ЦВК
  21. Перемишлянська міська рада // Сайт ЦВК
  22. Судововишнянська міська рада // Сайт ЦВК
  23. Мостиська міська рада // Сайт ЦВК
  24. Бібрська міська рада // Сайт ЦВК
  25. Бережанська районна рада // Сайт ЦВК
  26. Козівська районна рада // Сайт ЦВК
  27. Бучацька районна рада // Сайт ЦВК
  28. Зборівська районна рада // Сайт ЦВК
  29. Чортківська районна рада // Сайт ЦВК
  30. Тарас Базюк. Хочу чути українську // Zbruč, 05.02.2016
  31. Тарас Базюк. STOP будівництво, цебто руйнування // Zbruch, 27.04.2016
  32. Уляна Депутович. Мораторій на «відкати». Львівські міські обранці готують ухвалу про заборону нового будівництва в зоні ЮНЕСКО // Ратуша, 27.04.2016
  33. УГП взяла під опіку напівзруйнований музей Ярослава Стецька // Zbruč, 28.04.2016
  34. Активісти УГП заблокували вагони зі сосною у Ходорові // Сайт УГП, 18. 05. 2016
  35. Станція “Клепарів”: активісти УГП проти чорних лісорубів // Сайт УГП, 27. 05. 2016
  36. Ми провели “наш” веловагон у гори // Сайт УГП, 20.05.2016
  37. Наша Галичина, №16, серпень 2016
  38. У Львові хочуть демонтувати Монумент Слави // gazeta.ua, 27.04.2016
  39. Активісти висловили протест проти антиукраїнської політики Польщі // Zbruč, 13.10.2016
  40. Українська Галицька Партія передала звернення до поляків. Текст // Сайт УГП, 13.10.2016
  41. Національна рада перевірить «1+1» через трансляцію фільму «Службовий роман»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]